Качура Яків – Біографія

Качура Яків дем’янович – український письменник.

Народився 28 жовтня (за н. ст. – 9 листопада) 1897 року в с. Юрківка, тепер Тульчинського р-ну Вінницької області. Учасник 1-ї світової і Великої Вітчизняної воєн. У 1918 – 1922 рр. учителював.

Закінчив 1925 року Київський інститут народної освіти.

Друкувався з 1923р. Належав до Спілки селянських письменників “Плуг”, Всеукраїнської спілки пролетарських письменників.

Окремими виданнями вийшли оповідання “дві сили”, “Історія одного колективу” (обидва – 1925), збірки

оповідань “Без хліба” (1927), “Похорон” (1929) та ін. В романі “Чад” (1929) освітлено події 1-ї світової і громадянської воєн. Сільським трудівникам, донецьким шахтарям і металургам присвятив роман “Ольга” (1931). В повісті “Іван Богун” (1940) показав боротьбу українського народу проти польської шляхти.

У нарисах періоду Великої Вітчизняної війни відобразив епізоди фронтового життя, мужність, непохитну дружбу воїнів. У травні 1942р. в боях під ст. Лозовою Харківської області потрапив у полон, загинув у фашистському концтаборі в донбасі в жовтні 1943р.

1977р. у с. Юрківці Я. Качурі відкрито пам’ятник (скульптор – М. П. Ковтун).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Качура Яків – Біографія