“Інститутка” Марка Вовка: прагнення героїв до особистої свободи

Питання свободи з давніх давен не переставало турбувати людину. З плином часу це філософське питання частково модифікувалося, частково змінювалося під впливом нових ідей, прагнень та уподобань, але завжди залишалося актуальним. Не втратило воно новизни і в наш час, але уже в трансформованому вигляді: питання особистої свободи розглядається як необмежена можливість утілювати в життя всі свої наміри та прагнення, у чому і закладений парадокс, адже ідеальної особистої свободи не може існувати, оскільки існують неперехідні межі у вигляді законів,

традицій, суспільної думки тощо, які визнані суспільством як необхідні для подолання вселенського хаосу та упорядкування громадського життя; натомість “ущербна” обмежена свобода не може розглядатися як абсолютна, ідеальна. Сучасні філософи намагаються знайти межу компромісу між цими двома поняттями, але, яким би не було рішення, воно в першу чергу стосуватиметься духовного плану, почуттів людини, тоді як питання особистої свободи може бути актуальним і в плані фізичному. Саме цей аспект, аспект фізичної, тілесної залежності кріпаків під поміщиків і виступає на перший план у творі Марка Вовчка.

Хоча

повість “Інститутка” і подає приклади різного ставлення панів до своїх кріпосних селян (незлобива стара пані; ставлення молодого панича, який хоч і не б’є, та й нічого доброго не робить – такого собі ліберала у кріпосницьких справах; поводження молодої панянки-інститутки, що знущається над робітниками; навіть атмосфера хутора молодого лікаря виказує зовсім інше ставлення до робітників його померлої тітки, – дружнє, доброзичливе), жоден з панів не замислюється над питанням неможливості утримання людини на правах худоби (що яскраво засвідчує епізод вибору майбутньої покоївки для панянки), вирішення цього питання шляхом фізичного звільнення підвладних селян. Ускладнює це питання аспект почуттів, зокрема почуття любові, і показовою в цьому плані виступає доля молодої Катерини: свідомо втративши свободу після весілля з кріпосним Назаром, вона після смерті дитини не знаходить шляху до мирного співіснування з шаленою панею, поступово втрачає розум і гине. Показово, що всі герої повісті сповідують власний шлях вирішення проблеми звільнення. Старенька бабуся, яка не уявляє собі життя поза панським двором, не намагається його залишити, упокорившись за багато років своїй долі. Чоловік загиблої Катерини, Назар, вирішує втекти, щоб раз і назавжди позбутися свавілля господарів, яке дамокловим мечем нависає над його головою, адже ніщо не може його стримати після смерті коханої дружини та дитини.

Кухар, найнятий у місті, сповідує вдавану покірність та надмірну послужливість, що дає йому можливість удовольняти пані та майже нічого не робити самому (видно, далася взнаки його служба її московському війську). Випадок звільняє Прокопа та Устину: під впливом істеричного гніву пані втрачає на мить свою “хазяйновитість” та пильність, намагаючись позбутись захисника старенької бабусі, яка в її очах постає розкрадачкою панського майна, адже наділила дітей яблуками; пані пристає на пропозицію чоловіка віддати Прокопа до “москалів”, і то негайно, за що ще довго лаятиме лікаря, адже вони позбулися двох робітників. Москальство Прокопа фактично звільняє лише Устину, яка вже сім років дожидається чоловіка з литовського кордону, а, отже, не розв’язує цієї проблеми, не показує шляху її вирішення. Кріпацтво відійшло в минуле, але живим свідченням важких поневірянь та десятків тисяч покалічених душ залишаються нам твори українських письменників, зокрема Марка Вовчка.

Живими постають перед нами картини з життя панів та кріпаків, як з екрана промовляють до нас герої повісті “Інститутка”. Проблема прагнення особистої свободи закладена в нас, нащадках українців-кріпаків, на генетичному рівні, і саме тому, мабуть, не бажаючи повторів історії, ми так багато говоримо про особисті права та свободи, про необмеженість можливостей та ідеальну свободу. Існують вічні теми та вічні істини, і поруч з ними живуть вічні твори з непідробними почуттями, вселенським болем і горем, надзвичайною силою впливу на читача, яким і залишається “Інститутка” Марка Вовчка.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Інститутка” Марка Вовка: прагнення героїв до особистої свободи