Колядки
Колядки – жанр величальних календарно-обрядових пісень, які в дохристиянську епоху були пов’язані із зимовим святковим циклом, а з утвердженням християнства – з різдвяним (від Різдва 7 до Богоявления 19 січня за н. ст.). Вважають (О. Потебня, О. Брікнер та ін.), що К. в добу язичництва були приурочені до весняного новоріччя, в них часто згадується весняна пора – дощ, оранка і сівба тощо, До того ж у білорусів пісні такого ж змісту і характеру виконання – “волочебні пісні” – є весняними.
Під впливом християнського календаря
Та й саме зимове новоріччя в українців має назву Щедрого Вечора, тобто багатого вечора. Мав рацію Ф. Колесса, підкреслюючи, що “греко-римські впливи стрінулися на східнослов’янському, грунті вже з виробленою новорічною обрядовістю й величальними піснями місцевого походження. Дуже можливо, що ті старі новорічні пісні в нас називалися власне щедрівками”. Є ознаки глибокої давнини і в самому колядницькому обряді: гуртова вокально-сценічна гра з музикою і танцем, з водінням кози, з переодяганням, виборами т. зв. “берези” – зачинальника, міхоноші-скарбника для збирання заколядованих дарунків. Старовинні К. підносяться над усіма обрядовими піснями ще й тим, що славлять велич самої людини. Це поетичні гімни господарю-хліборобові, воїну-лицареві, мисливцю, охоронцеві роду і родини, творцеві добробуту і щасливого життя (див.: ). Ф. Колесса все розмаїття мотивів К. зводив до 5 основних груп: 1) хліборобські; 2) воєнні (лицарські); 3) казково-апокрифічні (з відгомоном ще передхристиянських елементів); 4) любовні; 5) біблійні (апокрифічні, євангельські).
У давніх К. відчутний дух княжої доби, лицарсько-дружинного, і козацького епосу, який осмислювався у дослідженнях В. Антоновича. М. Драго-манова, М. Грушевського та ш. Органічним компонентом К. і щедрівок є поколядь – прикінцева частина, в якій висловлюється поздоровлення (віншування) тому, кому колядували, Вона, як і новорічні посівання, урочиста, поетична, щира тоном і змістом, без вітійства:
Рости величка до черевичка.
Від черевичка до чобіточка.
Від чобіточка аж до трамочка.
Носи ключі від скрині,
Будеш добра господиня.
Будь здоровенька,
Богу миленька,
Рік від року,
Милому до боку.
Велика рости,
Нам щедру виноси.
Колядування мало великий виховний вплив на громаду: до злодіїв, пияків та ін. колядники не йшли. Звідси в народі й мовиться: “Не обходьте, не минайте моєї хати”. Виняткову заслугу у збиранні і виданні К. і щедрівок має В. Гнатюк. Він 1914, після 15-річної підготовки, видав двотомний корпус К. – все зібране фольклористами до XX ст.
Чеський фольклорист Іржі Горак, за словами М. Мушинки, назвав цю збірку епохальним твором, що становить новий визначний період в історії слов’янської фольклористики.
Related posts:
- КОЛЯДКИ СПІВАЙ, ТА ПРАЦЮВАТЬ НЕ ЗАБУВАЙ (колядки й щедрівки) Колядки та щедрівки складають групу зимових календарних пісень. Це величальні пісні українських трударів-хліборобів, пов’язані із праслов’янським культом Сонця. Тож тематика, мелодика, форма колядок і щедрівок і колядницькі звичаї виказують ознаки глибокої старовини. Темами колядок і щедрівок є землеробство та родина трударя, її побут і добробут. Усі ці пісні величального змісту співаються конкретно господареві, господині, парубкові, […]...
- Колядки та щедрівки Багато людей не розрізняють колядок і щедрівок. Ці обрядові пісні виконують лише в певний період – на різдвяно-новорічні свята. Скажімо, колядки співають, починаючи з Різдва й до Водохрещ, себто з 7 по.19 січня. Натомість щедрівки виконують лише протягом тижня – від Нового року й до Водохрещ. Виникли ці обрядові пісні ще до прийняття християнства, і […]...
- Народна творчість: колядки та щедрівки Надзвичайно популярними обрядовими піснями були в народі колядки і щедрівки. Колядки співають від 25 грудня до 7січня. Вони приурочувались до Різдва. А щедрівки – до Нового року (за старим стилем -14 січня). Колядки – найдревніший фольклорний жанр. Вони бережуть у собі пам’ять старої родоплемінної доби і пов’язані з зимовим поворотом сонця на літо, яке називали […]...
- Волочебні пісні Волочебні пісні – вид білоруської календарно-обрядової пісенності, якою дружини “волочебників”, подібно до українських колядників, у великодній понеділок вітають людей. Головний зміст В. п. – побажання, віншування, яке висловлює молодь родині у свята, за що їй дарують калач і крашанки – “воло-чільне”. Змістом, формою, характером виконання В. п. близько споріднені з українськими колядками, в яких нерідко […]...
- КОЛЯДКИ І ЩЕДРІВКИ Українська література 6 клас ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ КОЛЯДКИ І ЩЕДРІВКИ Колядки і щедрівки – це обрядові величальні пісні, які виконуються на честь Різдва Христового, Щедрого вечора і Водохреща. У них прославляється народження Ісуса Христа, возвеличується Божа Мати – Марія, вшановується трудівник – господар землі, прославляється його добропорядність, милосердя щедрість. Колядки – народні календарні обрядові величальні пісні, […]...
- НОВА РАДІСТЬ СТАЛА – Колядки Українська література 6 клас – О. М. Авраменко ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ Пісні зимового циклу Колядки Пісні зимового циклу пов’язані не лише з періодом очікування весни, а й із стародавніми міфами про народження Всесвіту. Головне свято зими – Різдво, яке відзначають здавна за спеціальним сценарієм. До зимового циклу належать колядки й […]...
- ДОБРИЙ ВЕЧІР ТОБІ, ПАНЕ ГОСПОДАРЮ! – Колядки Українська література 6 клас – О. М. Авраменко ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ Пісні зимового циклу Колядки ДОБРИЙ ВЕЧІР ТОБІ, ПАНЕ ГОСПОДАРЮ! Добрий вечір тобі, пане господарю. Радуйся! Ой радуйся, земле. Син Божий народився. Застеляйте столи та все килимами, Радуйся! Ой радуйся, земле. Син Божий народився. Та кладіть калачі з ярої пшениці. […]...
- Заспів Заспів – усталений початок співаного фольклорного твору – думи, билини, рідше історичної пісні. У ліро-епічному творі 3. є, власне, ліричним вступом до оповіді: Ой у святу неділеньку Та рано пораненько, То не сива зозуля кувала. Не дробна птиця щебетала, А не в борі сосна зашуміла, – Як та бідна вдова А в своєму домові гомоніла […]...
- “Благослови, господарю, колядки проспівати” Різдво Христове – це свято нашої духовності, свято милосердя, свято давнє і вічно молоде. Різдвяні свята починаються колядками на Святвечір. Вони тривають до Василевого щедрого вечора і далі до Водохреща. У колядках багато мудрості, доброти, людських почуттів. Славлять у них господаря, господиню, славлять Христа і працьовиті руки хліборобів. … З Святом Різдвом вітаю, Всім здоров’я […]...
- Колядки та щедрівки Новий рік завжди пов’язаний з мріями про краще майбутнє. Ці мрії та бажання здавна викристалізовувались у чудові поетизовані обряди – колядування, щедрування і засівання. У народних календарних обрядових величальних піснях – колядках і щедрівках – втілився одвічний потяг людей до статків, щастя, добра, краси, високої моралі. У давні часи ці величання мали містично-фантастичний контекст. Язичники […]...
- ДОБРИЙ ВЕЧЕР ТОБІ, ПАНЕ ГОСПОДАРЮ! – Колядки Українська література 6 клас – Л. Т. Коваленко ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ ПІСНІ ЗИМОВОГО ЦИКЛУ Колядки ДОБРИЙ ВЕЧЕР ТОБІ, ПАНЕ ГОСПОДАРЮ! Добрий вечір тобі, пане господарю! Приспів: Радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився! Застеляйте столи та все килимами. Приспів. Та кладіть калачі з ярої пшениці. Приспів. Бо прийдуть до тебе […]...
- Колядки та щедрівки – КАЛЕНДАРНО ОБРЯДОВІ ПІСНІ Українська література 6 клас КАЛЕНДАРНО ОБРЯДОВІ ПІСНІ Колядки та щедрівки Що ти знаєш про колядування або щедрування? Тобі доводилося коли-небудь бачити, як щедрують або колядують? Чи пощастило брати участь у цих дійствах? Згадай колядку про створення світу, яка вивчалася у 5-му класі. Ключик розуміння Колядка про створення світу – дуже давня. Вона належить до язичницьких […]...
- Як ще не було початку світа – Колядки ЯК ЩЕ НЕ БУЛО ПОЧАТКУ СВІТА Як ще не було початку світа, Тогди не було неба, ні землі, А но лем було синєє море, А серед моря зелений явір. На явороньку три голубоньки, Три голубоньки радоньку радять, Радоньку радять, як світ сновати: – Та спустимося на дно до моря Та дістанемо дрібного піску, Дрібний пісочок […]...
- Ой над Дунаєм, над бережком – колядки і щедрівки Ой над Дунаєм, над береженьком Стоїть ми, стоїть світлонька нова, Світлонька нова, гей, оріхова. А в тій світлоньці саме столове, Поза столове сидять особе, Сидять особе, все реміснички, Все реміснички, самі шевцеве. Ой ладять, ладять червін-сафіян, Ой газдиненьці на ім’я Анні. Ой над Дунаєм, над береженьком, Стоїть ми, стоїть світлонька нова, Світлонька нова, гей, оріхова. […]...
- Чий то ж ми плужок по горі оре – колядки і щедрівки Чий то ж ми плужок по горі оре? Нашого пана господаренька. Найстарший синок за нлужком ходить, Правов рученьков волики гонить, Лівов рученьков за плужок держить. Надойшли туди татуньо єго: – Ори ж ми, синку, здрібонька ниву, Та й посіємо яру пшеницю. Та вродиться нам пшеничне стебло, Пшеничне стебло, пшеничне зерно. Та й ізберемо женці молодці, […]...
- Твiр з народознавства. “Коляда, колядки…” Хто народився i вирiс у селi, тому добре вiдома простенька колядка: Коляд, коляд, колядниця, Добра з медом паляниця, А без меду не така – Дайте, дядьку, п’ятака! Приємно її промовляти. I не тiльки тому, що пiсля неї на промовця чекають подарунки, а й тому, що тут безпосередньо згадується Коляда. Що ж це за свято? Свято […]...
- Коли не було з нащада світа – колядки і щедрівки Коли не було з нащада світа, Тогди не було неба, ні землі, А но лем було синєє море, А серед моря зелений явір. На явороньку три голубоньки, Три голубоньки радоньку радять, Радоньку радять, як світ сновати: Та спустімося на дно до моря Та дістанемо дрібного піску, Дрібний пісочок посіємо ми: Та нам ся стане чорна […]...
- Чи ти, рожа, сама у городі – колядки і щедрівки – Чи ти, рожа, сама у городі, Приспів: Святий вечір, добрий вечір! Рожа моя, повна, червона? Приспів – А я не сама та ще й не одна: Приспів Є коло мене рута-м’ята, Приспів Хрещен барвінок, пахуч васильок. Приспів – Чи ти, сонечко, сама у матері? Приспів – Я не сама та ще й не одна: […]...
- Ой рясна, красна в лузі калина – колядки і щедрівки Ой рясна, красна в лузі калина, Приспів: Добрий вечір! А ще найкраща в батька дитина. Приспів По воду ішла, як зоря зійшла, Приспів А з водою йшла, як місяць зійшов, Приспів В сінечки ввійшла, там люди сидять, Приспів Там люди сидять, радочку радять. Приспів Радочку радять, шапки здіймають, Приспів Шапки здіймають, її питають: Приспів – […]...
- Небо і земля нині торжествують – колядки і щедрівки Небо і земля Нині торжествують, Ангели, люди Весело празнують. Приспів: Христос родився, Бог воплотився, Ангели співають, Царя вітають, Поклін віддають, Пастирі грають, “Чудо, чудо!” – повідають! Во Вифлеємі Весела новина: Пречиста Діва Породила Сина! Приспів. Слово Отчеє Взяло на ся тіло: В темностях земних Сонце засвітило. Приспів. Ангели служать Своєму Королю, І во вертепі Творять […]...
- Ішла Марися рано по воду – колядки і щедрівки Ішла Марися рано по воду Приспів: Ой рано! Ой рано, рано, Барзо ранейко на зорях! З горіховими коновочками, Приспів Ой з золотими накривочками. Приспів Ой па ній вінець, що єсть з трьох квітець. Приспів Десь ми ся взяли буйні вітрове, Приспів Звіяли з неї золотий вінець, Приспів Занесли єго иа тихий Дунай. Приспів Ой пішла […]...
- Сіяла Гануся вино зелене – колядки і щедрівки Сіяла Гануся вино зелене. Приспів: Вино ж моє зеленоє! Сіяла знизенька, мовила стихенька: Приспів – Рости, вино, тонке, високе, Приспів Тонке, високе, в листя широке. Приспів Зацвіло вино та й в п’ять цвіточків: Приспів Перший цвіточок – то мій батенько, Приспів Другий цвіточок – то моя матінка, Приспів Третій цвіточок – то мій братенько, Приспів […]...
- Нова радість стала – колядки і щедрівки Нова радість стала, яка не бувала: Над вертепом звізда ясна світу засіяла. Де Христос родився, з Діви воплотився, Як чоловік, пеленами убого повився. Ангели співають, славу возвіщають, Як на небі, так і на землі мир провозглашають. Давид виграває, в гуслі ударяє, Мелодійно і предивно Бога вихваляє. І ми теж співаймо, Христа прославляймо, Із Марії рожденного […]...
- Ой хвалилася біла береза – колядки і щедрівки Ой хвалилася біла береза Своїми вітками перед дубками. Ой обізвався зелений дубок: – Ой не хвалися, біла березо, Своїми вітками перед дубками. Не сама ж ти вітку кохала. Кохали вітку буйнії вітри, Білили кору дрібнії дощі. – Ой хвалилася гречная панна Своїми косами перед молодцями. Ой обізвався гречний молодець: – Ой не хвалися, гречная панно, […]...
- Добрий вечір тобі, пане господарю – колядки і щедрівки Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся, Ой, радуйся, земле, Син Божий народився. Застеляйте столи, та все килимами, радуйся, Ой, радуйся, земле, Син Божий народився. Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся, Ой, радуйся, земле, Син Божий народився. Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся. Ой, радуйся, земле, Син Божий народився. А перший же […]...
- “Щедрівочка щедрувала… “ I. Новорічні обрядодії. (Якщо традиційно в колядницьких гуртах брали участь лише ряджені хлопці, то щедрівкові дійства виконували дівчата. Увечері дівчата обходили односельців, щоб нащедрувати, привітати з Новим роком. Робили це під вікнами осель. Господарі обдаровували щедрувальниць гостинцями.) II. Щедрівки – перлини народної пісенної творчості. 1. Новорічні пісні щедрувальниць. (Щедрівки, як і колядки та інші обрядові […]...
- Календарно-обрядова поезія Календарно-обрядова поезія – цикл фольклорних пісенних творів, зміст і виконання яких з доісторичної давнини пов’язані з річним народним відліком часу – народним обрядовим календарем. Первісно цей календар формувався у зв’язку з циклічними змінами у природі, з річним колом сонця, його поворотом на зиму і на літо, з весняним пробудженням та осіннім завмиранням природи. Пращури слов’ян […]...
- Ой рано, рано кури запіли – колядки і щедрівки Ой рано, рано кури запіли. Приспів: Святий вечір! Ще раніш того Іванко устав, Приспів Лучком подзвонив, братів побудив: Приспів Ой вставайте, братці, коней сідлайте, Приспів Коней сідлайте, хортів скликайте! Приспів Ми поїдем па лови в зелені діброви. Приспів Ой там навідав я куну в дереві, Приспів Куну в дереві, дівку в теремі. Приспів Хай же […]...
- Чи дома, дома пан господар – колядки і щедрівки Чи дома, дома пан господар? Приспів: Щедрий вечір! Добрий вечір! Добрим людям на здоров’я2! А я знаю, що він дома, Приспів Сидить же він кінець стола. Приспів А на йому шуба люба, Приспів А на шубі поясочок, Приспів А на поясочку калиточка, Приспів А в тій калиточці сім шеляжечків. Приспів Сьому, тому – по шеляжечку, […]...
- Веснянки Веснянки – вид календарно-обрядових пісень. Це життєрадісні, з яскравою і багатою поетикою, розмаїттям мотивів, насамперед любовних, пісні. У Галичині це – гагілки, гаїлки, ягівки, магілки, гагалівки, лагойолки, “галя” та ін., які відрізняються від В. тільки календарними рамками виконання. Як писав В. Гнатюк, “не кожну веснянку можна зачислити до гаївок, хоч кожна гаївка є веснянкою. Термін […]...
- Міфологічна школа Міфологічна школа – напрям у фольклористиці та літературоз-навстві німецьких романтиків (початок XIX ст.), спирався на естетику Ф.-В.-Й. Шеллінга та братів А. і Ф. Шлегелів, які обстоювали думку про міф як необхідну умову мистецтва, ядро поезії. Філософські основи М. ш. доконечно оформилися після видання “Німецької міфології” братів Я. та В. Грімм, що сприяло усвідомленню сутності “народної […]...
- ЕТНОГРАФІЧНИЙ ЗБІРНИК “ЕТНОГРАФІЧНИЙ ЗБІРНИК” – серійне видання Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. Виходило з 1895 р., після заснування Етнографічної комісії НТШ (1898) видавалося під її егідою. Призначене для публікації фольклорних та етнографічних матеріалів з усієї етнічної території України і місць поселення українців поза її межами. Але з об’єктивних причин цю засаду не завжди можна було реалізувати, […]...
- ВИШЕНСЬКИЙ ІПОЛИТ ВИШЕНСЬКИЙ ІПОЛИТ (рр. нар. і см. невід.) – ієромонах з Ніжина, письменник і мандрівник. Автор опису подорожі в Єрусалим, на Синай та Афон у 1707 – 1709 рр. Виконаний за визначеним планом твір охоплює не тільки розповідь про Святу землю, відому з Біблії, а й про життя та побут багатьох народів, зокрема балканських. В описах […]...
- Гайдамацькі пісні Гайдамацькі пісні – історичні пісні часів визвольної боротьби проти польського і московського гніту у XVIII – на початку XJX ст. в Центральній та Лівобережній Україні. Назву дістали від слова “гайдамака”, яке в турецькій мові означає бунтівливу людину. Історія визвольної боротьби відображена у численних Г. п. про втечу селян у степи, перехоплення і покарання втікачів, про […]...
- Легенда і переказ як близько споріднені жанри Частіше їх розрізняють за наявністю чи відсутністю фантастичних елементів. Легендою прийнято називати усне народне оповідання, в якому зображено чудесні події, що сприймаються оповідачем та слухачем як достовірні. Установка на достовірність чудесного належить до найголовніших ознак легенди. Переказ, на відміну від легенди, майже не містить фантастики, він змальовує дійсність в межах життєвої правдоподібності. Легендарний матеріал надзвичайно […]...
- Веснянки – Веснянки ВЕСНЯНКИ1 Коли починали танути сніги й наставала тепла пора, виконувалися обряди зустрічі весни. Мета цих обрядів – прискорити її прихід. Настання весни після зими люди розуміли як боротьбу двох сил – холоду й тепла. Щоб допомогти весні подолати свою супротивницю, вони спалювали або топили в річці солом’яне опудало зими, по вулицях і в полі носили […]...
- Легенди та перекази Легенди та перекази Легенда і переказ – близько споріднені жанри. Частіше їх розрізняють за наявністю чи відсутністю фантастичних елементів. Легендою прийнято називати усне народне оповідання, в якому зображено чудесні події, що сприймаються оповідачем та слухачем як достовірні. Установка на достовірність чудесного належить до найголовніших ознак легенди. Переказ, на відміну від легенди, майже не містить фантастики, […]...
- Автологія Автологія (грецьк. autds – сам і logos – слово) – вживання слів у поетичному тексті в прямому значенні на відміну від тропів. Класичним прикладом автології можна вважати вірш Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати”. До автологічного письма зверталися Є. Плужник, Д. Фальківський, Ю. Липа, П. Дорошко та ін. У сучасній ліриці автологія найбільш притаманна Л. […]...
- Поетизація Поетизація – здатність уявляти, зображати дійсність прикрашеною П. – органічна риса української ментальності, спостережена багатьма науковцями (М. Костомаров, Б. Цимбалістий та ін.), що полягає в ліричному світосприйнятті, у намаганні розбудовувати своє життя за законами краси, вираженому в оформленні осель та строїв, у ставленні до природи, у мелодійній та шляхетній за змістом пісні тощо. Ця риса […]...
- Мандрівні сюжети “Мандрівні сюжети” – у теорії літературних запозичень – сюжети казок, байок, пісень, творів писемної літератури, які начебто переходять від народу до народу. Підставою для таких суджень є подібність основних мотивів у сюжетах з родинного, родового життя (бездітні сім’ї, битва героя з нечистими силами, зрада брата, коханої, коханого, шукання скарбів тощо), з історії взаємин вождів і […]...