Іван Франко – Товаришам з тюрми

Іван Франко

ТОВАРИШАМ IЗ ТЮРМИ Обриваються звiльна всi пута, Що в’язали нас з давнiм життем; З давнiх брудiв i думка розкута – Ожиємо, брати, ожиєм! Ожиємо новим ми, повнiшим

I любов’ю огрiтим життєм; Через хвилi мутнi та бурливi До щасливих країв попливем. Через хвилi нещасть i неволi,

Мимо бур, пересудiв, обмов, Попливем до країни святої, Де братерство, i згода, й любов.

Ми ступаєм до бою нового Не за царство тиранiв, царiв, Не за церков, попiв, анi бога, Нi за панство неситих панiв. Наша цiль – людське щастя i воля,

Розум владний без

вiри основ, I братерство велике, всесвiтнє, Вiльна праця i вiльна любов! Треба твердо нам в бою стояти, Не лякаться, що впав перший ряд,

Хоч по трупах наперед ступати, Нi на крок не вертатися взад. Се ж остатня вiйна!

Се до бою Чоловiцтво зi звiрством стає, Се поборює воля неволю, “Царство боже” на землю зiйде. Не молiться вже бiльше до бога: “Най явиться нам царство твоє!” Бо молитва – слаба там пiдмога,

Де лиш розум i труд у пригодi стає. Не вiд бога те царство нам спаде, Не святi його з неба знесуть,

Але власний наш розум посяде, Сильна воля i спiльний наш труд.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Іван Франко – Товаришам з тюрми