Кіндрат Рилєєв Вірші у перекладі М. Рильського
Кіндрат Рилєєв Вірші Перекладач: М. Рильський
Джерело: З книги: Максим Рильський. Твори у двадцяти томах. Том п’ятий.
Поетичні переклади. К.:Наукова думка, 1984 О. П. Єрмолову Любимче Марса і Паллади, Що заслужив ім’я – Росії вірний син, Єрмолов!
Рятувать спіши синів Еллади, Північних генія дружин! Пізнавши вихованця слави По змаху владної руки,
На лютих ворогів у бою вир кривавий Помчаться грозові полки. Порвавши пута злі невільницького страху, Як Фенікс молодий, Воскресне Греція із праху І в древній доблесті удар повторить
Уже в святій землі – потомків Фемістокла Свободи гордий стяг вогнем замайорів, Героїв кров’ю вже земля намокла, Угноєна тілами ворогів! Прокинулися приспані перуни,
Хоробрі звідусіль ідуть! Іди ж, іди і ти, вояче юний, Тебе герої там, тебе звитяги ждуть!..
До К-го (У відповідь на вірші, в яких він радив мені Назавжди залишитись на Україні) Щоб молодечі роки Лінивим сном я вбив! Щоб я не поспішив
Під волі стяг високий! Ні, ні! Слова пусті, Пораднику лукавий! Презирства гідні ті,
Хто не жадає слави. Юнацьких душ кумир – Вона мене сурмою Гукає в буйний вир І кличе за собою На береги Неви! Отож прощайте
Ясна красо природи, Заквітчані сади І наливні плоди, І Дону тихі води, І злагода в серцях, І повів самотини, І тиша на полях Блаженної країни, Де, горя і суєт Не відавши, щасливий
Прожити б міг поет Ні в чому не примхливий, Де протікали б дні
В безшумному затоні, На дружби ніжнім лоні, В родинному теплі! Усе це залишав Запалений піїт,
Спрямовує свій літ, Хоч друг того й не рає, Він чарівниці вслід! Де світ шумить бурхливо,
Турбот і мук ріка, Від неї я щасливо І дослужусь, можливо, Лаврового вінка.
Коли я, посивілий, Зустріну друзів знов, Це буде спогад милий
Для приязних розмов. На смерть Байрона Над чим в жахливі дні війни Гірка скорбота і жалоба?
Навкруг чийого стали гроба Святої Греції сини? Давно від сліз і крові змокла Еллада в славній боротьбі,-
Що ж знов загрожує тобі, Вітчизно горда Фемістокла? Чом Сходу пишного тиран Радіє на хисткім престолі? Пророку вдячні чом і долі
В Стамбулі юрби громадян? У Міссолонгу, серед храму, Труна при олтарі стоїть, Весь катафалк огнем блищить
В прозорім димі фіміаму. В риданнях, скорбні і сумні, Людей там сходяться громади. Немов воскреслої Еллади Лежить свобода в тій труні;
Немов погасла світла мрія І знову чути дзвін оков, І на поля її пішов Грізний султан, а з ним Росія… Царице вславлена морів! Хвались не силою своєю,
А волелюбною душею І доблестю своїх синів. Високий розум, світоч віку, Твій син, твій друг і твій співець Знайшов дочасний тут кінець, За справу борючись велику.
Як в океан тече вода, Так час нестримно пропливає. Те, що було,- уже минає,
Що є – минеться без сліда. Мов хмари, зляжуть на твердині Спочить натомлені віки, І від руїнної руки Поля обернуться в пустині.
Порти поглине час німий, Міста загинуть старовинні, Армади зникнуть бистроплинні, Устане Карфаген новий… Та серця подвиг благородний Із уст прославиться в уста,
Могила Байрона свята Як світоч буде в тьмі холодній. Колись похилий, сивий бритт
Могильний пагорб цей покаже І гордим внукам гордо скаже: Тут благородний спить піїт! Він прославляв отчизну щиро І волі людської закон,
Він був Сократ, він був Катон, Він переможцем був Шекспіра! Він все під сонцем розгадав,
Він зневажав жорстокий фатум, Над сяйвом генія крилатим Він влади тьми не визнавав. Лукава доля оголила
Облудні перед ним серця,- Але палка душа співця Осміяних не розлюбила. Як у краю чужім упав Він молодим на полі бою,-
Повитий чорною журбою, Про нього скорбний грек сказав: Свободі друзі і Елладі,
Ридайте нині від журби; Лише тирани і раби Його дочасній смерті раді. – У Рилєєва – Бейрон.- Максим Рильський Вірі Миколаївні Столипіній
У розпач не вдавайсь огненний,- Ти мати! Геть журбу з очей! Знай: твій обов’язок священний Прекрасних викохать дітей.
Хай бачать їх співгромадяни Готових впасти у бою За правди прапор полум’яний,
За щастя в рідному краю; Щоб кожен з них, як витязь, ринув На пострах гордим і лихим, Щоб ми сказали: знайте, їм
Столипін батько, дід – Мордвинов. Державін М. І. Гнєдичу З дерев спадає жовтий лист, І ліс мовчить, повитий сумом, В полях осінніх вітру свист, І хвилі плещуть в берег з шумом.
Над Хутинським монастирем Вечірнє сонце погасало, На банях золотим вогнем,
З-за хмар прорвавшись, трепетало. Поблизу монастирських стін Співець-юнак блукав самотній, Та раптом зупинився він, І зір його заграв скорботний.
“Як? у пустельних цих місцях,- Він мовив,- у сумнім цім краї Державіна священний прах В спокої вічнім спочиває?” І сльози бризнули з-під вій, Мов краплі чистої росиці, І він в печалі мовчазній
Біля німої сів гробниці. І довго мовчки він сидів В підніжжі кам’яного муру І, повен дивних почуттів, Дививсь на пам’ятник похмуро. Та враз він голосно сказав: “Чому я марно тут сумую?
Наш славний бард не умирав, Він Русь оспівував святую! Він вище благ усіх земних Громадське благо завжди ставив І в віршах огняних своїх Чесноту непорочну славив.
Співця він подвиг розумів, Як подвиг совісті людської, І краю рідному дзвенів Органом істини святої. Душа його відважно йшла
Всім гоненим на оборону; Непримиренний ворог зла, Він говорив любимцям трону: “Вельможу мають осявать Чуття і мислі бездоганні;
Повинен приклад він давать, Що у священному він сані, Що він – знаряддя влади єсть, Державних всіх будов основа; Користь народу, слава, честь – Мета й труда його, і слова”.
Немає вищих верховин, Ніж дар поета благородний; Єдиній правді служить він, Про щастя дбає він народне.
Обранець і слуга творця, Нескованим іде він кроком; Святе покликання співця Він ділом стверджує високим.
Йому не знаний підлий страх; Він смерть нещадну зневажає І мужність в молодих серцях Правдивим словом окриляє. Хто може владу взять над ним?
Служить чесноті він лиш радий І, вірний помислам своїм, Ніде їй не готує зради. Так наш співець Державін жив;
Весь вік боровся він з пороком, Він суддям правду говорив І зі святим гримів пророком: “Ганьба на сильних вам зважать, Без допомоги й оборони Удів і сиріт залишать!
Шануйте правду і закони! Давайте скривдженим покров, Рятуйте від біди безвинних,
Звільняйте бідних від оков, Від сильних бороніть безсильних!” Поет іде на суд століть З одкритим серцем, з чистим оком!
Ніколи він не осквернить Своїх безстрашних уст пороком. Усюди правди вірний жрець, Борець за славу і свободу, Повік не згодиться співець
Серця отруювать народу. Прихильник чистого добра Нічим себе не опорочить,
Свого священного пера В нечесті буйнім він не змочить. Коли в натхненні огнянім Творцеві гімни він складає,
Словами він гримить, як грім,- І світ йому відповідає. Співцеві рівного нема! Він хвален на землі і славен! Чи й доля відніме сама
Безсмертя в тебе, наш Державін! Так будеш, наш поете, жить, Ти пам’ятник поставив вічний;
Його не зможуть сокрушить Ні грім, ні вихор опівнічний”. Співець замовк – і тихо встав; В нім серце билося. З зітханням
Він на відході проказав, Високим повен хвилюванням: “О, хай не буду в гімнах я, Як наш Державін, громозвуким, Та хай колись моє ім’я Назве нащадок мій онукам: “Літав він думкою в віках,
Не дбав про зиск і нагороду І в молодих палив серцях Огонь любові до народу!”
Related posts:
- Іван Крилов Байки у перекладі М. Рильського Іван Крилов Байки Перекладач: М. Терещенко Джерело: З книги: Максим Рильський. Твори у двадцяти томах. Том п’ятий. Поетичні переклади. К.:Наукова думка, 1984 Муха й подорожні У спеку, в літній день, в південну саме пору, Піском розсипчастим, під гору, Тяжкий, з родиною дворян Вчотирикінь ридван Ледь пхався. Геть коні змучились; хоч кучер як старався, Спинилися. Він […]...
- Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Михайла Ореста Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Михайла Ореста Перекладач: Михайло Орест Джерело: З книги: Орест М. Держава слова: Вірші та переклади – К.: Основи, 1995 Границі людства Коли споконвічний Святий Отець В спокої руки З розкочених хмар Благословенство перунів Сіє на землю,- Я цілую останній Край одіння його I трепет дитинний Чую в груді. Ні, […]...
- Генріх Гейне Вірші в перекладі Миколи Бажана Генріх Гейне (Гайне) Вірші Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 До Георга Гервега Гервег, ти – жайвір залізний, Лунає від співів твоїх вишина, Де промені сонця сяйнули. Невже дні зими проминули І справді в Німеччині квітне весна? Гервег, ти – жайвір залізний, Коли ти […]...
- Генріх Гейне Вірші в перекладі Миколи Вороного Генріх Гейне (Гайне) Вірші Перекладач: Микола Вороний Джерело: З книги: Вороний М. К. У сяйві мрій. – К.: ВАТ Видавництво “Київська правда””, 2002 Світова річ Hat man Viel, so wird man bald. Хто багато має, той Ще собі здобуде, А хто мало, то тому Мало і прибуде. В тебе дасть Біг – хай тебе Знищить, […]...
- Олександр Пушкін Вірші в перекладі Василя Мисика Олександр Пушкін Вірші в перекладі Василя Мисика Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 Зимовий вечір Буря млою небо криє, Біле крутячи гноття; То, як звір, вона завиє, То заплаче, як дитя. То над дахом почорнілим Куликами зашумить, То мандрівником спізнілим У віконця задзвенить. Хатка в нас мала й похила, Завжди […]...
- Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Василя Мисика Йоганн Вольфганг Гете Вірші в перекладі Василя Мисика Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 Рима Ми віршем тішимся дзвінким. Та думку зберегти ясною – Цю найдорожчу нашу зброю – Для мене варт найкращих рим. Ентузіазм Ентузіазм – це річ хороша, Але на устриць трохи схожа, Що, як полежать довший час, […]...
- Чим подобаються мені вірші М. Рильського? Максим Рильський – один з найвідоміших українських поетів XX століття. Його життєвий і творчий шлях співпав з важкими для нашої країни роками, коли письменники не могли вільно висловлюватися. Коли за необачне слово можна було покластися свободою чи життям, коли поети продавали свій талант за можливість залишитися на волі, за ленінські чи сталінські премії. Та справжній […]...
- Вірші П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри – шедеври світової лірики Вірші П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри – шедеври світової лірики Якщо говорити про українську лірику XX століття, то в першу чергу треба згадати трьох наших славних земляків, поетів світового масштабу – Павла Тичину, Максима Рильського, Володимира Сосюру. їхню творчість не можна поєднувати чи зіставляти, адже вони абсолютно оригінальні, не схожі між собою. Та їх […]...
- Кіндратій Федорович Рилєєв Рилєєв зіграв дуже важливу роль і в історії російського визвольного руху, і в истори росіянці літератури. Учасник Вітчизняної війни 1812 р., він, як і багато інших майбутніх декабристів, виніс із її почуття любові й замилування народом і ненависті до його гнобителів. Він став одним з керівників Північного таємного суспільства. Після поразки повстання в числі п’яти […]...
- Йоганн Вольфганг Гете Поезії в перекладі Миколи Зерова Йоганн Вольфганг Гете Поезії Перекладач: Микола Зеров Джерело: З книги: Микола Зеров. Твори в двох томах. К.: Дніпро, 1990 Прагнення Хто лише муку зна, муку кохання, Лиш той пізнав до дна моє страждання! Сам я без втіхи й сна смутний блукаю… Хто мене любить, зна, в дальньому краю; Душа моя смутна в огні страждання… Хто […]...
- Ніколоз Бараташвілі Поезії в перекладі Миколи Бажана Ніколоз Бараташвілі Поезії Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Мерані Мерані1 мій мчить без доріг, без троп і стежок мчить; За мною, крякаючи вслід, злоокий крук летить. Мерані мій, скачи вперед у простори безмежні, Віддай вітрам думки мої, схвильовані й бентежні! Вітри поборюй, води […]...
- Артюр Рембо Два сонети у перекладі Д. Павличка Артюр Рембо Два сонети Перекладач: Д. Павличко Джерело: З книги: Зарубіжна література. Хрестоматія. 10 клас: У 2 т. /Автори-упорядники: В. В. Уліщенко, А. Б. Уліщенко – X.: Торсінг, 2002 Зло Тоді, як на небес блакитнім гобелені Палають, наче кров, плювки шрапнель жахних, Як у вогонь полки, червоні чи зелені, Ідуть повз короля, який глузує з […]...
- Вітезслав Незвал Прага з пальцями дощу у перекладі Володимира Житника Вітезслав Незвал Прага з пальцями дощу у перекладі Володимира Житника Перекладач: Володимир Житник Джерело: З книги:Зарубіжна література: Посібник-хрестоматія. 11 клас – Донецьк: ТОВ ВКФ “БАО”, 2003. Ні, це не в чомусь, Що можна викласти у красі чи у стилі, Це не Порохова башта, і не Староміська площа, і не Карлів міст, I не стара, й […]...
- Артюр Рембо Поезії в перекладі М. Лукаша Артюр Рембо Поезії в перекладі М. Лукаша Перекладач: Микола Лукаш Джерело: З книги: Від Бокаччо до Аполлінера/Переклади/ К.:Дніпро,1990 О зaмки, о роки! У всіх свої гріхи… Чародіїв пильний учень, Знаю: щастя неминуче. Тож салют йому, салют, Доки піє наш когут. Вже нема чого й бажати – Все обмислить мій вожатий. Ні змагань, ані зусиль – […]...
- Іраклій Абашідзе Поезії в перекладі Миколи Бажана Іраклій Абашідзе Поезії Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Пісня про перший сніг Вночі сьогодні сніг ішов. Чому до мене не прийшла, ти знов Мене вгорнути в теплий свій покров? Я рано встав, і вийшов я на сніг Шукать слідів твоїх маленьких ніг. Засніжено […]...
- Акакій Церетелі Поезії в перекладі Миколи Бажана Акакій Церетелі Поезії Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Імеретинська колискова Спи, малий мужицький синку, спи, моя забаво! Хилиш сонно ти голівку, тиху й кучеряву, До грудей своєї неньки припадаєш мляво. Спи, мій синку, іав-нана, іав-нанінао! Каже мати:- Мій коханий, радосте єдина! Рученятами голубиш […]...
- Лі Бо Поезії в перекладі Л. С. Первомайського Лі Бо Поезії Перекладач: Л. С. Первомайський Джерело: З книги: Первомайський Л. С. Твори: В 7-ми т. Т. 6: Переклади. / Упоряд. С. Пархомовського.- К.: Дніпро, 1986. В зимовий день повертаюсь До своєї старої хати в горах З очей моїх втомлених Ще не зітер я сльози?, Ще пил на одежі чиновницькій Отьмарює взори. Єдину стежину […]...
- Новаліс Поезії у перекладі Михайла Ореста Новаліс (Фрідріх Леопольд фон Гарденберг) Поезії у перекладі Михайла Ореста Перекладач: Михайло Орест Джерело: З книги: Орест М. Держава слова: Вірші та переклади – К.: Основи, 1995 З “Гімнів до ночі” І Чи завжди буде вертатись ранок? Земного власть не мине ніколи? Буде гірка суєта поглинати Небесний ночі підліт? Не буде жертва любові таємна Горіти […]...
- Йосиф Бродський Твори у перекладі Володимира Ляшкевича Йосип Бродський Твори у перекладі Володимира Ляшкевича Перекладач: Володимир Ляшкевич Джерело: http://www. ukrart. lviv. ua/liashkw. html Дідона та Еней Великий муж дивився у вікно, Для неї ж увесь світ скінчався краєм Його м’якої грецької туніки, Яка від складок безлічі була Подібна на завмерле море. Він же В вікно глядів і зір його таким Далеким був […]...
- Максим Танк Поезії у перекладі А. Глущака Максим Танк Поезії Перекладач: Анатолій Глущак Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр – Одеса: Маяк, 1988.- 232 с. ISBN 5-7760-0115-3 Кордони Існують кордони не менш важливі, Ніж державні, – Хоч вони не усталені Спеціальними знаками, Їх немає на картах, Це кордони. Між правдою і […]...
- Джозеф-Редьярд Кіплінг Синові у перекладі Є. Сверстюка Джозеф-Редьярд Кіплінг Синові Перекладач: Є. Сверстюк Джерело: З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ – ХХ сторіччя (укладач Д. С. Наливайко).- К.: “Навчальна книга”, 2002. Як вистоїш, коли всі проти тебе – Упали духом і тебе клянуть, Як всупереч усім ти віриш в себе, А з їх зневіри також візьмеш суть; Якщо чекати зможеш […]...
- Паоло Яшвілі Поезії в перекладі Миколи Бажана Паоло Яшвілі Поезії Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах. Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975 Тбілісі Серце на гору Давидову лине – Там би знайшло свій притулок у висі. Там би раптово упав на коліна Я перед сонцем і перед Тбілісі. Місто моє! Не жалієш для мене Щедрого, сонцем сповитого […]...
- Марина Цвєтаєва Поезії у перекладі Ванди Савранської Марина Цвєтаєва Поезії Перекладач: Ванда Савранська Я знаю правду! Всі інші правди – пусте! Навіщо людям з людьми на землі боротись? Погляньте: вечір, погляньте – вже ніч іде. Про що – поети, коханці і полководці? Вже вітер стелеться, уже земля в росі, Вже скоро зоряні застигнуть заметілі, І під землею ми спочинемо усі, Усі, хто […]...
- Художнє вираження В. Сосюрою любові до рідного краю у вірші “Солов’їні далі, далі солов’їні… “ Художнє вираження В. Сосюрою любові до рідного краю у вірші “Солов’їні далі, далі солов’їні… “ Український письменник Михайло Стельмах так сказав про Володимира Сосюру: “Володимир Сосюра – це глибинно бентежний березень і замріяно прозорий вересень української поезії. Як не можна уявити весни без березневої безпосередності, а осені без вересневої щедрості, так не можна уявити нашої […]...
- Джон Мільтон Поезії в перекладі Михайла Ореста Джон Мільтон Поезії в перекладі Михайла Ореста Перекладач: Михайло Орест Джерело: З книги: Орест М. Держава слова: Вірші та переклади – К.: Основи, 1995 На свою сліпоту Погас мій зір, і все для мене тьмою вкрите, I маю я талант, не вжитий ще, один: Смерть – хоч моя душа хотіла дати чин Своєму Панові і […]...
- Анакреонтические вірші Державіна Солодко є, і пити, і спати; Оди Анакреона, дійсні й приписувані йому, перекладали й “перекладали” майже всі російські поети XVIII в. Одне з останніх видань лірики Анакреона, де були представлені й грецький текст і переклади, було здійснено в 1794 р. близьким приятелем Державіна – Н. А. Львовим. Видимо, не без впливу Львова й сам Державін […]...
- Що мені сподобалося у вірші “Я пам’ятник собі спорудив нерукотворний…” * Хвалу й наклеп приемли равнодушно * И не оспоривай дурня. Однак по своєму змісті ці рядки Пушкіна радикально відрізняються від відповідних рядків як Горация, так і Державіна. В оді Горация муза близька д свого міфологічного нраобразу; неї, божественній покровительці, поет “передоручає” гордість своїми успіхами й у неї ж вымаливает нагороду: * Гордість заслужено, * […]...
- Біблійні тексти й вірші Державіна Варто згадати, що “Псалтир” була єдиною книгою Старого завіту, розповсюдженої на Русі віддавна. Її поряд з Євангеліями й “Апостолом” найчастіше переписували. По ній училися читати й писати; вона була знайома кожному мало-мальськи грамотному росіянинові людині У поетичній спадщині Г. Р. Державіна багато перекладів і наслідувань із “Псалтиря”, відзвуки її нерідко зустрічаються у віршах поета. Багато […]...
- Павло Антокольський Вірші Павло Антокольський Вірші Перекладач: Анатолій Глущак Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр – Одеса: Маяк, 1988.- 232 с. ISBN 5-7760-0115-3 З вчорашнього йдучи у завтра, Складаю іспит не простий: Бо Час – найперший мій співавтор, Бо Час – герой мій головний. І сперечальник, і […]...
- Основні риси поетичного стилю Рильського Великий працелюб і великий громадянин, М. Т. Рильський, мабуть, на повні груди вдихав би повітря сьогоднішньої доби. Натхненний і в своїй сивизні поет, “старий закоханий юнак” (це одна з його автохарактеристик), він, напевне, знайшов би неповторні слова, щоб увічнити нелегку добу творіння української державності. З його іменем нерозривно зв’язане уявлення про громадянську висоту поетичного слова, […]...
- Тема кохання й вірності в поезії М. Рильського і В. Сосюри Всі закохані – завжди безстрашні! М. Рильський Вічна загадка Любові… Саме вона породжує прекрасне й вічне на землі, звеличує людину, робить її щасливою. Скільки існує людство, нерозгаданою залишається таїна почуттів, що надихають художників і композиторів, скульпторів і поетів. Максима Рильського як поета, можливо, народило пристрасне, але нерозділене почуття. Уже в ранній збірці “На білих островах” […]...
- Тема кохання й вірності в поезії Рильського і Сосюри Тема кохання й вірності займає одне з найперших місць у всій світовій літературі. Кохання оспівували Шекспір і Петрарка, Пушкін і Франко. Кохання, вірне, незрадливе, було традиційною темою усної народної творчості. Не обминули цю тему і два найтонших лірика української літератури – Володимир Сосюра та Максим Рильський. Здається, кожен знає ці натхненні рядки: Так ніхто не […]...
- Абдурахман Джамі Вірші Абдурахман Джамі Вірші Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 Похвала віршам Що вірш? Ума дзвінкоголоса птиця. Що вірш? Нетлінного добра скарбниця. По-різному ту пташку ми цінуєм В залежності від того, звідки чуєм. Коли з веселого почуєм саду, Вона дарує нам саму відраду. Коли ж із вогнища жадоби й хоті, Від […]...
- Абу Алі Хусейн Ібн Сіна Рубаї та короткі вірші Абу Алі Хусейн Ібн Сіна Рубаї та короткі вірші Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 РУБАЇ Моє відступництво не просте, не звичайне: Твердіш я вірую, ніж дервіші й прочани. Один такий живу – і звуть мене кафіром! Це значить: вивелись у світі мусульмани. О, як довідатись, для чого в світ […]...
- Джон Кітс Вірші Джон Кітс Вірші Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 Присвята Лі Гантові Краса і слава залишили світ. Під нашим поглядом у ранню пору Не в’ється фіміам вінками вгору, Туди, де радісно сміється схід. Ніжноголосі німфи серед віт Своїми грищами не тішать зору I не кладуть на гроб, що криє Флору, […]...
- ЯН БЖЕХВА. СТОНОГА (В перекладі Івана Світличного) Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю Івана Світличного; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; учити учнів правильно інтонувати речення відповідно до настрою твору; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Всі почули ви дзвінок, Він покликав на урок. Кожен з вас вже постарався, До […]...
- Роздуми про війну у вірші Твардовсьного “Я убитий під Ржевом” Вірш “Я убитий під Ржевом” – один із тих, у яких Твардовський робить спробу осмислити і подвиг звичайного солдата, і обов’язок, і почуття провини перед загиблими. Вірш приголомшує одразу отим “я”. “Я убитий під Ржевом”. Це настільки щиро й точно, що читач ніби й не помічає метафоричності. Поет, асоціюючи себе з бійцем тієї війни, де […]...
- Ніжна любов і тривога у вірші В. Сосюри “Любіть Україну” Поет, що поєднав у собі чутливість струн душі скрипки та гучну мужність барабана, протяжний заклик сурми, – Володимир Сосюра. Людина з великої літери, що в 1944 році писав не про СРСР чи Сталіна, а про Україну як духовну сутність, яка живе у всьому, що нас оточує: у зірках, у вербах, у дівочих очах, як про […]...
- Персі Біші Шеллі Вірші Персі Біші Шеллі Вірші Перекладач: Василь Мисик Джерело: З книги: Захід і Схід: Переклади/ К.:Дніпро,1990 Озімандія Я стрів мандрівника – й такі слова Він мовив: “Статуя серед пустині Стоїть розбита, поряд – голова Пощерблена, і з уст її донині Не стерся усміх владної гордині. Як видно, добре скульптору були Ті риси знані, що пережили I […]...
- Проблема передачі кольору в художньому перекладі поетичного пейзажу Проблема передачі кольору в художньому перекладі поетичного пейзажу є актуальною не тільки щодо окремо взятих європейських літератур. У контексті дослідження творів української лірики це набуває неабиякого значення, оскільки передати колористичні модифікації, що є вираженими за допомогою дескрипторів, у процесі перекладу досить складно. Перед перекладачем постає дилема, який дескриптор треба вжити у даному випадку. Чимало словоформ […]...