Князь Святослав – мудрий державний муж (За романом С. Скляренка “Святослав”)
Князь Святослав – видатна історична фігура. Він прожив менш ніж тридцять років, але його життя було надзвичайно насиченим. Святослав Семена Скляренка – хоробрий воїн, досвідчений політик, мудрий володар держави, видатний полководець.
Таким побачив його письменник після ретельного вивчення історичних пам’яток, у першу чергу літописів. Семен Скляренко провів велику дослідницьку роботу, зіставляючи факти історії та аналізуючи їх.
Інтереси Русі й Візантії мали зіткнутися. Сферою зіткнення цих інтересів були Крим, Причорномор’я,
Аж ось на політичну арену вийшов князь Святослав, який зробився найактивнішим учасником важливих міжнародних подій.
Семен Скляренко багато сторінок свого роману присвятив захопленому змалюванню свого героя на чолі дружини. Автор пише про справжній авторитет князя серед Дружинників. Як людина демократичних поглядів, Святослав завжди поводився, як простий воїн.
Ось чому його так любили співвітчизники, а
Справа письменника, який пише на історичну тему, украй важка. Він має відчути всю глибину конфліктів і драм епохи, яку відтворює в слові. Семен Скляренко зробив більше: знаючи подальший перебіг історичних подій, він зупиняється й намагається зрозуміти, який вплив ці події мали на далеке, аж досучасне майбуття?
Наприклад, що думав князь Святослав у ніч перед важливою битвою під стінами Доростола? Автор пише, що там вирішувалася доля багатьох народів, багатьох поколінь. Князь Святослав розуміє, що коли переможе Русь, то ближні народи матимуть мир, спокій, а сама Русь стане такою могутньою, що вже ніяка ворожа сила їй не завадить.
Коли ж переможе Візантія, то багато земель загине під імперським мечем, а серед народів запанує смерть, горе, неволя.
Вирішальна битва почалася ранком. Візантійський імператор сподівався, що нарешті руське військо буде знищене. Але непохитний противник дістався імператорові в цьому двобої.
Князь Святослав, усвідомлюючи свою відповідальність за долю Русі, проголошує: “Станемо ж твердо, дружино, не посоромимо Руської землі. Я піду перший із вами… “
Князь Святослав, який ніби ожив під натхненним пером Семена Скляренка, постає перед нами як справжній патріот. Він бажає могутності й добра рідній державі. Святослав щирий у цьому почутті, і це – основний сенс екскурсу в минуле, який майстерно зроблено письменником.





Related posts:
- Святослав – князь київський Святослав – князь київський, котрий багато зробив для розквіту Київської Русі, її захисту, могутності. У літописах говориться про те, що вперше Святослав взяв участь у битві з ворогами ще зовсім маленьким хлопчиком. З юного років привчав князь Ігор свого сина до ратного ремесла, брав його іноді на поле бою. Все життя Святослава минуло в походах, […]...
- Князь Святослав Святослав – єдиний син княгині Ольги. Про його хоробрість знали всі сусідні держави, бо князь усе своє життя провів у походах, у полі, зі своїми воїнами, які дуже любили мудрого ватажка. На ворогів нападав не раптово, а посилав спершу посла, який переказував воєнний виклик “Іду на ви!” Таким гарним звичаєм здобув Святослав пошану навіть у […]...
- Твір на тему: Князь Святослав Святослав – єдиний син княгині Ольги. Про його хоробрість знали всі сусідні держави, бо князь усе своє життя провів у походах, у полі, зі своїми воїнами, які дуже любили мудрого ватажка. На ворогів нападав не раптово, а посилав спершу посла, який переказував воєнний виклик “Іду на ви!” Таким гарним звичаєм здобув Святослав пошану навіть у […]...
- Святослав – хоробрий і благородний князь ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ 5 КЛАС ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ Святослав – хоробрий і благородний князь Князь Святослав – син князя Ігоря та княгині Ольги. На київському престолі він князював 28 років, хоча більшість часу проводив не в Києві, а у військових походах. Він ніколи не нападав зненацька, а […]...
- “Чим мене захоплює князь Святослав із твору “Слово о полку Ігоревім” “Князь Святослав – мужній і сильний, здатний перемагати ворогів і обороняти Руську землю”. Д. С. Лихачов “Слово о полку Ігоревім”, незважаючи на невеликий обсяг, – твір густонаселений. Давньоруські князі, їх доблесні ратники, жінки, серед яких незабутня Ярославна, старі, діти – з одного боку, а з іншого – половецькі воїни, хан Кончак, обережний Гза та інші. […]...
- Життєпис Семена Скляренка Семен Скляренко (1901 – 1962) Семен Дмитрович Скляренко народився 26 вересня 1901 року в селі Прохорівці на Черкащині, в родині зубожілого селянина. Навчався в місцевій школі, потім – у Золотоніській гімназії. Уже в той час він багато читав, захоплювався літературою. A пізніше й сам почав писати: 1919 року в місцевій газеті “Голос труда” було надруковано […]...
- Біографія Семена Скляренка Семен Дмитрович Скляренко народився 26 вересня 1901 року в селі Прохорівці на Черкащині, в родині зубожілого селянина. Навчався в місцевій школі, потім – у Золотоніській гімназії. Уже в той час він багато читав, захоплювався літературою. A пізніше й сам почав писати: 1919 року в місцевій газеті “Голос труда” було надруковано його перший твір – вірш […]...
- Святослав Святослав – князь київський, який багато зробив для розквіту Київської Русі, її захисту, могутності. У літописах говориться про те, що вперше Святослав узяв участь у битві з ворогами ще зовсім маленьким хлопчиком. З юних літ привчав князь Ігор свого сина до ратного ремесла, брав його інколи на поле бою. Все Святославове життя минало в походах, […]...
- Твір на тему: Святослав Святослав – князь київський, який багато зробив для розквіту Київської Русі, її захисту, могутності. У літописах говориться про те, що вперше Святослав узяв участь у битві з ворогами ще зовсім маленьким хлопчиком. З юних літ привчав князь Ігор свого сина до ратного ремесла, брав його інколи на поле бою. Все Святославове життя минало в походах, […]...
- Зображення боротьби князя Святослава Менш як тридцять літ прожив Святослав, але це було надзвичайно насичене життя. Скляренків Святослав – хоробрий воїн, видатний полководець і мудрий державний муж, досвідчений політик. Такою побачив його роль в історії письменник після уважного зіставлення фактів і вдумливого аналізу історичних першоджерел. Причорномор’я, Поволжя і Крим – ось ті сфери, де мали зіткнутися інтереси Візантії і […]...
- “Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава” скорочено – літописні оповіді Святослав направив послів до грецького царя з пропозицією укласти мир. Цар, почувши це, зрадів і прислав багато дарів, більше, ніж раніше. Святослав узяв дари і став думати, що коли не укладе мир, то греки можуть дізнатися, що їх мало, і обложать у місті. Руська земля далеко, а печеніги теж із ними воюють, то ніхто не […]...
- Художнє відтворення голодомору 1933 року (за романом В. Барки “Жовтий князь”) 1. Роман “Жовтий князь” В. Барки – найкраща християнська книжка (“Мої книжки застерігають від духовної сліпоти, блукань суспільної думки в світоглядницьких пошуках. Допомагають кожній людині “справити повеління зі Святого Письма: створити собі нове серце, щоб знайти найкращі ключі для вирішення життєвих проблем”). 2. Роман “Жовтий князь” – перший в українській літературі твір, присвячений голодомору 1933-го […]...
- Скорочено “Святослав” Святослав Ігорович (940 -972) – князь Київської Русі, політик і військовик з династії Рюриковичів. Син князя Ігоря і його дружини, княгині Ольги. Проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію держави. Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в’ятичів. Спричинив занепад Хазарського каганату та Першого Болгарського царства Народився близько 940 року. Ще дитиною брав участь у походах Ольги […]...
- Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна (за романом В. Барки “Жовтий князь”) І. Роман В. Барки “Жовтий князь” – перший в українській літературі великий прозовий твір про голодомор 1933 року. (Василь Барка – український письменник. Переживши страшні роки голодомору 1933 року, після еміграції за кордон написав роман “Жовтий князь” про ці […]...
- Святослав Федоров знаменитий хірург Зір – один із самих коштовних дарунків природи людству. Л лікарі, які повертають зір, воістину, повертають людям саме життя. Святослав Федоров – знаменитий хірург офтальмолог – повернув до життя десятки тисяч око Як і багато інших великих людей, Святослав Федоров був людиною важкої долі. Його батько був оголошений ворогом народу, а з такою плямою в […]...
- Трагедія сім’ї Катранників (за романом В. Барки “Жовтий князь”) I. Жахлива правда сталінської тоталітарної системи на українській землі (голодомор). II. Роман В. Барки – розповідь про трагедію українського народу. 1. Опис недільного ранку родини Катранників (замість відвідування церкви – агітзбори). 2. План хлібозаготівлі (його виконання залишить сім’ю без їжі; голодна зима, без посівного зерна весна: відповідає за план уся сім’я). 3. Порівняння розпорядчиків зі […]...
- СВЯТОСЛАВ УКЛАДАЄ МИР З ГРЕКАМИ І ПОВЕРТАЄТЬСЯ ДО КИЄВА. СМЕРТЬ СВЯТОСЛАВА – “ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ” УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 5 клас ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ “ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ” – НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИС НАШОГО НАРОДУ СВЯТОСЛАВ УКЛАДАЄ МИР З ГРЕКАМИ І ПОВЕРТАЄТЬСЯ ДО КИЄВА. СМЕРТЬ СВЯТОСЛАВА В літо 964. Коли князь Святослав виріс і змужнів, почав він збирати багато хоробрих воїнів. У походах він ходив легко, мов пардус, і багато воював. Не возив він […]...
- На хресті голодомору (за романом “Жовтий князь”) У романі “Жовтий князь” Василь Барко відверто і правдиво розповів про голодомор в Україні. Письменник сам був свідком страшної трагедії. У 1932 році йому довелося відвідати брата на Полтавщині. Н А власні очі він побачив страхіття голодомору. А ще були численні свідчення очевидців, які Василь Барка тримав у пам’яті впродовж 23 років і які мав […]...
- Злочинна діяльність радянської влади в Україні (за романом Василя Барки “Жовтий князь”) Злочинна діяльність радянської влади в Україні (за романом Василя Барки “Жовтий князь”) Ще десять років тому ми навіть і не знали про ті страшні події. Лише десь, у деяких книжках, були якісь спогади про неврожай 1932 року. Але з проголошенням незалежності України почали з’являтися “цікаві” і жахливі факти з нашої історії, історії будівництва соціалізму задля […]...
- Голодомор 33 року – найстрашніша трагедія українського народу (за романом В. Барки “Жовтий князь”) (2 варіант) “Ноги пухли. І я уже ходив, тримаючись за паркан і стіни, там, де вже лежали мертві. Я не надіявся, що виживу. Та мука голоду аж до передсмертної лінії жахлива… “ Голодомор 1932-33 рр. – одне з найстрашніших явищ в історії нашої держави. Тоталітарна система винищила велику частину українського народу, а багато людей на все життя […]...
- Для чого людина приходить у цей світ (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Людина – найзагадковіша у світі істота, яку Бог наділив душею і розумом. І в своїх діях вона керується саме цими чинниками, що роблять людину вищою за тваринний світ. Але людина – частка природи і цього тваринного світу, і може статися так, що звірячі інстинкти переважать її людське єство. І тоді це вже н$. людина, а […]...
- Члени родини Катранників – носії загальнолюдських ідеалів (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Головними героями твору В. Барки “Жовтий князь” є селяни – родина Катранників. Сам автор назвав свій твір родинною хронікою. Тема роману – голод тисяча дев’ятсот тридцять третього року. Це був страшний час, коли в Україні загинуло багато людей. Нічого було їсти, траплялися навіть страшні випадки людожерства. Василь Барка показав усі темні сторони життя людей, але […]...
- Голодомор 33 року – найстрашніша трагедія українського народу (за романом В. Барки “Жовтий князь”) (1 варіант) Василь Барка – це, звичайно, передусім поет, представник елітної модерної поезії з ідеалістично-містичним світоглядом. Він був одним з тих поетів, які значно розширили стильові горизонти української літератури. Але український читач перш за все знає його як прозаїка, автора роману “Жовтий князь”. До речі, всі критики констатують, що у своїх романах “Рай”, “Жовтий князь” та інших […]...
- Тільки краса може збудити життя серця (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Багато випробувань випало на долю нашої країни протягом всього її існування. Але однією з найстрашніших подій став голодомор тридцять третього року. У світовій історії не було зафіксовано голоду, подібного тому, що пережила Україна. За підрахунками вчених, ця трагедія прирекла на смерть від голоду більше восьми мільйонів людей. А в тих, хто вижив, назавжди залишаться в […]...
- Доля сім’ї Катранників – уособлення долі українського селянства (за романом В. Барки “Жовтий князь”) У 1989 році Василь Барка написав передмову до роману “.Жовтий князь”, у якій визначив три взаємопов’язані ідейно-тематичні лінії твору, три його структурні плани: реалістичне змалювання трагедії родини Мирона Катранника під час голодомору; передача внутрішнього, психічного стану людини, яка гине від голоду; духовний вимір зображуваних подій. Голод, неначе страшна повінь, неначе жахлива чума, поступово входить в […]...
- Мирон Катранник – ідеал селянина і людини (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Мирон Данилович Катранник – один із головних героїв роману В. Барки “Жовтий князь”. Це звичайна сільська людина. Але він увібрав у себе мудрість усього хліборобського, роду, християнсько-моральні принципи своїх пращурів. І це в найтяжчі часи допомогло йому жити гідно, не втрачаючи людської подоби і не продаючи душу. Катранник постійно мучиться думкою: за що ж таку […]...
- На шляху до безчестя і безслав’я (за романом І. Нечуя-Левицького “Князь Єремія Вишневецький”) Урочисте слово “патріот”. А кого ним називають? Які моральні якості людини-патріота? Ці питання останнім часом викликають у нашому суспільстві суперечки, дискусії. Але, мабуть, не помилюся, якщо скажу, що в одному різних поглядів не буде: патріотом ніколи не назвуть зрадника. І як не переписувалися б підручники з історії, жодне покоління не напише хвалебних рядків про зрадників. […]...
- Смерть та відродження родини Катранників (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Я був глибоко вражений, коли дізнався, що всі події, зображені у романі “Жовтий князь”, відбулися насправді, це реальна історія однієї родини. Лише імена героїв автор змінив для більшого узагальнення. Адже насправді таких родин були тисячі… Родина Катранників уособлює свідомість, мислення народу, а її страшна трагічна доля – відображення долі мільйонів українців. Це була звичайна селянська […]...
- Голодомор 33 року – найстрашніша трагедія українського народу (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Жовтий князь… Хто він і чому жовтий? У романі В. Барки “Жовтий князь” – це збірний символічний образ, це втілення зла і насильства, рудий ящір тоталітарної системи, який через своїх посланців у 33-му році минулого століття приніс в Україну голод, смерть, руїну. У романі відтворено реальні події і явища голодомору. Важко читати цю страхітливу хроніку […]...
- Трагедія сім’ї Катранників (за романом “Жовтий князь”) Роман Василя Барки “Жовтий князь” одним з перших розповів людству про жахливу трагедію штучного голодомору, влаштованого сталінською тоталітарною системою на українській землі. Починається твір описом недільного ранку, коли родина Катранників разом з діточками збиралася піти до церкви. Але замість цього чоловікові довелося йти на агітзбори, де промовець із столиці чітко й суворо сказав, що “треба […]...
- Злочинна дiяльнiсть радянської влади в Українi (за романом Василя Барки “Жовтий князь”) Ще десять рокiв тому ми навiть i не знали про тi страшнi подiї. Лише десь, у деяких книжках, були якiсь спогади про неврожай 1932 року. Але з проголошенням незалежностi України почали з’являтися “цiкавi” i жахливi факти з нашої iсторiї, iсторiї будiвництва соцiалiзму задля щастя людей. Саме у нашi часи побачили свiт забороненi книжки, якi глибоко […]...
- Образ Мирона Катранника як уособлення духовної сили нації (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Роман Василя Барки “Жовтий князь” – це перший в українській літературі великий прозовий твір, присвячений національній трагедії України – голодомору 33-го року. Цей твір за жанром роман, хоча його можна було б назвати, на думку О. Забарного, сімейною хронікою: у ньому розповідається про життя Мирона Катранника і його родини від осені 1932 до жнив 1933 […]...
- Художнє відтворення голодомору як найстрашнішої трагедії українського народу – за романом Жовтий князь – IV варіант ВАСИЛЬ БАРКА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ БАРКА Художнє відтворення голодомору 33-го року як найстрашнішої трагедії українського народу (за романом “Жовтий князь”) IV варіант Голодомор… Моторошне слово. Страшне воно не тільки тим, що означає трагедію, смерть, загибель багатьох людей, а й тим, що ця загибель – частина чийогось нелюдського задуму, що вона влаштована штучно. Неможливо […]...
- Художнє відтворення голодомору як найстрашнішої трагедії українського народу – за романом Жовтий князь – І варіант ВАСИЛЬ БАРКА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ БАРКА Художнє відтворення голодомору 33-го року як найстрашнішої трагедії українського народу (за романом “Жовтий князь”) І варіант Є в історії нашої країни сторінки, які чомусь і не хочеться згадувати, настільки вони страшні, настільки жахають усіх своїм натуралізмом та, на жаль, ганебністю. Це, зокрема, голодомор 1933 року. Але про […]...
- Трагедія нації крізь призму трагедії сім’ї (За романом В. Барки “Жовтий князь”) В українській історії було багато трагедій. Однією з них став штучний голодомор за часів правління Йосифа Сталіна. У той час, як цивілізований світ із захопленням спостерігав за успіхами радянської влади в усіх сферах життя, на периферії імперії на межу життя і смерті було поставлено цілу націю. Сучасні історики наголошують на тому, що терор голодом був […]...
- Урок етики для сучасників і нащадків (за романом “Князь Єремія Вишневецький”) Історія України для Нечуя-Левицького лишалася невичерпним джерелом роздумів і творчих пошуків, він вважав конче необхідним розвивати національну самосвідомість, був переконаний, що саме художні твори на тему історичного минулого здатні викликати живу зацікавленість широких верств українського народу до свого минулого. Однак, змальовуючи образи історичних осіб, письменник не схильний до їхньої ідеалізації: авторська думка прагне осмислити співвіднесеність […]...
- На шляху до безчестя і безслав’я (за романом “Князь Єремія Вишневецький”) Урочисте слово “патріот”. А кого ним називають? Які моральні якості людини-патріота? Ці питання останнім часом викликають у нашому суспільстві суперечки, дискусії. Але, мабуть, не помилюся, якщо скажу, що в одному різних поглядів не буде: патріотом ніколи не назвуть зрадника. І як не переписувалися б підручники з історії, жодне покоління не напише хвалебних рядків про зрадників. […]...
- Мирон Катранник – ідеал селянина і людини (за романом “Жовтий князь”) Мирон Данилович Катранник – один із головних героїв роману В. Барки “Жовтий князь”. Це звичайна сільська людина. Але він увібрав у себе мудрість усього хліборобського роду, християнсько-моральні принципи своїх пращурів. І це в найтяжчі часи допомогло йому жити гідно, не втрачаючи людської подоби і не продаючи душу. Катранник постійно мучиться думкою: за що ж таку […]...
- Художнє відтворення голодомору як найстрашнішої трагедії українського народу – за романом Жовтий князь – ІІ варіант ВАСИЛЬ БАРКА 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ БАРКА Художнє відтворення голодомору 33-го року як найстрашнішої трагедії українського народу (за романом “Жовтий князь”) ІІ варіант Нічого страшнішого за голодомор, мабуть, не відбувалося в українській землі. Про нього пам’ятають як про нашесть, яка змела з лиця землі більшість українців, вкоротивши віку і старим людям, і маленьким дітям. […]...
- Урок етики для сучасників і нащадків (за романом Івана Нечуя-Левицького “Князь Єремія Вишневецький”) Історія України для Нечуя-Левицького лишалася невичерпним джерелом роздумів і творчих пошуків, він вважав конче необхідним розвивати національну самосвідомість, був переконаний, що саме художні твори на тему історичного минулого здатні викликати живу зацікавленість широких верств українського народу до свого минулого. Однак, змальовуючи образи історичних осіб, письменник не схильний до їхньої ідеалізації: авторська думка прагне осмислити співвіднесеність […]...