Касьянова Світлана Інструкція для героя
Світлана Касьянова Інструкція для героя Якщо хочеш бути великим героєм, то приходиш у великий народ, Якщо хочеш бути маленьким героєм, То приходиш у маленький народ, Якщо хочеш бути майбутнім героєм, То приходиш у майбутній народ Замок відчиняється на третій поворот ключа. Двері не скриплять, бо їм завжди хочеться бути відчиненими і вони інколи ненавидять замок, який клацає: “От і все тше-кай.” Але чого чекати? Відомо чого – коли замок відчиниться, щоб можна було ступити назад через поріг, що нікому ніколи не спадало на думку.
Двері
Тоді дверям приємно що той корчиться від такого запаху, але ж сморід осідає і на них, це – неприємно. Постать шумно видихнула, кліпаючи очима, та нічого не розгледіла, окрім тьми. Витягнувши перед собою праву руку, вона обережно
Економлять з самого початку.” – Слова покрутились у голові підпливли до вух, застряючи буквами, випхалися назовні, допливли до стін, вдарилися об них, розсипалися, змішуючись з приглушеними ударами, які йшли знизу повільно і ритмічно. У темряві і тиші вдавалося, що дорозі немає кінця. “Чому він сказав, що анкету не можна псувати? Якийсь там шматок паперу. А якщо бувають нерозбірливі почерки, сиди і розбирай каракулі?
Тим більше, що запитання дебільні – чи хотіли б…, чи могли б… Хочу все і можу багато. Що з того, що це єдина найбільша у світі компанія, і в них працювало багато відомих людей. Чому ж ті люди ніколи про це не кричать, а говорять як про звичайну річ. А світла немає.
Теж мені”, – він потягнув носом, намагаючись хоч як-небудь визначитися. Наткнувся на стіну кінчиками пальців, взяв трошки праворуч, черкаючи краєм одягу по стіні. “Я хоч іду, чи кручуся на місці?” – Ступив кілька кроків, широко водячи перед собою долонею – торкнувся вказівним пальцем стіни зліва. – “Схоже йду. Але де ж ті двері?!” Від напруження рука зробилася важкою, тремтячою, в животі щось запротестувало, захотіло вирватися, почало шукати тоненького виходу, але наробило стільки шуму – “А, може, плюнути і повернути? Промацав половину дороги та стільки ж мацатимеш назад.
Добре, що хоч під ногами рівно.” – Здалося, що думки зібралися над бровами, чекаючи ледь відчутного доторку, до обличчя, щоб вирвались рідкі слова під скрегіт зубів. Знову зачепив плечем стіну, тільки лівим. І від бажання відштовхнутися від неї, протягнув усім лівим боком тіла, злякався, що стіна розступиться, захоче затягнути десь чорт знає куди. Раптом ткнувся кінчиками пальців у щось попереду, наштовхнувся боляче – нігтями, аж засмикало у кісточках. – “Що, думав щось вхопиш?” – Обмацав зліва, справа, попереду – двері, і жодної шпарини навіть натяку на світло немає.
Але є дверна ручка! А замок? “От тобі просто увійти. Скільки ж років цій ручці, точніше цьому, що з двох кінців прибите до дверей, і яке точно поміщається у долоні?
А як же відчинити? Взяти і вирвати її з м’ясом? Е ні, тоді залишиться тільки волати про допомогу. Значить треба щосили штовхнути вперед, навіть впертися ногою, шкода, що не можна двома з усієї сили, – кудись та виведе!” Яке різке світло!
Величезна кімната. Заводський цех? Він зупинився, ледь стримуючись на останній сходинці невеличкого ганку без перил, але тільки на мить, бо інерційно ступив-плигнув уперед, помічаючи під собою розкладені блискучі інструменти. Перечепившись за них, скинув руками, намагаючись зрозуміти куди потрапив.
Жінки недалеко, у білих робах, повернули голови посміхаючись, і знову взялись до роботи. “Це що вони майструють карусель?” – Зненацька щось торкнулося спини, притислось до лопаток, неначе м’яко і вперто хотіло штовхнути вперед. Він повернув голову від несподіванки – широкий з долоню брус напирав у плечі, – одним кінцем він був укріплений десь у центрі цеху. Різко пригнувши голову і видихнувши зойк, пропустив брус, який поволі поплив далі. – Який голосистий, – промовила жінка і знову взялася щось плести з мотузків, що звисали з такого бруса, тільки тепер він помітив, що це жолоб.
Витерши долонею спітніле чоло, впхав руки до кишень пальта, почав розглядатися. Тут справді працювало багато людей, і, схоже, вони майстрували чи прикрашали майбутню карусель. Посеред цеху з кількаметрового у діаметрі розмальованого наче яйця виходили такі жолоби, якому він трапився на дорозі.
Яйце повільно оберталося, сила-силенна жолобів, наче розчепірені пальці, пропливали над головою на різній висоті, стільки ж опущених було на столи перед людьми, які щось плели, чи в’язали, чи чіпляли на мотузки чи дроти, заглядаючи у невеличкі аркуші, мабуть, щоб не збитися. – А це ви. – Перед ним зупинився маленький з черевцем чоловічок у сірій робі. Він глянув у гладенько-рожеве обличчя чоловічка. – “Схоже, бригадир”. – Помітив кудлаті рештки чорної перуки, які обрамляли гумового відтінку лисину, блискучі чорні очі говорили – ми на вас чекали, але в ту ж мить у них щось промайнуло. “Ой леле!” – Тільки тепер помітив, що його чорне пальто, особливо рукави, поли, було вимащене! – “Падлюки!
Пофарбували коридор паскудною червоною фарбою, чи не густо замішаною гуашшю!” – Від удару долонею по рукаві злетіла червона хмарка і зависла, тепер долоня, наче вмочена у щось рідко-червоне, яке забилося у лінії руки. Чоловічок підняв примирливо руки, намагаючись зупинити, відвертав обличчя, морщив носа. Від найближчих столів почувся жіночий сміх. Захотілося заревти ведмедем у відповідь.
– Спокійно, спокійно, – тихо промовив чоловічок, ніби вгадав бажання. – Як назвати? – Він нахилився до вуха. – Іван. – Струшував з себе червоний іній. – Івась? – Іван! – Ага, Іван, Іван.
Не хвилюйтеся, це не страшно, – чоловічок покрутив головою, точніше покрутився усім товстим тулубом. – Зараз, зараз. Підійшла у такій же робі молода жінка, посміхнулася, кивнула вітаючись, взяла за рукав, потягла десь убік. У теплі і від такої несподіванки Івана обсипав піт, він почалапав слідом, розглядаючи долоні, вимащені у нудотно-червоне. – Обережно! Покірно переступив через коробку з інструментами.
Вони ввійшли до світлої закахленої кімнати з умивальником, крізь широке вікно було видно ту чудернацьку карусель, а отуди, значить туалет. Приречено розставивши руки, Іван чекав поки жінка розщібала гудзики, стягала з нього таке важке пальто. Почепивши на гачок, відкрутила кран, взяла щітку. Він підійшов, підставив долоні під холодний струмінь, мурашки зі спини перебігли на груди, зчепилися в клубок, розгризаючи оболонку, під якою він тамував лють, – хоч би вона щось сказала, чи що.
– Чим ви займаєтеся? – Хто? – Жінка раптово повернула голову, здивовано подивилася на нього. – Тут, – Іван показав мокрою долонею на карусель за шибою.
– Майстер пояснить, – знизала плечима, наче запитав про якусь дурницю, взялася далі чистити пальто. Притулившись плечем до кахляної стіни, стискував кулаки, ніби вичавлював з них воду, а вона і справді скапувала. Струсив з долонь краплі, потер пальці, мовчки підійшов до дверей туалету, запитально глянув на жінку. Її рука застигла зі щіткою.
Жінка перевела погляд на плече Івана, кинулася дочищати пальто, напружено приглядаючись до правильності своїх рухів. Це справді був туалет, хлопець роззирнувся, розщібнув штани, покотив погляд по стіні, відчуваючи холод долоні. – “А, може, треба було б її трахнути? Хто б шукав у такому тлумі людей.” – Сплюнув в унітаз, натиснув великим пальцем на хромоване кільце – бачок, як скажений звір, загарчав, викидаючи з себе воду.
Related posts:
- Балада В. А. Жуковського “Світлана” Балада В. А. Жуковського “Світлана” є твором романтизму. Тут описані почуття, піднімає людини: “Милий друг далеко; Мені доля померти в смутку самотньою”. Світлана любить, страждає, вірить, боїться, дуже багато почуттів вона відчуває у баладі. Світлана є ідеальним героєм, героєм мрії Жуковського. Вона селянка, красуня, дуже добра, щаслива, що не зовсім можливо. Жуковський обдарував Світлану винятковим […]...
- Світлана характеристика образу Світлана – героїня балади, написаної, як і інша балада Жуковского, “Людмила”, на тему “зразкової” балади німецького поета Г.-А. Бюргера “Ленора”, – повернення жениха-мерця за своєю нареченою і їх шлях до труни. “Світлана” – спроба створення ідеального національного характеру, “російської душі”, який її бачив і розумів поет. Відмінні риси цього характеру-душі – чистота, лагідність, покірність Провидінню, […]...
- Сюжетний аналіз балади “Світлана” Ім’я Василя Андрійовича Жуковського, друга й учителя АС. Пушкіна, увійшло в російську літературу як автора цілого ряду балад. Він воскрешав у баладах образи феодального Середньовіччя й повні наївної віри народні перекази. Уперше визначення балади як жанру дав В. Г. Бєлінський Він так визначив його своєрідність: “У баладі поет бере який-небудь фантастичний і народний переказ або […]...
- Образ головного героя в оповіданні Л. М. Толстого “Після балу” Іван Васильович – Головний герой оповідання Льва Миколайовича Толстого “Після балу”. В образі головного героя автор зобразив портрет людини, який був типовим для тієї епохи. Іван Васильович був людиною, який жив дуже скромно, йому були байдужі великі справи. Такий людина був схожий на всіх інших, нічим не виділяючись із загальної маси. Але, здається зовні “звичайність” […]...
- Образи Ахілла й Гектора як уособлення ідеалу людини, героя, воїна. РМ. Складання характеристики літературного героя. Гуманістичний пафос “Іліади” УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 8 КЛАС І семестр ЛЮДИНА ТА ЇЇ СВІТ У ДАВНІХ ЛІТЕРАТУРАХ УРОК № 13 Тема. Образи Ахілла й Гектора як уособлення ідеалу людини, героя, воїна. РМ. Складання характеристики літературного героя. Гуманістичний пафос “Іліади” Мета: вчити аналізувати художній твір, порівнювати героїв літературного твору; розвивати зв’язне мовлення; виховувати вміння співчувати, поважати людину, її […]...
- Стендаль “Червоне і чорне”. Конфлікт головного героя Жульєна Сореля із суспільством як сюжетний стрижень роману. Внутрішня драма героя як наслідок цього конфлікту УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 10 КЛАС I семестр 1. ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ УРОК № 5 Тема. Стендаль “Червоне і чорне”. Конфлікт головного героя Жульєна Сореля із суспільством як сюжетний стрижень роману. Внутрішня драма героя як наслідок цього конфлікту Мета: допомогти учням розкрити конфлікт головного героя роману із суспільством, з’ясувати його роль […]...
- “Все його життя було тільки довгим готуванням до нещасть…”. (Конфлікт головного героя Жульєна сореля із суспільством як сюжетний стрижень роману Ф. Стендаля “червоне і чорне”. Внутрішня драма героя як наслідок цього конфлікту) СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА 10 КЛАС РІВЕНЬ СТАНДАРТУ АВТОРСЬКІ УРОКИ ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ УРОКИ № 3-4 Тема. “Все його життя було тільки довгим готуванням до нещасть…”. (Конфлікт головного героя Жульєна сореля із суспільством як сюжетний стрижень роману Ф. Стендаля “червоне і чорне”. Внутрішня драма героя як наслідок цього конфлікту) Мета: поглибити знання учнів про роман французького […]...
- Образ ліричного героя в поезіях збірки “Зів’яле листя” І. Я. Франка В українській літературі постать Івана Яковича Франка є однією з найпомітніших. Він – успішний письменник, поет, драматург, критик, громадський діяч. Але в особистому житті Франкові не пощастило: тричі він любив, і тричі його кохання відкидали. Перша любов – Ольга Рожкевич, якій батько заборонив зустрічатися з політичним в’язнем, друга – Юзефа Дзвонковська, що відмовила Франкові й […]...
- Душевний стан героя новели М. Коцюбинського “Intеrmеzzо” (1 варіант) Новела “Intermezzo” M. Коцюбинського стала одним із шедеврів новелістики XX століття. Написана в роки реакції, вона вразила сучасників небуденністю форми і змісту, філігранною технікою письма. Вона й нині не перестає дивувати і захоплювати читачів і дослідників, адже цей твір особливий, не схожий на будь-який інший у творчості самого Коцюбинського та й в усій українській літературі. […]...
- Антоній – характеристика літературного героя Антоній фігурував серед персонажів першої “римської” трагедії Шекспіра “Юлій Цезар”, але спритний демагог, майстерно грав на пристрастях натовпу, не має майже нічого спільного з безтурботним і великодушним полководцем другий п’єси, хоча в обох випадках джерелом послужили “Порівняльні життєписи” Плутарха. Деякі деталі свідомо змінені: так, у Плутарха “гульвіси і п’яницю” А. залишає бог Вакх-Діоніс, а в […]...
- Образ Гамлета: трагедія героя та духовні шукання справжньої особистості Вільям Шекспір – геніальний поет та драматург епохи Відродження. У його комедіях, трагедіях відобразилися не тільки проблеми, притаманні часу, особливо актуальні для людини Ренесансу, а й проблеми загальнолюдські. На мою думку, для глибшого розуміння творів Шекспіра необхідно почати зі психологічних та світоглядних особливостей епохи, у яку він жив та творив свої драми. “Світ розхитався”, – […]...
- Тарантьев Михей Андрійович – характеристика літературного героя (персонажа) Тарантьев Михей Андрійович – земляк Обломова. Звідки він з’явився і яким чином втерся в довіру Іллі Ілліча – невідомо. Т. з’являється на перших же сторінках роману – “людина років сорока, що належить до великої породі, високий, об’ємистий в плечах і у всьому тулуб, з великими рисами обличчя, з великою головою, з міцною, коротенькій шиєю, з […]...
- Життєві перипетії головного героя повести Н. С. Лєскова “Зачарований мандрівник” Одним із самих чудових і значних добутків Н. С. Лєскова є повість “Зачарований мандрівник”, у якій автор як щирий художник запам’ятав чудовий тип російського мужика в образі головного героя – Івана Северьянича Фпягина. Іван Флягин і є той самий “зачарований мандрівник”, що, як і некрасовские мужики, подорожує поодинці по Русі в пошуках правди й простого […]...
- Вдача Василька – героя оповідання М. Коцюбинського “Ялинка” Свято – завжди радість у хаті, але не в бідній. На жаль, головний герой твору Михайла Коцюбинського “Ялинка” Василько саме з такої хати. Але хлопчик мав добру вдачу. Це чудово простежується в його вчинках. Василько був найстарший у сім’ї Якима. У Святий вечір його непокоїло те, що батько сидів на підлозі, схиливши голову. Хлопчик знав […]...
- Опис образа головного героя в повісті “Чорний чернець” Написана в 1893 році повість А. П. Чехова “Чорний чернець”, на мій погляд, один із кращих добутків письменника. У ньому відбилася глибока філософія автора, а також ті відчуття занепокоєння й тривоги, які, по спогадах сучасників, переслідували А. П. Чехова в період написання повести. “Життя настільки порожнє, що тільки почуваєш, як мухи кусаються – і більше […]...
- Андромаха – характеристика літературного героя Андромаха дружина троянського героя Гектора. Під час битви за Трою Гектор гине. У “Троянках” Евріпід зображує момент, коли знатних полонянок греки розподіляють між своїми вождями. А. дістається синові Ахілла Неоптолем. Вона оплакує загибель Трої, коханого чоловіка, ненависний новий шлюб і свою рабську частку. Їй “страшно з благородства в рабство перейти”. А. заздрить Поликсене, яка була […]...
- Моє ставлення до головного героя роману Марка Твена “Пригоди Тома Сойера” Моє ставлення до головного героя роману Марка Твена “Пригоди Тома Сойера” Твори американського письменника Марка Твена пройняті світлом і добрим гумором. Відомими героями Марка Твена стали Том Сойер і Гекльберрі Фіни. В образі головного героя – Тома Сойера – Марк Твен (Семюель Ленгхорн Клеменс) зобразив самого себе у дитинстві. Основою повісті стали реальні події, що […]...
- Душевний стан героя новели М. Коцюбинського “Intеrmеzzо” (2 варіант) В українській літературі перших десятиріч XX ст. виразно виявилися прийоми та засоби імпресіоністичного письма. Цей мистецький напрям спочатку виявився у французькому живописі. І сама назва пішла від картини Клода Моне “Імпресія. Схід сонця”, адже визначальним у ній було враження художника від змодельованого природного явища. Проза Коцюбинського є одним з найкращих зразків оновлення художнього слова на […]...
- Природа як фон почуттів ліричного героя в поезіях А. Малишка (2 варіант) Поезія А. Малишка в уяві кожного українця асоціюється з піснею, адже він писав пісні – жанр, який мав чимало прихильників, особливо якщо це ліричні пісні. Мудрі, ніжні, мелодійні вірші зворушують серце й уяву. Таємницю зачарованих мелодій-віршів А. Малишка Олесь Гончар пояснював так: “Народнопісенна основа в його творчості не стилізація, то його власне поетичне мислення, органічна […]...
- Тассо – характеристика літературного героя (персонажа) ТАССО (нім. Tasso) – герой драми Й.-В. Гете “Торквато Тассо” (1790). Історичний прототип – італійський поет Торквато Тассо (1544-1595). Образ Т. продовжує у творчості Гете лінію, пов’язану з долею неабиякої поетичної особистості в суспільстві, – тема, що бере початок у романі “Страждання молодого Вертера”. Почасти в колізії драми позначилися відносини самого Гете і герцога Саксен-Веймарського […]...
- Стівен Дедал – характеристика літературного героя Герой роману Дж. Джойса “Портрет художника в юності” (1915-1916). Автор наділяє свого героя автобіографічними рисами і, використовуючи матеріал власного життя, описує роки його навчання в єзуїтських коледжах Клонгоуз Вуд і Бельведер, а також в Дублінському католицькому університеті. При всій автобіографічності героя, його образ зітканий із символів, міфологічних і літературних. Символічний вже вибір імені героя. У […]...
- Образ головного героя повісті М. С. Лєскова “Зачарований мандрівник” У повісті “Зачарований мандрівник” М. Лєсков створює зовсім особливий, не порівнянний з жодним з героїв російської літератури образ людини, що настільки органічно злита з мінливою стихією життя, що її не страшно у ній загубитися. Це – Іван Север’янович Флягін, “зачарований мандрівник”; він “зачарований” казкою життя, її чарівництвом, тому для нього в ній не існує кордонів. […]...
- Життя Степана, героя драми “Бояриня” Степан – не історична особа, це український інтелігент другої половини ХІХ століття, який утратив національну свідомість, зрікся рідної культури і прийняв чужу. Одружившись з Оксаною, Степан мріє жити щасливо, але щастя йому не судилося, бо він виявився нездатним за нього боротися. Оксані Степан обіцяв, що в Москві вони виконуватимуть свої обряди й звичаї (“нічого ж […]...
- Альохін Павло Костянтинович – характеристика літературного героя Альохін Павло Костянтинович – головний герой, є також персонажем оповідання “Агрус”, де дається його портрет: “…Чоловік років сорока, високий, повний, з довгим волоссям, схожий більше на професора чи художника, ніж на поміщика “. Закінчив університет, і хоча, як він каже, з виховання білоручка, а з нахилам кабінетний людина, тим не менш змушений займатися господарськими справами […]...
- Стійкий Олов’яний Солдатик – характеристика літературного героя СТІЙКИЙ ОЛОВ’ЯНИЙ солдатиків (дат. Den Standhaftige tinsoldat) – герой казки Х. К. Андерсена “Стійкий олов’яний солдатик” (1838), символ незламного мужності й завзятості. Його доля описана коротко, але вона сповнена подій, хоча і неправдоподібних, але переконливих в цьому чарівному світі, де в складному єдності співіснують люди, звірі та іграшки. Він – один з двадцяти п’яти іграшкових […]...
- Краса природи в слові ожила (Образ ліричного героя, його емоції і почуття у творчості Богдана-Ігоря Антонича) Який чарівний світ навколо нас! Він озивається до кожного сотнями, тисячами звуків. Тонкі ніжні листочки шелестять на вітрі, дзюрчить чисте джерельце, лунко падають на землю великі краплі дощу. Природа також дарує нам розмаїття кольорів. То вона огортає землю ніжною білизною снігу, то обсипає яскравими барвами весняних і літніх квітів, то обдаровує її осіннім червоним золотом. […]...
- Образ українського героя в творчості Івана Багряного (1906- 1963) Справжнє прізвище – Лозов’яга. Народився в с. Куземин на Полтавщині (зараз Сумська область) у родині сільського муляра. Навчався у робітничій профтехшколі, потім – у Краснопільській художньо-керамічній. Вчителював. У 1926 р. вступив до Київського художнього інституту, але не отримав диплома як “політично неблагонадійний”. У 1932 р. “за контрреволюційну і націоналістичну діяльність” був відправлений на […]...
- Порив героя до волі в поемі М. Ю. Лермонтова “Мцири” 1. Ідея волі в більше ранніх поемах. 2. Сповідь Мцири. 3. Бій з барсом – кульмінація поеми. 4. Даремність спроб вирватися на волю На жаль! – за кілька мінут Між крутих і темних скель, Де я в хлоп’яцтві грав, Я б рай і вічність проміняв. М. Ю. Лермонтов Поема “Мцири” – це остання романтична поема, […]...
- Характеристика ліричного героя вірша И. А. Буніна “Як у квітні по ночах в алеї…” 1. Творчість И. А. Буніна. 2. Мотиви самітності в лірику. 3. Самітність ліричного героя 4. Близькість і різниця в поглядах Буніна й Лермонтова. 5. Бунін як продовжувач і отрицатель спадщини символізму. И. А. Бунін – людин зі складною, трагічною долею. Він представник шановного дворянського роду, здатний до тонкого відчування й розуміння навколишнього світу, миру природи […]...
- Мій улюблений детектив (про літературного героя Артура Конан Дойля-Шерлока Холмса) Ім’я всесвітньо відомого детектива Шерлока Холмса вперше з’явилося в повісті “Етюд в яскраво-червоних тонах”. На відміну від кримінальних романів Еміліо Габоріо, котрий тільки ескізно накреслював образ свого героя, Конан-Дойль змальовує Холмса яскравими соковитими фарбами, це не просто опис злочину і злочинця, а процес інтелектуального пошуку, який веде до розкриття таємниці злочину. Шерлок Холмс проводить своїм […]...
- Образ селянина Данила – героя оповідання Б. Грінченка “Сам собі пан” Борис Грінченко мав надзвичайно розвинене почуття національної гідності. Він страждав за ошуканий народ, у якого забрали його славну історію й можливість розвивати свою мову та культуру. У творі “Сам собі пан” Б. Грінченко майстерно протиставляє почуття власної гідності, дотепність, статечність селянина Данила грубості й пихатості панів. Данила полонило бажання довідатися, “чи можна якось так, щоб […]...
- Природа як фон почуттів ліричного героя в поезіях А. Малишка (1 варіант) Різноманітні за мотивами вірші Андрія Малишка стали відомими й популярними ще за життя поета. Його твори читали солдатам перед боєм у часи війни 1941-1945 років, рядки з поезій звучали в будинках мирних жителів, у шкільних кабінетах, були покладені на музику й ставали піснями… І перше, що привертає увагу читача під час прочитання поетичних збірок Андрія […]...
- Політичне й естетичне кредо ліричного героя новели Михайла Коцюбинського “Intеrmеzzо” Політичне й естетичне кредо ліричного героя новели Михайла Коцюбинського “Іntermezzo” Коли читаєш новелу Михайла Коцюбинського “Іntermezzo”, весь час відчуваєш незрозуміле хвилювання і тривогу. Для мене це було незвичним і дивним до того часу, поки я не зрозумів: моє серце відгукується на щиру відвертість самого автора, який через показ душевного стану ліричного героя ділиться зі мною […]...
- Вольовий характер ліричного героя творів Є. Маланюка – ІІІ варіант ЄВГЕН МАЛАНЮК 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ЄВГЕН МАЛАНЮК Вольовий характер ліричного героя творів Є. Маланюка III варіант Важко живеться на світі тим людям, які не мають твердого характеру, які здатні розгублюватися від несподіваних проблем, від не зовсім добрих змін у житті. Але їм протистоять люди, які вірять у те, що роблять, які ніколи, навіть під […]...
- Еволюція ліричного героя на сторінках поетичних створінь М. Ю. Лермонтова 1. Образ ліричного героя в ранній творчості. 2. Від юнацького романтизму до зрілого реалізму. 3. Підсумок щиросердечних шукань поета. Твій вірш, як божий дух, носився над юрбою; И, відкликання думок шляхетних, Звучав, як дзвін на вежі вічовий, У дні торжеств і лих народних. М. Ю. Лермонтов Творчий шлях М. Ю. Лермонтова – це всього тринадцять […]...
- Слизький шлях головного героя роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” На терені трагічної антинаціональної історії України, яка потягла за собою народження затаєної в душі майже кожного українця злоби на свою ущербну долю, еволюція образу Чіпки від селянина до злодія бачиться закономірною. Життєвий шлях Чіпки сповнений крутих поворотів, підйомів і падінь. Природно, що й внутрішній світ цієї людини складний, суперечливий: добре, гуманне в ньому сплітається з […]...
- Глибина і щирість переживань ліричного героя в поезії “Cоntrа Sреm Sреrо” Глибина і щирість переживань ліричного героя в поезії “Contra Spem Spero”. Поезія “Contra Spem Spero”, назва якої у перекладі з латинської мови означає “без надії сподіваюсь”, написана 19-річною Лесею Українкою. Саме в цей час життя поставило перед нею вибір: бути скореною важкою недугою (і не тільки фізично) чи перемогти. Поетеса не скорилася, вона вибрала другу […]...
- Щирість вираження патріотичних почуттів ліричного героя у вірші В. Підпалого “Тиха елегія” Щирість вираження патріотичних почуттів ліричного героя У вірші В. Підпалого “Тиха елегія” Коли читаєш вірш Володимира Підпалого “Тиха елегія”, здається, що вустами ліричного героя промовляє твоя стривожена душа. Ми часто чуємо це горде слово – “патріотизм”. Воно лине з високих трибун, начертане на гаслах демонстрантів, ним сповнені численні газетні статті. Але ось раптом натрапиш на […]...
- ЧиБачить автор у Чацком “ідеального” героя? (по комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму”) Олександр Сергійович Грибоєдов – один з величайших розумів своєї епохи, видний політичний діяч, вшедший у російську літературу як автор одного произведения. Але свою п’єсу він назвав “Горе від розуму”, уже в саму назву виносячи гостру, “не комедійну” проблему XIX століття. Кожний автор дарует душу своєму героєві, проживаючи його шлях, роздирання, біль, перемоги, розчарування. Грибоєдов створив […]...
- Оповідання А. П. Платонова “Юшка”. Тема любові й ненависті навколишнього героя людей Коротке оповідання Платонова залишає почуття гіркоти. Поневоле разочаровиваешься в людях, яких зображує автор. Здається, що в місті, де живе Юшка, немає жодного чималої й шляхетної людини, усе перетворилися в тупій і небезпечній тваринах. Моральна й духовна деградація, про яку говорить автор, приводить до появи подібних монстрів. На Русі завжди почитали юродивих, вони сприймалися не як […]...