Історії “Тижня” Василя Гайдебурова: хроніка цензурних переслідувань
Після смерті Павла Олександровича Гайдебурова редактором-видавцем “Тижня” і “Книжок “Тижня”” з 1894 року стало його син – Василь Павлович Гайдебуров, юрист, який закінчив Петербурзький університет і вже магістратуру за нього кафедри державного права, котрий у цей час штатним кандидатом при Кронштадтському військово-морському суді. Він став друкуватися з газети батька ще з гімназійних років і саме датував це 1883 роком. У. Гайдебуров виступав раз у раз як і поет, але з 1894 року стало активно займатися власної газетою, що вже пройшла
Заснована міністром внутрішніх справ П. А. Валуевым як проурядову видання під маскою приватного, вона нас дуже швидко втратила читача і було куплена книгоиздателем і книгопродавцем У. Є. Генкелем, які віддали їх у розпорядження демократичних журналістів. Фактичні редактори “Тижня” М. З. Курочкін і далі Є. І. Конради-Бочечкарова перетворили газету, як відзначали цензори в 1870 року, в “центр крайнього, з так званого червоного напрями” у журналістиці. Адміністративні переслідування “Тижня” (навесні 1871 року його мала шість застережень і було двічі припинено на півроку
Виступаючи 7 серпня 1874 року в черговому засіданні Ради Головного управління справам друку, із членів його, Д. І. Каменський, говорив, що у виданні цієї газети треба відзначати два періоду. Перший – коли її видавав У. Генкель5 і коли він справді відрізнялася вкрай ганебним напрямом, і друге – коли він перейшов у власність Гайдебурова і, кинувши свої колишні замашки, стала більш-менш об’єктивної; замість шкідливої опозиції всієї діяльності уряду, як це було колись, газета залишилася тенденційної в тому сенсі, що таврувала деякі випадки із діяльності адміністрації або розділяла відомих її заходів. Каменському заперечував Ф. П. Еленев, стверджуючи, як колись традиції ще і газети утримує старе реноме і значення серед читаючої її молоді. Проте, втративши чіткість демократичної позиції, П. Гайдебуров тим щонайменше незалежності до середини 1880-х років прагнув зберігати опозиційний характер газети.
Те, що Д. Каменський визначив як “викриття деяких випадків із діяльності адміністрації”, продовжувало викликати роздратування цензури, що вперто переслідувала “Тиждень”, прагнучи остаточно зломити опір її редактора-из дателя. Газета розбилася три місяці у грудні 1876 року (кілька місяців доти було заборонено її роздрібна продаж за передову статтю з № 118 за 1875 рік); газеті було винесено застереження в 1877 і 1878 роках; застереження було отримано та в 1879 року за статтю про судовий процес над У. Засулич. Це зупини ло П. Гайдебурова. До 1884 року газета, не викликала нарікань цензури; застереження цього року був останнім за його керівництва газетою. Проте П. А. Гайдебуров ризикнув надрукувати в “Книжках “Тижня”” шматки з статті Л. М. Толстого “Про голод”, яка, будучи набраної у випадку часопису “Питання філософії і психології”, викликала обурення московської цензури й арешт номери із статтею Толстого.
Повністю стаття виявилася опублікованій вперше у Лондоні січні 1892 року, а перекладені вже з англійської уривки з неї передрукували “Московські відомості” як доказ пропаганди графом Толстим найрозгнузданішої соціалізму.
Related posts:
- Доля “Тижня” Гайдебурова Тимчасово виконуючий обов’язки начальника Головного управління справам друку М. П. Соловйов писав укладанні газету 1894 року: “Після смерті Гайдебурова характер видання знову змінився. Перейшовши в заклад сина Гайдебурова.., газета стала наповнюватися статтями резко-обличительного і нігілістичного змісту. Справжнім заправителем справи став відставний офіцер Меньшиков.., затятий прибічник нігілістичних поглядів Льва Толстого… Не знаючи заходи у викритті приватних […]...
- Роман-хроніка Василя Барки “Жовтий князь” – відверта розповідь про трагедію народу I. Василь Барка – український письменник з діаспори. II. “Жовтий князь” – високохудожній правдивий твір про голодомор 1933-го року в Україні. 1. Відтворення на сторінках роману всіх подробиць лихоліття (яскравий показ голодних, виснажених, пухлих від голоду людей; реалістичне зображення нещастя в сім’ї селянина Мирона Катранника). 2. Умовний розподіл численних образів роману на людей-варварів і людей-жертв […]...
- Роман-хроніка Василя Барки “Жовтий князь’ – відверта розповідь про трагедію народу І. Василь Барка – український письменник з діаспори. ІІ. “Жовтий князь” – високохудожній правдивий твір про голодомор 1933-го року в Україні. 1. Відтворення на сторінках роману всіх подробиць лихоліття (яскравий показ голодних, виснажених, пухлих від голоду людей; реалістичне зображення нещастя в сім’ї селянина Мирона Катранника). 2. Умовний розподіл численних образів роману на людей-варварів і людей-жертв […]...
- Хроніка творчої діяльності О. Довженка I. Одеська кіностудія. (1926 року О. Довженко приїздить до Одеси; де на той час відбувалася розбудова Одеської кінофабрики. Нове мистецтво полонило 33-літнього митця, Довженко відкрив для себе ту щасливу сферу, де б він міг реалізувати своє давнє, ще юнацьке бажання “начебто розділиться на кілька частин і жити в багатьох професіях, країнах і навіть видах”.) II. […]...
- “Чорна рада” П. Куліша – перший в українській літературі історичний роман-хроніка Пантелеймон Куліш (1819-1897) – одна із самобутніх постатей в українській літературі. Енциклопедичність його знань і суперечливість світогляду дивували, викликали часом взаємовиключаючу реакцію, але ніколи не лишали байдужими тих, хто звертав увагу на його творчий і життєвий шлях. “Наділений великим талантом, але ще більшою амбіцією, – писав І. Франко, – Куліш протягом свого довгого життя проходив […]...
- Роман У. Самчука “Марія”: хроніка одного життя Роман Уласа Самчука “Марія” має підзаголовок “Хроніка одного життя”. Уважно прочитавши роман, читач одразу розуміє, що мав на увазі автор, коли давав назву своєму творові. По-перше, твір має певну схожість з так званою агіографічною літературою, тобто з “Житіями святих”. У таких творах оповідається про увесь життєвий шлях святого, так і в романі автор зображує все […]...
- Біографія Василя Симоненка Василь Андрійович Симоненко народився 8 січня 1935 року в селянській сім’ї в селі Біївцях Лубенського району на Полтавщині. Дитинство, що припало на роки війни, було трудним і голодним. Батько кинув сім’ю, і Василя виростила мати Ганна Федорівна. Писати вірші він почав ще у шкільні роки, вміщуючи їх у шкільній стіннівці. 1952 року В. Симоненко вступив […]...
- КОЛОНІЗАЦІЯ КРАЇНИ ЯК ОСНОВНИЙ ФАКТ РОСІЙСЬКОЇ ІСТОРІЇ. ПЕРІОДИ РОСІЙСЬКОЇ ІСТОРІЇ ЯК ГОЛОВНІ МОМЕНТИ КОЛОНІЗАЦІЇ Ми говорили про наукові завдання вивчення місцевої історії. Ми знайшли, що основне завдання такого вивчення – пізнання природи й дії історичних сил у місцевих сполученнях суспільних елементів. Тепер, керуючись цим завданням, установимо план курсу. Протягом всієї нашої історії спостерігаємо кілька форм або ськладів гуртожитку, преемственно в ній що змінилися. Ці форми гуртожитку створювалися різними сполученнями […]...
- “Війна й мир”, як історична хроніка “Що таке “Війна й мир”? Це не роман, ще менш поема, ще менш історична хроніка” – так писав, звертаючись до своїх вірних читачів, Лев Миколайович Толстой. Так що ж це за добуток, що змушує вірити щиро й безпомилково в любов, мир і всепрощення кожного, хто тільки знаходить у собі сміливість взяти в руки цю книгу, […]...
- Життєва основа роману Василя Барки “Жовтий князь” Життєва основа роману Василя Барки “Жовтий князь” Раніше слово “емігрант” викликало в мене негативні емоції, а зараз я, навпаки, шукаю твори емігрантів, щоб прочитати правду про долю України. Я вдячна Вам, Василю Барка, Вам, Улас Самчук, Вам, Іване Багряний за те, що ви знайшли у собі сміливість і дали повну картину того страшного явища в […]...
- Історичний роман “Чорна рада. Хроніка 1663 р.” Історичний роман “Чорна рада. Хроніка 1663 р.” Пантелеймон Куліш творив тоді, як Шевченко писав вірші “Три літа”, а Микола Костомаров грунтовне дослідження з історії України “Богдан Хмельницький”. Куліш писав текст водночас російською і українською мовами. Окреме видання з’явилося аж 1857 року. Серед перших читачів роману був Тарас Шевченко. “Я вже в другий раз читаю “Чорну […]...
- Біографія Василя Стуса Василь Семенович Стус народився 6 січня 1938 року в селі Рахнівка Гайсинського району на Вінничині в селянській родині. Навчався спочатку в місцевій школі, потім – у Донбасі, куди переїхала його сім’я. Після закінчення історико-філологічного факультету Донецького (тоді ще – Сталінського) педагогічного інституту 1959 року В. Стус два місяці відпрацював учителем на Кіровоградщині, звідки був призваний […]...
- Полковник і священик Шрам – ідеал українця-патріота, борця за незалежну Україну (За романом П. Куліша “Чорна рада. Хроніка 1663 року”) У творчій спадщині П. О. Куліша “Чорну раду” справедливо виділяють як найбільш самобутній, оригінальний твір. Одночасно цей роман став першим українським романом. Письменник працював над ним ще у першій половині 40-х років XIX століття, саме тоді, коли формувався молодий український рух, зростала національна самосвідомість українського народу, коли створювалося Кирило-Мефодіївське братство. Історичною основою твору є події […]...
- Іван Брюховецький в романі “Чорна рада. Хроніка 1663 року” П. Куліша За історичними даними, уперше ім’ я Брюховецького згадується як Іванець, що свідчить про його низьке походження і становище слуги при Б. Хмельницькому. Брюховецькйй став довіреною особою Юрася Хмельницького, який послав Його на Запорожжя, щоб прихилити ниаовців заволодіти булавою І. Виговського. Але Брюховецькйй залишився на Січі і завоював авторитет серед козаків з власною метою – стати […]...
- Історична основа роману “Чорна рада. Хроніка 1663 року” П. Куліша Роман П. Куліша “Чорна рада. Хроніка 1663 року” – значне досягнення української історичної прози XIX століття. Тарас Шевченко так писав у листі до Куліша 5 грудня 1857 p.: “Спасибі тобі, богу милий друже мій великий, за твої дуже добрі подарунки і, особливо, спасибі тобі за “Чорну раду”. Я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій […]...
- Пересторога Альбера Камю роман-хроніка “Чума” “Чума” – роман філософський. Зрозуміло, що на першому плані стоїть філософська проблематика, філософське узагальнено-універсальне трактування зла в контексті людського існування. Саме так осмислюється чума головними героями твору, інтелектуалами Ріє і Тарру. Що ж таке чума? По-перше, це конкретна хвороба. По-друге, це символ біди, яка характеризується певною історичною датою – 194…роком (“…в світі чуму зустрічаємо так […]...
- Хроніка одного життя О. Теліга Олена Теліга… Що ми знаємо про неї сьогодні? У свій час батько дівчини був відомим гідрографом, професором політехнічного інституту в Петербурзі. Виходець з Харківщини, Іван Шовгенів (так звали батька) після революції 1917 року повернувся в Україну, розпочав роботу в Київському політехнічному інституті У роки визвольних змагань перебував при уряді Української Народної Республіки. Разом з урядом […]...
- Сковорода в історії Харківщини “Ми сотворим світ получшій, созиждем день веселейший”, – мудро пророкував видатний письменник і філософ Григорій Сковорода, сягаючи мріяти у майбутнє України, рідної Слобожанщини. 30 віршів, більше як 20 байок, 17 філософських трактатів нашого земляка увійшли до скарбниці світової літератури, уславивши харківську землю, на якій вони були народжені “українським Горацієм” – так ще за життя називали […]...
- “Ада, або Пристрасть. Хроніка однієї сім’ї”. ЧАСТИНА ТРЕТЯ ЧАСТИНА ТРЕТЯ у два рази коротше ДРУГИЙ. Іноді Ван відвідує Марину, називаючи її тепер мамою. Вона живе на розкішній віллі на Блакитному березі (подарунок Демона), але на початку 1890 р. умирає від раку в клініці Ніцци, Відповідно до її волі, тіло віддають вогню. Ван на похорони не приїжджає, щоб не бачити Аду смужем. Третього червня […]...
- Біографія Василя Шевчука Василь Шевчук (1932 р. нар.) Шевчук Василь Андрійович народився 30 квітня 1932 року в селі Бараші Ємільчинського району Житомирської області в сім’ї селянина. Закінчивши середню школу, 1950 року вступає на відділення української мови й літератури філологічного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. З 1955 року працював у редакції журналу “Піонерія”, на кіностудії ім. […]...
- Хроніка двобою за самоствердження у повісті Е. Хемінгуея “Старий і море” I. Хемінгуеївський моральний кодекс. (Твори Ернеста Хемінгуея – американського письменника і журналіста – сповнені надзвичайної енергії, духовної сили, оптимізму. Він сповідував, філософію своєрідного стоїцизму, витримки під ударами долі, стійкості і сміливості у небезпечних ситуаціях. Це був хемінгуеївський моральний кодекс, який став для його сучасників дзвоном пробудження і запрошенням до переосмислення сенсу буття.) II. Вийти переможцем […]...
- Сатирична хроніка російського життя Шкільний твір. “Історія одного міста” М. Е. Салтикова-Щедріна Тема самовладдя, як і тема власності, постійно була в центрі уваги Щедрін – письменника. І якщо служіння примарі власності знайшло своє вираження у романі “Добродії Головлеви”, особливо в образі Іудушки, те служіння примарі держави знайшло аналогічне, класичне втілення в “Історії одного міста”, де письменник намалював цілу галерею […]...
- Чорна рада. Хроніка 1663 року – Пантелеймон Олександрович Куліш Пантелеймон Олександрович Куліш (1819-1897 pp.) “Чорна рада. Хроніка 1663 року” Роман П. Куліша “Чорна рада. Хроніка 1663 року” – значне досягнення української історичної прози XIX століття. Тарас Шевченко так писав у листі до Куліша 5 грудня 1857 p.: “Спасибі тобі, богу милий друже мій великий, за твої дуже добрі подарунки і, особливо, спасибі тобі за […]...
- Хроніка учнівства в індійського шамана дона Хуана Кастанеда – автор 11-млосної хроніки учнівства в індійського шамана дона Хуана, що була видана мільйонними тиражами й стала всесвітнім бестселером. Добутку Кастанеди важко погодити з яким-небудь певним жанром – вони є синтезом, оскільки перебувають на границі літератури, філософії, мистики, етнографії й психології. Уведені в його книгах поетико-езотерические поняття утворюють струнку й закінчену теорію, відому як […]...
- Штрихи до біографії Василя Стефаника ШТРИХИ ДО БІОГРАФІЇ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА Творчість неперевершеного українського новеліста Василя Стефаника подавалася соцреалістичною критикою в такому спотвореному вигляді, що виникає нагальна потреба переглянути старі штампи та схеми. Письменника насильно втискували в заідеологізовані рамки, що були для нього або затісні, або занадто просторі. Препарований таким способом письменник був просто незрозумілим для учнів. До цього треба додати, […]...
- “ЧОРНА РАДА” П. КУЛІША – ПЕРШИЙ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ІСТОРИЧНИЙ РОМАН-ХРОНІКА Пантелеймон Куліш (1819-1897) – одна із самобутніх постатей в українській літературі. Енциклопедичність його знань і суперечливість світогляду дивували, викликали часом взаємовиключаючу реакцію, але ніколи не лишали байдужими тих, хто звертав увагу на його творчий і життєвий шлях. “Наділений великим талантом, але ще більшою амбіцією, – писав І. Франко, – Куліш протягом свого довгого життя проходив […]...
- Біографія Василя Василашка Василь Федорович Василашко (20 червня 1939) – український поет, журналіст. Заслужений журналіст України. Народився 20 червня 1939 року в селі Куражин, нині Новоушицького району Хмельницької області. Закінчив 1956 року середню школу в селі Калюс, 1958 року – Кам’янець-Подільський культосвітній технікум (нині Кам’янець-Подільське училище культури), 1966 року – факультет журналістики Львівського університету. Був членом КПРС (від […]...
- Скорочено “Хроніка царювання Карла IX” Мериме 1572-й м. У Франції – у розпалі релігійні війни між католиками й гугенотами. Іде жорстока боротьба за владу, у якій зіштовхуються інтереси трьох основних партій – протестантів або гугенотів (її після смерті принца Конде очолює доблесний адмірал Гаспар де Колиньи), королівської партії, слабейшей із трьох, і партії ультрароялістів герцогів Гизов. Король Карл IX, дотримуючись принципу […]...
- Проспер Меріме Хроніка царювання Карла IX 1572-й м. У Франції – у розпалі релігійні війни між католиками й гугенотами. Іде жорстока боротьба за владу, у якій зіштовхуються інтереси трьох основних партій – протестантів або гугенотів (її після смерті принца Конде очолює доблесний адмірал Гаспар де Колиньи), королівської партії, слабейшей із трьох, і партії ультрароялістів герцогів Гизов. Король Карл IX, дотримуючись принципу […]...
- Реконструкція особистості контексті історії: Маргарита Кирилівна Морозова Останнім часом великий інтерес викликає гендерна тематика. Цей інтерес закономірний, оскільки дозволяє повніше зрозуміти витоки багатьох явищ, висвітлити” в історичному контексті найцікавіші жіночі типи. Як багато неабияких характерів можна знайти у купецької середовищі. Тут, всупереч усталеній у свідомості традиції, з’являється значна частина женщин-предпринимателей. Вважають, що купецького стану у Росії займалися тільки благодійністю, залишаючись причому у […]...
- Твір-роздум: Уроки історії, які ми маємо знати Як пишуть листи солдати, Тужливо стає мені. Кому ж мені написати, Якій догукнути рідні?.. А я напишу – Україні! О. Гончар Невпинно лине час… А ті листи, що колись писалися в окопах, і досі шукають своїх адресатів, щоб розповісти усю страшну і величну правду про подвиг народу у війні з фашизмом. Ті адресати – я […]...
- Драма Лесі Українки “Бояриня” – твір з національної історії України Творчість Лесі Українки завжди була тісно пов’язана з життям і соціальними та національними визвольними змаганнями народу, виконувала активну громадянську функцію у цій боротьбі. Геніальна дочка свого народу, Леся Українка добре розуміла, яке велике значення в духовному розвитку суспільства має національна ідея, тому й звернулася у своїй творчості до історії України. Один із таких творів – […]...
- “Хроніка XIX століття” – РОМАН “ЧЕРВОНЕ І ЧОРНЕ” СТЕНДАЛЬ (Анрі Марі Бейль) (1783-1842) РОМАН “ЧЕРВОНЕ І ЧОРНЕ” – ШИРОКА ПАНОРАМА ЖИТТЯ ФРАНЦІЇ ПЕРІОДУ РЕСТАВРАЦІЇ “Хроніка XIX століття” На початку 1831 р. відвідувачів паризьких книгарень заінтригувала незрозуміла назва нового роману нікому не відомого автора – “Червоне і чорне”. За звичкою вони шукали пояснення в підзаголовку твору. Проте, прочитавши беззмістовне, на їхній погляд, речення: “Хроніка […]...
- Короткий життєпис Василя Герасим’юка ГЕРАСИМ’ЮК Василь Дмитрович народився 18 серпня 1956 року в м. Караганді (Казахстан) у родині репресованих, яка того ж року повернулася в Карпати. З 1973 р. живе у Києві. Закінчив філологічний факультет Київського університету імені Т. Шевченка (український відділ). З 1978 р. – на видавничій роботі (редагує поетичні книги у “Молоді” і “Дніпрі”). З 1992 р. […]...
- Пародійна історична хроніка Анатоля Франца “Острів пінгвінів” У передмові автор повідомляє, що єдина мета його життя – написати історію пінгвінів. Для цього він вивчив безліч джерел, і насамперед хронікові найбільшого пингвинского літописця Іоанна Тальпи. Подібно іншим країнам, Пингвиния пережила кілька епох: древні часи, середні століття й Відродження, нові й новітні століття. А почалася її Історія з того моменту, коли святий старець Маэль, […]...
- “Народе мій! До тебе я ще верну і в смерті обернуся до життя”. Життя й доля Василя Стуса Василь Стус по праву вважається одним із найвизначніших поетів двадцятого століття. У першій половині 60-х років він пише твори, багато друкується, працює редактором газети, вступає до аспірантури Інституту літератури. З початком періоду застою все змінилося і в житті країни, і в долі В. Стуса. Погляди письменника не збігалися з офіційними, тому з роботи був звільнений, […]...
- З історії нашого міста Київ – моє рідне місто. Тут народилися мої батьки, тут народилась і я. Уже більше десяти років я росту і змінююся разом із моїм містом. Історія Києва така багата, що всіх книжок у світі не вистачить, аби описати її детально. Коли ж я думаю про своє місто, мені чомусь згадується рік 1943, осінь. Тоді війська […]...
- Життєва основа роману Василя Барки “Жовтий князь” Ранiше слово “емiгрант” викликало в мене негативнi емоцiї, а зараз я, навпаки, шукаю твори емiгрантiв, щоб прочитати правду про долю України. Я вдячна Вам, Василю Барка, Вам, Улас Самчук, Вам, Iване Багряний за те, що ви знайшли у собi смiливiсть i дали повну картину того страшного явища в Українi – голодомору. Не знаю чому, але […]...
- Пам’ятки історії та архітектури Харкова Харків… Для кожного жителя нашого міста це слово майже святиня. І нехай вчені-лінгвісти ламають голову над тим, звідки пішла ця назва: чи то від прізвища полкового сотника Харька, чи то від назви річки Харків, чи то взагалі від назви племені “хорвати” (є і така думка). Нам, пересічним громадянам, все одно, бо для нас Харків – […]...
- Біографія Василя Вражливого Василь ВРАЖЛИВИЙ Вражливий (справжнє прізвище Штанько) Василь Якович народився 1903 року в м. Опішня Зіньківського повіту на Полтавщині в багатодітній сім’ї селянина-середняка. Закінчив сільську школу, вчився у Зіньківській, а потім Полтавській гімназіях. За порадою батьків поступив до агрономічної школи, але не закінчив її. Бо переміг потяг до літературної творчості, якою займався з юних літ під […]...