КОЛЯДА
КОЛЯДА – давньоукраїнська богиня неба, мати Сонця, дружина Дажбога (у давніх поляків та литовців – КОЛЕНДА, молдаван та румунів – КОЛИНДА). Один із найбільших та найшанованіших персонажів’міфології українців. Ім’я походить від слова КОЛО – стародавньої назви Сонця (у скіфів КОЛО – КЕАЙС).
За легендою, К. щороку в найдовшу ніч зими народжує БОЖИЧА – нове Сонце, Новий рік, сина Дажбога. Пологи К. відбуваються на Землі, здебільшого в дніпрових сагах. Цьому передує перевтілення К. в козу, аби її не впізнала Мара, що вічно ганяється
Свято К. у давніх українців відбувалося з 24 грудня по 6 січня (за ст. ст.), до свята входило обрядове запалювання вогню (пов’язане з народженням нового бога світла Божича; вогонь мав допомогти золотосяйному новонародженому в боротьбі з Марою), посипання зерном (на врожай) в домі сусіда чи родича, обрядове заколювання свині, ходіння з плугом та козою, споживання куті, ряження, танки, пісні (колядки), спалювання колоди (символ Мари).
З святом К – вчені пов’язують першопочатки українського вертепу та театру.
За легендою, К. навчила давніх українців-ОРІЇВ (див. ОРІІ) робити колесо.
Популярність сонячного (язичницького) свята К. примусила православну церкву підпорядкувати цій даті свято Різдва.
З XIV ст. свято К. входить до української народної обрядовості. Відгомін свята К. дійшов до наших днів (колядування тощо). (За П. Трощиним).
Related posts:
- КОЛЯДА І МАРА КОЛЯДА І МАРА І сказав Сокіл Чорнобогові: “Що ж, іди в свою пітьму і володарюй там”. Ступив Чорнобог у безконечний морок, і одразу тіло його вкрилося чорною смердючою шерстю. І не злюбив Чорнобог пітьму, зародилася в нього заздрість до Білобога. Тоді пустив Чорнобог дві чорні сльози, і вродилися з них Змій-Дракон із трьома головами та […]...
- Твiр з народознавства. “Коляда, колядки…” Хто народився i вирiс у селi, тому добре вiдома простенька колядка: Коляд, коляд, колядниця, Добра з медом паляниця, А без меду не така – Дайте, дядьку, п’ятака! Приємно її промовляти. I не тiльки тому, що пiсля неї на промовця чекають подарунки, а й тому, що тут безпосередньо згадується Коляда. Що ж це за свято? Свято […]...
- ЛЯЛЬНИК (ЛЯЛЬНІК) ЛЯЛЬНИК (ЛЯЛЬНІК)- у давніх українців (згодом – і в давніх білорусів) свято ЛЯЛІ, дівочі хороводи, танки тощо. Зібравшись на лузі, дівчата обирали вродливу подругу, одягали її в білий одяг, клали на голову вінок. Садовили її на дернову лаву, обкладаючи з усіх боків хлібом, сиром, яйцями, глечиками з молоком тощо. Довкола водили хороводи з піснями: “Дай […]...
- Коляда на краю світу Автобус “Тернопіль-Мала Березовиця”, яким я повертався з обласного центру додому, біля “Оріона” різко загальмував. Я, ледь стримуючи невдоволення, змушений був розпрощатися із солодкою напівдрімотою. Поки через двері ЛАЗа заходило багато людей, біля мене присів із дитинства знайомий односелець – майже ровесник. Завели розмову, тож було вже не до сонних марень. Автобус, здригнувшись, покотився сірою стрічкою […]...
- БАБА БАБА – одне з найстародавніших і найбільших божеств у прото-українців (кам’яний вік) та давніх українців (палеоліт, неоліт, енеоліт, бронзовий вік). Богиня життя, родючості, здоров’я, вагітних, мисливців. Культ Б. розвинувся за часів матріархату. Капища Б. містилися на високих горах понад ріками Дніпро, Рось, Тетерів та ін. На честь Б. приносили жертви (тварин), підтримували жертовний вогонь, влаштовували […]...
- Сатирична коляда – Драматургія САТИРИЧНА КОЛЯДА Милостивий государ! Відая вашу к наукам охоту, Посилаю от себе к вам работу. Она похожа как би на сатиру, Только достойна ли явиться миру? Єжелі она не достойна того виду, Прошу не привесть мене в обиду. Єжелі якая дурна машкара Здесь – зодрать, бросить – пусть щезнет, как мара. Не знаю, з чого […]...
- Переказ – РІЗДВО У розчинені двері гуцулів надійшли різдвяні свята, принісши давно народжені віншування, колядування. Різдво – свято перемоги дня над ніччю, свято сподіванок, свято родючості мар-жинки. Тиху радість дає воно газдам з давніх-давен, коли ще гуцули молилися Велесу й приносили йому в жертву ягнятко першого окоту. Найдорожчим гостем зустрічають газди в цей день ватага – чарівника полонини, […]...
- КОСТРОМА КОСТРОМА – міфічний образ весни у давніх росіян. Свято утворилося на грунті давньоукраїнського свята ТОПОЛІ. У недільний день на вигоні збиралися дівчата, хлопці і жінки, що починали з піснями виготовляти опудало К. На опудало одягали сорочку, сарафан, хустку, черевики, прикрашали квітами. Прибрану К. клали в корито. Хлопці одягали на себе мішки і йшли попереду. Дівчата […]...
- КОЛЯДА – Богдан-Ігор Антонин (1909-1937) Українська література 6 клас ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ Богдан-Ігор Антонин (1909-1937) КОЛЯДА Тешуть теслі1 з срібла сани, Стелиться сніжиста путь. На тих санях в синь незнану Дитя Боже повезуть. Тешуть теслі з срібла сани, Сняться веснянії сни. На тих санях Ясна Пані, Очі, наче у сарни2. Ходить сонце у крисані, Спить слов’янськеє Дитя. Їдуть сани, плаче Пані, […]...
- Уявлення давніх слов’ян про природні стихії (за “Міфом про Сонце”) Уявлення давніх слов’ян про природні стихії (за “Міфом про Сонце”) І. Відображення в міфах уявлень первісної людини про навколишній світ. (Міфи складалися у ті давні часи, коли людина, ще не маючи достатньо знань про навколишній світ, намагалася пояснити виникнення та будову всесвіту, явища природи, зрозуміти, що впливає на долю людей. Так виникли міфи про надприродні […]...
- ГОСТЕЙКА ГОСТЕЙКА – міфічний образ-тотем давніх росіян. Споріднений з білоруським КУСТОМ та українською ТОПОЛЕЮ. Свято Г. відбувалося наприкінці весни як знак священного пошанування гаїв, лісів, дерев – усієї навколишньої природи. Дівчата й хлопці, набравши з дому яєць та пирогів (куличів), йшли до лісу, де обирали гарну молоду берізку, прикрашаючи її стрічками, хустками, гіллям, квітами. Біля неї […]...
- ЖИЦЕНЬ ЖИЦЕНЬ – бог осені та осінніх робіт у давніх українців (згодом і в білорусів). Зображувався у вигляді низенького, худорлявого чоловіка з суворим виразом обличчя, з трьома очима та розкуйовдженим волоссям на голові. Він ходить, згідно з легендою, нивами та городами і слідкує, чи старанно збирають урожай. Карає ледачих та неохайних. Зерно-падалицю утоплює в землю, щоб […]...
- Твір “Свято Миколая” Як і кожна людина, я люблю свята, особливо зимові. Свято Миколая в Україна відзначають дев’ятнадцятого грудня. Воно пов’язано з постаттю Миколая Чудотворця, який за легендою був доброю людиною та допомагав бідним та знедоленим. Його вшановують християни в усьому світі. Миколай сам народився у заможній родині, однак, замість того, щоб зневажливо ставитися до тих, кому пощастило […]...
- ДАЖБОГ (ДАЖДЬБОГ, СОНЦЕ-БОГ) ДАЖБОГ (ДАЖДЬБОГ, СОНЦЕ-БОГ) – за найдавніших часів бог Сонця, світла й добра. На думку академіка Б. Рибакова, культ Д. сформувався за скіфських часів в VI – IV ст. до н. є. На початку н. є. стає богом лісів, гаїв, байраків, садів тощо. Один з найголовніших персонажів української міфології. В Києві ще за часів трипільської культури […]...
- Традиції і звичаї – духовна спадщина українського народу І. Завдання нашого часу – формування духовно багатого покоління людей (незалежна держава відкриває для цього можливості: прогрес нації залежить від творчого характеру особистості, але без історії народу, без знання культури народу немає майбутнього). ІІ. Звичаї і традиції – основа духовної культури українців. 1. К. Ушинський, А. Макаренко, В. Сухомлинський про необхідність відродження народних звичаїв, традицій. […]...
- ВИЛИ (БІЛІ ВИЛИ, СУЖЕНИЦІ, СИВИЛИ, СЕСТРЕНИЦІ) ВИЛИ (БІЛІ ВИЛИ, СУЖЕНИЦІ, СИВИЛИ, СЕСТРЕНИЦІ) – богині долі, які, згідно з повір’ям, присутні під час народження дитини й визначають її долю, вселяють в неї душу. Водночас – богині поезії, музики, танців. За давньоукраїнськими легендами, В. наділяють людей, які їм сподобалися (надто вродливих юнаків) умінням гарно співати, грати на музичних інструментах, танцювати, складати пісні, малювати […]...
- АЛАТИР-КАМІНЬ, АЛАІАН, АЛТАР, ОЛТАР, ВІВТАР АЛАТИР (АЛАТИР-КАМІНЬ, АЛАІАН, АЛТАР, ОЛТАР, ВІВТАР). І. Священний “живий” камінь, що лежить у ВИРІЇ1 під “першодеревом світу” ПРАДУБОМ. За легендою, А. походить від яйця, котре зніс першобог давніх українців СОКІЛ-РОД. А. уособлює могутність і невмирущість плодючої творчої сили життя. Та міць і сила криється в незліченній і безконечній кількості живих зародків і бруньок, що лежать […]...
- МОКОША Богиня-покровителька родини, материнства, здоров’я дітей, цілителька, берегиня домашнього вогнища, яка є матір’ю живучої сили природи. З давніх часів вона зображалася у вінку з колосся та пишних квітів з піднятими до сонця руками, в оточенні двох вершників на конях, іноді з півнем у руках чи над головою, а поруч неї – знаки Сварги (образ на рушниках); […]...
- ВОЛОС (ВЕЛЕС) ВОЛОС (ВЕЛЕС) – бог худоби, чередників та музик. На думку академіка Б. Рибакова, культ походить з палеолітичних часів, коли це божество ототожнювали з ведмедем, якому поклонялися “хоробрі мисливці, одягнуті в шкури тих звірів, на яких полювали”. Лише в бронзовому віці, як довів Б. Рибаков, Волос-Ведмідь стає богом худоби. За легендами, В.- опікун усього тваринного світу, […]...
- ГНАТА Цього дня, 2 січня, заборонялося прясти та прати. Жінки здебільшого виготовляли обрядове печиво, а дівчата на вечорницях виготовляли прикраси: хатнім прикрасам належала особлива роль. Тож виготовляли “голубці” у вигляді птахів. Для цього брали шкаралупу з-під яйця, з обох боків проколювали два отвори та просовували кольоровий папір. Такі вироби підвішували до сволока. Як відомо, фігурка птаха […]...
- Міф про Перуна ПЕРУН Сказав якось Сокіл-Род синові Білобога: “Ти є Перун. Мусиш прати небо. Тож візьми в пригорщу Живої Води і бризни на небо, аби на ньому утворилися дощові хмари”. І зробив так Перун, і попливли в голубому небі пухнасті хмарини. Тоді сказав Сокіл Перунові: “Вдар стрілою в хмару, пусти дощу для людей”. І вдарив стрілою в […]...
- Апокрифи Апокрифи (грецьк. apdkryphos – таємне, заповідне) – велика група християнського епосу, пов’язана із сюжетами Св. Письма, Житіями Святих, версіями першопочатку світу тощо. Існували у рукописному вигляді. Зміст А. відбитий у “Палеї толковій” та “Палеї історичній”. Окрему групу складають А. есхатологічні, де мовиться про Страшний суд та потойбіччя (“Книга про тайни Єнохові”, “Ходіння Богородиці по муках” […]...
- Дажбог Стародавні слов’яни вважали Сонце, Блискавицю і Вогонь – два небесних полум’я і одне земне – рідними братами, синами Неба і Землі. Бога Сонця називають Дажбогом – богом, який дає всі блага. Тому Дажбог втілює першу частину міфологічного протиставлення: Доля – Недоля (Злидні). Слов’яни дуже любили Сонце. Воно щезає ввечері, начебто приборкане рукою Смерті, і постійно […]...
- Світ фантазії та мудрості Міфи – це найстародавніші розповіді про навколишній світ. Слово “міф” має грецьке походження, відповідає українському слову “оповідь”, “байка”, “переказ”. У міфах відбилося уявлення наших предків про різноманітні явища природи, походження життя на землі. В них переплелося уявне і дійсне, реальне і фантастичне. Міфи, які створили наші предки, розповідають про те, як Бог створив Землю, чому […]...
- Твір на тему: “Є в коханні і будні, і свята” На перший погляд, це твердження здається хибним, адже кохання – це свято, це піднесення душі, а будні частенько називають сірими. Хіба може бути буденним кохання? Та потім розумієш: свята не може бути без буднів. Свято не може тривати вічно. То й що ж тоді, виходить, кохання з’являється як свято і йде у небуття з понеділка? […]...
- Роль міфів у сьогоднішній час Міфи – це найстародавніші розповіді про навколишній світ. Слово “міф” має грецьке походження, відповідає українському слову “оповідь”, “байка”, “переказ”. У міфах відбилося уявлення наших предків про різноманітні явища природи, походження життя на землі. В них переплелося уявне і дійсне, реальне і фантастичне. Міфи, які створили наші предки, розповідають про те, як Бог створив Землю, чому […]...
- ДЕНЬ ІВАНА ХРЕСТИТЕЛЯ Офіційна церковна назва цього дня, що святкується 20 січня, – Собор Предтечі та хрестителя Господнього. Предтеча – значить “попередник”. Святий Іван, за церковними переказами, був посланий Богом, щоб допомогти людям підготуватися до з’явлення Ісуса Христа. А коли сам Ісус Христос забажав охреститися в нього, то Іван Предтеча виконав закон. Таким чином Спаситель показав приклад святого […]...
- Мама, писаний, дитинство… (За віршем І. Калинця “Писанки”) Короткий вірш Ігоря Калинця “Писанки” весь пронизаний сонцем, весною, перед днем свята Великодня. В цей час матері в українських оселях розписують і фарбують яйця. Виводить мама дивним писачком По білому яйці воскові взори. З давніх-давен писанкарки черпали натхнення для своїх узорів зі світу природи, зображуючи квіти, листя, рослини. Такі символи пояснювали оновлення природи, оновлення життя […]...
- СВЯТІ ОБЕРЕГИ Наш оберіг ішов із землі. Коли нас скіфами ще звали. І талісман той берегли, І щастя в доленьці шукали. Або коли була війна, І ворог йшов на схил Дніпровий, Чи то котилася чума, Чи хтось був дуже тяжко хворий… О. Онищенко Жодне свято в наших предків не обходилося без речей, що не лише символізували певні […]...
- Твір на тему “як я провела великдень” Великдень! Що це значить?!Це найбільше релігійне свято, яке зустрічають на весні. В цей день згідно з христистиянською легендою, воскрес Ісус Христос… На передодні цього свята я добре підготувалась. Я та моя матуся напекли пасок, пофарбували писанки та приготували безліч смачних страв. Ще з вечора я зібрала корзину зі всим необхідним, для того щоб підти вночі […]...
- Сонце як основа життя прадавніх українців До Сонця завжди була прикута увага наших пращурів. Без сонця погано, сумно, прохолодно. Сходу сонця чекали, раділи його появі на небі. Образ Сонця наділяли людськими рисами і людськими звичками. У деяких легендах Сонце, Місяць і зірки були однією великою родиною. Ясен Місяць – пан господар, красне Сонце – дружина його, дрібні зірки – діточки. Про […]...
- “ВІРА ПРЕДКІВ НАШИХ” “ВІРА ПРЕДКІВ НАШИХ” – фундаментальна праця видатного українського вченого-санскритолога й філософа Володимира Шаяна (1908- 1974) – засновника Ордена Лицарів Бога-Соиця (у діаспорі) та одного з лідерів Руху за відродження української рідної національної віри. До книги ввійшли найважливіші статті, дослідження, наукові розвідки, медитації з питань давньоукраїнської міфології, яку Шаян аналізує й трактує в тісному зв’язку з […]...
- ПАСІЧНИК (БОРТНИК, БОРТНЯК) ПАСІЧНИК (БОРТНИК, БОРТНЯК) – давньоукраїнське божество, що, згідно з повір’ям, охороняло борті (первісні вулики – видовбані колоди, що їх навішували на дерева), а в пізніші часи – пасіку. За легендою, П. опікувався бортями чи вуликами так, що господареві “не було потреби до них заглядати”. Існувало повір’я, що П. можна було набути самому в такий спосіб: […]...
- Твір на тему “Великдень” Великдень – це найбільше релігійне свято, яке відзначають навесні. У цей день, згідно з християнською легендою, воскрес Ісус Христос після того, як його було розіп’ято на хресті. Це чудо символізує звільнення від гріхів для віруючих людей. У народному уявленні це свято оновлення землі та природи. Підготовка до свята займає цілий тиждень, кожен день якого має […]...
- Тема: Українські писанки. Основна думка твору: писанки – давнє українське обрядове мистецтво Знамениті у всьому світі українські писанки беруть свій початок від прадавніх вірувань нашого народу. Найперше яйце – за легендою – мало всередині не жовток з ділком, а зародок цілого світу. Розмальовані яйця-писанки присвячувалися сонцеві й весні, а розписували їх напередодні свята Пасхи. 8 тієї хвилини, коли на яйце наносився орнамент, воно переставало вути простим яйцем, […]...
- ДАНА Слов’янська та праукраїнська богиня води – втілення жіночого першопочатку буття. Дана-Вода складає пару протилежностей з Вогнем-Сварожичем, що є чоловічим першо-початком буття. Вода обожнювалася нашими пращурами, бо вона є цілющою, очищаючою, родючою силою природи, справді живою водою, про яку розповідається в українських казках. її свято відзначають у перших числах січня, коли наша планета Земля перебуває на […]...
- ЛАД ЛАД – бог шлюбу та родинної злагоди й вірності та людської благополучності. Чоловік Лади. Зображувався лише разом з нею. Свято Л. відбувалося з 25 травня по 25 червня. В жертву Л. приносили білого півня (символ подружньої вірності). (За П. Трощиним). ЛАДА – велика давньоукраїнська богиня весни. Свято Л. наставало тоді, коли починав танути сніг, і […]...
- ОГОНЬ (ВОГОНЬ) ОГОНЬ (ВОГОНЬ). 1. За найстародавнішими космологічними поглядами давніх українців – первісна матерія чоловічої статі, що, поєднавшись з ДАНОЮ, утворила Любов, Землю та всі речі на ній. (За Я. Головацьким). 2. Стихія, що її з давніх-давен українці обожнювали. О. вважався живою, вічно голодною та очищувальною силою. За повір’ям, О. – це багатство, тому не можна було […]...
- МАРА (МАРЕНА) МАРА (МАРЕНА) – богиня зла, темної ночі, страшних сновидінь, привидів, хвороб (мору), смерті. За давньоукраїнською легендою, М. – донька Чорнобога – сіє на землі чвари, брехні, недуги, вночі ходить з головою під пахвою попід людськими оселями й вигукує імена господарів – хто відгукнеться, той вмирає. Любить душити сплячих та смоктати їхню кров. Разом зі Змієм […]...
- Питання с відповідями до теми “Світ фантазії, мудрості” Що означає термін “фольклор”? Буквальний переклад терміна “фольклор” – народна творчість. Які головні ознаки народної творчості? Головними ознаками фольклору є його колективність, традиційність і варіативність, усний спосіб творення і поширення цих творів. Властивим також є поєднання колективного та індивідуального. Індивідуальне, створене талановитою особистістю, швидко поширюється, коли воно виражає почуття колективу, припадає до душі багатьом. На […]...