Історія державного гімну

Державний гімн України – це офіційний урочистий музичний витвір, який є одним з атрибутів держави. Ніби слова клятви, звучать перші рядки священного гімну нашого народу. Просто й мудро слова Чубинського виражають споконвічну віру українців у щасливе майбуття. Саме ця урочиста пісня стала на передньому краї національно-визвольного руху, а потім удостоїлася бути музичним гербом духовного відродження народу. Слова національного гімну “Ще не вмерла Україна” написав у 60-х роках XIX століття відомий український поет, етнограф, фольклорист,

член Російського географічного товариства, лауреат золотої медалі Міжнародного географічного конгресу в Парижі (1875) Павло Чубинський.

Поезія, уперше надрукована 1863 року, швидко розійшлася в народі, серед інтелігенції, студентів, гімназистів. Певний час її навіть приписували Тарасові Шевченку. Музику написав західноукраїнський композитор і диригент Михайло Вербицький.

Слід зазначити, що в тексті гімну, найбільш усталеному, два рядки належать поетові Миколі Вербицькому, а музику до слів Чубинського, крім Михайла Вербицького, писали й інші композитори, зокрема Кирило Стеценко. Протягом багатьох років цей гімн свободи був для українського народу надійним та вірним провідником на нелегких шляхах визвольної боротьби. Державний гімн породжує найпалкіші патріотичні почуття, надихає нас на віру в щасливу долю рідної України.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Історія державного гімну