Конфлікт забобонів у трагедії Вільяма Шекспіра “Ромео й Джульетта”
Вільям Шекспір – представник епохи Відродження, коли думки й почуття людини наповнювалися новими ідеями. Але в ту жорстоку епоху гуманістичним ідеям Відродження не призначено було перемогти, і Шекспір з гіркотою відчував це.
У своїх п’єсах він зображує зіткнення ідеалів Відродження з дійсністю, і фарби цих п’єс стають похмуріше. У Творчості Шекспіра починає звучати тема загибелі особливо дорогих йому героїв, що втілюють світлі гуманістичні ідеї. Ще древні мудреці затверджували, що мир тримається на любові, тому що любов – це
Такий мир – у безсмертній трагедії Вільяма Шекспіра ” Ромео й Джульетта”. Атмосфера жаркого півдня панує в трагедії, що відбувається серед народу, підданого бурхливим страстям, гарячим і безстрашною діями
Майже всі учасники подій схильні діяти імпульсивно, підкоряючись миттєво спаленілим настроям і почуттям. Є в трагедії спокійні й розумні люди, але тверезість думки й розважливість неспроможні проти вулканічних спалахів як любові, так і ненависті.
Старші Монтекки й Капулетти вже й самі забули, через що почалася боротьба між їхніми сім’ями, але продовжують фанатично воювати один з одним, і все життя міста-держави Верони проходить під знаком цієї боротьби. Чудесна квітка юної любові, незважаючи на багатовікову родову ворожнечу, якимсь дивом виріс у середовищі, просоченим отрутною злістю, де будь-який дріб’язок служить поводомдля кривавих зіткнень. Любов підняла героїв, змусила їх усвідомити абсурдність тих причин, по яких вони не можуть бути разом:
…де в нас гніздяться імена? Я знищу це помещенье, –
Викликує закоханий Ромео. Цілком справедлива й мудра й мовлення юної Джульетти, що говорить:
Що є Монтекки? Хіба так кличуть Особу й плечі, ноги, груди й руки?
Перешкодою на шляху їхнього почуття встала приналежність до певних сімей. Але хіба можуть якісь безглузді забобони знищити сьогодення, сильне й искреннее почуття? Історія шекспірівських героїв затверджує, що любов вище всіх умовностей і забобонів. Саме в силі любові Ромео й Джульетти, у їхній відмові підкорятися вимогам батьків, осліплених багатовіковою ненавистю, укладений головний конфлікт п’єси. Там, де з’являється теперішнє почуття – особливе якщо воно виникає на тлі загальної незначності й приземленості, – там найчастіше обов’язково розігрується трагедія
Як сказав Евтушенко: ” Тому що любов є таку досконалість, якій заздрить вся недосконалість миру й прагне його задушити”. Але суспільство, засноване на забобонах і стародавніх підвалинах, не в силах задушити почуття молодих, повних сил і рішучості сердець
У цьому нерівному двобої Ромео й Джульетта гинуть, але в їхній любові, що не побажала миритися з упередженнями, укладена висока моральна перемога. Трагедія “Ромео й Джульетта” є відбиттям основних життєвих позицій автора. Шекспір завжди зображував у своїх добутках прекрасним, піднесеним, сильних духом людей.
Він зображував вільну людську особистість, що не залежить від думок суспільства, від пануючих у ньому підвалин і забобонів. Тому в добутку, як і в більшості п’єс великого драматурга, щоправда, добро й любов тріумфують – навіть тоді, коли самі герої гинуть