Конфлікт поколінь у драмі А. Н. Островського “Гроза”
1. Життя російського патріархального купецтва. 2. “Темне царство” і його представники. 3. Молоде покоління в драмі. 4. Протиріччя між старшим і молодшим поколінням А. Н. Островський показав життя російського купецтва. У драмі “Гроза” на повсякденному тлі розгортається трагедія, що погубило життя молодої жінки.
У чому причина загибелі Катерини?
Чи можна сказати, що саме конфлікт поколінь привів до драми? Спробуємо зануритися в патріархальну атмосферу, що так майстерно показує письменник. Неможливо не погодитися з одним з жителів
Усі бояться відкрито висловлювати власну думку. Закони, які панують у суспільстві, нормальними назвати не можна. Про честь, совість і шляхетність ніхто й не думає.
Якими цінностями живе патріархальне купецьке суспільство?
У них не в пошані утворення, витонченість, інтелігентність. Прагнення до наживи, безумовно, грає не останню роль, досить згадати купця Дикого. Кабанихе також не далеке прагнення до збагачення, адже вона відправляє покірного Тихона по справах.
Виходить,
У драмі представниками “темного царства” є купчиха Кабанова й купець Дикої Ці люди мають владу, тому вважають за можливе диктувати навколишні власні правила.
Звичайно, у кожної людини є вибір. І навколишні цілком могли б цим правилам не підкорятися. Але відбувається зовсім інакше. Чоловік Катерини покірний своєї матюкай Він не намагається не тільки з нею сперечатися, але навіть не робить спроб захистити свою дружину.
Якщо сприймати драму “Гроза” винятково як конфлікт старшого й молодшого поколінь, то тут можна буде виявити кілька особливостей.
Не можна не визнати, що Кабаниха надзвичайно жорстоко й безсердечна. Про цю жінку говориться, що вона – ханжа, “жебраків обділяє, а домашніх заїла зовсім”. Марфа Ігнатіївна Кабанова вимагає до себе поваги Але явно цього не заслуговує.
Однак всі вміло причиняються, так що в баби немає приводу для тривоги.
Особливість драми “Гроза” у тім, що старше покоління заслуговує різкої критики. Ні в Кабановой, ні в Дикому немає нічого світлого, гарного. Конфлікт батьків і дітей – це одна з найпоширеніших проблем суспільства У драмі “Гроза” цей конфлікт проявляє себе у всій своїй страхаючій гостроті.
Але складність ще й у тім, що молодше покоління не має яку-небудь силу.
На жаль, але всі представники молодшого покоління здаються слабкими й безпомічними. Вони або вміло причиняються, як Варвара й Тихін, або взагалі не роблять спроб противитися волі старших, як Борис. Із загальної маси, безумовно, виділяється Катерина. Це сильна і яскрава особистість Вона не витримує настільки тяжкої атмосфери, розстається з життям.
Жінку не можна не пошкодувати.
Але разом з тим не можна не визнати, що своїм учинком Катерина кинула виклик патріархальному суспільству. Вона показала, до яких трагедій може привести задушлива атмосфера “темного царства”. Після смерті Катерини всі, хто вміло причинявся, поневоле повинні задуматися над тим, що відбувається в суспільстві. Стає дуже важко, що тільки загибель молодої жінки змогла сколихнути “темне царство”.
Адже було очевидно, наскільки неправе батьки.
Кабаниха відкрито третирувала Катерину, і ніхто не робив спроби заступитися за дівчину. Життя Катерини перетворилася в кошмар. І як це ні дивно, але дівчина була самотня, незважаючи на те що її оточували люди Не меншого презирства заслуговує купець Дикої, яскравий представник патріархального купецтва. Його всі ненавидять, але разом з тим ніхто не вирішується хоч якось йому заперечити.
Життя домочадців Дикого перетворилася в пекло.
Купцеві все сходить із рук, навіть нечесні й непорядні вчинки, у тому числі й відверте злодійство. Зокрема, він привласнює гроші племінника Дикої охоче принижує всіх навколо. Він нікого й нічого не боїться.
Чому ж немає на нього управи? А може бути, тому що занадто слабким виявляється той самий племінник, гроші якого неправомірним шляхом привласнив собі Дикої. Борис не здатний простягнути руку допомоги навіть своєї улюбленої.
Дикої наказує племінникові їхати Катерина благає Бориса, щоб той взяв її із собою.
Але він відповідає: “Не можна мені Катя. Не зі своєї волі їду: “дядько посилає””. Не будь Борис настільки слабохарактерним, можливо, усе зложилося б зовсім інакше.
Те ж саме можна сказати й про інших героїв Островського.
Якби Тихін не був таке слабке й безвладним, то життя сім’ї було б іншою. По-моєму, фраза А. де Кюстина: “Росія – країна фасадів” як не можна краще підходить до драмі Островського. На перший погляд у містечку все благополучно.
Але якщо придивитися, що відбувається за закритими дверима, стає страшно. У людей немає по відношенню друг до друга ні поваги, ні любові, ні доброти.
Невже все старше покоління в патріархальному містечку – це жорстокі, обмежені й безсердечні люди? Цього просто не може бути. До того ж Катерина розповідає про своє дитинство И ми розуміємо, що її власні батьки були людьми зовсім іншого складу. Катерина говорить: “Я жила, ні про чому не тужила, точно пташка на волі.
Маменька в мені душі не сподівалася, наряджала мене, як ляльку, працювати не примушувала…
“. Батьки Катерини також належали до патріархального купецтва. Але вони до власної дочки ставилися інакше, ніж Кабаниха й Дикої. Виходить, представники старшого покоління “темного царства” можуть бути різними И не всі були схожі на Кабаниху, що зі злістю говорить Катерине, що прощається із чоловіком: “Що на шию-те виснеш, безстидниця?
Не з коханцем прощаєшся”. Конфлікт поколінь у драмі “Гроза” трагичен ще й тому, що “темне царство” не може не усвідомлювати свою приреченість.
І Кабаниха, і Дикої лютуют саме тому, що в глибині душі розуміють – їхній час пройшло. А після загибелі Катерини все зміниться відразу й назавжди. Принаймні хочеться на це сподіватися





Related posts:
- Образи самодурів у драмі А. Н. Островського “Гроза” Уж такого-те ругателя, як у нас Савел Прокофъич, пошукати ще!.. Гарна теж і Кабаниха. А. Островський. Гроза У своїй драмі “Гроза” А. Н. Островський яскраво й жваво зобразив “темне царство” російської провінції, що придушує кращі людські почуття й прагнення. Автор не тільки першим увів у літературу слово “самодур”, але й розробив у художній формі саме […]...
- Жертви “темного царства” (По драмі А. Н. Островського “Гроза”) 1. Сюжетна лінія драми “Гроза”. 2. Представники “темного царства” – Кабаниха й Дикої. 3. Протест проти підвалин святенницької моралі Уявите, що це саме анархічне суспільство розділилося на дві частини: одна залишила за собою право пустувати й не знати ніякого закону, а інша примушена визнавати законом усяку претензію першої й безмовно зносити всі її капризи й […]...
- Образ молодого покоління в драмі А. Н. Островського “Гроза” 1. Тихін Кабанів і Борис, племінник Дикого. 2. Іван Кудряш. 3. Катерина й Варвара У драмі А. Н. Островського “Гроза” дія розвертається на тлі напружених взаємин між представниками старшого й молодшого поколінь. Тиранічний гніт Кабанихи й Дикого на близькі не слабшає побачивши зовнішніх проявів покірності Як же поводяться представники молодого покоління, оказавшиеся в подібних умовах? […]...
- Проблема взаємин між миром і особистістю в драмі А. Н. Островського “Гроза” “Гроза” – одна з тих п’єс А. Н. Островського, які й у наші дні користуються незмінною популярністю. У центрі авторської уваги перебуває криза патріархального миру й патріархальної свідомості. Але разом з тим п’єса виявляється гімном живій душі, що наважилася на сміливий протест, на протистояння скам’янілому миру. А ця проблема буде актуальна за всіх часів. Классицистическая […]...
- Значення другорядних персонажів у драмі Островського “Гроза” Значення другорядних персонажів у драмі Островського “Гроза” А. Н. Островського по праву вважають співаком купецького середовища, батьком російської побутової драми, російського театру. Його перу належать близько 60 п’єс, з яких найбільш відомі такі, як “Безприданниця”, “Пізня любов”, “Ліс”, “На всякого мудреця досить простоти”, “Свої люди сочтемся”, “Гроза” і багато хто інші. А. Н. Добролюбов назвав […]...
- Побут і вдачі купецтва в драмі А. Н. Островського “Гроза” Гроза – явище в природі що очищає й необхідне. Вона приносить із собою свіжість і прохолодь після виснажливої жари, живлющу вологу після суши. Вона несе що очищає, оновлююча дія. Таким “ковтком свіжого повітря”, новим поглядом на життя стала в літературі середини XІX століття п’єса А. Н. Островського “Гроза”. Велика російська ріка, самобутній народ, що живе […]...
- Сила характеру Катерини в драмі А. Н. Островського “Гроза” У Катерині бачили ми протест проти кабановских понятий про моральність, протест, доведений до кінця. Н. А. Добролюбов П’єса Островського була написана в 1859 році, під час підйому революційного руху мас, в епоху, коли особистість вставала на боротьбу за своє розкріпачення. “Гроза”, на думку Н. А. Добролюбова, “самий рішучий твір Островського”, тому що в ній показаний […]...
- Зіткнення старого й нового (по драмі А. Н. Островського “Гроза”) Відкривається завіса. Погляду глядача представляється високий берег Волги, міський сад, що гуляють жителі чарівного містечка Калинова. Краса пейзажу вызы-вает поетичний захват Кулигина й дивно гар-монирует із привільною російською народною піснею. Не-Спішно тече розмова міських обивателів, у кото-ром уже злегка відкривається схована від посторон-його погляду життя Калинова. Талановитий механік-самоучка Кулигин називає його вдачі “жорстокими”. У чому […]...
- МАЙСТЕРНІСТЬ МОВНИХ ХАРАКТЕРИСТИК У ДРАМІ А. Н. ОСТРОВСЬКОГО “ГРОЗА” В 1845 році Островський працював у Московському комерційному суді канцелярським чиновником стола “для справ словесної розправи”. Перед ним розкривався цілий мир драматичних конфліктів, звучало все різноголосе багатство живої великоросійської мови. Доводилося вгадувати характер людини по його мовному складі, по особливостях інтонації. Виховувався й вигострювався талант майбутнього майстра мовної характеристики персонажів у своїх п’єсах. Островський у […]...
- Катерина в драмі “Гроза” Катерина в драмі “Гроза” Твір по драмі А. Н. Островського “Гроза” Катерина головний персонаж драми Островського “Гроза”. Основна ідея добутку конфлікт цієї дівчини з “темним царством”, царством самодурів, деспотів і невігласів. Довідатися, чому виник цей конфлікт і чому кінець драми такий трагичный, можна, заглянувши в душу Катерины, зрозумівши її подання про життя. І це можливо […]...
- Образи-Символи в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” 1. Образ грози. Час у п’єсі. 2. Сни Катерини й символічні образи кінця світла 3. Герої-Символи: Дикої й Кабаниха. Уже сама назва п’єси А. Н. Островського “Гроза” символічно. Гроза – це не тільки атмосферне явище, це алегоричне позначення взаємин між старшими й молодшими, що мають влада й зависимими. “…Тижня дві ніякі грози треба мною не […]...
- Побут і звичаї купецтва в драмі О. М. Островського “Гроза” Гроза – природне явище, яке очищає атмосферу. Вона необхідна, тому що приносить із собою свіжість і прохолоду після виснажливої жари, цілющу вологу після суші. Таким “ковтком свіжого повітря”, новим поглядом на життя стала в літературі середини XІX століття п’єса О. М. Островського “Гроза”. Велика російська ріка, самобутній народ, що живе на ній, дали автору багатий […]...
- Сенс назви п’єси О. М. Островського “Гроза” З появою А. М. Островського в російській літературі змінилося багато чого, а основні зміни відбулися у драматургії: письменник відкрив новий конфлікт на нашому грунті, нове середовище – купецтво, яка принесла своїх героїв і новий сенс п’єс, отже, принципово нові назви творів. Ці зміни добре помітні у п’єсі О. М. Островського “Гроза”. Чому автор саме так […]...
- Ідея приреченості “темного царства” у драмі “Гроза” Найвищим художнім досягненням A. H. Островського в перед реформені роки стала драма “Гроза”. Автор переносить нас у провінційне купецьке містечко Розжарюйновий, жителі якого завзято тримаються за веками сформований спосіб життя. Але вже в началі п’єси стає ясно, що ті общечеловеческие цінності, за які ратує домострой, давно вже втратили свій зміст для неосвічених мешканців Калинова. Для […]...
- Образ Катерины, його ідейний зміст у драмі А. Н. Островського “Гроза” Існує версія, що Островський створював ” Гро-Зу”, будучи закоханий у замужню акторку Малого теат-ра Любу Косицкую. Саме для неї він писав свою Ка-Терину, саме вона її й зіграла. Однак акторка не відповіла на полум’яну любов письменника – вона любила іншого, котрий пізніше довів неї до вбогості й ранньої смерті. Але тоді, в 1859-м, Любов Павлівна […]...
- Символіка в п’єсі О. М. Островського “Гроза” Для творів реалістичного напряму характерне наділення предметів або явищ символічним сенсом. Першим цей прийом використав О. С. Грибоєдов у комедії “Лихо з розуму”, і це стало ще одним принципом реалізму. О. М. Островський продовжує традицію Грибоєдова і начає важливим для героїв глуздом явища природи, слова інших персонажів, пейзаж. Але в п’єсах Островського є і своя […]...
- Трагічна доля Катерини в п’єсі А. И. Островського “Гроза” 1. Жорстокі вдачі міста Калинова. 2. Кабаниха й Дикої. 3. Життя й смерть Катерини. П’єси А. Н. Островського дозволяють нам, сучасним читачам, зануритися в життя російського купецтва. Письменник настільки вірогідно показує будь-які, навіть незначні деталі купецького побуту, що в нас немає приводу сумніватися в його правдивості. Після прочитання драми “Гроза” я стала замислюватися про глибину […]...
- На чиїй стороні драматург? (по п’єсі Островського “Гроза”) П’єса А. Н. Островського “Гроза” була написана за матеріалами поїздки автора в 1856 році по Волзі. Драматург задумав написати цикл п’єс про провинциальном купецтво, що повинен був би називатися “Ночі на Волзі”. Але, до зжалению, весь задум так і не був здійснений В 1859 році була написана перша драма із цього циклу – “Гроза”, і […]...
- Побут і вдачі міста Калинова в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” Побут і вдачі міста Калинова в п’єсі А. Н. Островського “Гроза”. “Жорстокі вдачі, пан, у нашім місті, жорстокі! А. Н. Островський П’єса ” Гроза” А. Н. Островського створена в 1859 році. У своєму добутку автор яскраво показав безліч звичаїв і вдач, що існують у той час у Росії. На прикладі вигаданого міста Калинова, ми бачимо […]...
- Скорочено драми Гроза Островського А. Н ГРОЗА Драма в п’яти діях Дія перше Суспільний сад на березі Волги. Сидячи на ослоні, міщанин Кулигин захоплюється Волгою. Що прогулюються Кудряш і Шапкин, почувши, як купець Дикої лає свого племінника, обговорюють це. Кудряш співчуває Борисові Григоровичу, уважає, що Дикого потрібно як варто налякати, щоб не знущався з людей. Шапкин згадує про те, що Дикої […]...
- Значення картини волзького пейзажу в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” 1. Життя в провінційному містечку. 2. Живий і непокірливий характер головної героїні. 3. Роль природи в п’єсі. А. Н. Островський у п’єсі “Гроза” показує, як у маленькому містечку на березі Волги, розвертаються трагічні події. З найперших рядків добутку ми довідаємося про те, у якій атмосфері довелось жити героям п’єси. У добутку немає дріб’язків, будь-яка, навіть, […]...
- Значення символів у п’єсі Островського “Гроза” Для добутків реалістичного напрямку характерне наділення предметів або явищ символічним змістом. Першим цей прийом використав О. С. Грибоєдов у комедії “Горі від розуму”, і це стало ще одним принципом реалізму. А. Н. Островський продовжує традицію Грибоєдова й наділяє важливим для героїв змістом явища природи, слова інших персонажів, пейзаж. Але в п’єсах Островського є й своя […]...
- Образ Катерини (по п’єсі А. Н. Островського “Гроза”) Задум “Грози” виник під час поїздки Островського по Волзі ( 1856-1857), але написана драма лише в 1859 році. “Гроза”, – писав Добролюбов, – без сумніву, саме вирішительное твір Островського”. Ця оценка не втратила своєї сили й дотепер. Серед усього написаного Островським “Гроза” є, безсумнівно, кращим произведенням, вершиною його творчості. Це настоящая перлина російської драматургії, що […]...
- П’єси О. Н. Островського “Гроза” і О. П. Чехова “Вишневий сад” В обох п’єсах пейзаж дивно гарний, хоча важко порівнювати захоплюючі волзькі види, що відкриваються з того місця, де розташоване місто Калинов, з маленьким у порівнянні з великою російською рікою вишневим садом. Величезний, колоритний волзький пейзаж придушує своєю красою, суворої й могутньої. На його тлі людини здається – дрібною комашкою, незначністю в порівнянні з неосяжною, сильною […]...
- Історія створення п’єси Н. А. Островського “Гроза” 1. Народності творчості Островського. 2. Судьбоносное подорож по Волзі. 3. Загальнонаціональний масштаб трагедії. 4. Значення “Грози” з погляду Добролюбова. “Мир Островського – не наш мир, і до відомого ступеня ми, люди іншої культури, відвідуємо його як чужоземці… Далеке й незрозуміле життя, що там відбувається… може бути цікавої для нас, як все небачене й нечуване; але […]...
- Російське купецтво в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” На мій погляд, п’єса А. Н. Островського “Гроза” становить особливий інтерес для читачів, тому що в ній описується не тільки міжособистісний конфлікт, але й дається досить повна характеристика російського купецтва середини XIX століття. Для того, щоб зрозуміти життя суспільства, описаного в добутку, треба, звичайно, проаналізувати характери деяких діючих осіб. Марфа Ігнатіївна Кабанова є представницею старшого […]...
- Характер – це є здатність діяти за принципами. Шкільний твір за п’єсою О. М. Островського “Гроза” О. М. Островський написав багато п’єс із життя купецтва. Вони настільки правдиві і виразні, що Добролюбов назвав їх “п’єсами життя”. У цих творах життя купецтва висвітлено як світ затаєного, тихо зітхаючого суму, світ тупого, ниючого болю, світ гробового мовчання в’язниць. А якщо і з’являється безглузде ремство, то воно завмирає вже при своєму народженні. Свою статтю, […]...
- Душевна драма Катерини. Учнівський твір за п’єсою О. М. Островського “Гроза” Відкіля ж беруться в Катерини життєві витоки цієї цілісності? Для того, щоб це зрозуміти, треба звернутися до культурного грунту, який пестував її. Без нього характер Катерини в’яне, як скошена трава. У світовідчутті Катерини гармонійно поєднується слов’янська язична давнина із християнською культурою, яка одухотворює і морально прояснює старі язичницькі вірування. Релігійність Катерини немислима без сходу і […]...
- Жіночі долі й характери в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” 1. Особливості творчості Островського. 2. Образ Кабанихи в п’єсі “Гроза”. 3. Варвара, дочка Кабанихи. 4. Катерина, невістка Кабанихи. Кілька десятків п’єс написав А. Н. Островський за своє життя, і у всіх цих добутках, як у дзеркалі, відбилися ті або інші сторони життя, сучасної авторові. Але тільки чи про свій час писав Островський? Безсумнівно, колорит його […]...
- “Гроза” А. Н. Островського – драма або трагедія? “… Мир затаєної, тихої скорботи, що зітхає,” зображує драматург, втілюючи його події й характери в образах персонажів драми “Гроза”, і очевидно, що слова Н. Добролюбова допомагають точніше дати жанрове визначення добутку. “… Мир тупого, ниючого болю, мир тюремної, гробової безмовності…” – але цілий мир, а не фрагмент його, – мир, узятий у всій повноті своїх […]...
- Доля Катерини (по п’єсі А. Н. Островського “Гроза”) Мені здається, що навіть люди, совсем далекі від літератури, знають твори Олександра Миколівича Островського. Так часто по тілібаченню показують спектаклі й фільми по п’єсах великого російського драматурга. Мені теж запам’яталося трохи його п’єс. Особливо расрозповідь про безприданницю, гордої Ларирє, головна провина якої міститься в тім, що в неї не було приданого, і яку грали між […]...
- Чим відрізняється конфлікт у драмі від конфлікту в епічному творі? В епічному творі розповідається про конфлікт, у ліричному він відтворюється через переживання, а в драматичному конфлікт представлений Нитяну (глядачу). На передній план у драмі виходить зіткнення устремлінь, “ У п’єсі І. Котляревського “Наталка Полтавка” – одна сюжетна лінія, яка розкриває драму кохання бідної дів-чини-селянки: її намагаються розлучити з коханим і примушують побратися з багатієм-нелюбом. Наталка […]...
- Художні функції пейзажу в п’єсах А. Н. Островського “Гроза” і А. П. Чехова “Вишневий сад” Художні функції пейзажу в п’єсах А. Н. Островського “Гроза” і А. П. Чехова ” Вишневий сад ” П’єси А. Н. Островського “Гроза” і А. П. Чехова “Вишневий сад” різні й по проблематиці, і по настрої, і по змісту, але художні функції пейзажу в обох п’єсах схожі. Те навантаження, що несе пейзаж, відбита й у назвах […]...
- Місто Калинов і його мешканці в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” 1. Загальна характеристика місця дії. 2. Калиновская “еліта”. 3. Залежність людей від самодурів 4. “Вільні пташинки” Калинова. “Жорстокі вдачі, пан, у нашім місті, жорстокі! ” – так А. Н. Островський характеризує місце дії п’єси вустами одного з персонажів, спостережливого й дотепного винахідника-самоучки Кулигина. Примітно, що п’єса починається зі сцени, у якій цей же герой любується […]...
- Переказ фінальної сцени драми А. Н. Островського “Гроза” Така собитийная канва добутку, за допомогою якої автор розкриває перед нами целую галерею людських типів. Тут і купці – самодури, И почесні матері сімейств – охоронниці місцевих вдач, і мандрівниці – прочанки, що розповідають небилиці, користуючись темрявою й неосвіченістю народу, і доморослі вчені – прожектери. Однак при всій розмаїтості типів виявляється неважким помітити, що всі […]...
- Щиросердечна драма Катерины (по п’єсі А. Н. Островського “Гроза”) Характер складається в здатності діяти по принципах. А. Н. Островський написав багато п’єс із життя купецтва. Вони настільки правдиві і ярки, що Добролюбов назвав їх “п’єсами життя”. У цих добутках життя купецтва описується як мир затаєної, що тихо зітхає вболівай, мир тупого, ниючого болю, мир тюремного гробового мовчання А якщо й з’являється безглузде ремство, то […]...
- Біблійні мотиви в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” У сюжеті “Грози” Островського одержують послідовне втілення різні біблійні мотиви. Один з таких мотивів – мотив гріха, воздаяния за нього й покаяння. Мотив цей послідовно втілюється в мовленні персонажів, у їхніх думках, у розвитку сюжетної дії, у глибинному, філософському підтексті п’єси. Про гріх постійно згадує Марфа Ігнатіївна Кабанова: “От чи довго згрішити-те! Розмова близький серцю […]...
- Образ “жорстокого миру” у драматургії А. Н. Островського (по одній з п’єс “Гроза” або “Безприданниця”) Уже на початку свого творчого шляху А. Н. Островський звертається до зображення “темних” сторін у житті російського суспільства. У світі, що критики охрестили “темним царством”, панують деспотизм і неуцтво, самодурство й жадібність, ворожість до вільного прояву особистості й святенництво. Образ такого “жорстокого миру” Островський створює в п’єсі “Гроза”, що стала вершиною зрілої Творчості драматурга. Дія, […]...
- У чому подвійний зміст заголовка драми А. Н. Островського “Гроза”? У п’єсах Островського відбилася, немов у дзеркалі, все життя російського купецтва. Драма “Гроза” показує читачеві достовірну картину трагедії, яку можна вважати зовсім повсякденним явищем для купецького середовища. Побут і вдачі російського купецтва були здатні довести людину до моральної й фізичної загибелі, і Островський у своїх добутках показує всі жахливі у своїй щоденності й типовості обставини, […]...
- Образ Катерини в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” У п’єсі “Гроза” Островський створює зовсім новий для його творчості жіночий тип, простій, глибокий характер. Це вже не “бідна наречена”, не байдуже-добра, лагідна панянка, не “аморальність по дурості”. Катерина відрізняється від раніше створених героїнь Островського гармонійністю своєї особистості, силою духу, своїм світовідчуванням. Це натура світла, поетична, піднесена, мрійлива, із сильно розвиненою уявою. Згадаємо, як вона […]...