Короткий аналіз оповідання И. А. Буніна


Хто не знає, що таке любов? И. Бунін “Чистий понеділок”. Людині, як ніякій іншій земній істоті, повезло мати розум і можливість вибору.

Вибирає людина все своє життя. Зробивши крок, він встає перед вибором: вправо або вліво, куди йти далі.

Він робить ще один крок і знову вибирає, і так крокує до кінця шляху. Одні йдуть швидше, інші повільніше, і результат буває різний: робиш крок і або падаєш у бездонну прірву, або попадаєш ногою на ескалатор у небеса. Людина вільна вибирати роботу, пристрасті, захоплення, думки, світогляду, любов.

Любов

буває до грошей, до влади, до мистецтва, може бути звичайна, земна любов, а може трапитися так, що над усе, вище всіх почуттів людин ставить любов до батьківщини або Кбогу.

В оповіданні Буніна “Чистий понеділок” героїня безымянна. Ім’я не важливо, ім’я для землі, а Бог знає кожного й без ім’я. Бунін називає героїню вона. Вона із самого початку була дивної, мовчазної, незвичайної, начебто чужий усьому навколишньому світу, що дивиться крізь нього, “все щось думала, всі начебто в щось подумки вникала; лежачи на дивані із книгою в руках, часто опускала її й питально дивилася перед собою”.

Вона була

начебто зовсім з інший світу, і, тільки щоб її не довідалися в цьому світі, вона читала, ходила в театр, обідала, вечеряла, виїжджала на прогулянки, відвідувала курси. Але її завжди тягло до чого більше світлому, нематеріальному, до віри, до Бога, і так само, як храм Рятівника був близький до вікон її квартири, так Бог був близький її серцю

Вона часто ходила в церкві, відвідувала обителі, старі цвинтарі. І от нарешті вона зважилася. В останні дні мирського життя вона випила її чашу до дна, простила всіх у Прощеное неділя й очистилася від попелу цього життя в “Чистий понеділок”: пішла в монастир. “Ні, у дружин я не годжуся”. Вона із самого початку знала, що не зможе бути дружиною

Їй призначено бути вічною нареченою, нареченою Христа. Вона знайшла свою любов, вона вибрала свій шлях. Можна подумати, що вона пішла з будинку, але насправді вона пішла додому. І навіть її земний коханий простив їй це.

Простив, хоча й не зрозумів. Він не міг зрозуміти, що тепер “вона може бачити в темряві”, і “вийшов з воріт” чужого монастиря



Короткий аналіз оповідання И. А. Буніна