Історико-функціональне вивчення літератури
Історико-функціональне вивчення літератури – розділ літературознавства, в якому вивчається функціонування художньої літератури у свідомості читачів, динаміка сприйняття художніх текстів, біографій письменників, перебіг художніх тенденцій. Найчастіше тут мовиться про сукупність критичної рецепції, зафіксованої у рецензіях, статтях, наукових студіях та інших документах, сприйняття певних творів у межах відповідної доби, позначених естетичними цінностями, рівнем культури їхніх авторів та публіки, спроможних на адекватне (чи неадекватне)
Подеколи витворюється “імідж” митця, що не завжди відповідає його іманентній сутності, скажімо, постать Т. Шевченка нерідко трактується за позалітературними критеріями (народницькими, більшовицькими, патріотичними тощо), глибоко вживленими у масову читацьку свідомість: пророк, “революціонер-демократ”, просвітянин, “батько” і т. п. І.-ф. в. л. спрямоване не тільки на осягнення літературної класики, а й усього художнього процесу, його внутрішніх закономірностей.
Related posts:
- Генетичне вивчення літератури Генетичне вивчення літератури (грецьк. genesis – походження, породження) – один із загальнометодологічних підходів, способів дослідження літератури, в якому увага зосереджується на виникненні і розвитку літератури в цілому чи однієї з національних літератур, на еволюції літературного процесу. Г. вивчення творчості одного письменника реалізується за допомогою біографічного, культурно-історичного, психологічного і соціологічного методів, які в сукупності дають можливість […]...
- ШТРИХИ ДО ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНОГО ПОРТРЕТА – З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ. ШТРИХИ ДО ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНОГО ПОРТРЕТА Я нал усім, що зроблено, ставлю “nihil”…1 В. Махновський Хай буду класик, а не футурист. Співець рибалок, меду й Навзікаї2, Але в житті і я свій, може, хист (Коли він є) по вітру не розмаю. М. Рильський В історії світової культури кожна епоха, кожне століття […]...
- Методичний аспект культурологічного вивчення літератури Відповідно до Програми історикокультурологічний підхід до шкільного вивчення літератури здійснюється в 9-11 класах, у 11 класі має відбуватися безпосередній діалог культур на основі здобутих учнями знань та умінь. Вивчаючи у школі творчість Л. Толстого, старшокласники разом із педагогом традиційно роблять акцент на подійній стороні його романів та оповідей, однак ще М. Чернишевський писав, що графа […]...
- Періодизація української літератури (за історико-хронологічним принципом) І. Прадавня українська література (до XIV Ст.) “Велесова книга” – найдавніша пам’ятка V – IX ст., скрижалі буття українського народу в прадавні часи. У прадавній українській літературі слід розрізняти дві основні форми: усну народну творчість (пісні, легенди, казки, прислів’я тощо) і книжне письменство (літописи, сказання, повчання, зводи літописів). Остромирове Євангеліє (1056 – 1057), найстаріша книга, […]...
- Чим збагатило мене вивчення української літератури Чим збагатило мене вивчення української літератури Художня література – це особлива форма естетичного освоєння світу, за допомогою якої кожна людина збагачує себе духовно. Особисто я, вивчаючи літературу, розширила уявлення про стародавні епохи. Література навчила мене мріяти, переживати разом із персонажами творів, збагатила мою мову, адже мова творів і усної народної творчості, і українських письменників – […]...
- З ІСТОРІЇ ВИВЧЕННЯ РОДІВ І ЖАНРІВ ЛІТЕРАТУРИ Теорія літературних родів і жанрів, хоча їй присвячено чимало наукових праць, досі не має достатньо чітких наукових дефініцій. Окремі дослідники навіть стверджують, що роди літератури, становлячи центральну проблему поетики, разом з тим чинять стійкий опір будь-якій смисловій інтерпретації. Витоки подібного підходу до класифікації родів і жанрів літератури криються в сивій давнині. Уже в давньогрецькій естетиці […]...
- ШТРИХИ ДО ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНОГО ПОРТРЕТА – З ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст З ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст. ШТРИХИ ДО ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНОГО ПОРТРЕТА Життя коротке, мистецтво вічне. Гіппократ Вже почалось, мабуть, майбутнє. Оце, либонь, вже почалось… Л. Костенко Література другої половини XX ст. відчула вплив двох тонно завершених світових воєн. Півсвіту лежало в руїнах, кількість людських жертв вимірялася мільйонами. Людство не могло оговтатися від шоку злочинів німецького нацизму […]...
- Російська методика вивчення літератури 9-11 класів Вивчення літератури в 9-му класі. Це період інтенсивного накопичення знань, уявлень, первинних узагальнень про природу словесного мистецтва. Постійний розгляд змісту й форми твору формує розуміння загальної концепції аналізу. Активізуються можливості використання теоретико-літературних понять, вдосконалюються морально-естетичні та емоційні лінії аналізу тексту, створюється почуття перспективи, що сприяє формуванню концептуального підходу до вивчення художніх текстів. Вивчення літератури в […]...
- Шляхи вивчення української літератури в 7-у класі На уроках української літератури в 7-у класі за програмою вивчається оповідання А. Чайковського “За сестрою”. Дія в оповіданні розгортається у селі Спасівка, де жив козацький рід Судаків, який славився тим, що всі чоловіки цього роду були на Січі. Одного вечора на село напали татари. Врятуватися з цієї сім’ї зумів лише п’ятнадцятилітній Павлусь, який у степу […]...
- Вивчення епічних творів світової літератури Розміщено від Tvіr в Вторник 25 мая Епос (грецьк. слово, розповідь) – оповідний рід літератури. Програма пропонує для вивчення учням загальноосвітньої школи твори різних літературних родів. Кожен з них має своє визначення і особливості, які й зумовлюють різні підходи до їх осягнення. Отже, бачення і розуміння особливостей кожного літературного роду необхідні для його ефективного дослідження. […]...
- Класицизм – провідний напрям літератури XVII ст. – ІСТОРИКО – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС XVII СТОЛІТТЯ ІСТОРИКО – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС XVII СТОЛІТТЯ. 4. Класицизм – провідний напрям літератури XVII ст. Етапи його розвитку Проголосивши культ розуму, класицизм вимагав розумної регламентації художньої творчості. Звідси в ньому чіткість, простота і переконливість в усьому: в ідеях, життєвих ситуаціях, людських характерах. Ідеал прекрасного, який класицизм вбачав у античності, він намагався поєднати із розумним. У своїх […]...
- “Що мені дало вивчення світової літератури” Читання і література – важливі речі в житті кожної людини. Особливість будь-якої людини, про кого б конкретно не йшлося, в тому, що вона не може спиратися в житті виключно на власний досвід. Ніколи і ні за що людина не зможе нормально жити, якщо вона не буде звертати уваги на чужі думки і роздуми про життя. […]...
- Інтеграція наук при вивченні художньої літератури Інтеграція наук при вивченні художньої літератури (лат. integratio – поповнення, відновлення) – процес взаємодії різних галузей знань і відносно самостійних гуманітарних та природничих наук у вивченні сутності художньої літератури і функціонування завершених творів у житті суспільства. Значення І. н. при в. х. л. усвідомилося після виділення літературознавства в окрему наукову галузь, з поглибленням диференціації методологічного […]...
- Використання електронних енциклопедій у процесі вивчення художніх творів зарубіжної літератури У сучасних умовах розвитку національної освіти вимоги до вивчення творів зарубіжних письменників змінюються, оскільки реформування сучасної літературної освіти вимагає нарівні з оволодінням скарбами українського письменництва залучення школярів до цінностей “інонаціональної” літератури (Л. Мірошниченко) і формування здатності читачівінофонів (0. Ісаєва) сприймати втілені в перекладних художніх творах (Ж. Клименко) естетичні й духовні цінності. Виникає необхідність використання новітніх […]...
- Що дало мені вивчення української літератури в школі “Книга – морська глибина”, – сказав І. Я. Франко. Справді, вона – надійний і мудрий учитель, невичерпне джерело знань, великого натхнення і краси. Глибину життя, почуттів осягне людина, коли читатиме гарні вірші, оповідання, романи. Замислюючись над власним життям, я доходжу висновку, що література стала джерелом всього найкращого в моєму жимі. Звичайно, не всі книги стають […]...
- Національна специфіка літератури Національна специфіка літератури – органічна якість художньої літератури певного народу, відмінна від якостей інших літератур. Вона витворюється системою змістових і формально-стильових особливостей, притаманних творам письменників даної нації. Н. с. л. зумовлюється рядом чинників, насамперед ментальністю народу. Якщо народові, що став історично стійкою спільнотою, властива певна сукупність етнічно-психічних ознак, то вони обов’язково відіб’ються на духовному світі […]...
- ШТРИХИ ДО ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНОГО ПОРТРЕТА З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ. ШТРИХИ ДО ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНОГО ПОРТРЕТА Я нал усім, що зроблено, ставлю “nihil”…1 В. Махновський Хай буду класик, а не футурист. Співець рибалок, меду й Навзікаї2, Але в житті і я свій, може, хист (Коли він є) по вітру не розмаю. М. Рильський В історії світової культури кожна епоха, кожне століття […]...
- Історія літератури Історія літератури – галузь науки про літературу, яка досліджує її розвиток у зв’язку з розвитком суспільства та його культури, прагнучи виявити внутрішні закономірності літературного процесу. Спираючись на здобутки філософії, естетики, теорії літератури, ретельно простежуючи всю сукупність художніх творів, їх сприймання читачами і критичні оцінки, історики літератури описують динаміку літературно-мистецького життя, літературних напрямів і течій, виявляють […]...
- ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Вивчення світової літератури не може бути плідним без урахування великої кількості загальних понять про окремі властивості та особливості художніх творів, літературного процесу в цілому. Дослідження, узагальнення та систематизацію загальних літературознавчих понять здійснює теорія літератури (від грец. θεω&;#961;&;#943;&;#945; – спостереження, дослідження). Вона розвивається як узагальнююча наукова дисципліна, оскільки поставлені нею проблеми можуть бути розроблені тільки на […]...
- “Роль держави, місцевої влади та людини у відродженні та реставрації національних історико-культурних заповідників” Історико-культурні заповідники – вкрай важливі місця кожної країни і навіть людства. Як відомо, світ навколо підлягає великим змінам – те, що було раніше, якусь кількість років тому, набагато відрізняється від того, що є зараз. Це можна сказати в тому числі і про культуру, яка постійно розвивається. Історико-культурні заповідники зберігають у собі чіткі образи та історичну […]...
- Історико-біографічна література Історико-біографічна література – сукупність художньо-наукових творів, об’єднаних наявністю в них героя, котрий залишив помітний слід у суспільно-політичному, науковому, мистецькому, літературному житті. Це один із найдавніших видів літератури, його витоки сягають античних часів. Основою еллінської біографії вважають енкомій – громадянську надгробну поминальну промову, яка, в свою чергу, походила з іще давніших “заплачок”. Перші біографічно оформлені енкомії […]...
- ЛІТОПИСИ ЯК ІСТОРИКО-ХУДОЖНІ ТВОРИ – Оригінальна література княжої Руси-України УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу ЛІТОПИСИ ЯК ІСТОРИКО-ХУДОЖНІ ТВОРИ Література Руси-України, пройшовши період використання й перекладу релігійних книг, починає збагачуватися вже й оригінальними творами, таким чином стаючи на самостійний шлях розвитку. Найдавнішими пам’ятками оригінальної світської літератури Київської Русі є літописи. Літопис – це хронологічний опис важливих історичних подій у часи Київської Русі й козацтва. […]...
- Літописи як історико-літературні твори Літописи – історико-літературні твори в Київській Русі, пізніше в Україні, Росії та Білорусі. Походження назви йде від слів “въ лето” (в лето), якими починався опис подій певного року. Літописи – визначне явище духовного, суспільно-політичного і життя народу. У них ідеться про походження східних слов’ян, зародження в них державної влади, про взаємини (економічні, політичні, культурні) між […]...
- Система мистецтв – XIX СТОЛІТТЯ: ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СИТУАЦІЯ ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ XIX СТОЛІТТЯ: ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СИТУАЦІЯ Система мистецтв Надзвичайно важливо, що в ХІХ ст. остаточно утвердилося осмислення сукупності різних видів мистецтв саме як системи. До того ж відтоді культура й література дають змогу впевнено говорити про них як про процес (культурний і літературний), адже вони чи не вперше саме так усвідомлюються їхніми творцями. Звісно, […]...
- Історико-літературний процес кінця XIX – початку XX століття XIX СТОЛІТТЯ Історико-літературний процес кінця XIX – початку XX століття Розвиток літератури невід’ємний від розвитку суспільства. Література на межі ХІХ-ХХ століть була тісно пов’язана з усіма перипетіями свого часу. Складністю та суперечливістю історичної доби зумовлені своєрідність і розмаїття світового літературного процесу. З числа найбільш прикметних рис, що формували “обличчя” людської цивілізації у першій пол. XX […]...
- Системний підхід до вивчення творчості Буніна у школі Перегляд змісту програми з зарубіжної літератури за ред. Д. В. Затонського, К. О. Шахової та Є. В. Волощук для 11 класу, співставлення його зі змістом публікацій у Науково-методичних виданнях за останнє десятиліття, аналіз власного досвіду, як педагогічного, так і, насамперед, читацького призвели до висновків, що однією з недостатньо розроблених у методичному аспекті є тема, що, […]...
- Історико-патріотична й героїко-соціальна проза Окремою тематичною лінією в українській фольклорно-історичній романтичній прозі є історико-патріотична й героїко-соціальна проза, пов’язана з відкриттям “історичної людини” та осмисленням національного характеру. Найяскравішим прикладом гармонійного поєднання цих первнів стала історична повість М. Гоголя ” Тарас Бульба ” (1833). Для М. Гоголя, який, як і кожний з російських прозаїків першої половини ХІХ ст., зазнав впливу Вальтера […]...
- Класовість літератури Класовість літератури – у соціологічному літературознавстві – одна із псевдоестетичних категорій, яка утилітаризує поняття ідейності літератури, підкреслюючи залежність художніх явищ від класових інтересів основних верств суспільства, зокрема панівного класу. К. л. проявляється в тому, що, по-перше, література немовби відображає станове розшарування суспільства і класову боротьбу там і тоді, де і коли вона виникає; по-друге, письменник, […]...
- Літературний монтаж Літературний монтаж – (фр. montage – підбір, збирання) – специфічний твір, часто збірник, складений із тематично об’єднаних уривків художнього (чи будь-якого іншого) тексту (текстів). Таким чином, внаслідок поєднання фрагментів літературних творів з іншими джерелами (мемуарні та автобіографічні записи, документальні свідчення, критичні відгуки тощо), витворюється характеристика певного митця та контексту його творчості. Л-м. захоплювались футуристи, зокрема […]...
- Художня література в ХІХ столітті – XIX СТОЛІТТЯ: ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СИТУАЦІЯ ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ XIX СТОЛІТТЯ: ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СИТУАЦІЯ Художня література в ХІХ столітті У ХІХ ст. художня література стала загальновизнаною королевою мистецтв. Однак не всі її роди й жанри були в однаковому становищі. Якщо доба романтизму (1820-1830-і роки) позначена пануванням лірики, то для доби реалізму (1830-1860-і роки) характерне домінування епосу, особливо соціального роману. Звичайно, були спроби […]...
- “Роль держави, місцевої влади, людини у відродженні і реставрації національних історико-культурних заповідників” Проблема відродження історичних і культурних пам’ятників виступає одним з головних питань національного відродження нашої держави. Це зумовлюється тим, що сьогодні наш народ будує нову, незалежну державу, і поступово перетворюється у нову, свідому націю, яка розуміє усю важливість культурної спадщини минулих поколінь наших співвітчизників. Зараз цей процес здійснюється поступово, але ж все-таки просувається вперед. Перша фаза […]...
- Ренесансний реалізм у літературі XVII століття – ІСТОРИКО – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС XVII СТОЛІТТЯ ІСТОРИКО – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС XVII СТОЛІТТЯ. 2. Ренесансний реалізм у літературі XVII століття Ренесансний реалізм продовжував демократичні традиції гуманістів Відродження. Сам термін “ренесансний реалізм” було взято літературознавцями з тією метою, щоб позначити ту частину художнього надбання XVII століття, яка не могла бути віднесеною ані до класицизму, ані до бароко і безпосередньо була пов’язана з ідеями […]...
- Вплив творчості Шевченка на розвиток української літератури, мистецтва, духовної культури Вплив творчості Шевченка на розвиток української літератури, мистецтва, духовної культури Великий український письменник, людина з незвичайною, тяжкою долею, з світовою славою поета-правдолюбця – це Тарас Шевченко. Його думки зрозумілі усім пригнобленим, усім тим, хто хоче вільного, радісного і щасливого життя. Чому ж поезія Шевченка має не тільки національне, але і світове значення? Творчість поета-демократа у […]...
- ІСТОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Історія літератури (від грец. Ι&;#963;&;#964;&;#959;&;#961;&;#943;&;#945; – розповідь про минуле) займається дослідженням художньої літератури в історичному аспекті від її зародження й до наших днів. Вона включає в себе численні історії окремих національних літератур, як старих, що мають багатовікову традицію (наприклад історія китайської літератури, історія англійської літератури, історія української літератури), так і новітніх, розвиток яких обмежується десятками […]...
- Лейтмотив Лейтмотив (нім. Leitmotiv – букв.: чільний, провідний мотив) – конкретний образ, головна тема чи ідея, визначальна інтонація, що пронизує твір або творчість митця, ненастанно згадувана художня деталь, ключова для розкриття задуму митця. Термін запозичений з музикознавства, де його запровадив німецький композитор Р. Вагнер (XIX ст.). Л. глибше розкриває концепцію певного твору, вказує на його підтекст. […]...
- Національне і загальнолюдське у світовому культурному процесі – XIX СТОЛІТТЯ: ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СИТУАЦІЯ ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ XIX СТОЛІТТЯ: ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СИТУАЦІЯ Національне і загальнолюдське у світовому культурному процесі Саме ХІХ ст. чи не найповніше стосується думка відомого англійського історика Арнольда Тойнбі про те, що центральним явищем Нової історії стала “драматична й багатозначна” зустріч Заходу з усім іншим світом. Звісно, євразійські Захід і Схід контактували й раніше. Форми їх контактів […]...
- Анотація до вивчення твору Миколи Гоголя “Мертві душі” Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая Анотація до вивчення твору спрямовує вчителя на застосування шляху аналізу “слідом за автором”. Саме уважно читаючи і аналізуючи визначені вчителем ключові епізоди, можна ефективно домогтися розуміння зазначених в анотації положень: “Соціально-історичний та філософсько-етичний аспект аналізу російського життя. Критика кріпосництва, галерея поміщицьких типів Сутність авантюри Чичикова, функції його образу […]...
- Вивчення морфології казки У російській науці поступово складається ідея, що специфіка жанру лежать у формі. Цілком незалежно друг від друга два дослідника А. І. Никіфоров і У. Я. Пропп дійшли думки, що вивчення казки має будуватися не так на вивченні персонажів як, але в вивченні їх дій, чи функцій, тому що ці функції є стійким елементом казки і […]...
- Творчість Жорж Санд – це велике історико-літературне явище Аврори Дюпен (по чоловікові Дюдеван), яка писала під псевдонімом Жорж Санд, – яскрава літературна доля. За життя її слава була незвичайно велика, її твори викликали голосний резонанс у Франції та за її межами, нерідко ставали явищами не лише літературного, а й громадського життя. її романи й повісті, в яких ставилися гострі соціальні, моральні та інші […]...
- До якого роду літератури належить нарис і чому? Нарис – жанр епічного роду літератури, тобто це розповідний твір, присвячений детальному художньому аналізу певних життєвих явищ, фактів, подій, постатей. Його своєрідність визначається документальністю, осмисленням письменником дійсних фактів свого часу. Цим нарис відрізняється від інших епічних жанрів. У 40-х роках XIX ст. нарис з’являється в багатьох літературах, з часом інтерес до нього посилюється. І це […]...