Іван Васильович на балі й після балу ( по оповіданню Л. Н. Толстого “Після балу”)
Іван Васильович – герой оповідання Л. Н. Толстого “Після балу” – типовий представитель свого часу, студент, обиватель, що коштує осторонь від більших справ, живущий скромно й нічим не відрізняється від інших. Разом з тим за цієї безликої фігурій коштує щось більше: через характер Івана Васильовича Толстой показує відносіння (яким воно повинне бути) кожної чесної й чималої людини до того, що діється в країні. Іван Васильович-Оповідач з’являється перед нами побіленим сивинами, багатодосвідченим, що прожила чимале життя чолостоліттям,
Прийом ретроспекції дозволяє пісателю підкреслити подібність між прошлим і сьогоденням У той час ( 40-е роки XIX століття) Іван Васільевич був студентом в університеті, “веселим і жвавим малим, так ще й богатим”. У с е свій час він віддавав розвагам так веселим пригодам (а іноді й навчанню). Любив він вечори й бали, добре танцював і, на думку дам, був просто красень. Загалом, він не відрізнявся від інших молодих людей свого часу – був так само легковажний
Трапилося так, що Іван Васильович був запрошений на бал до одного багатого камергера, губернському проводиреві дворянства, добродушному дідкові.
Бал був шикарним: грала хорошая музика, був накритий дивовижна вечеря, але головне – серед гостей була Варенька Б., що особливо радувало Івана Васильовича. От почався бал, герой майже увесь час танцевал з Варенькой. Вона посміхалася йому, і він був щасливий Парубків дуже періживав, коли танцював не зі своєї вибранийницей, і завжди дивився в її сторону, начебто на свою пару. Іван Васильович не знав, лю чибіт Варенька його, але почитав за щастя своє власне почуття.
Цієї своєї любовью він був повністю упоєний, він любив, здавалося, увесь світ, всіх гостей, господарку у фероньерке, батька Вареньки, буквально всіх. Захват, радість, любов і щастя перемішалися в його душі, і він перебував на верху блаженства. Особливе враження зробив на Вербана Васильовича батько Вари – “ставний, високий і свіжий старий”, з рум’яною особою, бакенбардами, підведеними до вусів і “зачуханими вперед височками”.
Він посміхався, груди його були прикрашені орденами, “він був військовий начальник типу старого служаки миколаївської постави”. Коли хозяйка вмовила його пройтися з дочкою, він згадав молодість (раніше він непогано танцював), і, незважаючи на свої роки, з достоинством, граціозністю й добірністю виконував усе па.
Дочка була щаслива, когтак їм аплодували: вона щиро любила свого батька, і її любов передавалася через її й до Івана Васильовичу. Особливо розчулювали його чоботи полковника Б. – старомодні, із квадратними носами. Поговаривали, що він не замовляв собі нових чобіт, щоб пишнее одягати свою дочку.
Івана Васильевича дуже торкнула ця турбота Він искренне полюбив батька Вареньки. І от кінчений бал. Попрощавшись із девушякий, Іван Васильович уже над ранок отправляется додому. Намагаючись заснути, він розуміє, що йому не до сну: почуття любові перепівнило його.
Про неї він тільки й думає, нею тольдо і живе. Іван Васильович вирішує отправитися назад, у будинок Б. , побачити предмет своєї любові, може бути, ще раз Він вийшов з будинку. Погода була неякдо похмура, нудна, сира. (Тут Толстій підводить читача до кульмінації. Слова “похмура”, “чорна” повторюються кілька разів.
) Підходячи до будинку Б., на пустирі Іван Васільевич побачив щось чорне, страшне. Играла вересклива жахлива музика. Іван Васільевич подумав було, що це навчання, але, подійшовши ближче, зрозумів, у чому справа. Між двома рядами солдатів у шинелях ун тер-офіцери вели прив’язаного до прикладам солдата-татарина.
Його проводили крізь, лад за втечу. Удари, нещадн і сильні, обрушувалися на його спину, доторая являла собою якесь дахувитті місиво. Татарин стогнав, падав, його піднимали, сипалися удари, верещала флейта.
Герой побачив військового, шедшего твердою й упевненою ходою, і його фігура показулась Іванові Васильовичу знайомій.
Це був батько Вареньки. Парубок став свидетелем жахливої сцени: за те, що один солдат слабко вдарив, полковник став бити його по особі. Після всього побаченого Іван Васильович готовий був упокоритися, але в його душі все протестовало.
Він не зміг більше мріяти про карьере військового (і не став їм впоследствии), навіть чомусь охолонуло його почуття до Вареньке.
Зовні погодившись і примирившись із учинками полковника, з порядками свого часу, Іван Васильович не міг виправдати страшне насильство. Совість кожного человека підказує йому істину. Так вийшло й з Іваном Васильовичем, що відбилося на всій його подальшій долі. Основна ідея Толстого така: навіть не вирішуючись повстати відкрито, людина восстает внутрішньо проти жахливих порядків, беззакония й сваволі
Related posts:
- Іван Васильович на балі й після балу (по оповіданню “Після балу”) В образі Івана Васильовича – героя рассказа “Послу балу” – Л. Н. Толстой показав нам типової людини того часу, студента, можна сказати, обивателя, що коштує осторонь від більших справ, що живе скромно й нічим не відрізняється від інших зовні. Разом з тим за цією безликою фігурою коштує щось більше: через образ Івана Васильовича Толстій показує […]...
- Твір по оповіданню Л. Н. Толстого “Після балу” Твір по оповіданню Л. Н. Толстого “Після балу”. Великий російський письменник Лев Миколайович Толстой, як ніхто іншої, цікавився проблемою соціального зла. Багато хто з його добутків відрізняються високим пафосом. Нерідко в основі його створінь були реальні факти. Так було й з оповіданням “Після балу”, де описується подія, про яке Толстой чув ще замолоду. Автор майстерно […]...
- Переказ оповідання Після балу Толстого Л. Н План переказу 1. Іван Васильович починає оповідання про випадок, що перевернув його життя. 2. Опис балу. Закоханість героя. 3. Після балу. Герой випадково стає свідком екзекуції, жорстокості батька Вареньки. 4. Цей випадок перевертає життя героя й порушує всі його подальші плани. Переказ Всіма шановний Іван Васильович зненацька для всіх присутніх висловлює думка про те, що […]...
- “Любов із цього дня піла на спад…”(по оповіданню Л. Н. Толстого “Після балу”) Великий росіянин письменник Лев Миколайович Толстой, як ніхто іншої, цікавився проблемою соціального зла. Багато хто з його добутків відрізняються високим пафосом. Нерідко в основі його створінь були реальні факти. Так було й з оповіданням “Після балу”, де описується подія, про яке Толстой чув ще замолоду. Автор майстерно користується прийомом контрасту. Цієї мети покликана служити й […]...
- Виклад задуму оповідання “Після балу” Толстого “Все моє життя змінилася від однієї ночі, або скоріше ранку “, так розпочав свою розповідь Іван Васильович, Переконаний, що життя кожного складається так, як змінить її несподіваний випадок. Слухачі знали, що Іван Васильович іноді вголос відповідав своїм власним думкам і звичайно наводив приклад з життя. За вдачею Іван Васильович завжди був людиною влюбливим, але одного […]...
- Образ головного героя в оповіданні Л. М. Толстого “Після балу” Іван Васильович – Головний герой оповідання Льва Миколайовича Толстого “Після балу”. В образі головного героя автор зобразив портрет людини, який був типовим для тієї епохи. Іван Васильович був людиною, який жив дуже скромно, йому були байдужі великі справи. Такий людина був схожий на всіх інших, нічим не виділяючись із загальної маси. Але, здається зовні “звичайність” […]...
- Мораль в оповіданні Толстого “Після балу” Інтерес до творчості видатного російського письменника Л. М. Толстого з роками не зменшується. Його твори хвилювали покоління наших батьків, а сьогодні хвилюють нас, тому що проблеми, які піднімає письменник у своїх творах, – вічні. У Л. М. Толстого завжди було своє власне уявлення про те, що означає “жити чесно”. У його пізніх оповіданнях, коли за […]...
- Міркування Івана Васильовича в оповіданні Л. Н. Толстого “Після балу” 1. Випадок і світогляд людини. 2. Образ оповідача. 3. Моральні шукання Івана Васильовича. У творчості Л. Н. Толстого дуже важливе значення має оповідання “Після балу”. У цьому добутку письменник показує, як одна-єдина ситуація може вплинути на моральний вибір людини. Про те, що трапилося давним-давно, ми довідаємося завдяки оповіданню Івана Васильовича. Це вже літнім, навченим досвідом […]...
- Скорочено оповідання Після балу Толстого Л. Н Над оповіданням “Після балу” Толстої працював у серпні 1903 року. Сюжетною основою послужив епізод з життя брата Толстого, Сергія Миколайовича, що був закоханий у дочку воєначальника в Казані. Відносини Сергія Миколайовича з дівчиною розбудувалися після того, як йому довелося побачити екзекуцію солдата, який керував батько його коханої. Тема жорстокості військової служби в умовах царського режиму […]...
- Після балу характеристика образа Івана Васильовича ПІСЛЯ БАЛУ (Оповідання, 1911) Іван Васильович – головний герой, оповідач. Його оповідання переносить слухачів в обстановку російського провінційного міста 1840-х рр. У той час И. В. учився в університеті, ні в яких кружках не брав участь, а просто жив, “як властиво молодості”. Один раз трапилося йому бути “в останній день масниці на балі в губернського […]...
- “Муштра, одна муштра…”(по добутках Л. Н. Толстого “Після балу” і А. И. Куприна “двобій” ) Тема армії й беззаконь, що панують у ній, ріднить таких різних по масштабі таланта й поглядам художників, як Лев Миколайович Толстой і Олександр Іванович Куприн. Їхнього добутку “Після балу” і “Двобій” написані майже одночасно: в 1903 і 1905 роках. У них письменники, обурені жорстокістю офіцерів і безправ’ям солдат, пояснюють собі й суспільству причину небоєздатності армії […]...
- Ранок, що змінив життя (за оповіданням “Після балу”) Є у Льва Толстого твір “Після балу”. Події в ньому відбуваються в одному провінційному містечку. Студент університету, він же оповідач, Іван Васильович, на одному з губернаторських вечорів познайомився з вродливою дівчиною Варею і закохався в неї. Вона здавалась йому неземною істотою, і наш герой не міг нею намилуватись. Душа його була сповнена найніжнішими почуттями, а […]...
- Виїде Іван Петрович із Сосновки після пожежі або залишиться? (по повісті Пожежа Распутіна В. Г.) Розжарюю грядеши? Євангеліє від Іоанна 13:36 Іван Петрович Егоров – головний герой повести Распутіна “Пожежа”. У повісті описується, як лісозаготівники тайгового селища Сосновки целую ніч без особливого успіху борються з пожежею на складах при магазині. Пожежа, як надзвичайна подія, виявив безладдя, які панують у Сосновке: безгосподарність, злодійство, пияцтво. Пожежну машину давно розібрали на запчастині, і […]...
- Якими я уявляю собі козаків після прочитання повісті “Іван Богун” – ЯКІВ КАЧУРА ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Мені завжди подобались розповіді про наше славне минуле. Захоплюючі події: славетні бої, хоробрі козаки, Січ, Гетьманщина… Я дізнався з повісті Якова Качури “Іван Богун”, що Іван Богун був лицарем, одважним воїном. Він дотепний, гордий, сміливий, завзятий. Його постать є центральною в повісті. Мені дуже сподобалась його поведінка, коли він був зв’язаний […]...
- Мої роздуми над проблемами сім’ї після прочитання роману “Анна Кареніна” Л. Толстого Мої роздуми над проблемами сім’ї після прочитання роману “Анна Кареніна” Л. Толстого Епіграф роману “Мне отмщение и аз воздам” має символічний зміст, він не тільки говорить про провину Анни і покарання за неї, скільки є своєрідним попередженням лицемірам з вищого світу, які вважали, що мали право судити і карати жінку, яка є такою щирою у […]...
- Іван Іванович та Іван Никифорович – крилаті вирази Іван Іванович та Іван Никифорович Герої “Повісті про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем” (1834) М. В. Гоголя. Імена цих двох миргородських обивателів стали Загальною назвою для людей, що постійно лаються один з одним. Та й що таке фарс? У Гоголя свиня приходить в суд, відшукує прошеніє (грамотна) і уничтожа все діло!.. Це […]...
- Мої враження після прочитання драми “Украдене щастя” – І варіант ІВАН ФРАНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант І. Франко був не тільки талановитим поетом і письменником, в чому ми переконалися, ознайомившись з його віршами і повістю “Перехресні стежки”. Він спробував себе і в драматичному жанрі, написавши п’єсу “Украдене щастя”. Ця спроба йому вдалася, бо справжній художній твір повинен збуджувати почуття людини і давати поживу […]...
- Чичиков на балі в губернатора. (Аналіз епізоду з першого розділу поеми Н. В. Гоголя “Мертві душі”) Чичиков на балі в губернатора. (Аналіз епізоду з першого розділу поеми Н. В. Гоголя ” Мертві душі “). Великий російський письменник Микола Васильович Гоголь у поемі “Мертві душі” показав страшну російську дійсність, образно говорячи, відбив “пекло” сучасної йому дійсності, образно говорячи, відбив “пекло” сучасної йому життя. Поема – широка картина реальної дійсності. У той час […]...
- Іван Богун – ватажок українського козацтва (за уривками з повісті Я. Качури “Іван Богун”) Ім’я прославленого героя визвольної війни 1648-1654 років, одного з найвидатніших козацьких полковників Івана Богуна донесли до нас історичні думи та пісні. Героїчна постать Івана Богуна приваблювала багатьох українських письменників. Один із них – Яків Качура. У творі Богун змальований у трагічний для нашої країни час – майже вся Україна стогнала під ярмом шляхти. Доведений до […]...
- Васильченко Степан Васильович Степан Васильович Васильченко (справжнє прізвище Панасенко) народився 8 січня 1879 р. у містечку Ічня на Чернігівщині у сім’ї ремісника-шевця. У 15 років вступив до Коростишівської вчительської семінарії, яку закінчив через два роки. Потім вчителював на Київщині та Полтавщині. У 1904 р. С. Васильченко навчався в Глухівському учительському інституті. За виступ проти місцевої влади письменника переслідували. […]...
- Актуальність вибору Івана Вишенського в наш час (за поемою І. Франка “Іван Вишенський”) Актуальність вибору Івана Вишенського в наш час (за поемою І. Франка “Іван Вишенський”) Коли читаєш поему Івана Франка “Іван Вишенський”, то відчуваєш, що кожний рядок, кожне її слово звернене до нас сьогоднішніх. Афонський чернець надзвичайною силою свого красномовства став на захист українства, виступив проти нищення народу, його віри і мови. І це був його вибір, […]...
- Сопоставьте творческую историю двух исторических романов: “Войны и мира” Л. Н. Толстого и “Петра Первого” А. Н. Толстого Изучение любого художественного произведения начинается с истории его создания. Она включает в себя зарождение, формирование и литературное воплощение замысла автора. Необходимо понять, какой жизненный материал лег в основу произведения, очертить круг прототипов, выявить соотношение реальных лиц и вымышленных характеров. Изучение творческой истории романа или повести предполагает выявление различных редакций (если они существовали), выяснение обстоятельств публикации […]...
- Чим приваблює мене Іван Перебійний? (За драматичною поемою Лесі Українки “Бояриня”) Драматична поема Лесі Українки “Бояриня” побудована на матеріалі української історії. У творі йдеться про добу Руїни та гетьмана Дорошенка, який вів боротьбу за визволення українського народу з-під гніту російського царату. Це були важкі роки для України. Герої “Боярині” не є історичними особами. В особі Степана поетеса вивела образ українського інтелігента кінця XIX століття, який, втративши […]...
- Славетний отаман Іван Сулима (за твором “Над Кодацьким порогом”) – ІІІ варіант – АДРІАН КАЩЕНКО III варіант У 1913 році Адріан Кащенко написав твір “Над Кодацьким порогом”, який знайомить нас із постаттю великого і уславленого гетьмана Івана Сулими. Він був борцем за визволення українського народу від польського засилля. Коли читаєш цей твір, то відчуваєш власну причетність до славної історії нашого народу. Такі герої, як Іван Сулима, надихають своїми вчинками, вони […]...
- Павличко Дмитро Васильович ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Павличко Дмитро Васильович (нар. 1929 р.) Дмитро Васильович Павличко народився 28 вересня 1929 р. у с. Стопчатів Яблунівського району на Івано-Франківщині в багатодітній селянській родині. Спочатку навчався в польській школі с. Яблунева, потім у Коломийській гімназії та радянській десятирічці. У 1948 р. він вступив до Львівського університету, з 1953 р. навчався в […]...
- Славетний отаман Іван Сулима (За оповіданням А. Кащенка “Над Кодацьким порогом”) Українські народні думи, згадки про козацьку славу захоплювали письменника Адріана Кащенка. Героїчне минулі Батьківщини надихнуло його на створення захоплюючих оповідань та повістей, темою яких є історія Запорозької Січі. Сумну історію славетного гетьмана Івана Сулими було взято за основу оповідання “Над Кодацьким порогом”. Письменник так описує зовнішність запорозького ватажка: “Засмалене вітрами обличчя з великими блискучими очима […]...
- МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ ГОГОЛЬ (1809-1852) Україна ТА ЇЇ ІСТОРІЯ В ЛІТЕРАТУРІ Повість МИКОЛА ВАСИЛЬОВИЧ ГОГОЛЬ (1809-1852) Микола Гоголь народився в селі Великі Сорочинці на Полтавщині. Сорочинці, Миргород, Диканька, Решетилівка – весь світ знає тепер ці українські села й містечка, увічнені в гоголівських творах. Любов до мови, відчуття слова закладалися у Миколи Гоголя з дитячих літ. Пізніше він захопиться збиранням українських […]...
- Герой трагедії А. К. Толстого “Смерть Іоанна Грозного” Історичний прототип – Іван IV Васильович Грозний, син Василя III, великий князь московський і перший російський цар (з 1547 р.). Герой Толстого – складна, багатогранна фігура. Зображуючи в особі И. Г. носія ідеї жорстокої деспотичної влади, монарха, як писав автор, “із закоренілою звичкою не знати нічого, крім своєї сваволі, і не терпіти протиріччя ні в […]...
- Федір Васильович Чижов Яскрава, видатна особистість історія Росії ХІХ століття. Широко освічена людина, у якого глибокими науковими знаннями, твердої волею і цілеспрямованістю. Ім’я Федора Васильовича Чижова гриміло за життя, але у подальше століття було забуте. Зацікавлення нього став виявлятися нещодавно. Спричинив цю насамперед тим, що у духовному заповіті Чижов дозволив розкрити свої папери (щоденники, листування, розрізнені документи) лише […]...
- Михайло Васильович Исаковский Народився Михайло Васильович Исаковский у січні 1900 року на Смоленщині в селі Глотовке Ельнинского повіту в бідній селянській сім’ї. Грамоту здолав самоучкою ніякої школи в нашій місцевості не було, коли ж, нарешті, вона відкрилася, я закінчив її за дві зими й навесні 1913 року здав випускні іспити, одержавши по всіх предметах “5”. На цих іспитах, […]...
- Епоха Івана Грозного у творчості Толстого Епоха Івана Грозного і його складна, суперечлива фігура привертали увагу письменника давно, принаймні, з 1935 року. Час царювання Івана IV Толстой вважав однією з тих переломних епох, коли формувалася російська державність, складався національний характер. “Особистість Івана Грозного – один з ключів, яким відчиняється схованку душі російської людини, його характеру. Він був різнобічно талановита – політичний […]...
- Степан Васильович Васильченко (Панасенко) Степан Васильович Васильченко (Панасенко) народився 8 січня 1879 р. в містечку Ічня на Чернігівщині в бідній сім’ї ремісника. Трудова атмосфера, в якій зростав Васильченко, навчання в Коростишівській семінарії та Глухівському учительському інституті напередодні й у часи революційних подій 1905 р., “неспокійна”, за його висловом, праця “неблагонадійного” вчителя в сільських школах на Київщині та Полтавщині, а […]...
- Місце праведника серед людей (По оповіданню А. И. Солженицина “Матренин двір”) 1. Прийом контрасту при описі героїні. 2. Рідні істоти й природні “помічники”. 3. Затерявшаяся праведна душачи Страждання й біль завжди обов’язкові для широкої свідомості й глибокого серця. Ф. М. Достоєвський Незважаючи на те що першою ластівкою, оказавшейся в пресі, було оповідання А. І. Солженицина “Один день Івана Денисовича”, на перше місце по полярності вже в […]...
- Васильченко Степан Васильович Талант В селі К. згубила себе з романтичного причинений церковна хористка… Ховати її чином церковним тамошній священик позрікся. Люди принесли йому домовину з мерцем на подвір’я, поставили перед вікнами, а самі розійшлися. Ховала поліція. (З газетної хроніки) І Буйне зелення в саду вже осінні золотарі позолотили, а подекуди палає воно, мов огненне. Тихо в моїй кімнаті. […]...
- Васильченко Степан Васильович Свекор Тими сірими великими очима, що суворо оглядали всякого з-під великого чола, тією поважною ходою Василько завжди викликав усмішку в дорослих. Коли б хто почув, як було гукне він улітку, одвертаючи од гречки корову, то, не бачивши його, подумав би, що то гримає старий, бородатий Микита-чабан, а не малий Василько, якому тільки цієї весни пошили штани. […]...
- Васильченко Степан Васильович Золота діжа Про нашого діда казали, що він уміє злодіям одводити очі. Ніби й справді він щось таке мав. Їдемо оце до схід сонця в поле. У полі скрізь лежить іще клубкам густий туман. Покаже він батогом у поле й гукає: – А глянь, глянь, скільки ото сивих кабанів понаганяв він у поле. (А хто саме понаганяв, […]...
- ІВАН ВИШЕНСЬКИЙ Загальна характеристика Повної його біографії не існує. Вважають, що Іван Вишенський народився в ЗО-40-х роках XVI ст. в м. Судова Вишня на Львівщині. Вірогідно, там здобув початкову освіту. Проживав у Луцьку та в Острозі. Можливо, як припускає І. Франко, в Острог його запросив найбільший із тогочасних українських магнатів князь Костянтин Острозький. Потреба в присвяті себе Богові штовхнула […]...
- Мудрий бурий Балу 1. Балу стає на захист Людського дитинчати. (На Скелі Рад вирішувалася доля Мауглі. Треба було підтримати Батька Вовка і не віддати Шер-Ханові дитинчати. Бату взявся його навчати.) 2. Балу навчає Мауглі усіх Законів лісу й води. (Мауглі стомлювався, але Балу був невблаганним. Він і Багірі пояснював, що краще він, люблячий матюка, наставить йому синців. Бату […]...
- Антонич Богдан-Ігор Васильович Екстатичний восьмистроф Шумлять у скринях зеленаві зерна льону, Масний і теплий пил вирує у олійнях. Щораз в корявих липах спалахне прокльоном Душа зелена, гнівна і незаспокійна. Черві не піддається буйний струм життєвий, З дерев зелені іскри дятлі крешуть. Зорі червінцем платить скупо вечір дневі За сонце, що його в червоний мох розчеше. Червона сажа заходу вкриває липи, […]...
- Іван Франко – майстер художнього слова Іван Франко – майстер художнього слова У літературному русі другої половини XIX століття Іван Франко – найвидатніший діяч. Його “поетична творчість вражає глибиною і багатством ідей, Широким колом тем і сюжетів, великою різноманітністю форм”. Своє палке слово Каменяр спрямовував на захист трудящих, проти несправедливого ладу, проти експлуататорів. Найвидатнішим внеском у скарбницю української поезії стала збірка […]...