Кайдашева сім’я як символ зневаженої України (за однойменною повістю Івана Нечуя-Левицького)

I. Моє сприйняття повісті (раніше як комедія, розповідь про суцільну колотнечу. Зміст першого варіанта вступу змушує задуматися над символічністю назви повісті).

II. Краєвиди села Семигори, що овіяне славою героїчних битв Богдана Хмельницького (опис безкрайнього поля, над яким “високо чорніють козацькії гостроверхі й круті могили”).

III. Приниження України у другій половині XIX ст. (бездержавність; української мови не було, немає і бути не може, заборона освіти рідною мовою, українських книжок: “під безлічними могилами похований

цілий народ”):

1.. Натяк на національне виродження (духовна смерть, слава предків забута, енергія українця скеровується на галас та на дріб’язкові з’ясування стосунків).

2. Сумний сміх автора з поведінки героїв повісті (марнується людське життя, нікчемніє душа).

IV. Причини духовного зубожіння багатьох українських людей (знищення української державності, закріпачення селян, майже цілкова відсутність освіти).

V. Висновок повісті (Кайдашева сім’я – символ усієї тодішньої України, зневаженої, збезчещеної; мир, злагода, взаємодопомога, подолання особистого егоїзму принесуть щастя і впевненість у майбутньому).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Кайдашева сім’я як символ зневаженої України (за однойменною повістю Івана Нечуя-Левицького)