Головна ⇒ 📌Довідник з української літератури ⇒ Іллітерат
Іллітерат
Іллітерат (лат. illitera – не буква, не літера) – запис певних звуків української мови, для яких не існує відповідних графічних знаків (“гм”, “тпру”, “угу” “хр-р-р” та ін.) або які силоміць вилучені із мовного обігу, як-от “г”:
Ввійшла фігура. “Як зветесь ви?” – “Франко”.
“Гм, Станко?” – “Франко!” – “Станко, запишіть.
Давно тут?” – “Місяць”. – “Гм! А ти коханку?”
– “Сім день.” – “А ти?” – “Я завтра йду на світ”.
Побачив книжку. “Маєте дозвілля
Читать?” – “Так”. – “Гм!” (І. Франко).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- СОНЦЕ І МІСЯЦЬ – КАЗКИ НАРОДІВ АФРИКИ – КАЗКИ КАЗКИ КАЗКИ НАРОДІВ АФРИКИ СОНЦЕ І МІСЯЦЬ (Руанда, Танзанія) Люди кажуть, що Сонце і Місяць були братами. Сонце було старшим братом, а Місяць – молодшим. Жили вони разом в одній хатині далеко від батьків. Якось їм сповістили, що їхній батько тяжко захворів і хоче їх побачити перед смертю. Сонце й каже: – Я піду завтра […]...
- ПОЛІСИНДЕТОН Полісиндетон (грец. &;#960;&;#959;&;#955;&;#965;&;#963;&;#973;&;#957;&;#948;ε&;#964;&;#959;&;#957;, від &;#960;&;#959;&;#955;&;#973;&;#950; – численний і &;#963;&;#973;&;#957;&;#948;ε&;#964;&;#959;&;#957; – зв’язок), або Багатосполучниковість, – це стилістична фігура, яка полягає в накопиченні сполучників, що зв’язують окремі слова та частини фрази. Наприклад: “Над ялицями лютилась буря, і трясла ними, і гнула їх, і робила їх тим кріпшими” (О. Ко-билянська); “…й на личку змарнів, і волю стратив, і […]...
- Скорочено – І3 “КНИГИ ПІСЕНЬ”: БЛАГОСЛОВЕННІ МІСЯЦЬ, ДЕНЬ І РІК… – ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА 8 КЛАС ФРАНЧЕСКО ПЕТРАРКА І3 “КНИГИ ПІСЕНЬ”: БЛАГОСЛОВЕННІ МІСЯЦЬ, ДЕНЬ І РІК… (Сонет 61) Благословенні місяць, день і рік, Пора, година, край, містина мила, Коли краса її очей сп’янила Мене, і став я бранцем їх повік. Благословенні: біль, що в душу вник, Що об’явилась ним Ерота сила, Лук і стріла, що серце поразила, І рана, […]...
- Ноктюрн Ноктюрн (фр. nocturne – нічний) – музична п’єса ліричного, мрійливого характеру, ніби навіяна нічними настроями. За аналогією – невеликий художній, переважно поетичний твір: На сонні ниви, на левади, Місяць сріблисті ллє каскади, Сипле брильянтів срібні рої На польні рожі і пової. На ясні ниви, на левади, Леготом ельфів мчать громади, Ловлять розсипані брильянти, Сльози тремтючі […]...
- Ой рясна, красна в лузі калина – колядки і щедрівки Ой рясна, красна в лузі калина, Приспів: Добрий вечір! А ще найкраща в батька дитина. Приспів По воду ішла, як зоря зійшла, Приспів А з водою йшла, як місяць зійшов, Приспів В сінечки ввійшла, там люди сидять, Приспів Там люди сидять, радочку радять. Приспів Радочку радять, шапки здіймають, Приспів Шапки здіймають, її питають: Приспів – […]...
- Епаналепсис Епаналепсис (грецьк. epanalepsis – повторення) – інтонаційно-звукова та лексико-композиційна фігура поетичної мови, що утворюється повторенням у наступному віршовому рядку, переважно на його початку, слів, фраз або їх частин, якими закінчувався попередній рядок. Різновид градації. У такий спосіб наступний рядок вірша ніби підхоплює зміст і звучання попереднього, інтонаційно стикується з ним, що й формує відповідно ритмо-мелодійну […]...
- В чем счастье человека? Отвечая на вопрос о счастье, одни находят его материальном благополучии, другие – в общении, третьи – в работе, четвертые – в любви… Наверное, сколько людей, столько и представлений о счастье. Может ли счастье быть вечным? Нет, как и сама жизнь. Мы часто забываем о том, что наша жизнь слагается из дней, из этих самых дней, […]...
- На шляху – БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ Скорочено Обплетений вітрами ранок шугне, мов циганя, з води і на піску кричить з нестями, обсмалений і молодий. Ріка зміяста з дном співучим, хвилясто хльостають вітри, і день ховає місяць в кручу, мов у кишеню гріш старий. Клюють ліщину співом коси, дзвенить, мов мідь, широкий шлях. Іде розсміяний і босий хлопчина з сонцем на плечах. Коментар […]...
- Олена Теліга – На п’ятім поверсі НА П’ЯТІМ ПОВЕРСІ Так, завтра зрання та ж незмінна пісня, Все те ж життя бездомних волоцюг, І ще міцніше, аж за горло стисне Тяжких турбот ржавіючий ланцюг. Та прийде вечір – завтра чи позавтра,- Забувши втому, я не буду йти, Я буду бігти й обминати авта – На п’ятий поверх, де чекаєш ти. І невідмінно […]...
- Антонич Богдан-Ігор – На шляху (скорочено) Обплетений вітрами ранок Шугне, мов циганя, з води І на піску кричить з нестями, Обсмалений і молодий. Ріка зміяста з дном співучим, Хвилясто хльостають вітри, І день ховає місяць в кручу, Мов у кишеню гріш старий. Клюють ліщину співом коси, Дзвенить, мов мідь, широкий шлях. Іде розсміяний і босий Хлопчина з сонцем на плечах. Критика, […]...
- ЕЛІПСИС Еліпсис (грец. ε&;#955;&;#955;εΙΨΙ&;#950; – пропуск, нестача) – це стилістична фігура, побудована шляхом пропуску слова або кількох слів. Наприклад: Зостались ви, пісні старії, Щоб старину згадати нам, Старим – літа їх молодії.(О. Корсун) В останньому рядку тут опущено слово “згадати”. Еліпсис може посилювати динамічність фрази, напруженість зміни дії, підкреслювати лаконізм, ліричну схвильованість, розмовні інтонації. Еліпсис часто […]...
- Апосіопеза Апосіопеза (грецьк. aposiopesis – умовчання) – стилістична фігура, незавершене, раптово обірване речення, в якому думка висловлена не повністю. А. підкреслює неможливість сформувати всю глибину думки, почуття або небажання про все говорити, оскільки співбесідник спроможний зрозуміти й без слів. Наприклад: “- Ха-ха-ха!… всіх… викоренити… ха-ха-ха!… щоб і на насіння… всіх!… а-ха-ха… – вона аж хлипала” (М. […]...
- СПІВОМОВКА Співомовка – невеликий вірш сатиричного або гумористичного змісту, в основі якого лежить народний анекдот, приказка. Жанрові особливості твору такі: описується один комічний чи трагікомічний випадок, події зображуються стисло, динамічно. Героїв небагато. Кінцівка – дотепний афористичний вислів. Елементи співомовки наявні у творчості Л. Боровиковського та Є. Гребінки. Своєю назвою цей суто український жанр завдячує С. Руданському, […]...
- Народний календар: Червень Червень у народному календарі починався із древнього обряду, язичеського походження, хрещення зозулі, дякували весні, зустрічали літо, піддобрювали природу на добрий урожай. Червень – місяць росту всього рослинного миру. Велике значення має день сонцестояння, коли день сонячний досягає свого піка й потім іде на спад Місяць червень славний ростом. Цвітуть сади, луги зеленіють травою, у полях […]...
- Гейне й українська література Давно помічено, що долі великих поетів в іншомовних літературах дуже не схожі між собою. Одні такі поети проходять осторонь певних літератур, істотно їх не зачепивши, а пієтет до них носить переважно умоглядний характер, бо створюється він не перекладачами, а критиками й літературознавцями. Для української літератури в минулому столітті такими поетами лишилися ІНеллі й Кітс, Гюго […]...
- Левко Боровиковський – Дніпр ДНІПР Над дніпровськими лісами Ніч шатром розіп’ялась; Дніпр з крутими берегами Ніччю дуже розігравсь. Понад берегом мохнатим Сосни почали дрімати Під пісні свого Дніпра. Так над колискою мати Спать дитину присипля… Тихо! Сумно! Тільки часом В пущі пугач закричить, Тільки хвиля викрутасом Плеще… й місяць четверить… Місяць плава над лісами; В курінях у рибаків Вже […]...
- Bірш-пейзаж або Пейзажна лірика Bірш-пейзаж, або Пейзажна лірика (фр. paysage, від pays – місцевість, краєвид) – умовна назва ліричного жанру, в якому зображено художні переживання природи, олюдненої та одухотвореної. У різні культурно-історичні епохи В.-п. посідав не однакове місце в поезії. Був майже відсутній у добу класицизму, натомість набув особливого поширення в період романтизму. В українській ліриці В.-п. – один […]...
- Народний календар: Серпень Із серпня літня жара спадає й установлюється низка теплих спокійних днів. Червоніють у садах ябоки, дозріває капуста, наливаються помідори. З Ільїна дня вода холодна, та й до осені повертає природа. Розвертається збирання хліба. Починаються проводи літа – медяний Спас, за ним другий – Яблучний Спас і третій Спас – закінчували жнива хліба Як тільки не […]...
- АНАКОЛУФ >Анаколуф (від грец. &;#940;&;#957;&;#945;&;#954;ό&;#955;&;#959;&;#965;θ&;#959;&;#957; – неправильність, непослідовність) – це стилістична фігура, побудована з порушенням граматичної узгодженості між словами, членами речення. Наприклад: “На сто колін, перед стома богами // Я падаю: прийди мені, прийди!” (І. Драч) – замість: Прийди до мене. Анаколуф підкреслює відтінки емоцій того, хто говорить, свідчить про його внутрішній стан (найчастіше – схвильованості), […]...
- Тенденційність у літературі Тенденційність у літературі (лат. tendentia, від tendo – прагну, прямую) – ідейна спрямованість літературно-художніх творів, яку письменник свідомо втілює в систему створених для цього образів. Соціальна та національна заангажованість є конкретними проявами Т., яка випливає з аксіологічної (ціннісної) природи мистецтва. Отже, проблемою для дослідника не є визнання або невизнання Т., а спосіб її художньої реалізації. […]...
- Тавтологія Тавтологія (грецьк. tаutos – те саме і logos – слово) – спеціальне або непередбачене повторення тих самих, спільнокореневих або близьких за значенням слів. Т. як стилістичний засіб увиразнення належить до стилістики, як спосіб організації віршованого мовлення – до віршування, як прояв мовленнєвої неохайності – до культури мовлення. Як риторична, стилістична фігура Т. спостерігається в художній […]...
- Я – людина, і це мене багато до чого зобов’язує! (за поезією В. Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина?”) Мабуть, немає людини, яка б не замислювалася над питаннями: чи так вона живе? Чи гідна називатися людиною? Що залишить після себе нащадкам? Замислююся над цим і я… Думаю, що людина відрізняється від інших створінь природи духовністю, здатністю до розуміння і всепрощення. Звісно, що кожна особистість – неповторна! Але вважаю, що завдання кожного – робити світ […]...
- Цитати до образу Юрби (Твір О. Олеся “По дорозі в Казку”) Цитати до образу юрби, що характеризують натовп. 1. “Дарма! Привикнуть до всього можна”. 2. “Смійтесь! Ваш сміх мене минає”. 3. “Твій швець не був ніколи в небі, твій швець нікого не здіймав з землі угору, нікого не кликав”. 4. “Та ти кажи: ми й лежачи почуємо”. 5. “У їх душа як кремінь: б’єш крицею по […]...
- Ізоколон Ізоколон (від грецьк. isos – рівний та kolon – частина речення, складник періоду) – стилістична фігура, кількаразове повторення на невеликому відтинку віршової площі одних і тих самих слів чи словосполучень (колонів) задля витворення синтаксичного паралелізму з анафоричними та епіфоричними компонентами, задля інтонаційної та смислової увиразненості поетичного мовлення: На горі гора, А на тій горі Піч […]...
- Сонячне затемнення (Твір-роздум за власними спостереженнями) Одного разу на уроці української літератури до нас завітав Іван Іванович, учитель фізики. “Я зроблю невеличке повідомлення”, – сказав він. Завтра очікується сонячне затемнення. Це рідкісне явище, коли Сонце частково закривається місяцем. Замість круглого сонця ми бачимо тоді серп, як місячний. Це дуже цікаво видовище, кожному учневі важливо його подивитись. Але неозброєним оком на сонце […]...
- Стилістична фігура Стилістична фігура (лат. stilus – грифель для писання та figura – образ, зовнішній вигляд) – незвичні синтаксичні звороти, що порушують мовні норми, вживаються задля оздоби мовлення. С. ф. досить поширені в поезії, покликані не лише індивідуалізувати мовлення автора, а й збагатити його емоційними нюансами, увиразнити художнє зображення. С. ф., яка ще називається фігурою поетичного мовлення […]...
- ДУМА ПРО МАРУСЮ БОГУСЛАВКУ Скорочено “На Чорному морі, на камені біленькому”, стояла темниця кам’яна, де вже тридцять літу неволі пробувало сімсот козаків, “бідних невольників”. Прийшла до них дівка-бранка Маруся, попівна Богуславка І запропонувала відгадати, який тепер день у рідній землі християнській. Козаки-невольники відповіли, що давно вже забули, які там дні у рідній стороні. Маруся сказала, що завтра Святий Великдень. Зачувши […]...
- Різдво – БОГДАН-ІГОР АНТОНИН скорочено БОГДАН-ІГОР АНТОНИН Різдво Бог народжується не в яслах, а на санях. Замість волхвів приходять лемки, приносячи з собою місяць. Відтворюючи лемківський колорит, автор вживає діалектизми: Народився бог на санях В лемківськім містечку Дуклі. Прийшли лемки у крисанях І принесли місяць круглий. Глибоко символічний образ лемківської Марії, що тримає в долонях золотий горіх місяця: Ніч у […]...
- Дума про Марусю Богуславку скорочено – Народна творчість “На Чорному морі, на камені біленькому”, стояла темниця кам’яна, де вже тридцять літ у неволі пробувало сімсот козаків, “бідних невольників”. Прийшла до них дівка-бранка Маруся, попівна Богуславка і запропонувала відгадати, який тепер день у рідній землі християнській. Козаки-невольники відповіли, що давно вже забули, які там дні у рідній стороні. Маруся сказала, що завтра Святий Великдень. […]...
- Загадка Загадка (від “гадати” – думати, вгадувати) – жанр фольклору, дотепне запитання, часто у віршованій формі. 3. вживається не лише для активізації пізнавальних можливостей дитини (та й дорослих), практикованої етнопедагогікою, чи гуртової розваги, а й почасти містить у собі філософський зміст (“Ой що росте без кореня, / А що біжить без повода, / А що цвіте […]...
- ТАВТОЛОГІЯ Тавтологія (від грец. &;#964;&;#945;&;#973;&;#964;ό – те саме і &;#955;ό&;#947;&;#959;&;#950; – слово) – це стилістична фігура, що грунтується на однокореневому повторі попереднього слова: диво дивне, темниця темна, тьма-тьмуща і т. д. Як і плеоназм, тавтологія немотивована логічно і вводиться в текст зі стилістичних міркувань. Найтиповішим уживання цієї фігури є для народнопоетичної творчості, проте досить часто вона […]...
- Багряний Іван Павлович Колискова Багряний І. Золотий бумеранг: Вірші, роман у віршах, сатира та ін. поезії / Упоряд., авт. передм. та приміток О. В. Шугай. – К.: Рада, 1999. – 679 с. Маленькому АНДРІЄВІ КИТАСТОМУ присвячую. А… А… А-а-а! А-а… А… А… Ходить місяць і зоря Через гори і моря, – Це ж до нашої дитини Ходять гості з […]...
- Різдво Б.-І. Антонич Бог народжується не в яслах, а на санях. Замість волхвів приходять лемки, приносячи з собою місяць. Відтворюючи лемківський колорит, автор вживає діалектизми: Народився бог на санях В лемківськім містечку Дуклі. Прийшли лемки у крисанях І принесли місяць круглий. Глибоко символічний образ лемківської Марії, що тримає в долонях золотий горіх місяця: Ніч у сніговій завії Крутиться […]...
- ОКСЮМОРОН Оксюморон, або Оксиморон (грец. &;#959;&;#958;ό&;#956;ω&;#961;&;#959;&;#957; – нісенітниця), – це стилістична фігура, що полягає у зведенні слів або словосполучень, значення яких взаємовиключає одне одного, створюючи ефект смислового парадоксу. Наприклад: “На нашій – не своїй землі” (Т. Шевченко); “довго тягтиметься мить” (Є. Плужник); “холодний окріп нарзану” (М. Лєрмонтов). Оксюморон дуже виразний стилістичний прийом: використовуючи мінімум мовленнєвих засобів, […]...
- Юрій-Осип Федькович – Товариш ТОВАРИШ То вечір був тихий: понад гороньками Зірниця вечірня снияла, А місяць уповен блудив зороньками, У гаю десь пташка співала. Ми були на варті у брамі Артемі, Я сперся на білім поручу І там задумався о землі родимій. Заплакав на долю сву смутчу. А він потихоньку до мене зближився, Глянувши ми в очі, питався Й […]...
- Літературно-критичний огляд Літературно-критичний огляд – літературно-критична стаття, у якій оглядово характеризується й оцінюється низка літературних явищ, об’єднаних за певним принципом. Найчастіше в Л.-к. о. підсумовується розвиток літератури за певний період (І. Франко, “З останніх десятиліть XIX віку”); аналізуються твори певного жанру за окремий відрізок часу (І. Франко, “Наша поезія в 1901 році”) або матеріали, вміщені у тому […]...
- Місяць на небі, зіроньки сяють Скорочено Місяць на небі, зіроньки сяють. Тихо по морю човен пливе. В човні дівчина пісню співає, А козак чує, серденько мре. }2 Пісня та мила, пісня та люба – Все про кохання, все про любов, Як ми любились та й розійшлися. Тепер зійшлися навіки знов. } 2 Ой очі, очі, очі дівочі. Темні, як нічка, ясні, […]...
- Що значить бути щасливою людиною Прокинувшись від сну, бачу, що всі здорові, у вікно світить ласкаве сонечко. 1 мені легко на душі, я щасливий. Бачу неправду, бачу зло – і мені погано, я відчуваю себе нещасливим. Якби всі люди на землі оновили б свої душі, стали б справедливими, чуйними – світ став би зовсім іншим. Ніхто б нічого не крав, […]...
- Що нам заважає вчитися (замітка в газету) Навчання – це наша робота. Платню за неї ми одержимо пізніше – коли будемо закінчувати школу, вступати до університету або навіть коли працюватимемо. Хтось стане гарним учителем, лікарем, програмістом, видатним ученим, хтось обере інший шлях у житті. Підвалини нашого майбутнього життя ми закладаємо саме зараз. Як говорив мій батько, дитинство – чудова пора, але вона […]...
- Анаколуф Анаколуф (грецьк. anaholuthos – непослідовний, неузгоджений) – синтаксична конструкція, що не відповідає загальноприйнятим нормам, полягає в неузгодженості членів речення. Як стилістична фігура вживається для характеристики мови персонажів, зокрема – задля комічного ефекту, як у комедії М. Куліша “Мина Мазайло”, в якій саморозкривається однойменний персонаж: “Жодна гімназистка не хотіла гуляти МазайлоІ За репетитора не брали – […]...