Короткий життєпис Олега Ольжича

Related posts:

1. Життя і творчість Олега Ольжича Реферат на тему: Життя і творчість Олега Ольжича (1907 – 1944) Олег Олександрович Кандиба (справжнє прізвище) – поет, публіцист, політичний діяч. Син Олександра Олеся. Народився 8 липня 1907р. у Житомирі. Після поразки УНР разом з родиною залишив Україну. Навчався в Карловому університеті в Празі та Українському вільному університеті, працював у Гарвардському університеті (США). З часу […]...
2. Творче кредо Олега Ольжича Олег Ольжич – син відомого українського поета Олександра Олеся (справжнє прізвище – Кандиба) – прославився як поет, публіцист, вчений-археолог, історик, громадський і політичний діяч. Після 1923 року він живе і працює в еміграції в Берліні, Празі, викладає в Гарвардському університеті Америки. У творчому доробку письменника – кілька поетичних збірок (“Рінь”, “Вежі”, “Підзамчя”), оповідання для дітей […]...
3. Біографія Олега Ольжича Олег Ольжич (1907 – 1944) Ольжич – один із псевдонімів Олега Кандиби (М. Запоночний, Д. Кардаш, К. Костянтин, О. Лелека), син Олександра Олеся, народився 8 липня 1907р. у Житомирі. Навчався в Пущі-Водиці під Києвом, проте середню освіту йому довелося здобувати у Празі. У 1923p. він, виїхавши разом з матір’ю з України, охопленої чадом класової ненависті, […]...
4. Лицар української ідеї (життя і творчість Олега Ольжича) (1907-1944) Справжнє прізвище – Кандиба. Народився в м. Житомир у родині відомого поета Олександра Олеся. Був дуже здібною дитиною: навчився читати у три роки, у п’ять написав п’єсу, гарно малював, грав на скрипці, фортепіано. У 20-і роки родина емігрувала спочатку до Берліна, потім – до Праги. Навчався на філософському факультеті Карпового університету та в Українському […]...
5. Життя та творчість Олега Ольжича ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ (1907-1944) Інші псевдоніми – М. Запоночний, Д. Кардаш, К. Костянтин, О. Невідомий, О. Світанок, О. Лелека. Криптоніми – О., О. К – Справжнє ім’я – Олег Олександрович Кандиба. Олег Ольжич народився 8 липня 1907 р. в Житомирі в сім’ї поета Олександра Олеся (О. Кандиби). Середню освіту почав здобувати у Пущі-Водиці під Києвом. У […]...
6. Життєве кредо Олега Ольжича у вірші “Господь багатий нас благословив” За спогадами сучасників, Олег був улюбленцем батьків, родичів, сусідів. Рано виявив неабиякі здібності: у три роки вже вмів читати, у п’ять написав п’єсу з козацького життя, добре малював, грав на фортепіано і скрипці. Але згодом настали тяжкі часи. Юнак пережив громадянську війну, терор, голод, холод. Родина мусила емігрувати. І тільки за межами Батьківщини хлопець усвідомив, […]...
7. Філософічність лірики Олега Ольжича Філософічність лірики Олега Ольжича Поезія борця за волю України Олега Ольжича надзвичайно лаконічна й динамічна. Здається, що філософським роздумам над проблемами буття в них немає місця. Проте, читаючи кожен твір поета, замислюєшся над його глибоким змістом, і те, що залишилось недосказаним чи завуальованим, розкривається за допомогою уяви, показуючи прірву почуттів і думок, якими переймався Олег […]...
8. Моральний заповіт нащадкам у творах Олега Ольжича Товаришу любий мій, брате, Дивися у вічі рабам, Як будете так воювати, Вкраїни не бачити вам! Олег Ольжич Поезія Олега Ольжича (Кандиби) посідає чільне місце в його творчості, – це поезія патріотичної мужності й визвольної боротьби, вона гідно репрезентує так звану “Празьку школу”, до якої належали Маланюк, Мосендз, Теліга, Степанович, Лятуринська та інші (деякі літературознавці […]...
9. Нацiональний пафос поезiї Олега Ольжича Серед питань, що стосуються особистостей митцiв та їхньої творчостi, є одне, яке рiдко порушується i на яке немає однозначної вiдповiдi. В українськiй лiтературi, мабуть, як нiде в свiтi, багато поетiв та письменникiв не лише спiвчували тiй або iншiй полiтичнiй течiї, а були водночас визначними полiтичними дiячами. Звичка оцiнювати творчiсть поетiв за вiдповiднiстю тiй або iншiй […]...
10. Короткий зміст Пісня про віщого Олега Пушкіна А. С Як нині сбирается віщий Олег Отмстить нерозумним хозарам: Їхнього села й ниви за буйний набіг Прирік він мечам і пожежам; Із дружиною своєї, у цареградской броні, Князь по полю їде на вірному коні. Назустріч йому з темного лісу виходить чарівник. Олег запитує в нього про своє майбутнє: И незабаром ль, на радість сусідів-ворогів, Могильної засиплюся […]...
11. Олег Ольжич – Олег Олександрович Кандиба Олег Олександрович Кандиба (справжнє прізвище) – поет, публіцист, політичний діяч. Син Олександра Олеся. Народився 8 липня 1907р. у Житомирі. Після поразки УНР разом з родиною залишив Україну. Навчався в Карловому університеті в Празі та Українському вільному університеті, працював у Гарвардському університеті (США). З часу виникнення ОУН стає одним з найактивніших її членів, згодом – заступником […]...
12. Короткий життєпис Віктора Кордуна КОРДУН Віктор Максимович народився 20 серпня 1946 р. в с. Васиковичі Коростенського р-ну Житомирської обл. Дебютував 1967 р. на сторінках “Літературної України”, після чого відразу ж був заборонений до друку. Вчився в Київсьому університеті, з якого був виключений, потрапивши до списку політично неблагонадійних. Згодом закінчив Київський інститут театрального мистецтва. Ім’я поета знову з’явилося у пресі […]...
13. Короткий життєпис Маркіяна Шашкевича МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ (1811 – 1843) Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада 1811р. в с. Підліссі, Золочівського повіту в Галичині, в сім’ї священика. Учився спочатку в гімназії у м. Бережанах, а з 1829р. – у Львівській семінарії. В час перебування в семінарії Шашкевич розпочав свою творчу діяльність; тоді ж він організував літературний гурток молоді. Перші твори […]...
14. Я повертаюсь у сиву давнину. (За баладою Пушкіна “Пісня про віщого Олега”) Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Про що розповідає О. С. Пушкін у баладі. Так, я повертаюсь у далеке-далеке минуле, і мене супроводжує туди О. С. Пушкін. Далеке десяте століття. Що цікавило там поета? Чому постать першого київського князя приваблює його? Пушкін намагається зрозуміти, чим жив князь, яким він був, як вдавалося йому мати […]...
15. Празька школа “Празька школа” – умовна назва (належить літературознавцеві В. Державину) українських поетів міжвоєнного двадцятиліття, творчість яких відбувалася переважно у Подєбрадах та Празі (Є. Маланюк, Ю. Дараган, Л. Мосендз, О. Стефанович, Юрій Клен, Наталя Лівицька-Холодна, Оксана Лятуринська, Ю. Липа, О. Ольжич, Олена Теліга, Галя Мазуренко та ін.), деякі з них жили у Варшаві до кінця другої світової […]...
16. Короткий життєпис Олеся Лупія ЛУПІЙ Олесь Васильович – поет, прозаїк, драматург. Народився 28 березня 1938 року в с. Нова Кам’янка Жовківського р-ну на Львівщині. Після закінчення філологічного факультету Київського державного університету (1961) працював у редакціях газет “Молодь України” та “Літературна Україна”, редагував альманах “Поезія”. Із 1991 р. – відповідальний секретар Спілки письменників України, заступник голови СПУ. У 1994 р. […]...
17. Скорочено – ПРО КНЯЗЯ ОЛЕГА – Київський князь Олег жив у мирі з усіма країнами. Був у нього кінь, якого князь дуже любив. Але Олег довго не сідав на нього, бо один ворожбит напророкував йому смерть від коня. Ось одного разу згадав князь про свого товариша. Спитав у конюха, якому звелів годувати й доглядати коня, де його улюбленець. Конюх відповів йому, […]...
18. Короткий життєпис Володимира П’янова П’ЯНОВ Володимир Якович Літературний критик і перекладачУ 30-ті роки працював у редакції Красноградської районної газети “Соціалістична перебудова”. Має тісний зв’язок з Красноградом. Народився 1921 року в селі Крючки, Харківської області. Після закінчення середньої школи працює у редакціях районних газет. Велика Вітчизняна війна застала його на строковій службі в Радянській Армії. Після поранення лежав у госпіталі […]...
19. Короткий життєпис Юрія Олійника ОЛІЙНИК Юрій Миколайович – поет‚ прозаїк‚ перекладач (член НСПУ). Автор збірки поезій “Люди і дерева” (1983)‚ поем “Зодчий” (1985)‚ “Кров музики” (1988)‚ повістей та романів “Дерева ростуть до зірок” (1985)‚ “Подорож навколо динозавра” (1986)‚ “Хто бачив білу ромашку?” (1986)‚ “Жити – завтра” (1988)‚ “Одіссея Лукула-Ворожбита” (1996)‚ “Листи з потойбіччя” (2000)‚ “Хроніка абсурду”‚ оповідань та публікацій […]...
20. Короткий життєпис Тимофія Бордуляка (1863 – 1936) Тимофій Гнатович Бордуляк народився 2 лютого 1863р. в с. Бордуляках, Бродівського повіту на Львівщині, в селянській родині. Вчився у Львівській українській гімназії і на богословському факультеті Львівського університету, після закінчення якого був священиком і вчителем у різних селах Західної України. Літературну працю розпочав у 1887р., надрукувавши в журналі “Зоря” вірш “Русалка”. В […]...
21. Про князя Олега – ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ – Скорочено Олег князював у Києві, мирно жив з усіма країнами. Якось згадав він про свого коня, на якого не став сідати, бо один ворожбит напророкував йому смерть від нього. Спитав у конюха, де його улюблений кінь, якого звелів годувати й доглядати. Конюх відповів, що коня давно немає. Олег дорікнув ворожбитові за неправдиве пророцтво. Вирішив поїхати подивитися […]...
22. Короткий життєпис Федора Злидня ЗЛИДЕНЬ Федір Євтихейович (1899-1941) Український письменникНародився в с. Зачепилівка Костянтиноградського повіту Полтавської губернії (тепер Зачепилівський район Харківської області) в селянській сім’ї. Закінчив Зачепилівське двокласне училище. Деякий час працював канцеляристом Костянтиноградського повітового земства. У 1918 році вступив до Костянтиноградської учительської семнарії. Після її закінчення працював вчителем початкових класів Забаринської школи. У 1922 році почав друкуватися, а […]...
23. Короткий життєпис Миколи Хвильового Микола Хвильовий (1893 – 1933) Микола Хвильовий – український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози. Народився Микола Григорович Фітільов (таке справжнє прізвище письменника) 13 грудня 1893р. в селищі Тростянець, нині райцентр Сумської області. Брав участь у першій світовій та громадянській війнах, з 1921p. – живе й працює в Харкові, де активно заявив […]...
24. Короткий життєпис Нелі Коваленко КОВАЛЕНКО Неля СергіївнаНародилася 1935 року в сім’ї красноградських вчителів. Після закінчення Красноградської СШ № ЗО (тепер це СШ № 3) працювала піонервожатою Хрестнщенської школи. В 1954 році вступила до Харківського педінституту на філологічний факультет. Після закінчення педінституту все життя працює в Тишенківській школі вчителькою української мови та літератури. Любов до рідної слова, поезії успадкувала від […]...
25. Короткий життєпис Василя Щеголєва ЩЕГОЛЄВ Василь Матвійович Драматург і артистНародився Василь Щеголєв 18 травня 1904 року у Костянтинограді. В 17 років почав працювати в Красноградському народному театрі. Потім – в театрі ім. Зеньковецької та у Дніпропетровському театрі ім. Шевченка. Після війни закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого (театральний факультет). Учасник Великої Вітчизняної війни. Друкуватись почав у 1928 році. […]...
26. Короткий життєпис Віктора Ярини ЯРИНА Віктор Степанович (справжнє прізвище ПИСАРЕВСЬКИЙ) (1901-1928)Віктор Степанович Ярина народився в м. Краснограді на Харківщині в сім’ї робітника-слюсаря. Після закінчення гімназії працював у радянських установах рідного міста. З 1920 по 1924 рік перебував у рядах Червоної Армії, працював журналістом. Перше оповідання “За червону краватку” було надруковано в журналі “Червоні квіти”. Друкувався у “Всесвіті”, “Червоному шляху” […]...
27. Короткий життєпис Леоніда Зимного ЗИМНИЙ Леонід Якович (1907-1942) (справжнє прізвище ПИСАРЕВСЬКИЙ)Народився Леонід Якович 5 (18) лютого 1907 року в місті Костянтинограді. З 1922 року Костянтиноград йменується Красноградом. Після закінчення Костянтиноградської Вищої початкової школи освіту здобував самостійно, користуючись домашньою бібліотекою. Його батько і дядько були власниками книжкового магазину. Трудове життя почав робітником на залізниці. Пізніше, працюючи піонервожатим у харківських школах, […]...
28. Поетизація минувшини в баладі О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” Легенда про смерть Олега була відома О. Пушкіну ще з юності. Вона захопила уяву поета, і не дивно, що, перебуваючи на півдні підчас заслання, коли О. Пушкін на власні очі побачив місця, де розгорталися події легенди, він написав свою “Пісню про віщого Олега”. Через три роки у листі до Бестужева поет писав: “Товариська любов старого […]...
29. Короткий життєпис Миколи Кагарлицького КАГАРЛИЦЬКИЙ Микола Федосійович народився 6 січня 1937 р. в с. Черняхів Кагарлицького району Київської обл. У 1961 р. закінчив філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Учителював, працював завлітом Київського державного академічного театру опери та балету ім. Т. Г. Шевченка, був кореспондентом газети “Літературна Україна”. З 1988 р. – на творчій роботі. Опублікував […]...
30. Короткий життєпис Василя Герасим’юка ГЕРАСИМ’ЮК Василь Дмитрович народився 18 серпня 1956 року в м. Караганді (Казахстан) у родині репресованих, яка того ж року повернулася в Карпати. З 1973 р. живе у Києві. Закінчив філологічний факультет Київського університету імені Т. Шевченка (український відділ). З 1978 р. – на видавничій роботі (редагує поетичні книги у “Молоді” і “Дніпрі”). З 1992 р. […]...
31. Короткий життєпис Наталі Кривенко КРИВЕНКО Наталя народилася 21 грудня 1976 року в Дніпропетровську. Вона – автор поетичних книг “Я – розділяю!” та “Ляльки і Колізеї”; літературознавець, викладає українську літературу в Педагогічному ліцеї в Дніпропетровську, а також закінчує навчання на факультеті української філології та мистецтвознавства Дніпропетровського університету. Крім літератури, Наталя Кривенко захоплюється музикою і театром, грає на фортепіано, сама пише […]...
32. Короткий життєпис Івана Цюпи ЦЮПА Іван АнтоновичНародився 29 жовтня 1911 року в с. Бірки, (тепер Зіньківського району Полтавської області). Як письменник формувався у Краснограді, працюючи в районній газеті “Соціалістична перебудова”. Закінчив Харківський комуністичний інститут журналістики. Працював у пресі, на видавничій роботі. Часто приїздив до Краснограда. Спілкувався з працівниками редакції райгазети, учнями шкіл, студентами середніх навчальних закладів. Іван Антонович подарував […]...
33. Короткий життєпис Миколи Магери Микола Магера Магера Микола Никанорович – український письменник. Народився 1 вересня 1922р. в с. Могилівка, тепер у складі м. Дунаївці Хмельницької області. Учасник Великої Вітчизняної війни. Закінчив 1951р. Київський університет. Учителював, працював у системі народної освіти. Пише здебільшого для дітей – вірші, казки, оповідання, повісті. Автор збірок “Мати” (1971), “Журавка” (197З), “Юрасик” (1984), “Друзі” (1987), […]...
34. Короткий життєпис Марійки Підгірянки МАРІЙКА ПІДГІРЯНКА (1881 – 1963) Марійка Підгірянка – псевдонім Марії Омелянівни Ленерт-Домбровської, української поетеси, яка народилася 29 березня 1881р. в с. Білі Ослави на Івано-Франківщині в родині лісничого. В 1900р. закінчила вчительську семінарію, потім працювала у школі. Померла 20 травня 1963р., похована у Львові. Друкувати вірші Марійка Підгірянка почала з 1904р. в періодичних виданнях. Перша […]...
35. Короткий життєпис Бориса Левіна Борис Левін Левін Борис Наумович – український та російський письменник. Народився 5 травня 1919 року в м. Чернігів. Закінчив 1941 року Ніжинський педагогічний інститут. Учасник Великої Вітчизняної війни. Був на педагогічній і журналістській роботі. Автор збірок оповідань “Сходить сонце” (1948), “Золоті зерна” (1950), “Єгорка” (1956), “В дорозі” (1957), “Баклага води” (1958); збірок повістей і оповідань […]...
36. Короткий життєпис Олекси Ющенка ЮЩЕНКО Олекса Якович народився 2 серпня 1917 р. у с. Хорунжівка Недригайлівського району Сумської області. Закінчив філологічний факультет Ніжинського учительського інституту. Учасник Великої Вітчизняної війни. Член Спілки письменників з 1944 р. Лауреат літературних премії ім. П. Тичини, М. Хвильового, М. Коцюбинського, П. Артеменка. Автор багатьох збірок поезій, нарисів, спогадів, серед них – “До рідної землі”, […]...
37. Короткий життєпис Ганни Чубача Ганна Чубач Чубач Ганна Танасівна народилася 6 січня 1941 року в с. Плоске на Вінниччині. Закінчила Український поліграфічний інститут ім. Івана Федорова (1968) та Вищі літературні курси при Літінституті ім. Максима Горького (1973). Працювала в редакціях газети “Літературна Україна” та журналу “Дніпро”. Авторка збірок “Журавка” (1970), “Жниця” (1974), “Ожинові береги” (1977), “Заповіти землі” (1978), “Срібна […]...
38. Короткий життєпис Степана Литвина Степан Литвин (1931 р. нар.) Степан Михайлович Литвин народився 10 червня 1931 року в селі Головчинцях (тепер село Кармалюкове), Жмеринського району, на Вінничині, в родині колгоспника. Навчався в Чернятинському плодо-ягідному технікумі та в Бердянському технікумі виноградарства й виноробства. У 1954 році закінчив філологічний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Викладав українську мову та […]...
39. Пісня про віщого Олега О. С. Пушкін цікавився історією Київської Русі. Він читав літописи, вивчав архівні документи. Поет дуже добре знав народну творчість, і йому були відомі легенди про князя Олега, який правив у Києві на початку X сторіччя. Тож він створив “Пісню про віщого Олега”, дуже схожу на народну билину. Олегу підвладні води і суходоли, його щит висить […]...
40. Короткий життєпис Павла Глазового Павло Глазовий (1922 – 31.10.2004) Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватці Казанківського району, Миколаївської області, в родині хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Учасник Великої Вітчизняної війни. 1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту ім. О. М. Горького. У 1950 – 1961 рр. – заступник головного редактора […]...