Карпатські Ромео і Джульєтта (за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”)
Сюжет повісті “Тіні забутих предків” перегукується з трагедією Шекспіра. У них можна знайти чимало спільних рис. Як Монтеккі й Капулетті, ворогують роди Палійчуків і Гутенюків. Як і в трагедії “Ромео і Джульетта”, в обох ворогуючих родах є діти, які кохають одне одного,- Іван і Марічка. Давня ворожнеча має стати їм на перешкоді.
Як і у Шекспіра, герої Коцюбинського гинуть. Обидва твори є гімном коханню. Але на тому, власне, аналогія й обмежується.
Головна колізія в обох творах – смерть героїв – різна. Якщо в Шекспіра трагедія
Мотивом самогубства і Ромео, і Джульєтти є їхнє кохання. У “Тінях забутих предків” лише Іван гине через несилу перенести смерть коханої, Марічка ж іде з життя випадково.
У цьому сюжетному моменті видно, що Коцюбинський не пішов сліпо за Шекспіром. Розгортання дії в повісті український майстер підпорядкував зовсім іншій ідеї. Сувора, дика гірська природа підстерігає людину на кожному кроці. Це показано не тільки у віруваннях гуцулів, айв умовах їхнього життя. Тому смерть Марічки мотивується зовсім іншими
За день перед сим, коли брела Черемош, взяла її вода. Несподівано заскочила повінь, люті габи збили Марічку з ніг, кинули потім на гоц і понесли поміж скелі в долину. Марічку несла ріка, а люди дивились, як крутять нею габи, чули крики й благання і не могли врятувати”.
Головна відмінність твору Коцюбинського від твору англійського класика не в ключовій сюжетній колізії, а в особливостях змалювання таємничого казкового світу. Кохання переживається героями, як найдивніша загадка, що має велику силу над людьми. І вже в першій дитячій зустрічі майбутніх закоханих з’являються фантастичні образи, без яких немислиме гуцульске життя. “Я вже щезника бачив”,- похваляється Іванко. До речі, в цій же сцені Коцюбинський показує себе і майстром сюжету. Перша зустріч Івана і Марічки починається з конфлікту – бійки.
Така несподівана колізія безперечно свідчить, що письменник володів і високим мистецтвом сюжету, хоч його проза завжди більше підпорядкована перебігу настроїв, тобто сюжету внутрішньому.
Діти природи, Іван і Марічка у своїх поглядах на світ і у своєму коханні цілком віддані безпосереднім душевним пориванням. І їхня фізична близькість виглядає не розпустою, а природним продовженням їхніх душевних переживань: “… все було так просто, природно, відколи світ світом, що жодна нечиста думка не засмітила їй серця”. Гармонія людини і природи, гармонія почуттів і дій – це та особливість, яку бачить Коцюбинський у цьому “первісному” житті гуцулів. І, звичайно, кохання поєднується з фантастикою, забобонами. “За поясом, на голім тілі” Марічка носить часник, щоб не завагітніти. Душевні поривання героїв сплітаються в чарівну пісню, яку Іван виграє на флоярі, а Марічка виспівує.
Ця пісня дихає казковими образами диких гір і засіває гори своєю чарівною мелодією.
Яскраво і фантастично розповідає письменник про тугу Івана за Марічкою, яка загинула. Дружина його Палаша не може замінити коханої. Вічне таїнство кохання живе в душі Івана і спливає “на поверхню” дивними образами.
Час від часу туга за коханою вибиває його із звичайного ритму життя: “… Несподівано зовсім, коли він зводив очі на зелені царинки, де спочивало в копицях сіно, або на глибокий задуманий ліс, звідти зліта до нього давно забутий голос:
Ізгадай мні, мій миленький,
Два рази на днину,
А я тебе ізгадаю
Сім раз на годину…
Тоді він кидав роботу і десь пропадав”. І в святий вечір до нього знову приходили спогади про кохану: “І коли так молились, Іван був певний, що за плечима у нього плаче, схилившись, Марічка… ” Він марить нею і наяву. Свідомість його двоїлась. Спочатку Марічка бачиться Іванові живою, і він дивується, що вона жива і водночас ніби мертва. І серце його сповнюється радістю на фоні суворої природи, яка віщує недобрий кінець: “Безжурна молодість й радість знову водили його по сих безлюдних верхах, таких мертвих й самотніх, що навіть лісовий шепіт не міг вдержатись там та спливав у долину шумом потоків”.
Тонкий психолог Коцюбинський показуєчерез фантастичні образи, як поступово змінюється психічний стан Івана, як він врешті цілком втрачає відчуття реальності, як сприйняття казкової природи переходить у абсолютне марення – зустріч із чугайстром.
Рятуючи Марічку від чугайстра, Іван пускається з ним у танок. Чугайстер втомлюється, хоче спинитись, та Іван не дає йому перепочинку, щоб Марічка встигла втекти. І от коли злий дух готовий був уже припинити танок, Іван заграв ту чарівну пісню, яку почув колись від щезника. Це була справжня пісня, в якій злились і дихання диких гір, і глибокі душевні сили самого Івана, і його кохання до Марічки. І чугайстер не втримався і знову танцював.
А з далини його вже гукав голос Марічки – голос, який він чує все життя, на який іде, шукаючи кохану, а знайти не може: “Іва-а! – стогнала Марічка десь з глибини, і був у голосі тому поклик кохання і муки”.
Від самого початку кохання Івана та Марічки було трагічним. І не тому, що їм на перешкоді стояла давня ворожнеча родів, а тому, що воно було більшим і сильнішим за життя. “Не набутися ним”,- сумно кидає ще зовсім юна Марічка те глибоке слово, яке за своїм змістом дорівнює всій життєвій дорозі. І коли гине Марічка, Іван не в змозі пережити своє кохання, він тане на очах. “Поклик кохання і муки” породжує в його душі й ілюзії, і фантастичні образи, і, врешті-решт, призводить до того, що й Іван, як і Марічка, втративши пильність, гине від зіткнення з дикою гірською природою.
Отже, на відміну від Шекспіра, малюючи непереборну силу кохання, Коцюбинський шукає його джерела в таїнстві природи, таїнстві життя, таїнстві людської душі, яка зберігає у своїх глибинах увесь віковий досвід аж до вірувань, далеких предків.





Related posts:
- “Карпатські Ромео і Джульєтта – вічна тайна кохання” за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Таке дивовижне і незвичайне почуття, як кохання, в усі часи хвилювало людей, ставало рушійною силою, яка штовхала їх на великі подвиги. Ця тема цікавила більшість поетів і письменників у всі часи та епохи. Тому зовсім не дивно, що не обійшов цю тему і видатний український письменник М. Коцюбинський, неповторний майстер психологічних новел. Він узявся за […]...
- Карпатські Ромео і Джульєтта (за повістю “Тіні забутих предків”) МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Карпатські Ромео і Джульєтта (за повістю “Тіні забутих предків”) “Тіні забутих предків” М. Коцюбинського – один з найпоетичніших творів української літератури. Основою її став фольклор Гуцульщини, закарпатської частини України. Під час написання повісті Гуцульщина вже кілька століть була відірвана від України, там сформувався окремий діалект, своєрідні обряди, свій побут […]...
- Твір на тему – Карпатські Ромео і Джульєтта (Тіні забутих предків Коцюбинський) Сюжет повісті “Тіні забутих предків” перегукується з трагедією Шекспіра. Як Монтеккі й Капулетті, ворогують роди Палійчуків і Гутенюків. І, як у Шекспіра, в обох родах є діти, які кохають одне одного, – Іван і Марічка. Давня ворожнеча має стати перешкодою, і, як у творі англійського класика, герої Коцюбинського гинуть. Обидва твори є гімнм коханню, але […]...
- Карпатські Ромео і Джульєтта (За повістю “Тіні забутих предків”) Сюжет повісті “Тіні забутих предків” перегукується з трагедією Шекспіра. У них можна знайти чимало спільних рис. Як Монтеккі й Капулетті, ворогують роди Палійчуків і Гутенюків. Як і в трагедії “Ромео і Джульєтта”, в обох ворогуючих родах є діти, які кохають одне одного,- Iван і Марічка. Давня ворожнеча має стати їм на перешкоді. Як і у […]...
- Що спільного й відмінного між п’єсою В. Шекспіра “Ромео і Джульєтта” та повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”? Повість “Тіні забутих предків” М. Коцюбинський написав 1911 року під глибоким враженням від життя карпатських гуцулів, їхніх звичаїв і обрядів, оригінальності мислення і світосприймання. Цей твір ніби перегукується з трагедією Шекспіра. В них можна знайти чимало спільних рис. Як Монтеккі й Капулетті, ворогують роди Палійчуків і Гутенюків. Як і в трагедії “Ромео і Джульєтта”, в […]...
- Карпатські Ромео і Джульетта (за повістю “Тіні забутих предків”) “Тіні забутих предків” М. Коцюбинського – один з найпоетичніших творів української літератури. Основою її став фольклор Гуцульщини, закарпатської частини України. Під час написання повісті Гуцульщина вже кілька століть була відірвана від України, там сформувався окремий діалект, своєрідні обряди, свій побут та традиції. Коцюбинський відкрив цей самородок для всієї країни, підкресливши у назві, що герої – […]...
- “Карпатські Ромео і Джульєтта, або вічна тайна кохання у повісті “Тіні забутих предків” Відомий твір Михайла Коцюбинського розповідає про традиції, звичаї і норми життя гуцульських родин, про їхні стосунки. Прочитання цього твору дозволяє не тільки дізнатися про побут цієї народності, її таємничі і іноді лякаючи вірування і переконання, а й подивитися під новим кутом зору на особисті стосунки людей у??різних ситуаціях і провести аналогії з іншими відомими літературними […]...
- Щастя і трагедія Івана й Марічки, українських Ромео і Джульєтти (за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”) Незабутні дні, проведені серед смерекових лісів і гомінливих річок Гуцудьщини, надихнули М. Коцюбинського створити прекрасну пісню про кохання – повість “Тіні забутих предків”. Це, безумовно, перлина української літератури, яка допомагає читачам поринути у чарівний світ величезної й таємничої природи Карпат, збагнути загадковий характер гуцулів, які створили безліч казок, легенд, переказів, символів. Усі герої повісті живуть […]...
- Щастя і трагедія Івана та Марічки – героїв повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Щастя і трагедія Івана та Марічки – героїв повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” I. Повість “Тіні забутих предків” – гімн великому людському коханню. II. Кохання, радість, туга і нещастя у житті Івана та Марічки. 1. Перше знайомство. Іван та Марічка вперше зустрілися, коли два ворогуючі роди Палійчуків та Гутенюків зіткнулися на вузькій дорозі. Хлопець […]...
- Трагедія закоханих Івана та Марічки (за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”) (3 варіант) “Тіні забутих предків” – один із найбільш зворушливих творів про кохання. Героїв цієї повісті Івана та Марічку називають українськими Ромео та Джульєттою. Розповівши трагічну історію кохання гуцулів, М. Коцюбинський оспівав духовну красу людини, чисте й вірне почуття. Любов Івана та Марічки, дітей двох ворогуючих сімей, народилася несподівано, всупереч тій ненависті, що супроводжувала життя Палійчуків і […]...
- Мій улюблений герой із повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” М. Коцюбинський у повісті “Тіні забутих предків” детально описує формування характеру головного героя Івана Палійчука, його світосприйняття. Мені цікаво читати про нього, дізнаючись про мрії і думки Івана, його погляди і переконання. З перших днів свого народження Іванко потрапляє в атмосферу фантастичних народних вірувань. Неспокійним він був, і забобонна мати вірила, що дитину їй підмінили, […]...
- Трагедія закоханих Івана та Марічки (за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”) (1 варіант) Світова література має у своїй скарбниці багато історій трагічного кохання, багато закоханих героїв, мрії яких так і не здійснилися. Трістан та Ізольда, Ромео та Джульетта, Паоло та Франческа і ще багато-багато закоханих, яких розлучила чи доля, чи злість та ненависть інших людей. Михайло Коцюбинський додав до цього переліку ще одну пару – Івана та Марічку, […]...
- Характеристика образу Івана Палійчука за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Михайло Коцюбинський подарував світові українського Ромео! Головний герой твору “Тіні забутих предків” Іван Палійчук – образ справжнього романтика, для котрого кохання є найціннішим почуттям. Іван – звичайний гуцульський парубок, дев’ятнадцята дитина в родині. Чарівна природа Гуцульщини пробудила в хлопцеві відчуття прекрасного, спостережливість та особливу вдумливість. Його очі таїли в собі щось незбагненне для інших. Навіть […]...
- Утвердження любові як джерела духовності в повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Утвердження любові як джерела духовності в повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Сюжет повісті “Тіні забутих предків” перегукується з трагедією Шекспіра. У них можна знайти чимало спільних рис. Як Монтеккі й Капулетті ворогують роди Палійчуків і Гутенюків. Як і в трагедії “Ромео і Джульєтта”, в обох ворогуючих родах є діти, які кохають одне одного, – […]...
- Людина у пошуках гармонії зі світом (за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”) Коли людина почувається щасливою? Коли має добре здоров’я? Коли має багато грошей, землі, майна? Коли кохає? Усе так, але й цього замало. Знайти своє місце у всесвіті через опанування гармонії – чи не це головне прагнення героїв повісті “Тіні забутих предків”! А всесвіт великий, тільки комусь досить з нього й частки, як Палагні, для якої […]...
- Трагедія закоханих Івана та Марічки (за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”) (2 варіант) Повість “Тіні забутих предків” є справжньою перлиною української класичної літератури. Одночасно цей твір є і своєрідною даниною новим течіям європейської літератури, естетикою яких так цікавився письменник. У повісті Коцюбинський намагався втілити естетичну концепцію краси людського буття, вписаного в життя природне, наповнене насолодою мистецтва й чистого почуття. Історія кохання Івана та Марічки, головних героїв повісті, виходить […]...
- Образи повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Окраса української літератури – повість Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків”. У творі письменник створив образи людей, які є справжніми дітьми природи. Вони єдині зі світом гір, полонин, лісу, який оточує їх. Історія обертається навколо хлопця та дівчини. Обидва вони гуцули. Родини Марічки Гутенюк та Іванка Палійчука люто ворогують між собою, намагаючись знищити чоловіків ворожого роду. […]...
- Твір на тему – Фольклорні джерела повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” У повісті існує два протиріччя – між духовним і матеріальним, високими поривами людини та прозою життя. “Тіні забутих предків” – це свого роду “Лісова пісня” М. Коцюбинського: письменник показав у творі велику силу свого таланту, що перевтілюється в духовне життя персонажів, змушує хвилюватися за долі героїв. Повість написана в романтичному стилі, її образи, овіяні казковістю, […]...
- Що спільного й відмінного між п’єсою “Ромео і Джульєтта” та “Тіні забутих предків” Улітку 1911 року Коцюбинський, повертаючись із Капрі, де він лікувався, вирішує здійснити давню мрію – відвідати Карпати. Короткі відвідини Криворівні ще не дали письменнику достатньо матеріалу для твору. Бажання написати про “незвичайний казковий народ” – гуцулів не залишає його. Тепер, у 1911 р., вдруге прибувши до Криворівні, письменник вивчав життя, їхні звичаї, побут, фольклор, записує […]...
- “Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинського – дума про добро і зло, любов і ненависть Людську любов, і радості, і жалі, І совість, що губилась на землі, – У серце взяв, у світ поніс з собою. А. Малишко. “Коцюбинський” Любов звеличує, надихає, примножує красу всього живого на землі. Від неї розквітає навесні природа, вона “водить сонце і світила”. Де любов, там добро. А разом вони несуть прекрасне, роблять світ казковим, […]...