Іван Франко – Вічний революціонер

DE PROFUNDIS Вічний революцйонер – Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю,-

Він живе, він ще не вмер. Ні попівськiї тортури, Ні тюремні царські мури, Ані війська муштровані,

Ні гармати лаштовані, Ні шпіонське ремесло В гріб його ще не звело.

Він не вмер, він ще живе! Хоч від тисяч літ родився, Та аж вчора розповився І о власній силі йде. І простується, міцніє, І спішить туди, де дніє; Словом сильним, мов трубою,

Міліони зве з собою,- Міліони радо йдуть, Бо се голос духа чуть.

Голос духа чути скрізь: По курних хатах мужицьких, По верстатах ремісницьких, По місцях недолі й сліз. І де тільки він роздасться,

Щезнуть сльози, сум нещастя, Сила родиться й завзяття Не ридать, а добувати,

Хоч синам, як не собі, Кращу долю в боротьбі. Вічний революцйонер – Дух, наука, думка, воля – Не уступить пітьмі поля,

Не дасть спутатись тепер. Розвалилась зла руїна, Покотилася лавина, І де в світі тая сила, Щоб в бігу її спинила,

Щоб згасила, мов огень, Розвидняющийся день?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Іван Франко – Вічний революціонер