Іраклій Абашідзе Поезії в перекладі Миколи Бажана
Іраклій Абашідзе Поезії Перекладач: Микола Бажан
Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975
Пісня про перший сніг Вночі сьогодні сніг ішов. Чому до мене не прийшла, ти знов
Мене вгорнути в теплий свій покров? Я рано встав, і вийшов я на сніг Шукать слідів твоїх маленьких ніг. Засніжено верійський шлях, Застелено лапатим снігом дах,
Скрізь білий шар – на площах і домах. Так само біло квітнуть навесні Садочки в Імеретії рясні. Як пишно розцвіло у нас, Як радісно в світанку тихий час
Од
Чи то блищать віддалеки Засипані завією гілки, Чи мають білі повстяні шапки? Чи то шатри військові із Авчал
Розкинулись в Тбілісі на привал? Які сніги розкішні скрізь! Сади, будинки, вулиці вдяглись В мережива сліпучо-білу низь. Мене так втішив перший блиск снігів,
Як ще недавно я весні радів. Мене втішає ця пора, І сонце, й дощ, і вітер, і жара,- В природи стільки вроди і добра, Та що, кохана, в неї краще є,
Ніш ти сама, ніж почуття твоє? 1936 Пісня про Руставелі Розділи з поеми Ти тут
Ти тут, Ти тут… Ми, трепетні
Вітрів дихання Вчулись в тиші нам. За муром Щось зашаруділо потай, За муром
Дзвонів тихий перебір, І розчинились ковані ворота У кам’яну печеру, В монастир. Ти тут,
Ти тут… Я гнався за тобою, Охоплений, немов огнем, жагою, І ось нарешті Я ступити зміг
На легендарний цей поріг, Щоб шанобливо розпочати діло, Яке мені вітчизна доручила.
Звершилось! Тут Кінчається твій слід, Вривається твоя дорога.
Як пил вітчизни, Я упав на вхід Твойого дому, Вогнища твойого.
Я скрізь, Я скрізь Шукав тебе,
Тобі віддавши серце, наче бранку, Не раз долав Месхетських гір хребет, Весь обшир Самцхе1
Зміряв до останку; Між скель і гір, Ущелин і долин Ішов я за тобою навздогін,- Десь над Курою,
В млі тмогвійських2 стін, Твоя тропа Чкурнула з круговиду, А на кордоні не було і сліду…
Над Індом, Гангом, У садах Пенджабу,
На тій далекій і близькій землі До мене голос твій Долинув звіддалі, І я піддався на його привабу. Як слідогляд, Що троп шукає в тьмі,
Як пристрасний поет, закоханий у вроду, Я йшов, Розшукував, Питав дороги Сходу, Але вони мовчали, мов німі.
Де тільки не блукав, Де тільки не проходив,- Недремне прагнення Зі мною йшло у путь,-
Я вірш писав і рвав, Бо слів глибинна суть, Як дивовижний сон, Пробуджувала подив.
Я образи творив і нищив назавжди, Щоб не коритися Чудному сновидінню.
Де б не ходив – твої розшукував сліди, За білою твоєю гнався тінню, Вслухався в тихий шум своєї походи?… Ти тут, Ти тут…
Так он де змовкли кроки І сліз твоїх спинився журний плин, Зросивши порох Цих чужих долин… І от стою біля твойого дому,
Дивлюсь і бачу трепетно увіч Пригаслий жар На вогнищі твойому, Я – горе месхів3, месхів дальній клич!
Голос Руставелі В оливковому гаю Єрусалима “Що маю більшого за батьківщину милу? Її, о господи, люблю я над усе,
Для мене й сонця лик – це лик її світила, І дощ для неї йде, і вітер сніг несе. О Палестино! Я був завше повен віри До слів твоїх живих,- я віри не гублю, Але, насамперед, всім серцем, ревно й щиро
Добра насущного вітчизні я молю. Я був би і рабом під сонцем її неба, Хай шле вона й біду, і радощі мені,
Бо що без неї честь чи титули гучні? Поза вітчизною й безсмертя нам не треба! Якщо достоєн я її цінити чар, Красу її узгір, потоків повноводих, То до кінця складу на Грузії вівтар
Своє життя, і честь, і серця жар, і подих… Я, боже, все, що мав, що ти прислав мені, Я весь набуток свій віддав вітчизні гоже,-
Нехай же на мою грузинську землю, боже, Знов вернеться мій плач, мої слова й пісні! Прости ж мені, прийми мою молитву слізну, Один той самий зойк підношу знов і знов,- До Палестини я лише тому й прийшов,
Щоб тут, ридаючи, молитись за вітчизну!” Невідомий напис на палестинському Грузинському пергаменті “Кинув світ цей Шота Руставелі,
Дужий і гордливий, як завжди. Думні очі втупивши у стелю, Десять день Не їв, не пив води, В келії замислено лежав.
Вірив. Сумніву не мав. Вірив.
Сумніву не мав. З ким він вдався до німого спору? З ким безмовно й довго розмовляв? Десять день вдивлявся пильно вгору. Вірив.
Сумніву не мав. Вірив. Сумніву не мав. Він свою тяжку левину гриву, Бороди і вусів сніговій,
Брів і вій рясно? ту срібно-сиву Розстелив, як саван білий свій,- Мовчки цей минущий світ покинув, В час вечірній вічним сном спочинув. Ми, над ложем смертним ставши,
Так казали, сумовиті: – Залиши нам, любий брате, Свій останній заповіт,- Може, це якусь полегкість
Принесе тобі, баниті, Вигнаному з гір грузинських В цей чужий далекий світ! Він примружив журні очі і не вимовив ні слова,
Лиш на лицях тих грала Смуга сонця вечорова. Ми тоді йому принесли Голубе гілля олив: – Пригадай про рідне Картлі, Артануді й Самцхе рідне.
Хай тобі на груди ляже Це галуззя доброплідне Шумом їх джерел цілющих, Цвітом їх родючих нив! І на ці звертання наші
Не відмовив він нічого, Тільки знов примружив очі, Слізьми встелені волого… Перед ним ми розгорнули
Дамаскіна4 віщий твір: – Може, він бодай притишить У твоєму серці рану. Може, ти, ще раз почувши Слово, знане з давніх пір, Знов одчуєш пал колишній,
Силу серця полум’яну! І на цю промову нашу Не схотів він відповісти, Лиш надбіглою сльозою Зір затьмився променистий.
Ми, коли вже згасло сонце, Біля ложа всім гуртом Стали гімн співать прощальний, Вісті доброї псалом, І відтак поклав ігумен Хрест йому на чесні груди І сказав: – Хай бог для тебе
Милосердним паном буде, Хай добром для тебе стане Те, що ти вважав гріхом… Застогнав тоді він тихо, Повен туги і знемоги, І навік заплющив очі,
Від останніх сліз вологі. Так цей світ покинув Руставелі, Дужий і гордливий, як завжди. Думні очі втупивши у стелю,
Десять день Не їв, не пив води. З ким провадив десять день розмову? З ким безмежну прю тримав?
Мучившися знову й знову, Вірив. Сумніву не мав”. 1961-1963 – 1 Самцхе – історична область на південному Заході Грузії (Месхетія). 2 Тмогві – старовинна фортеця в Месхстії,
Близько турецького кордону. 3 Месхи – грузинське плем’я, що жило На південному заході Грузії, в Месхетії, Звідки родом був Руставелі. 4 Іоанн Дамаскін – візантійський
Поет-богослов VII ст. .
Related posts:
- Паоло Яшвілі Поезії в перекладі Миколи Бажана Паоло Яшвілі Поезії Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Тбілісі Серце на гору Давидову лине – Там би знайшло свій притулок у висі. Там би раптово упав на коліна Я перед сонцем і перед Тбілісі. Місто моє! Не жалієш для мене Щедрого, сонцем сповитого […]...
- Ніколоз Бараташвілі Поезії в перекладі Миколи Бажана Ніколоз Бараташвілі Поезії Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Мерані Мерані1 мій мчить без доріг, без троп і стежок мчить; За мною, крякаючи вслід, злоокий крук летить. Мерані мій, скачи вперед у простори безмежні, Віддай вітрам думки мої, схвильовані й бентежні! Вітри поборюй, води […]...
- Акакій Церетелі Поезії в перекладі Миколи Бажана Акакій Церетелі Поезії Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Імеретинська колискова Спи, малий мужицький синку, спи, моя забаво! Хилиш сонно ти голівку, тиху й кучеряву, До грудей своєї неньки припадаєш мляво. Спи, мій синку, іав-нана, іав-нанінао! Каже мати:- Мій коханий, радосте єдина! Рученятами голубиш […]...
- Генріх Гейне Вірші в перекладі Миколи Бажана Генріх Гейне (Гайне) Вірші Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 До Георга Гервега Гервег, ти – жайвір залізний, Лунає від співів твоїх вишина, Де промені сонця сяйнули. Невже дні зими проминули І справді в Німеччині квітне весна? Гервег, ти – жайвір залізний, Коли ти […]...
- Йоганн Вольфганг Гете Поезії в перекладі Миколи Зерова Йоганн Вольфганг Гете Поезії Перекладач: Микола Зеров Джерело: З книги: Микола Зеров. Твори в двох томах. К.: Дніпро, 1990 Прагнення Хто лише муку зна, муку кохання, Лиш той пізнав до дна моє страждання! Сам я без втіхи й сна смутний блукаю… Хто мене любить, зна, в дальньому краю; Душа моя смутна в огні страждання… Хто […]...
- Генріх Гейне Вірші в перекладі Миколи Вороного Генріх Гейне (Гайне) Вірші Перекладач: Микола Вороний Джерело: З книги: Вороний М. К. У сяйві мрій. – К.: ВАТ Видавництво “Київська правда””, 2002 Світова річ Hat man Viel, so wird man bald. Хто багато має, той Ще собі здобуде, А хто мало, то тому Мало і прибуде. В тебе дасть Біг – хай тебе Знищить, […]...
- Біографія Бажана Миколи З юних дебютантів другої половини двадцятих років Бажан єдиний устиг за короткі п’ять хвилин до “дванадцятої” (1928 – 1931) вивершитись на богатиря поезії нашого сторіччя. Його виступ із першою книжкою стався в час, коли кремлівський Вій уже показав пальцем на викритого Кагановичем автора “Синіх етюдів” і “Камо грядеши”. Москва вже йшла в другу фронтальну атаку […]...
- Райнер Марія Рільке Із “Сонетів До Орфея”. Переклад Миколи Бажана Райнер Марія Рільке Із “Сонетів До Орфея” Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002. Частина перша I Ось дерево звелось. О виростання! О спів Орфея! Співу повен слух. І змовкло все, та плине крізь мовчання Новий початок, знак новий […]...
- Життя і творчість Миколи Бажана Реферат на тему: Життя і творчість Миколи Бажана (9 жовтня 1904 – 23 листопада 1983) З юних дебютантів другої половини двадцятих років Бажан єдиний устиг за короткі п’ять хвилин до “дванадцятої” (1928 – 1931) вивершитись на богатиря поезії нашого сторіччя. Його виступ із першою книжкою стався в час, коли кремлівський Вій уже показав пальцем на […]...
- Лі Бо Поезії в перекладі Л. С. Первомайського Лі Бо Поезії Перекладач: Л. С. Первомайський Джерело: З книги: Первомайський Л. С. Твори: В 7-ми т. Т. 6: Переклади. / Упоряд. С. Пархомовського.- К.: Дніпро, 1986. В зимовий день повертаюсь До своєї старої хати в горах З очей моїх втомлених Ще не зітер я сльози?, Ще пил на одежі чиновницькій Отьмарює взори. Єдину стежину […]...
- Твір за творчістю Миколи Бажана Карбівничий слова Микола Бажан зміцнив позиції молодого українського відродження у 20-х роках; зумів уникнути куль, Грат, колючого дроту в сумнозвісних 30-х роках; стояв на сторожі української поезії в 40-60-х роках XX ст. Головним успадкуванням письменника були такі стилі, як барокко і романтизм, елементи футуризму та експресіонізму, і, нарешті, реалізм. М. Бажан навесні 1968 року написав […]...
- Новаліс Поезії у перекладі Михайла Ореста Новаліс (Фрідріх Леопольд фон Гарденберг) Поезії у перекладі Михайла Ореста Перекладач: Михайло Орест Джерело: З книги: Орест М. Держава слова: Вірші та переклади – К.: Основи, 1995 З “Гімнів до ночі” І Чи завжди буде вертатись ранок? Земного власть не мине ніколи? Буде гірка суєта поглинати Небесний ночі підліт? Не буде жертва любові таємна Горіти […]...
- Марина Цвєтаєва Поезії у перекладі Ванди Савранської Марина Цвєтаєва Поезії Перекладач: Ванда Савранська Я знаю правду! Всі інші правди – пусте! Навіщо людям з людьми на землі боротись? Погляньте: вечір, погляньте – вже ніч іде. Про що – поети, коханці і полководці? Вже вітер стелеться, уже земля в росі, Вже скоро зоряні застигнуть заметілі, І під землею ми спочинемо усі, Усі, хто […]...
- Артюр Рембо Поезії в перекладі М. Лукаша Артюр Рембо Поезії в перекладі М. Лукаша Перекладач: Микола Лукаш Джерело: З книги: Від Бокаччо до Аполлінера/Переклади/ К.:Дніпро,1990 О зaмки, о роки! У всіх свої гріхи… Чародіїв пильний учень, Знаю: щастя неминуче. Тож салют йому, салют, Доки піє наш когут. Вже нема чого й бажати – Все обмислить мій вожатий. Ні змагань, ані зусиль – […]...
- Джон Мільтон Поезії в перекладі Михайла Ореста Джон Мільтон Поезії в перекладі Михайла Ореста Перекладач: Михайло Орест Джерело: З книги: Орест М. Держава слова: Вірші та переклади – К.: Основи, 1995 На свою сліпоту Погас мій зір, і все для мене тьмою вкрите, I маю я талант, не вжитий ще, один: Смерть – хоч моя душа хотіла дати чин Своєму Панові і […]...
- Максим Танк Поезії у перекладі А. Глущака Максим Танк Поезії Перекладач: Анатолій Глущак Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр – Одеса: Маяк, 1988.- 232 с. ISBN 5-7760-0115-3 Кордони Існують кордони не менш важливі, Ніж державні, – Хоч вони не усталені Спеціальними знаками, Їх немає на картах, Це кордони. Між правдою і […]...
- Як здійснюється інтерпретація музики мовою поезії у циклі М. Бажана “Нічні концерти”? Унікальність художнього хисту М. Бажана визначається зокрема тим, що музика, живопис, архітектурні форми органічно входять у його поезію, митець робить спробу передати їх словом. Ще в ранній творчості він звертається до поетичного осягнення архітектурних форм у триптиху “Будівлі”, з пластичною виразністю й експресією змальовуючи високі готичні вежі, барокову браму й сучасну будівлю. Щодо змістового наповнення […]...
- Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Василя Мисика Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Василя Мисика Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 Рима Ми віршем тішимся дзвінким. Та думку зберегти ясною – Цю найдорожчу нашу зброю – Для мене варт найкращих рим. Ентузіазм Ентузіазм – це річ хороша, Але на устриць трохи схожа, Що, як полежать довший час, […]...
- Артюр Рембо Два сонети у перекладі Д. Павличка Артюр Рембо Два сонети Перекладач: Д. Павличко Джерело: З книги: Зарубіжна література. Хрестоматія. 10 клас: У 2 т. /Автори-упорядники: В. В. Уліщенко, А. Б. Уліщенко – X.: Торсінг, 2002 Зло Тоді, як на небес блакитнім гобелені Палають, наче кров, плювки шрапнель жахних, Як у вогонь полки, червоні чи зелені, Ідуть повз короля, який глузує з […]...
- Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Михайла Ореста Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Михайла Ореста Перекладач: Михайло Орест Джерело: З книги: Орест М. Держава слова: Вірші та переклади – К.: Основи, 1995 Границі людства Коли споконвічний Святий Отець В спокої руки З розкочених хмар Благословенство перунів Сіє на землю,- Я цілую останній Край одіння його I трепет дитинний Чую в груді. Ні, […]...
- ТЕМА ПОЕТА Й ПОЕЗІЇ В ЛІРИКУ МИКОЛИ ГУМИЛЕВА Роль поезії в житті – ключове місце у світогляді поета. Це та соціальна ніша, що дозволяє поетові почувати себе незайвим у суспільстві й світі взагалі. По способі визначення місця поезії авторів можна розділити на два “табори”: на ті, хто вважає поезію доповненням (розумним) до громадського обов’язку, і тих, хто ставить її в главу кута, почитає […]...
- Поема М. Бажана “Сліпці” Поема М. Бажана “Сліпці” друкувалася в журналі “Життя і революція” (1930-1931). Цей твір є незавершеним, оскільки було надруковано лише два розділи. Поема не має логічно побудованого сюжету, оскільки для М. Бажана важливим було висловити власне бачення порушених проблем: митець і його місце у суспільстві, філософські питання сенсу життя, творчості, служіння народові. У цьому можна вбачати […]...
- Вітезслав Незвал Прага з пальцями дощу у перекладі Володимира Житника Вітезслав Незвал Прага з пальцями дощу у перекладі Володимира Житника Перекладач: Володимир Житник Джерело: З книги:Зарубіжна література: Посібник-хрестоматія. 11 клас – Донецьк: ТОВ ВКФ “БАО”, 2003. Ні, це не в чомусь, Що можна викласти у красі чи у стилі, Це не Порохова башта, і не Староміська площа, і не Карлів міст, I не стара, й […]...
- Іван Крилов Байки у перекладі М. Рильського Іван Крилов Байки Перекладач: М. Терещенко Джерело: З книги: Максим Рильський. Твори у двадцяти томах. Том п’ятий. Поетичні переклади. К.:Наукова думка, 1984 Муха й подорожні У спеку, в літній день, в південну саме пору, Піском розсипчастим, під гору, Тяжкий, з родиною дворян Вчотирикінь ридван Ледь пхався. Геть коні змучились; хоч кучер як старався, Спинилися. Він […]...
- Йосиф Бродський Твори у перекладі Володимира Ляшкевича Йосип Бродський Твори у перекладі Володимира Ляшкевича Перекладач: Володимир Ляшкевич Джерело: http://www. ukrart. lviv. ua/liashkw. html Дідона та Еней Великий муж дивився у вікно, Для неї ж увесь світ скінчався краєм Його м’якої грецької туніки, Яка від складок безлічі була Подібна на завмерле море. Він же В вікно глядів і зір його таким Далеким був […]...
- Джозеф-Редьярд Кіплінг Синові у перекладі Є. Сверстюка Джозеф-Редьярд Кіплінг Синові Перекладач: Є. Сверстюк Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002. Як вистоїш, коли всі проти тебе – Упали духом і тебе клянуть, Як всупереч усім ти віриш в себе, А з їх зневіри також візьмеш суть; Якщо чекати зможеш […]...
- Олександр Пушкін Вірші в перекладі Василя Мисика Олександр Пушкін Вірші в перекладі Василя Мисика Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 Зимовий вечір Буря млою небо криє, Біле крутячи гноття; То, як звір, вона завиє, То заплаче, як дитя. То над дахом почорнілим Куликами зашумить, То мандрівником спізнілим У віконця задзвенить. Хатка в нас мала й похила, Завжди […]...
- Скорочено “Майстер залізної троянди” Бажана І от я знову чую твоє дихання, твій нешвидкий, приглушений голос, твої стримані, але внутрішньо гарячі слова; чую широку музику твоїх мрій і сподівань, узорну гру твоєї уяви і звучне відлуння пережитих, дбайливо збережених у твоїй пам’яті спогадів, радощів і болів, твоїх нечастих днів світлих і нерідких печальних днів. І от я знову бачу тебе […]...
- Мотиви любові до рідного краю в поезії В. Стуса (3 варіант) “А де ж Україна? Все далі, все далі, все далі”, – писав Стус у поезії “За літописом Самовидця”. Але Україна ніколи не була далеко від поета, вона завжди жила у душі митця. Любов до рідної країни була метою його існування. У своїх творах Василь Стус порушував багато різноманітних тем, але тема любові до рідного краю, […]...
- “Я (Романтика)” Миколи Хвильового: співвідношення автора з його героєм “Я (Романтика)” Миколи Хвильового: співвідношення автора з його героєм Революція. Ідеї. Ідеали. Надії. І розчарування. Все сплелося в душі українського письменника Миколи Хвильового, все переплелося і в його творах. Як вірив митець в ті ідеї “загірної комуни”, як сподівався, що вони є єдино вірними! В своєму житті Хвильовий робив усе, щоб той прекрасний “загірний рай” […]...
- Скорочено “Гофманова ніч” Бажана По рубаних щаблях – в провалля, в яму, в тьму, По рубаних щаблях, ио сходах обважнілих І по обвислих, висклизаних схилах – В брухатий льох, в забрьохану корчму. В корчму без вивіски, без назви і наймення, В корчму скажених бюргерів, голодних волоцюг, В корчму фантастів, візників і шлюх, В корчму огидного й ганебного натхнення. Роззявилась […]...
- Мої роздуми над сторінками поеми М. Бажана “Політ крізь бурю” Готуючись до уроку, прочитала поему М. П. Бажана “Політ крізь бурю”. Ніколи б не подумала, що якась маленька поема викличе в мені такі почуття, роздуми, вагання. Переді мною як жива, постає головна героїня поеми – Оксана. Сімнадцятирічна дівчина, майже моя ровесниця. Тяжка і складна випала їй доля. Дитячі роки її проходили без батьківської ласки, змалку […]...
- Габрієле Д’Аннунціо Поезії Габрієле д’Аннунціо Поезії Перекладач: Михайло Орест Джерело: З книги: Орест М. Держава слова: Вірші та переклади – К.: Основи, 1995 О місячний серпе на скрузі, Що світиш на води пустельні, Яке, срібносяйний, колишеться жниво Сновидь під лагiдним промінням твоїм? Короткі зітхання потоків І квітів, і листя спливають Від лісу до моря; ні поклик, ні пісня […]...
- Зображення гуманізму у творчості Н. Бажана Як і кожне велике літературне явище, поезія Миколи Бажана органічно зв’язана зі своєю епохою. А це епоха, що повертає людину до людяних почуттів, до любові до ближнього, до любові до рідної Батьківщини. І це відображається у Творчості поета, органічно вплітається в безсмертні рядки віршів талановитого автора Микола Бажан виступає не тільки як один з ярчайших […]...
- Образ Миколи Джері в однойменній повісті І. Нечуя-Левицького Повість “Микола Джеря” закумулювала у собі найвищі письменницькі досягнення І. Нечуя-Левицького. Змалювання жорстокої дійсності кріпацтва, жахливі картини життя промислових найманців, темне, бідне, тваринне повсякденне життя – і на цьому тлі постають яскраві, світлі особистості, незламний дух українського селянина, здорова душа людини, яку можна вбити, але неможливо зігнути й примусити мекати, як вівцю. Микола Джеря – […]...
- Євтим Євтимов Поезії Євтим Євтимов Поезії Перекладач: Анатолій Глущак Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр – Одеса: Маяк, 1988.- 232 с. ISBN 5-7760-0115-3 “Искра” “Искра” – це зерна крутий засів. “Искра” – це зірниця промениста. Прапор і зачин нових часів – Ленінська непереможна “Искра”, Вже й мене […]...
- Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового Трагізм життєвої долі Миколи Хвильового I. М. Хвильовий – центральна фігура літературної боротьби 20-х років XX століття. (М. Хвильовий належав до тих митців, хто в бурхливі роки революції, національно-визвольних змагань, громадянської війни повірив у комуністичну ідею, самовіддано боровся за світле майбутнє, утверджуючи гуманістичні принципи. Високі ідеали майбутнього, відродження й українізація, творчі дискусії захопили талановитого письменника, […]...
- Еміл Рупел Поезії Еміл Рупел Поезії Перекладач: Анатолій Глущак Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр – Одеса: Маяк, 1988.- 232 с. ISBN 5-7760-0115-3 Пісня Круму Василчеву Душа народу – вічна і казкова, У спів її заслухався Балкан, В жагуче, незглибиме, юне слово, Ще й вогняне, мов діючий […]...
- Петер Аліпієв Поезії Петер Аліпієв Поезії Перекладач: Анатолій Глущак Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр – Одеса: Маяк, 1988.- 232 с. ISBN 5-7760-0115-3 Каліакра Щезає далечінь у молоці небесно-синім, До виднокола залишила срібний слід вона. Під гостротою скель. Під хланню в темряві глибинній. Під поглядом і думкою […]...
- ЯН БЖЕХВА. СТОНОГА (В перекладі Івана Світличного) Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю Івана Світличного; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; учити учнів правильно інтонувати речення відповідно до настрою твору; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Всі почули ви дзвінок, Він покликав на урок. Кожен з вас вже постарався, До […]...