Коротич Віталій Олексійович Славослов’я
Кошелівець І. Панорама найновішої літератури УРСР. – Мюнхен.: Пролог, 1963. I
Хай живе своєчасність! Спізнився – тебе звергають. Люди тоді нещасні, Коли вони не встигають Це головне – впіймати Епохи тверду ходу. Ламають? Іди ламати!
Будують? Біжи, будуй! Тихо?
Радій тиші! Сміються? Вітай сміх!
Для тебе найголовніше Не йти попереду всіх. Внось у ясне ясність, Затверджуй стверджене вже. Хай живе своєчасність!
Бережених – Бог береже! II
Слава тим, що мовчать! З’їденим слава словам. У зліпненій шпарі губ Мудрість живе сама.
Мовчання
Нехай по той бік зубів Танцюють думки кан-кан – Ніхто не зайде туди, У речень запертий хлів. Слова – то срібло сивини, Мовчання – золото дум. Ця істина збереглась Із дуже давніх років.
Розумні завжди мовчать, Їх точить за людство сум – Чом не позбавив Бог Людей від язиків?! Ковтати легше було б… III
Слава усім “пророкам”, Які до пророцтв сідали! Слава усім строкам, Які вони відгадали! В хвилини найбільш бурхливі
Мовчать страшенно змістовно, Які б слова не лунали. Не стверджують голословно, Лиш потім шепнуть: “Ми знали…” Не роблять поспішних кроків, Все вгадують у кінці… Хороше життя в “пророків”.
От молодці! IV
Слава тим, хто сміються останніми! Тихо-тихо: хи-хи! І вслухаються: То не сміх над державними тайнами? А могутні – теж посміхаються?
Чи сміялись найголовніші, Чи ухвалено сміху причину? Нерозумно сміятися в тиші. Мудро як – після старших по чину! І хихикнути між вітаннями, Як лизнути – Тонка то справа!
Слава тим, хто сміються останніми! Вічная слава!.
“Літературна газета”, 9.I.1962.
Related posts:
- Коротич Віталій Олексійович Накопичення Кошелівець І. Панорама найновішої літератури УРСР. – Мюнхен.: Пролог, 1963. Люди – збирали. В них дома – високі ліжка, В них дома – дзеркальні шафи З полірованими боками. І гроші вбирає губкою Ощадна книжка. І хвороба вбирає Роки за роками. Чому можна накопичити Сигарети І бляшанки консервів, І жовті ящики мила? Чому люди збирають чужі […]...
- Коротич Віталій – Біографія АВТОБІОГРАФІЯ Письменник, головний редактор журналу “Огонек” (1986-1991) Народився я у 1936 році у Києві. Саме там я закінчив школу з медаллю та інститут з відзнакою. Оскільки школа була англійською, а інститут суто медичним, надалі я робив всупереч одержаній освіті, зайнявшись літературою після шести років медичної практики. А нова професія не передбачала ні базисних знань, одержуваних […]...
- Круглов Віталій Вірші Круглов Віталій Вікторович Вони перетинали дощ, вони перетинали липень, І липло тіло до хвилин осатанілого видіння, Де дивне вивчення калюж, немов ті двоє – срібні риби, Ставало рухами клітин уже не мертвого каміння, Яке тяжіло до руки від крапель водосотворіння, Немов не твердь, а глини плоть просилась обрости душею І умастити ноги двом одним лиш […]...
- Березінський Віталій Віталій Костянтинович Березінський народився 8 листопада 1937 р. в с. Іванів (Янів) Калиновського району Вінницької області. Закінчив філологічний факультет Одеського університету. Працював відповідальним секретарем Одеської організації НСПУ. Нині – викладач української та зарубіжної культури в Одеській національній академії харчових культур. Автор збірок поезій “Повінь”, “Кольори граніту”, “Автострада”, “Запас висоти”, “Рождение солнца” (в перекладі на російську […]...
- Улас Олексійович Самчук Улас Олексійович Самчук (1905-1987 pp.) Улас Самчук – визначний український письменник, який є однією з найпомітніших постатей української прози XX століття. Його називали літописцем свого часу і свого народу. Хоча з юнацьких літ він був відірваний від України, проте став однією з найяскравіших особистостей, людиною, яка зуміла втілити в собі найкращі риси української ментальності – […]...
- Біанкі Віталій Валентинович (1894-1959) Віталій Валентинович Біанкі, біолог, дослідник і слідопит, писав Казки, оповідання, повести про життя тварин, полюванню, природі. В. Біанкі народився в Петербурзі в сім’ї вченого-орнітолога. З дитинства він любив природу. Щоліта сім’я виїжджала за місто, у Село, на узмор’я. Батько вчив сина розуміти й спостерігати природу. Інтерес до природи поглибився й розширився в шкільні й університетські […]...
- Міщенко Дмитро Олексійович Дмитро Олексійович Міщенко – український письменник, кандидат філологічних наук з 1955р. Народився 18 листопада 1921р. в с. Степанівка Перша, тепер Приазовського р-ну Запорізької області. Учасник Великої Вітчизняної війни. Закінчив 1951р. Київський університет. Був на видавничий роботі, зокрема 1956-1961 – заступником головного редактора Держлітвидаву України, 1964-1973 – головним редактором видавництва “Радянський письменник” (з 1991 – “Український […]...
- Самчук Улас Олексійович ЛІТЕРАТУРА XX СТОЛІТТЯ Самчук Улас Олексійович (1905-1987) Літературні псевдоніми – В. Данильчук і В. Перебендя, псевдоніми, якими письменник користувався в публіцистиці 1930-40-х років, – Іван Влодко, Ольга Волинянка, Кай, Ф. Грак; криптоніми, якими письменник користувався в публіцистиці 1930-40-х років, – УС, М. П., П. Б., Б. П., В. P., М. К., Ф. Н. Також цілком […]...
- Бунін Іван Олексійович Реферат на тему: Бунін Іван Олексійович Бунін Іван Олексійович Іван Олексійович Бунін, видатний російський письменник, народився 22 жовтня 1870 року. Нащадок збіднілої поміщицької сім’ї, він з дитинства знав, що таке нестатки, але все життя пишався своїм походженням. Його рід походив від якогось литовця, який в прадавні часи найнявся на службу до іменитого російського князя. Особливо […]...
- Самчук Улас Олексійович Улас Олексійович Самчук народився 20 лютого 1905 р. в селі Дермань (тепер Рівненська область) у досить заможній селянській родині. Навчався в народній школі в с. Телявці і Кременецькій приватній гімназії. Уже в роки еміграції деякий час навчався у Бреславському університеті та Українському вільному університеті у Празі. У 1928 році був призваний до польського війська, потім […]...
- Мій друг Віталій Черевичній (опис зовнішності) У нашому 7-Б є хлопчик з цікавим прізвищем – Черевичкін, а звуть – Віталій. Ми дружимо. Разом ходимо до школи, разом повертаємось, допомагаємо один одному з уроками, разом проводимо вихідні. Віталій старший від мене на півроку. Він – серйозна людина. Допомагає батькові, який ремонтує взуття. Якось так вийшло, що його прізвище відповідає сімейному ремеслу. Як […]...
- Марія – Улас Олексійович Самчук Улас Олексійович Самчук (1905-1987 pp.) “Марія” Улас Самчук був першим, хто сказав світові правду про 1933 рік, його причини і наслідки. Роман “Марія” – це не просто твір про голодомор, це твір-реквієм. Як син селян і виразник інтересів українського селянства письменник зразу ж збагнув увесь розмах національної трагедії. Роман був написаний у 1933 р. за […]...
- Оповідання та казки про тварин. Віталій Біанкі “Мишенятко Пік” ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА 2-4 класи 3 КЛАС БРАТИ НАШІ МЕНШІ Урок 24 Тема. Оповідання та казки про тварин. Віталій Біанкі “Мишенятко Пік” Мета: ознайомити учнів з літературною казкою російського письменника; вчити знаходити у структурі тексту художні описи природи, тварин, пояснювати їхню роль у творі; розвивати навички свідомого та виразного читання; збагачувати словниковий запас; виховувати позитивні моральні […]...
- Великі українці. Віталій Володимирович Кличко – Твір-біографічний опис Віталій Володимирович Кличко народився 19 липня 1971 року, в селі Біловодське, Киргизія. В 1995 році Віталій закінчив Переяслав-Хмельницький педагогічний інститут, далі вчився в аспірантурі Національного університету фізичної культури і спорту України, захистив кандидатську дисертацію по темі: “Бокс: теорія і методика спортивного відбору” в Національному університеті фізичного виховання і спорту України в лютому 2000 року. Відомий, […]...
- Літературна творчість – Улас Олексійович Самчук Улас Олексійович Самчук (1905-1987 pp.) Літературна творчість Дослідники поділяють творчість Самчука на два періоди: I. Воєнний – 1938-1944 pp. (репортерська, редакційна діяльність); II. Повоєнний, який ділиться на два часові відтинки: – 1945-1948 pp. (МУРівський період); – осінь 1948 р.- до кінця життя ( “канадський” період). “Ось моя власна історія, – писав він 1 серпня 1945 […]...
- Нарід чи чернь? – Улас Олексійович Самчук Улас Олексійович Самчук (1905-1987 pp.) “Нарід чи чернь?” “Всяка влада, яка тільки не була на нашій землі, – російська чи польська, нічим іншим не займалася, а лиш доводила нам, що ми – не ми, а щось інше. Це було постійне ламання нас, нищення нас” (Зі ст. “Нарід чи чернь?”). Стаття Уласа Самчука “Нарід чи чернь?”, […]...
- Іван Олексійович Бунін: віхи життєвого шляху Іван Олексійович Бунін народився 10 (22) жовтня 1870 року у Воронежі в сім’ї орловських поміщиків Олексія Миколайовича та Людмили Олександрівни Буніна. Через чотири роки його батьки разом з дітьми переїхали в свій маєток Озерки на хуторі Бутирки Єлецького повіту Орловської губернії, де пройшло дитинство майбутнього письменника. Початкову освіту Бунін отримав будинку – його вчителем був […]...
- Глібов Леонід Іванович Жаби Обридло Жабам, як на гріх, В болоті жити самостайно; Ніхто їх не чіпав, дурних, Жили та гралися звичайно… Так ні, ще треба би не так, І стали радить: – Квак та квак! Чом короля у нас немає? Усякий дурень теє знає: Орел – у птиць, Лев – у звірей, Є королі і у людей,- Хіба […]...
- Драч Іван Федорович Балада про усмішку Олесю Гончару Ваша усмішка – Ваша загадка, Олесю, Вашу лагідну усмішку – ватру вуст – Як Ви змогли пронести крізь фронти, Крізь морози фашистського мору, Як вберегли її світло дитинне, Коли слава стріляла в її пелюстки Зі ста золотих гармат?! Так, я кажу тут лише про людину І про знамено людини – про усмішку, Взяту […]...
- Вінграновський Микола Степанович Елегія “Зіходить ніч на витишений сад…” Зіходить ніч на витишений сад… Глибокий вересень шумить крилом качиним, І за вікном, у листолет відчиненим, – Червоних зір червоний зорепад. В бентезі я!. Душа моя живе Твоїм печальним іменем прозорим. Твій теплий голос кров мою зове, І я освітлений твоїм осіннім зором. Зійди мені!. В цю ніч в своїм чутті Я мов приймач!. – […]...
- Павло Тичина – Дух народів горить Дух народів горить, дух народів – “мов жрець”. Тільки в нас як було: ті ж раби, ті ж підгінчі… О прийдіть же, прийдіть, Маккавея мечі! Спалахніте, вогні Леонардо да Вінчі! Наша кров на полях, на полях на чужих. Наша кров, мов душа самогубця голосить. Заспокойте ж її, заспокойте скоріш. Чи ви й досі не вчули, […]...
- Твір-роздум: “Сміх – це здоров’я тіла і душі” Є в нашому житті такі явища, без яких людське існування уявити практично неможливо. І це зовсім не якісь матеріальні цінності, їжа чи побутові речі, це засоби комунікації, які роблять нас по-справжньому щасливими, радісними і такими, які хочуть продовжувати жити день від дня. Звичайно, одним із таких явищ є сміх. Кожен з нас на власному прикладі […]...
- Твір на тему: Мовчання – золото Дехто каже, що мовчання – золото. Іноді, мовчання – це інкубаційний період думки. Якщо у людини спитати щось легке, вона відповість не задумуючись, але все одно вона якийсь період мовчить, обдумуючи відповідь. Навіть якщо нам здається, що людина відповіла відразу, все одно період мовчання був, хоч і невеликий. Чому ж тоді кажуть що мовчання – […]...
- Хто розмовляє? – ЛЕОНІД ГЛІБОВ Скорочено “Ой я бідна удовиця, – Стала хникать жалібниця, – Он калина, – їй не так! Кажуть, пісні їй складають, А про мене забувають, І ніхто ніде ніяк!..” “Стій лиш! Слава не брехуха, – Обізвалась джеркотуха, – Розбирає, що і як! От я славі догодила, Кашку діточкам варила, А тобі не вдасться так”. Коментар Акровірш дає […]...
- Хто розмовляє? (скорочено) – Глібов Леонід “Ой я бідна удовиця, – Стала хникать жалібниця, – Он калина, – їй не так! Кажуть, пісні їй складають, А про мене забувають, І ніхто ніде ніяк!..” “Стій лиш! Слава не брехуха, – Обізвалась джеркотуха, – Розбирає, що і як! От я славі догодила, Кашку діточкам варила, А тобі не вдасться так”. Критика, коментарі до […]...
- Остап Вишня про гумор 1. “Все життя гумористом. Господи! Збожеволіти можна… ” (О. Вишня. Щоденник “Думи мої, думи мої”). 2. Сміх – виховна сила (“Так от: що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? Треба любити людину більше, ніж самого себе. Тоді тільки ти маєш право сміятися. І тоді людина разом з тобою буде сміятися… Із себе, […]...
- Глібов Леонід Іванович Мірошник Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві не абищо він: Про се гаразд усякий знає, Хто хлібець має. Млин у Мірошника був водяний. Мірошник той Хомою звався, І був він чоловік такий, Що не гаразд за діло брався; А інший раз Буває дорогий і час. Вода раз греблю просмоктала… Ну що ж! Узять би й загатить. […]...
- Малий розумник (за оповіданням С. Васильченка “Свекор”) Коли я читав оповідання С. Васильченка “Свекор”, в уяві вимальовувалася картина українського села кінця XIX століття. У селі проживає родина сільських трудівників. У ній четверо дітей. Ввечері всі збираються за столом, вечеряють, обговорюють сімейні проблеми. Тут жартують і сміються, а це означає, що ці люди щасливі і доброзичливі. Родина як родина – таких у селі […]...
- Ліна Костенко – Страшні слова, коли вони мовчать (Характеристика твору) Характеристика твору Ліни Костенко “Страшні слова, коли вони мовчать” Рік: 1980 Збірка: “Неповторність” Жанр: Філософська лірика Провідний мотив: значення слова в житті людини, сутність поетичного мистецтва. Інші наявні мотиви: пошуки свіжого, оригінального; творчість як категорія краси. Віршовий розмір: ямб Вид римування: перехресне Роздуми Л. Костенко про значення слова в житті людини, про сутність поетичного мистецтва […]...
- Хто ви, цар Плаксій і Лоскотон? (за казкою В. Симоненка “Цар Плаксій і Лоскотон”) Мені сподобалась казка Василя Симоненка “Цар Плаксій і Лоскотон”. В ній автор розказав про країну Сльозолий, якою правив цар Плаксій. Все його сімейство було дуже схожим на нього: “всі сльозливі через край”. Цар домагався, щоб в країні плакали “всі діти, бо сміятись і радіти у моєму царстві – ні!” І зовсім сутужно пришилось би жителям […]...
- Василь Герасим’юк – Львів ЛЬВІВ (Із Бориса Чичибабіна) І статуї Христа, і статуї владик у сяєві колон поникли нині в нішах… Ти, справді, левів град. Жорстокий ти і пишний. У тебе пізній хрест. У тебе грізний лик. О бідне місто лір, навіщо цей обман в твоїй красі, в її важкім, ворожім дійстві? Я вірний злидоті урочищ прадідівських і знаю, […]...
- Шкільна бібліотека Шкільна бібліотека Я тихенько відчиняю двері та відразу ж потрапляю у справжнє “книжкове місто” з вулицями та площами, палацами й будинками. Це наша шкільна бібліотека. Є тут і свої мешканці – звичайні книги. Вони живуть на своїх полицях, кожна на певному місці, й чекають читачів. Тихо в бібліотеці, мовчать книжки, про щось розмірковують. Але я […]...
- Твір на тему: Шкільна бібліотека Шкільна бібліотека Я тихенько відчиняю двері та відразу ж потрапляю у справжнє “книжкове місто” з вулицями та площами, палацами й будинками. Це наша шкільна бібліотека. Є тут і свої мешканці – звичайні книги. Вони живуть на своїх полицях, кожна на певному місці, й чекають читачів. Тихо в бібліотеці, мовчать книжки, про щось розмірковують. Але я […]...
- Олесь Олександр Чари ночі Бібліотека школяра. Поезія. – К.: Наукова думка, 1998. Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди: “Цілуй, цілуй, цілуй її, – Знов молодість не буде! Ти не дивись, що буде там, Чи забуття, чи зрада: Весна іде назустріч вам, Весна в сей час вам рада. На мент єдиний залиши Свій сум, думки і горе – […]...
- Зміст “гри в мовчанку” Володимира Підпалого А третій не мовив нічого: Він мовити красно не міг, Але задля діла святого І жив він, і в землю поліг… Володимир Самійленко Слова епіграфа з поезії “Патріоти” якнайкраще відображають життєву позицію та шлях Володимира Підпалого, з тією лиш різницею, що мовити він міг ще й як “красно”, але на перше місце все ж ставив […]...
- Скорочено “Цар плаксій та Лоскотон” Симоненка Цареве сімейство Там, де гори і долини, Де гуляє вітровій, – Там цвіте краса-країна З дивним ім’ям Сльозолий. І колись в країні тій Був на троні цар Плаксій, Голова його мов бочка, Очі – ніби кавуни. В Плаксія було три дочки І плаксивих три сини. Цілими днями царева родина плакала. Плаксій пив дитячі сльози й […]...
- Грінчак Василь Якович Балада про діда Солому Грінчак В. Я. Земле моя. Збірка поетичних творів. – К.: Дніпро, 1988. Від хати до хати, від дому до дому Ходить балада про діда Солому. Балада серйозна, балада й весела, І знають про діда усі наші села. Коли щось серйозне, то всім це відомо, Що треба звернутись до діда Соломи. Чи жито косити, а чи […]...
- Час тиші (твір-розповідь) 5 КЛАС НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Літо – найкраща пора року. По-перше, настали канікули. По-друге, можна купатися в теплій річці, рибалити, збирати гриби і ягоди. Якось на початку літа ми з хлопцями пішли в ліс. Там ми наввипередки бігали між деревами, ховалися в гілках розлогого дуба, качалися у високій траві на галявині, вирізали з ліщини гнучкі довгі […]...
- Цар Плаксій та Лоскотон скорочено – Василь Симоненко Цареве сімейство Там, де гори і долини, Де гуляє вітровій, – Там цвіте краса-країна З дивним ім’ям Сльозолий. І колись в країні тій Був на троні цар Плаксій, Голова його мов бочка, Очі – ніби кавуни. В Плаксія було три дочки І плаксивих три сини. Цілими днями царева родина плакала. Плаксій пив дитячі сльози й […]...
- Моя школа Навчаюсь я в спеціалізованій фізико-математичній школі, в шостому класі. Вже шостий рік я школяр. І в моєму шкільному житті буває все – і розчарування, і радість перемоги. Школа – це мій другий дім, бо я проводжу тут чималу частину дня. Тут у мене друзі, з якими я спілкуюсь і після школи. Тут мій класний керівник, […]...