Кащенко Адріан Феофанович Над Кодацьким порогом
I
Ще до Богдана Хмельницького, а саме в 1635 році, був на Січі запорозьким кошовим отаманом Іван Сулима.
За своїх молодих літ Сулима придбав собі великого войовничого хисту й завзяття, бо козакував саме під час славних походів гетьмана Сагайдачного. З Сагайдачним Сулима і Кафу турецьку у Криму здобував, і Трапезонтза Чорним морем аж двічі руйнував, і околиці Царгорода огнем випалював, а нарешті під Хотином, рятуючи Польщу, бився з турками у великому бойовищі; скільки ж менших походів та сутичок з ворогами відбув він, так того й не підлічити.
Недобре
Знаючи про ті утиски на козаків і про поневолення польськими панами українських селян, Сулима не любив поляків і не дивився
У тому повстанні козаки взяли над поляками добру перемогу, але мало скористувалися з тієї перемоги і через кілька років зазнали ще більших утисків.
Не маючи поки що влади, Сулима таїв свою помсту на поляків у своєму серці, а щоб не марнувати своєї молодецької сили та вдачі на Січі, він щороку ходив з охочими запорозькими козаками на чайках у Чорне море воювати турків, топити їхні галери, руйнувати городи та визволяти на волю хрещений люд. Слава про Івана Сулиму розійшлася далеко поза межами України і нарешті стала всесвітньою після того, як він, захопивши у морі на турецькій галері багато бранців, триста з них послав у подарунок римському папі, що під той час теж воювався з турками.
За небагато до того, як стати Сулимі кошовим отаманом, поляки почали будувати на запорозькій землі, біля Дніпра, над Кодацьким порогом, міцну фортецю, маючи на думці одрізнити Запорожжя од України і перешкоджати поневоленому українському людові тікати од панів на Січ, а запорожцям виходити з Січі на Україну та нагадувати нещасним братам про те, що на світі існує воля.
Будування Кодаку було нестерпучою образою і шкодою запорожцям. Доводилося або скоритися полякам і поволі вмерти без з’єднаная з рідним краєм, або битися з поляками на смерть. Сулима, як тільки став на Січі кошовим, зваживсь на останнє.
Перш за все він поїхав з побратимом Бурляєм, щоб власними очима подивитись, що робиться у Кодаку. Побратими застали там кілька тисяч зігнаних з України грабарів, що під орудою французького інженера Боплана копали шанці[2] та насипали стіни й башти; понавколо ж Кодаку стояли табором кілька полків польського війська.
Сулима зрозумів, що військо тут на те, щоб запорожцям не кортіло розігнати грабарів, і він сказав Вурляєві:
– Нехай вражі ляхи будують, поки їхня сила, а тільки не буду я козаком, коли не зруйную оту паскудну їхню будівлю!
Запорозький кошовий знав, що як зруйнувати Кодак, то доведеться воювати з Польщею, бо вона того не подарувала б, а щоб воювати з такою силою, якою була під ті часи Польща, треба було мати велике й добре узброєне військо; щоб здобути ж зброю й коней та прохарчити військо, треба було грошей. От і надумав Сулима, перш ніж воювати з Польщею, йти морем на пишний у ті часи турецький город Азов та здобути у ньому срібла й золота і всяких скарбів.
Надумавши так, кошовий скликав запорожців на раду:
– А що, панове товариство, славне військо запорозьке! – говорив він. – Чи немає таких, що поодлежували вже по куренях свої боки молодецькі? Як є такі, то виходьте: підемо зо мною Чорним морем погуляти та запалимо люльки аж у Азові турецькому!
Козацтво радісно одгукнулося на заклик кошового:
– А чого нам справді нидіти у Січі та товариський хліб дурно переводити. Веди нас, батьку… Чи не поможе нам Милосердний хоч небагато бідних невольників до рідної України та до дрібних діточок повернути!
3астукотіли у Великому Лузі сокири, і запорожці почали лагодити та конопатити великі чайки. Увесь берег Дніпра біля Січі скидався тепер на мурашник, а од вареного дьогтю та конопатки понад усією річкою слався пахучий сивий дим.
Минуло тільки два тижні, а вже були готові до походу у море півсотні добрих чайок.
Передав Сулима Січ наказному отаманові, і одного ранку, забравши на чайки дві з половиною тисячі товариства, зійшов на чардак найбільшої чайки, щоб оглянути все військо.
Велична й могутня була постать запорозького ватажка. Засмагле вітрами обличчя з великими, блискучими очима і пишними над ними бровами одбивало завзяттям, довгі вуси й трохи посивілий оселедець скрашали те обличчя ознаками досвіду й спокою, а срібна булава, що блищала у його дужій руці, нагадувала всім про велику владу запорозького кошового отамана.
Упевнившись, що все упорядковано добре, кошовий зняв шапку й перехрестився на схід сонця… А на сході, за Дніпром, саме вставало сонечко і грало рожевим промінням по рівній, як скло, пелені Дніпра, звеселяючи своїм сяйвом розлогі, вкриті зеленими плавнями береги широкої річки.
Перехрестився отаман, і всі козаки, слідом по ньому, скидали шапки та хрестилися, посилаючи рідній Україні своє останнє привітання…
Надівши шапку, кошовий махнув булавою – і вмить сотні весел, вдаривши у прозорі хвилі річки, заблищали срібною сльозою, а блискуча пелена Дніпра скаламутилася водокрутнями. Козацькі чайки рушили од Січі і розбіглися од Микитиного Рогу[3] аж до плавнів, вкривши широкий Дніпро червоними запорозькими жупанами.
Ввесь день пливли козаки поміж зеленими плавнями, втішаючись веселою красою рідної річки. Обабіч козаків, берегами, верби та явори купали в Дніпрі свої гнучкі та зелені віти; протоками коливалися од вітру та шелестіли очерета, по озерах табуни лебедів ячали та дикі гуси герготали; у гущавині плавні співоче птаство піснями заходилося, горлиці буркотіли та зозулі віщували; незграбні ж білі баби усі коси Дніпрові обсіли, жовтий пісок своїм білим пір’ям, мов снігом, припорошили… Дивляться запорожці на свій рідний Великий Луг – не надивляться, слухають – не наслухаються…
На другий день козаки запливли вже у татарські береги, а на третій день надвечір отаман звернув своїм байдаком з Дніпра у протоку, рясно вкриту очеретом, і зібрав там докупи всі чайки.
– Оце прибули ми, пани брати, до Тавані-острова, що на ньому бусурманський Аслан-город стоїть. Тут вражі турки перетяли Дніпро залізними ланцюгами, щоб нас у Чорне море не пускати та не дати нам братів своїх з неволі визволяти. Тільки ви, діти мої, славне лицарство запорозьке, на те не вважайте, а високі верби та явори сокирами рубайте, у тороки аж у три ряди в’яжіть та на воду пускайте!
Разом узялися козаки до роботи, а як уже добре смеркалося, виїхали знову у Дніпро і наблизилися до Тавані.
Діждавши вище города Аслана під захистом верб поки зайшов місяць, козаки пустили тороки[4] за водою і скоро почули, як забряжчали, увірвавшись і поринаючи на дно, ланцюги.
Почули й турки, що бряжчать ланцюги, і почали з Аслан-города з гармат палити у тороки, гадаючи, що то козацькі чайки, а козаки сиділи собі любенько у своїх легких човнах вище Аслан-города, люльки курили та з бусурманів глузували, дожидаючи, поки тим обридне стріляти.
Нарешті у Аслан-городі потишилися і понад Дніпром вже не чути було гучних вибухів гармат. Втішаючись думкою, що потопили козаків, турки пішли спати. Темрява ночі густо сповила Дніпро, тільки зірки веселим натовпом заглядали з неба у річку і грали на хвилях своїм срібним промінням.
– Рушаймо, – тихо сказав Сулима. І нечутно, мов таємні примари, посунулися козацькі чайки Дніпром униз, до Великого лиману.
Через два дні козаки минули Прогної і, наблизившись надвечір до Очакова, нагледіли біля нього шість турецьких галер. Всім дуже кортіло зчепитися з тими галерами, але кошовий отаман не згодився на те, бо не хотів виявляти себе туркам, і як тільки місяць пірнув у хвилі лиману, увесь табун запорозьких чайок нечутно обминув турецькі галери й башти Очакова.
Поки почало світати, козаки були вже далеко за Очаковом.
З моря вставала й рожева зоря, розмальовуючи його безкраю просторінь привабливими кольорами, немов простилаючи перед козацькими чайками рожевий, гаптований килим. Згодом золоте сонце, не виникши ще з моря, послало свій промінь під небо на білі хмарки і затопило їх рожевим кольором з золотими розводами. Весело глянули ті хмарки у блакитне море, як у люстро… і не можна було пізнати тепер, де море, а де небо… Нарешті з морської пелени виникло й саме сонечко і заграло по вершках рухливих хвиль щирим золотом. Разом з сонцем прокинулося й море і заграло дрібною хвилею.
З півночі подихнув вітерець і, понадимавши на чайках вітрила, погнав їх туди, куди направляли керманичі, – на схід сонця.
Related posts:
- Над Кодацьким порогом (дуже стисло/скорочено) – Кащенко Адріан Ще до Богдана Хмельницького, а саме в 1835 p., був на Січі кошовим отаманом Іван Сулима. З молодих літ Сулима був завзятим і сміливим у бою, ходив у походи з Сагайдачним, двічі руйнував Трапезунд, випалював околиці Царгорода, рятував Польщу. Однак поляки недобре оддячили козакам за їхню службу, стали утискати козаків, завели реєстр, обмеживши кількість козацького […]...
- Над Кодацьким порогом (Про гетьмана Івана Сулиму) (дуже стисло) скорочено – Кащенко Адріан Ще до Богдана Хмельницького, а саме в 1835 p., був на Січі кошовим отаманом Іван Сулима. З молодих літ Сулима був завзятим і сміливим у бою, ходив у походи з Сагайдачним, двічі руйнував Трапезунд, випалював околиці Царгорода, рятував Польщу. Однак поляки недобре оддячили козакам за їхню службу, стали утискати козаків, завели реєстр, обмеживши кількість козацького […]...
- Славетний отаман Іван Сулима (за твором “Над Кодацьким порогом”) – І варіант – АДРІАН КАЩЕНКО І варіант Українські народні думи, згадки про козацьку славу захоплювали письменника Адріана Кащенка. Героїчне минуле Батьківщини надихнуло його на створення захоплюючих оповідань та повістей, темою яких є історія Запорозької Січі. Сумну історію славетного гетьмана Івана Сулими було взято за основу твору “Над Кодацьким порогом”. Письменник так описує зовнішність запорозького ватажка: “Засмалене вітрами обличчя з великими […]...
- Кащенко Адріан Над Кодацьким порогом (скорочено) АДРІАН КАЩЕНКО (1858-1921) НАД КОДАЦЬКИМ ПОРОГОМ (про гетьмана Сулиму) 1 Ще до Богдана Хмельницького, а саме 1635 року, був на Запорозькій Січі за кошового отамана Іван Сулима. За молодих літ Сулима козакував, брав участь у походах гетьмана Сагайдачного. Ще тоді й прославився. Та підчас морського походу на Цареград потрапив у турецький полон. Зрадівши, що захопили […]...
- НАД КОДАЦЬКИМ ПОРОГОМ – АДРІАН КАЩЕНКО Скорочено (про гетьмана Сулиму) 1 Ще до Богдана Хмельницького, а саме 1635 року, був на Запорозькій Січі за кошового отамана Іван Сулима. За молодих літ Сулима козакував, брав участь у походах гетьмана Сагайдачного. Ще тоді й прославився. Та підчас морського походу на Цареград потрапив у турецький полон. Зрадівши, що захопили свого лютого ворога, турки віддали Сулиму […]...
- Над Кодацьким порогом (скорочено) – Кащенко Адріан 1858-1921 Про гетьмана Сулиму 1 Ще до Богдана Хмельницького, а саме 1635 року, був на Запорозькій Січі за кошового отамана Іван Сулима. За молодих літ Сулима козакував, брав участь у походах гетьмана Сагайдачного. Ще тоді й прославився. Та підчас морського походу на Цареград потрапив у турецький полон. Зрадівши, що захопили свого лютого ворога, турки віддали […]...
- Славетний отаман Іван Сулима (за твором “Над Кодацьким порогом”) – ІІІ варіант – АДРІАН КАЩЕНКО III варіант У 1913 році Адріан Кащенко написав твір “Над Кодацьким порогом”, який знайомить нас із постаттю великого і уславленого гетьмана Івана Сулими. Він був борцем за визволення українського народу від польського засилля. Коли читаєш цей твір, то відчуваєш власну причетність до славної історії нашого народу. Такі герої, як Іван Сулима, надихають своїми вчинками, вони […]...
- Зображення сміливості і винахідливості запорожців у боротьбі з турками та поляками у творі “Над Кодацьким порогом” – АДРІАН КАЩЕНКО Все своє життя А. Кащенко захоплювався історичним минулим України. Відчуття історії, а також глибоке розуміння трагедії рідного народу знайшло відображення у творах письменника. У творі “Над Кодацьким порогом” письменник відтворив події, які сталися на Запорозькій Січі у сімнадцятому столітті. Біля Дніпра над Кодацьким порогом поляки будують міцну фортецю, “маючи на думці одрізнити Запорожжя від України […]...
- Славетний отаман Іван Сулима (за твором “Над Кодацьким порогом”) – ІІ варіант – АДРІАН КАЩЕНКО II варіант У своїх творах А. Кащенко оспівував історичних героїв нашого народу. Читаючи оповідання “Над Кодацьким порогом”, ми ніби відчуваємо себе причетними до славетного минулого нашої Батьківщини, яскраво уявляємо собі величну постать Івана Сулими. Кошовий отаман Іван Сулима приваблює нас, як своїх сучасників, надзвичайною винахідливістю та сміливістю, а також фізичною силою. Багато років у турецькому […]...
- Адріан Кащенко. Розповідь про письменника. “Над Кодацьким порогом”. Історичні події на Запорозькій Січі за кошового отамана Івана Сулими УРОК 25 Позакласне читання Тема. Адріан Кащенко. Розповідь про письменника. “Над Кодацьким порогом”. Історичні події на Запорозькій Січі за кошового отамана Івана Сулими. Мета. Ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом письменника, з історичними подіями на Запорозькій Січі за часів Івана Сулими та постаттю самого кошового отамана; розвивати вміння самостійно добирати відповідний матеріал та опрацьовувати […]...
- Історичні події на Запорозькій Січі за кошового отамана Івана Сулими (А. Кащенко “Над Кодацьким порогом”) Історичні події на Запорозькій Січі за кошового отамана Івана Сулими (А. Кащенко “Над Кодацьким порогом”) “Козак” у перекладі з татарської значить “вільний чоловік”, “неустрашимий вояк”. Козаки безстрашно охороняли наші землі від турків і татар, боронили Україну від ворожих переслідувань, хотіли, щоб народ наш мав свою державу і свободу. Були часи, коли польська шляхта панувала в […]...
- Скорочено “Над кодацьким порогом” Кащенко Ще до Богдана Хмельницького, а саме 1635 року, був на Запорозькій Січі за кошового отамана Іван Сулима. За молодих літ Сулима козакував, брав участь у походах гетьмана Сагайдачного. Ще тоді й прославився. Та підчас морського походу на Цареград потрапив у турецький полон. Зрадівши, що захопили свого лютого ворога, турки віддали Сулиму на галери. Одного разу […]...
- Кащенко Адріан Феофанович Великий Луг запорозький Ой Січ – мати ой Січ – мати! А Великий Луг – батько! Ой що в лузі заробити, Те у Січі пропити. Уривок із запорозької пісні дуже влучно пояснює, як дивилися козаки на Великий Луг і за що для себе мали. Вони називали його батьком, себто тим, хто давав їм життя. І справді коли б […]...
- Кащенко Адріан Феофанович З Дніпра за Дунай Кащенко А. Ф. Зруйноване гніздо, Бібліотека історичної прози. – К.: Дніпро, 1991. I У козаків-запорожців був дуже гарний звичай, щоб біля всякого статечного козака, не кажучи вже про військову старшину, був один або й більше хлопців-недолітків. Ті хлопці в давні часи звалися джурами, а пізніше – молодиками. Джура доглядав коня та зброю свого названого батька-запорожця, […]...
- Кащенко Адріан Феофанович Борці за правду Кащенко А. Ю. На чужині: Універсальна бібліотека, 1947. І Весна почала вже вбирати степ у зелені шати, оздоблені ріжноколіровми квітками. Від краю до краю неба, скільки оком глянь, простягся той степ тихий, покійний і рівний, як море у теплий безвітряний день. Ні ярочка у степу, ні горбочка… Тільки могили, нерухомі степові вартові, край неба бовваніють, […]...
- Кащенко Адріан Феофанович На руїнах Січі Кащенко А. Ф. Зруйноване гніздо, Бібліотека історичної прози. – К.: Дніпро, 1991. З юнацьких літ мене цікавило, чому це люди ніяк не впорядкуються, щоб усі однаково добре жили й усім було вільно, як от у наших запорожців, що не мали ні панів, ні мужиків, ні старців, ні дуків. Загадкою здавалося мені и те, що вибірна […]...
- Образ Івана Сулими з оповідання А. Кащенка “Над Кодацьким порогом” Андріан Кащенко створив цілу серію історичних оповідань про національних героїв українського народу, славних лицарів запорозького козацтва. До них належить оповідання “Над Кодацьким порогом”, головним героєм якого є славний український гетьман Іван Сулима. Велична й могутня була постать запорозького ватажка. Засмагле вітром обличчя з великими блискучими очима та пишними над ними бровами відбивало завзяття; довгі вуса […]...
- Кащенко Адріан Феофанович Під Корсунем Кащенко А. Ф. На чужині: Універсальна бібліотека, 1947. I Багато подій з минулих часів життя України бачив Корсунь. Невелике те місто тепер, невелике воно було й за часів козаччини, а проте багато важило в житті України через те, що стояло в осередку козачих земель і до того – на битому шляху з запорожської Січі та […]...
- Славетний отаман Іван Сулима (За оповіданням А. Кащенка “Над Кодацьким порогом”) Українські народні думи, згадки про козацьку славу захоплювали письменника Адріана Кащенка. Героїчне минулі Батьківщини надихнуло його на створення захоплюючих оповідань та повістей, темою яких є історія Запорозької Січі. Сумну історію славетного гетьмана Івана Сулими було взято за основу оповідання “Над Кодацьким порогом”. Письменник так описує зовнішність запорозького ватажка: “Засмалене вітрами обличчя з великими блискучими очима […]...
- Кащенко Адріан Феофанович Народився Адріан Феофанович Кащенко 1 жовтня 1858 р. у родині небагатого дворянина на хуторі Веселий Олександрівського повіту Катеринославської губернії (тепер Вільнянського району Запорізької області). Дід його належав до останніх запорозьких козаків, тому передав онукові пам’ять про славні роки України. З 1867 р. Адріан навчається у Катеринославській гімназії, однак розумний і тихий хлопчик з хутора не […]...
- Іван Сулима – національний герой України (за оповіданням А. Кащенка “Над Кодацьким порогом”) У творчості відомого українського письменника А. Кащенка історична тема посідає чільне місце. Ще з дитинства захоплювався майбутній письменник історією рідного краю, яку продовжував вивчати протягом усього життя. “Запорозька слава”, “На руїнах Січі”, “У запалі боротьби”, “З Дніпра на Дунай”, “Зруйноване гніздо” – це далеко не весь перелік творів на історичну тему, які написав Андріан Кащенко. […]...
- Кащенко Адріан Феофанович Кость Гордієнко-Головко – останній лицар Запорожжя Боротьба у другій половині XVII віку Польщі, Туреччини та Московської держави за владу над Україною, разом із змаганням самої України за свою волю й незалежність од сусідів, як відомо, мала наслідком Велику Руїну Правобережної України та зміцнення московської влади на Лівобережній. Занепад українського життя, що настав після того, відбився на Запорожжі. Як на Україні за […]...
- Кащенко Адріан Феофанович У запалі боротьби Кащенко А. Ф. Над кодацьким порогом / Бібліотека історичної прози. – К.: Дніпро, 2001. I На березі річки Пиляви, недалеко од битого шляху з Києва на Львів, у XVII сторіччі стояв невеликий замок. Справді це був звичайний двоповерховий будинок з високим, вкритим гонтом дахом, з невеликими вікнами й двома ганками. Один з тих ганків звався […]...
- Твір за оповіданням Адріана Кащенка “Над Кодацьким порогом” Багата та квітуча рідна Україна, неосяжні її краєвиди, але чимало сліз і горя зазнала вона від зазіхань іноземних загарбників. Вони плюндрували наші землі та села, забирали в полон людей. Але надійним заслоном від поневолювань на півдні країни були козаки. Народні українські думи, згадки про запорізьку славу захоплювали Адріана Кащенка. Героїчна минувщина Батьківщини і надихнула письменника […]...
- АДРІАН КАЩЕНKО Феофанович Кащенко Адріан Феофанович – один з найпопулярніших українських письменників на початку XX ст. Автор численних прозових творів про вікопомну героїку Запорозької Січі. Його перу належать оповідання – “Запорожська слава”, “На руїнах Січі”, “Мандрівка на пороги”, у повістях “З Дніпра на Дунай”, “Зруйноване гніздо” він показав трагічну долю козацтва після знищення Запорозької Січі. Створив галерею портретів […]...
- Кащенко Адріан – Біографія Адріан Феофанович Кащенко народився 19 вересня 1858 року в родині небагатого поміщика Феофана Гавриловича Кащенка, родовід якого сягає часів Запорозької Січі в пору її розквіту. Батько був небагатим поміщиком, власником хутора Веселого, який входив до складу Лукашівської волості Олександрівського повіту Катеринославської губернії. Сім’я Кащенків була великою – п’ятеро хлопців і чотири дівчини. Всі діти здобули […]...
- Адріан Кащенко Реферат Адріан Кащенко (1858 – 1921) Адріан Феофанович Кащенко народився 19 вересня 1858 року в родині Феофана Гавриловича Кащенка, родовід якого сягає часів Запорозької Січі в пору її розквіту. Батько був небагатим поміщиком, власником хутора Веселого, який входив до складу Лукашівської волості Олександрівського повіту Катеринославської губернії. Сім’я Кащенків була великою – п’ятеро хлопців і чотири […]...
- Славний літописець трагічних сторінок історії Адріан Кащенко Важким і тернистим був шлях українського письменника Адріана Кащен-ка до визнання та всенародної шани. Його твори довгий час були заборонені, і лише зараз його самобутня творчість повертається із забуття в безсмертя. Адріан Кащенко ще з дитинства захопився історією рідного краю. Все своє життя він вивчав і широко відображав у творах історію свого краю. Він щиро […]...
- Переказ – ДНІПРОВСЬКА ПРИРОДА Минуло тільки два тижні, а вже були готові до походу в море півсотні добрих чайок. Передав Сулима Січ наказному отаманові, і одного ранку, забравши на чайки дві з половиною тисячі товариства, зійшов на чардак найбільшої чайки, щоб оглянути все військо. Велична та могутня була постать запорозького ватажка. Засмагле вітрами обличчя з великими, блискучими очима і […]...
- Боротьба з ординцями – Народні перекази та легенди БОРОТЬБА З ОРДИНЦЯМИ1 Колись були великі набіги. Оце що по степу могили,- тут було все стоять верхові козаки і виглядають орду. Як тільки побачать здалеку куряву або звір біжить звідки,- ото вже й знай, що орда недалеко. Козаки тоді й дають знати в слободи2 або кошовому3. Вночі, було, припаде козак до землі та й слухає. […]...
- Легендарний кошовий отаман Іван Сірко (за уривком “Побоїще в Січі” з роману В, Малика “Фірман султана”) Легендарний кошовий отаман Іван Сірко (за уривком “Побоїще в Січі” з роману В, Малика “Фірман султана”) У 60-70-ті роки XVII століття Україна не знала людини, яка б могла зрівнятися за популярністю з Іваном Сірком. Вісім разів Запорозька Січ обирала його кошовим отаманом. Загальне визнання, вдячність і любов сучасників дістав Сірко за свою хоробрість, мужність, відвагу, […]...
- Трагічна доля героїні твору “Дівчина-чайка” Дніпрової Чайки Письменниця Дніпрова Чайка, мені здається, дуже любила море, морські краєвиди, чайок, тому й описувала їх у своїх творах. Використавши легенду про чайку, вона створила чудове оповідання “Дівчина-чайка”. Я уявляю маленьку дитину, яку морські хвилі колихали, каміння жаліло, а буря втішала. “І виросла дивно хороша дочка у старого: біла, мов піна морська… ” Дівчина не боялася […]...
- Образ юної українки (за повістю “Орли”) (3 варіант) Повість “Орли” розповідає про події, коли царський уряд вживав жорстоких заходів по відношенню до населення України. На захист рідної землі виступають представники української шляхти – Сулима, його син Петро та сотник Тригуб. Петро гуртує навколо себе таких самих завзятих козаків, як він сам. Разом із своїм батьком, не боючись покарання, вони ховають дарчі грамоти, в […]...
- Переказ – КОЗАЦЬКІ ХИТРОЩІ З давніх-давен на лівому боці гирла Дніпра стояла турецька фортеця – Аслам-город, яка була перешкодою козакам під час виходу в Чорне море. Повз неї козацьким чайкам важко було пройти непоміченими – бусурмани відразу починали обстрілювати їх із гармат. Та Козаки, користуючись темрявою ночі, часто з успіхом минали небезпеку. Тоді за наказом султана навпроти Аслам-города була […]...
- Та, ой, як крикнув же та козак Сірко Скорочено Та, ой, як крикнув же та козак Сірко. Та, ой, на своїх же, гей, козаченьків: “Та сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці, Та збирайтеся до хана у гості!” Та туман поле покриває. Гей, та Сірко з Січі та виїжджає. Гей, та ми думали, та ми ж думали. Що то орли та із Січі вилітали, – Аж […]...
- Та, ой, як крикнув же козак Сірко Та, ой, як крикнув же та козак Сірко. Та, ой, на своїх же, гей, козаченьків: “Та сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці, Та збирайтеся до хана у гості!” Та туман поле покриває. Гей, та Сірко з Січі та виїжджає. Гей, та ми думали, та ми ж думали. Що то орли та із Січі вилітали, – Аж […]...
- Повідомлення про Івана Сірка Легендарний кошовий отаман Іван Сірко (за уривком “Побоїще в Січі” з роману В. Малика “Фірман султана”) У другій половині XVII століття український народ, у всі часи багатий на своїх героїв, відданих боротьбі за свободу та незалежність української землі, не знав іншої людини, яка б за своєю популярністю могла б зрівнятися з легендою козацтва – кошовим […]...
- Відповіді до теми: “Історичне минуле нашого народу” Що таке літопис? Літопис – це пам’ятка давньої літератури, у якій у хронікальній послідовності иикладено описи подій, що відбувалися за часів написання твору. Про що розповідається у літописах? У літописах може розповідатися про історичні події, видатних громадських, державних, культурних діячів певного часу, можуть бути наведені легенди або описи реальних подій. Хто є автором “Повісті минулих […]...
- Твір на тему: Великий морський човен Мореплавством наші прадіди займалися протягом віків, але особливого розвитку воно набуло за часів Київської Русі. З IX до XVI ст. Чорне море називалося Руським морем. Запорізьким козакам належить слава винаходу чудового морського плавального засобу – “чайки”. За півмісяця шістдесят козаків робили одну чайку. Основа човна складалася з суцільної вербової чи липової колоди, середину якої видовбували, […]...
- Зображення козацької звитяги (За поемою Т. Г. Шевченка “Гамалія”) (2 варіант) Великий Кобзар був справжнім патріотом своєї землі, свого народу. Найвизначнішою рисою українського народу Тарас Шевченко вважав його волелюбність. Кобзар не знаходив ідеалу національного існування в тодішньому суспільстві. Україна мусила втрачати свою культуру та мову, підкоряючись гніту царської Росії. Отже, поет дивився на минуле рідної землі як на повчальний приклад не тільки для сучасників, а й […]...