Головна ⇒ 📌Бібліотека ⇒ Кайдани порвіте – крилаті вирази
Кайдани порвіте – крилаті вирази
Кайдани порвіте Слова з поезії Т. Г. Шевченка “Заповіт” (“Як умру, то поховайте”), створеної 1845 р. Ця поезія – політичний заповіт народові, що містить відкритий заклик до визвольної боротьби проти самодержавно-кріпосницького ладу: Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте. Ні в якій країні Брак самопошани Так людей не жер, Яку вас донині… Бийте, рвіть кайдани, Доки дух не вмер! (П.
Грабовський, Веснянки).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Скорочено – ЗАПОВІТ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. Як понесе з України У синєє море Кров ворожу… отойді я І лани, і гори – Все покину і полину До самого Бога Молитися… а до того Я […]...
- Аналіз “Заповіт” Шевченко ” Заповіт ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури “Заповіт”: Лірика. Вид лірики “Заповіт”: Патріотична (громадянська). Жанр “Заповіт”: Ліричний вірш. Віршовий розмір “Заповіт”: Хорей. Провідний мотив “Заповіт”: Заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого […]...
- Вірш “Заповіт” Твір звернення Як умру, то поховайте Все покину і полину Мене на могилі, До самого Бога Серед степу широкого, Молитися… а до того На Вкраїні милій, Я не знаю Бога. Щоб лани широкополі, Поховайте та вставайте, І Дніпро, і кручі Кайдани порвіте Було видно, було чути, І вражою злою кров’ю Як реве ревучий. Волю окропіте. Як понесе […]...
- Віра в світле майбутнє України (за поезіями “Заповіт”, “І виріс я на чужині”) – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Віра в світле майбутнє України (за поезіями “Заповіт”, “І виріс я на чужині”) А я дивлюся… і серцем лину В темний садочок на Україну. Т. Шевченко Під час тяжкої хвороби Т. Г. Шевченко багато думав про майбутнє України, мріяв про визволення свого народу. Тоді він написав своє звернення до українського народу – “Заповіт”. У вірші […]...
- Що заповідав Тарас Шевченко своєму народові віршем “Заповіт”? Т. Шевченко – великий український поет, виразник найглибших заповітних прагнень народних мас. Він сміливо підніс прапор боротьби за волю й щастя народу. У 1845 році, будучи тяжко хворим, Шевченко написав свій знаменитий вірш “Заповіт”. Сталося це пізньої осені 1845 року. Т. Шевченко в цей час працював на Переяславщині за завданням археографічної комісії – змальовував пам’ятки […]...
- Заповіт нащадкам Заповіт – це висловлення останньої волі людини. Заповіт митця – ліричний твір, в якому той висловлює своє бажання не лише особистого, а й громадського, суспільно-політичного характеру. Тарас Шевченко мріяв бачити Україну вільною і незалежною. У кар-тинах-мріях він малює повну єдність чарівної природи і життя її трударів. У поезії “І виріс я на чужині” поет, мріючи […]...
- ЯК УМРУ, ТО ПОХОВАЙТЕ – ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814 – 1861) Українська література 7 клас – Л. Т. Коваленко – Освіта 2015 ПРО МИНУЛІ ЧАСИ ТАРАС ШЕВЧЕНКО (1814 – 1861) ЯК УМРУ, ТО ПОХОВАЙТЕ Як умру, то поховайте Мене на могилі Серед степу широкого На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. Як понесе з України У […]...
- Віра в щастя України (за віршем “Заповіт”) – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Віра в щастя України (за віршем “Заповіт”) “Заповіт” Великого Кобзаря – це один з найпоетичніших маніфестів гуманізму в українській і світовій літературі. Цей вірш – неповторний поетичний заповіт небагатьох рядках я кого Кобзар звертається до сучасників та прийдешніх поколінь. Шевченко мріє про те, щоб рідний народ згадував його “незлим, тихим словом”. Поет сподівається, що з […]...
- Віра в щастя України (За віршем Т. Шевченка “Заповіт”) “Заповіт” Великого Кобзаря – це один з найпоетичніших маніфестів гуманізму в українській із світовій літературі. “Заповіт” можна вважати програмовим твором Тараса Григоровича Шевченка. Цей вірш – неповторний поетичний заповіт, у небагатьох рядках якого Кобзар звертається до сучасників та прийдешніх поколінь. Шевченко мріє про те, щоб рідний народ згадував його “незлим, тихим словом”. Поет сподівається, що […]...
- Моє розуміння “Заповіту” Шевченка Коли я вперше прочитала “Заповіт”, то відчула в душі незвичне хвилювання. Читаю вдруге, втретє… І раптом зрозуміла, що саме збентежило мене і вразило! Я неначе доторкнулася до чогось трепетно-могутнього, що, мабуть, можна назвати величчю душі люблячого сина. Саме тому, на мою думку, “Заповіт” не викликає суму й скорботи від слів, у яких йдеться про час […]...
- Великих слів велика сила – крилаті вирази Великих слів велика сила Вислів з поеми Т, Г. Шевченка “І мертвим, і живим…” (1845): Нема на світі України, Немає другого Дніпра, А ви претеся на чужину Шукати доброго добра, Добра святого. Волі! волі! Братерства братнього! Найшли. Несли, несли з чужого поля І в Україну принесли Великих слов велику силу, Та й більш нічого. У […]...
- Вигострить сокиру – крилаті вирази Вигострить сокиру Слова з поезії Т. Г. Шевченка “Я не нездужаю, нівроку” (1858). 22 листопада 1858 р. Шевченко, обізнаний вже з підготовчими заходами до скасування кріпацтва, писав: Добра не жди, Не жди сподіваної волі – Вона заснула: цар Микола Її приспав. А щоб збудить Хиренну волю, треба миром, Громадою обух сталить; Та добре вигострить сокиру […]...
- Коні не винні – крилаті вирази Коні не винні Назва новели М. М. Коцюбинського (1912), в якій поміщик Малина, що вдає з себе “друга народу”, показує свою справжню суть, коли селяни вирішують відібрати у нього землю. Хоча він продовжує маскуватись і не сам викликає карний загін (це робить його син), проте швидко знаходить виправдання цьому, виявляючи добросердість до солдатських коней, які, […]...
- Аналіз “Заповіт” Заповіт Т. Шевченка – патріотичний гімн. “Заповіт” Тараса Шевченка є бойовою програмою для закріпаченого народу, неповторним поетичним заповітом у світовій літературі. Твір був написаний у грудні 1845 року, коли Шевченко лежав хворий у Переяславі у знайомого лікаря А. Козачковського. Літературознавець Г. Нудько писав, що хоч поштовхом до написання вірша була тяжка хвороба автора, проте “причини, […]...
- Аналіз вірша Тараса Шевченка “Заповіт” Заповіт Т. Шевченка – патріотичний гімн. “Заповіт” Тараса Шевченка є бойовою програмою для закріпаченого народу, неповторним поетичним заповітом у світовій літературі. Твір був написаний у грудні 1845 року, коли Шевченко лежав хворий у Переяславі у знайомого лікаря А. Козачковського. Літературознавець Г. Нудько писав, що хоч поштовхом до написання вірша була тяжка хвороба автора, проте “причини, […]...
- Добра не жди, Не жди сподіваної волі – Вона заснула: цар Микола Її приспав – крилаті вирази Добра не жди, Не жди сподіваної волі – Вона заснула: цар Микола Її приспав Цитата з поезії Т. Г. Шевченка “Я не нездужаю, нівроку” (1858), в якій прозвучав заклик поета “громадою обух сталить”. Знав наш поет, що, виливаючи на папір своє наболіле чуття, свої політичні погляди та бажання, він не тільки не верне тим волі […]...
- Злії люди – крилаті вирази Злії люди Образ “злих людей” часто зустрічається в поезії Т. Г. Шевченка як втілення темних сил реакції, національного поневолення, підступу, зради. Наприклад, у вірші “Мені однаково” (цикл “В казематі”, 1847): Та не однаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять… Ох, неоднаково мені. Так, життя могло б стати прекрасним, […]...
- Жандарм Європи – крилаті вирази Жандарм Європи У західноєвропейській пресі “жандармом Європи”, “міжнародним жандармом” називали царську Росію в 1848-1849 рр. – час піднесення революційного руху в Європі. Це про неї, що згубила з світу Пушкіна, Лєрмонтова, Полежаєва, що мучила на засланні Шевченка, що самий початок свій ознаменувала повішенням п’ятьох декабристів і висланням у глибочінь сибірських руд кращих людей того часу… […]...
- “Заповіт” Т. Шевченка – патріотичний гімн “Заповіт” Тараса Шевченка є програмним твором автора, бойовою програмою для закріпаченого народу, неповторним поетичним заповітом у світовій літературі. Твір був написаний у грудні 1845 року, коли Шевченко лежав хворий у Переяславі у знайомого лікаря А. Козачковського. Літературознавець Г. Нудько писав, що хоч поштовхом до написання вірша була тяжка хвороба автора, проте “причини, що породили твір, […]...
- Зів’яле листя – крилаті вирази Зів’яле листя Назва збірки поезій (1896) Івана Франка. Зміст назви розкривається у таких рядках: В зів’ялих листочках хто може вгадати Красу всю зеленого гаю? Хто знає, який я чуття скарб багатий В ці вбогії вірші вкладаю? В мотивах журби, туги відбилися складні особисті переживання поета, що пояснюються й соціальними причинами – реакційним оточенням, проти якого […]...
- Той мурує, той руйнує – крилаті вирази Той мурує, той руйнує Рядок із поеми Т. Шевченка “Сон” (1844): У всякого своя доля І свій шлях широкий: Той мурує, той руйнує, Той неситим оком – За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать і з собою Взять у домовину. Одні будували, другі – руйнували. Як сказав поет: “Той мурує, той руйнує…” У […]...
- Житейське море – крилаті вирази Житейське море Образне визначення складності суспільного життя з його боротьбою, тривогами, поразками й успіхами, що зустрічається в багатьох літературних мовах. Уподібнення життя бурхливому морю виникло, мабуть, в епоху великих географічних відкриттів кінця XV-XVI ст., коли мореплавство відігравало величезну історичну роль. У новітні часи вислів набув значного поширення. Так, в “Енеїді” І. П. Котляревського читаємо: Як […]...
- Ми не лукавили з тобою – крилаті вирази Ми не лукавили з тобою Цитата з поезії Т. Г. Шевченка “Доля” (1858): Ми не лукавили з тобою, Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою. У літературній мові є численні парафрази цього рядка Т. Г. Шевченка. І ти лукавила зо мною! Ах, ангельські слова твої Були лиш облиском брехні І ти лукавила […]...
- Потьомкінські села – крилаті вирази Потьомкінські села Під час першої подорожі Катерини II в 1787 р. до Криму князь Г. О. Потьомкін (1739-1791), бажаючи показати цариці “процвітання” нового, нещодавно приєднаного до Росії краю, наказав спорудити на дніпровських берегах декоративні села, палаци, фортеці, які мали цілком “справжній” вигляд. Потьомкін насаджував Парки, які гинули через кілька Днів після проїзду Катерини, одягав селян, […]...
- Досвітні вогні – крилаті вирази Досвітні вогні Назва поезії Лесі Українки (1892): Досвітні вогні, переможні, урочі, Прорізали темряву ночі, Ще сонячні промені сплять,- Досвітні огні вже горять, То світять їх люди робочі. Створений поетесою образ “досвітніх огнів” зустрічаємо і в інших поетів. Якщо твоя зігнеться спина Під гранітовим тягарем, Що піднімала жінка квола, Неси його в чужі світи – Похилені […]...
- Зброя – слово – крилаті вирази Зброя – слово Вислів пов’язаний з поезією Лесі Українки “Слово, чому ти не твердая криця” (1896): Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє! Може, в руках невідомих братів Станеш ти кращим мечем на катів. Широко цитується (особливо у тих випадках, коли йдеться про роль поезії в житті суспільства, місце митця в ньому). […]...
- Вічний революціонер – крилаті вирази Вічний революціонер Перший рядок поезії І. Франка “Гімн”, написаної у 1880 р. Цей вислів зустрічається також у польського поета Ю. Словацького. Тепер його [Шевченка] слово лунало між народами, і він сам, мученик і вічний революціонер, був схожий до Прометея, який не віддав свого вогню в криваві царські лапи (А. Малишко, Оповитий любов’ю). …Тут буде все. […]...
- І чужому научайтесь… – крилаті вирази І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь Цитата з поеми Т. Г. Шевченка “І мертвим, і живим…” (1845). Учітеся, брати мої, Думайте, читайте, І чужому научайтесь, Й свого не цурайтесь. Слова ці свідчать про відсутність у поета національної обмеженості; використовуються з цим же значенням. – Ну, що ж, ясна проблема мовна, А я й не […]...
- На розпуттях велелюдних – крилаті вирази На розпуттях велелюдних В українській літературній мові вислів поширився з поеми Т. Г. Шевченка “І мертвим, і живим…” (1845): Тільки я, мов окаянний, І день, і ніч плачу На розпуттях велелюдних, І ніхто не бачить, І не бачить, і не знає – Оглухли, не чують; Кайданами міняються, Правдою торгують. Першоджерелом цього вислову є біблійний Плач […]...
- Кузьма Трохимович – крилаті вирази Кузьма Трохимович Герой оповідання Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Салдацький патрет” (1833), “латинської побрехеньки, по-нашому розказаної”. Це – античний анекдот про художника Апеллеса, який з такою достовірністю малював виноградне гроно, що до картини зліталися птахи поклювати винограду. До цього анекдота приєднано інший, теж античний, про шевця, який взявся критикувати знаменитого живописця (ми пам’ятаємо його з епіграми Пушкіна, […]...
- Глитай, або ж Павук – крилаті вирази Глитай, або ж Павук Назва драми (1882) М. Л. Кропивницького. “У ній вперше в українській драматургії реалістично відтворені нові процеси в житті пореформеного села. Герой драми, якого односельчани прозвали “глитай, або ж павук”,- уособлення хижацтва і розбещеності, всевладності куркуля у дореволюційному селі. Давно життя минуло старосвітське І зник з землі Глитай, або ж Павук, Та […]...
- Мертві душі – крилаті вирази Мертві душі Назва поеми (1842) М. В. Гоголя, герой якої Чичиков скуповує у поміщиків померлих селян – мертві ревізькі душі – ніби для переселення в Херсонську губернію (розрахунок його грунтувався на тому, що до наступного перепису померлі селяни формально вважалися живими). Чичиков хотів стати власником землі, що відводилася урядом для поміщиків, які переселяли своїх селян […]...
- За лакомство нещасне – крилаті вирази За лакомство нещасне Усталений зворот, що часто вживається в українських народних думах на позначення мотивів зради, відступництва: Потурчився, побусурманився Для панства великого, Для лакомства нещасного!.. (Дума про Самійла Кішку). Вже я потурчилась, побусурменилась, Для розкоші турецької, Для лакомства нещасного! (Дума про Марусю Богуславку). Ти чесна жінка, ти не продаєш Своєї вроди й пестощів за гроші, […]...
- З вершин і низин – крилаті вирази З вершин і низин Назва збірки поезій (1887) І. Я. Франка. Завданням збірки, як зазначав сам автор її в одному з листів до М. Павлика, було дати першу спробу реалістичної поезії, що спирається на факти життя. І. Я. Франко користувався цим образом для характеристики поетичної творчості: Гей же на землі недаром Я острив тебе, як […]...
- Віки Тронна – крилаті вирази Віки Тронна Цитата із “Слова о полку Ігоревім” (XII ст.): “Были вічи (віки) Трояни, минула літа Ярославля…”. На думку більшості дослідників, тут ідеться про епоху римського імператора Марка Ульпія Трояна (53-117 рр. до н. є.), видатного полководця. Згадуючи Трояна і київського князя Ярослава Мудрого, автор “Слова” шкодує за минулою славою переможних воєнних походів. У переносному […]...
- Марко Проклятий – крилаті вирази Марко Проклятий Персонаж українських народних казок та легенд, ім’я якого увійшло навіть у приказку (“товчеться, як Марко по пеклу”). Марко закохався в рідну сестру, потім убив її разом з матір’ю і був за свої тяжкі злочини засуджений на вічне блукання. На основі фольклорних творів О. П. Стрроженко написав повість (“поему”) “Марко Проклятий” (1870-1874). У переносному […]...
- Тарас Шевченко – Заповіт (Як умру, то поховайте… ) (Характеристика твору) Характеристика твору Тараса Шевченка “Заповіт” Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: громадянська. Провідний мотив: заклик до повалення експлуататорського ладу й розбудови нового вільного суспільства. Віршовий розмір: хорей. Заповіт Т. Шевченка – патріотичний гімн. “Заповіт” Тараса Шевченка є бойовою програмою для закріпаченого народу, неповторним поетичним заповітом у світовій літературі. Твір був написаний у грудні 1845 року, коли […]...
- Не вмерла козацька мати – крилаті вирази Не вмерла козацька мати Слова Богдана Хмельницького (1595-1657), відомі з літопису Григорія Грабянки (початок XVIII ст.): “Гетьман токмо ректь: “Живь Бог и Козацкая не умирала мати. Не все еще Чаплинский у мене побралтъ, когда шаблю в руках маю”. У цих словах виражено віру в перемогу повсталого народу. Від гніву і затамованого обурення козаки стикали руків’я […]...
- Лиш боротись – значить жить! – крилаті вирази Лиш боротись – значить жить! Цитата з поезії І. Я. Франка “VIVERE MEMENTO!” (1883): Люди, люди! Я ваш брат, Я для вас рад жити( Серця свого кров’ю рад Ваше горе змити. ,; ;; А що кров не зможе змить, Спалимо огнем то! Лиш боротись – значить жить! VIVERE MEMENTOо! Вислів походить з 96-го листа до […]...
- Катай, Матюшо, гуси – крилаті вирази Катай, Матюшо, гуси Слова Терешка Сурми з п’єси І. К. Карпенка-Карого (Тобілевича) “Суєта” (1903). Терешко охоплений “суєтною” мрією вивести свого сина Матюшу у пани. “Будеш учитись – будеш паном”,- каже він синові, примушуючи його читати напам’ять байку “Гуси” Крилова. Сцена написана дуже майстерно: Матюші ніяк не вдається протягом усієї дії прочитати байку, фраза “Катай, Матюшо, […]...