Косарські пісні
Косарські пісні – Твори, які виконувались як супровід до праці під час косовиці та по завершенні роботи. Такими вони дійшли до наших днів. Але, як вважають окремі дослідники, у давнину вони мали інше призначення.
Зокрема В. Валушок пов´язує їх виникненя та виконання з традицією ініціації як посвяти до косарських громад, вважаючи, що основна їх частина співалась після прийняття нового члена у громаду як його величання.
Основними образами у цих творах є косарі, робота яких поетизується та оспівується:
Вийшли в поле косарі косить
Ей, нуте, косарі, бо нерано почали:
Хоч не рано почали, так багато утяли!
І в жниварських, і в косарських піснях часто звучать мотиви важкої праці та недолі вдови, що сама не може впоратись із роботою в полі, тому в неї бідний врожай, немає кому допомогти, і їй доводиться за плату наймати робітників:
Зажурилась бідна удівонька,
Косарі косять, а вітер повіває,
Що не кошена дібровонька.
А бідна вдова з жалю вмирає,
Найму косарів сімдесят і чотири.
Над дрібними дітьми ридає…
Щоб покосили гори й долини.
Цими мотивами жниварські та косарські твори перегукуються із вдовиними
Косарі косять, вітер повіває.
До грубленої крайниці,
Десь моя мила з іншим розмовляє.
Брать холодної водиці.
Як піду я яром, яром, долиною
А там беруть воду чужі молодиці.
Архетип води тут знову ж таки є відголоском архаїчних звичаїв і обрядів.
Давність традиції косарських пісень засвідчує той факт, що їх провідні мотиви кошення трави, образи срібної коси, чистої роси тощо наявні у творах інших циклів, зокрема в зимовому, де вони широко представлені у щедрівках (“Там Василій сіно косить”, “А Василій сіно косив” та ін.). У цьому виявляється річна календарна циклічність та безперервність, зв´язок із жанрами інших періодів, де кожен цикл є провіщенням наступних, що чітко простежується у тематиці, мотивах та образності усіх жанрів, спільній архетиповості. Символічним є образ смерті з косою, який з´являється не лише в обрядовій Творчості (зокрема різдвяній), а й у народній ліриці, ліро-епосі та епосі.
Однак, частина косарських пісень походить з пізнішого часу, ніж архаїчна календарна обрядовість, тому вони менше зв´язані з ритуалами і більше із “новітніми” жанрами. Зокрема, зафіксована значна кількість косарських пісень з коломийковим розміром:
Ой косив я сіно-сіно, косив я отаву.
Ой любив я дівчиноньку біляву, чорняву.
Ой косив я сіно-траву, косив я осоку,
Ой любив я дівчиноньку тоненьку, високу.
Ой косив я вперед гречку, а потім пшеницю,
Ой любив я вперед дівчат, потім – молодицю.
Related posts:
- Гребовицькі пісні Співзвучними із косарськими піснями є гребовицькі. Гребовицькі пісні – це Твори календарної обрядовості, якими супроводжувався процес згрібання сіна, і які виконувались у період після жнив. Ця група пісень менш чисельна, і в них є мотиви, що зустрічаються в інших жанрах землеробської творчості. Так, поширене величання робітників-гребців, оспівування їх праці: Ой чиї ж то гребці, дівчата […]...
- ЗОЗУЛЬКА КУЄ – КОПІЇ РАХУЄ (жниварські й обжинкові пісні) Жниварські чи обжинкові пісні є складовими обрядів, пов’язаних із хліборобськими жнивами. Вони фактично завершують календарний цикл. Жнива хоч і є періодом важкої праці, але знаменують кінець хліборобського року. Так, наприклад, співають величальних пісень першому снопу. У самі жнива співають, ідучи в поле та з поля. Серед мотивів цих пісень одним з провідних є й величання […]...
- Обрядові пісні Обрядові пісні – один із найдавніших видів фольклору, зміст і форму яких визначила трудова діяльність людини. Розрізнюють обрядову поезію календарну та родинно-побутову. Календарна обрядова поезія пов’язана з порами року й сільськогосподарським календарем. Календарні обрядові пісні: колядки, щедрівки, веснянки, русальні, купальські, обжинкові. Родинно-побутові обрядові пісні: весільні, голосіння. Основні особливості обрядових пісень: закличність, оспівування природи, звеличування праці, […]...
- Історичні пісні. Пісні-хроніки Поширеним жанром героїчного поетичного епосу українського народу є історичні пісні – ліро-епічні Твори про конкретні чи типові історичні події та процеси, відомих історичних осіб та безіменних героїв, чиє життя і вчинки пов´язані з подіями суспільно-політичного життя, в яких відтворено дух певної історичної епохи. Історична пісня, з одного боку, є продуктом розвитку ліричної пісні, а, з […]...
- ПІСНІ ЛІТЕРАТУРНОГО ПОХОДЖЕННЯ – БАЛАДИ І ЛІРИЧНІ ПІСНІ 4.6.1. Загальні відомості про пісні літературного походження. 4.6.2.Історичний розвиток пісень літературного походження. (Пісні Г. Сковороди, І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, М. Петренка, Є. Гребінки). 4.6.3.Пісні літературного походження ХІХ ст. (пісні Т. Шевченка, Я. Щоголева, C. Руданського, А. Свидницького, Ю. Федьковича, М. Старицького, М. Кропивницького та ін.). 4.6.4.Пісні літературного походження ХХ ст. (пісні П. Тичини, В. Сосюри, […]...
- Краса і велич української пісні (за твором М. Рильського “Пісні”) Максим Тадейович Рильський – один із кращих українських поетів, творчість якого стала справжньою класикою української літератури. Це був поет, який поєднував у собі найтоншу майстерність ліричного поета з допитливим розумом дослідника. І саме як дослідника його дуже цікавила українська пісня, любов до якої йому передали батьки – мати – проста селянка, що знала безліч українських […]...
- Колискові пісні – Поетика жанру Колискові пісні – жанр, який має чітко визначену конкретну функцію: заспокоїти і приспати дитину. З цим основним їх призначенням і пов´язані особливості поетики жанру. Оскільки єдиним слухачем є дитина, яка лише починає розуміти окремі слова і реалії дійсності, то у колискових використовується тільки найпростіша загальновживана лексика, у них нема складних поетичних прийомів і тропів. З […]...
- СТРІЛЕЦЬКІ І ПОВСТАНСЬКІ ПІСНІ – БАЛАДИ І ЛІРИЧНІ ПІСНІ 4.4.1.Стрілецькі пісні. 4.4.2. Пісні української повстанської армії. 4.4.3.Пісні-гімни 4.4.1. Стрілецькі пісні Історія виникнення стрілецьких пісень нараховує близько вісімдесяти років, але за радянської влади вони замовчувалися. Складали їх спілки січових стрільців, що були сформовані на початку ХХ ст. на основі добровільних товариств “Січ” та “Сокіл-Батько”. Численні гуртки проводили значну культурно-просвітницьку роботу, в роки Першої світової війни […]...
- ПРОВЕДУ Я РУСАЛОЧКИ ДО БОРУ – РУСАЛЬНІ ПІСНІ Українська література 6 клас – Л. Т. Коваленко ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ ПІСНІ ЛІТНЬОГО ЦИКЛУ. РУСАЛЬНІ ПІСНІ ПРОВЕДУ Я РУСАЛОЧКИ ДО БОРУ Проведу я русалочки до бору, Сама вернуся додому! Проводили русалочки, проводили, Щоб до нас вже русалочки не ходили, Да нашого житечка не ламали, Да наших дівочок не лоскотали, Бо […]...
- ЛЕГШЕ НА ДУШІ СТАНЕ, ЯК ДО СЕРЦЯ ПІСНЯ ЗАГЛЯНЕ (жартівливі пісні) Ой поїхав за снопами, за снопами, Сидить дівка під копами, під копами. Я на неї задивився, задивився – Полудрабок уломився, уломився. Ой не жаль би мені воза, мені воза, Коли б дівка була гожа, була гожа! А то руда та погана, та погана, Та й та воза поламала, поламала! “Хоч я й руда та погана, […]...
- Твір Любов до народної пісні в поезії М. Рильського “Пісні” Любов до народної пісні в поезії М. Рильського “Пісні” Лірика Максима Рильського зросла на благодатному грунті народної творчості, зокрема, піснях. Поезії майстра слова підкорюють щирістю й добритою, любов’ю до надбань рідного народу. Вірш “Пісні” – гімн талановитому українському народу – створювачу надзвичайного скарбу, я кий чарує й полонить, хвилює й закликає. М. Рильський називає пісні […]...
- ПІСНІ ЧАСУ ЗЕЛЕНИХ СВЯТ: МАЇВКИ, РУСАЛЬНІ ТА ЦАРИННІ ПІСНІ Маївки (майські пісні) – твори календарної обрядовості початку літа, назва яких, можливо, походить від “май” (травень) чи “маяти” (прикрашати зеленню) або “мавки” (духи лісу та поля). Ними супроводжувались описані обряди Зеленої (Клечальної) неділі та пов’язані з нею ігрища молоді. Ці твори менш збережені і досліджені, ніж веснянки і гаївки. Найпоширенішим тут є мотив замаювання хат, […]...
- Переказ – МАМИНІ ПІСНІ Мама співала. Богдась повертався додому, чув її голос, і враз усі плани, увесь його хлоп’ячий клопіт відходили кудись далеко, і думки линули ген-ген за Сену, за Булонський ліс, за Париж, за Францію… Про що він міг думати, коли мама співала? Зажурилась Україна, Що ніде прожити, Витоптала орда кіньми Маленькії діти. Найдужче він любив оці пісні […]...
- Любов до народної пісні в поезії “Пісні” Лірика Максима Рильського зросла на благодатному Грунті народної творчості, зокрема, піснях. Поезії майстра слова підкорюють щирістю й добротою, любов’ю до надбань рідного народу. Вірш “Пісні” – гімн талановитому українському народу – створювачу надзвичайного скарбу, який чарує й полонить, хвилює й закликає. М. Рильський називає пісні цілющими травами, “в них юність виникає друга, висока світиться душа”. […]...
- РОДИННО-ПОБУТОВІ ПІСНІ – БАЛАДИ І ЛІРИЧНІ ПІСНІ 4.2.1. Жанрова природа ліричної пісні. Місце ліричної пісні в системі жанрів сучасного українського фольклору. Типові персонажі ліричних пісень. 4.2.2. Основні тематичні групи родинно-побутових ліричних пісень. 4.2.3. Пісні про кохання. 4.2.4. Пісні про жіночу долю. 4.2.5. Удовині та сирітські пісні. Мотиви смутку, страждань, незахищеності. 4.2.6. Українські жартівливі родинно-побутові пісні. 4.2.7. Вивчення ліричних пісень у загальноосвітній школі. […]...
- ПЛАНИ – СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ 7 КЛАС ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ ПЛАНИ Художній твір як явище мистецтва 1.Поняття про художній світ твору. (Це реальний світ, пропущений крізь свідомість автора, змодельований його уявою. Це творче осмислення світу.) 2.Роль натхнення у роботі над твором мистецтва. (Натхнення – особливий стан митця, за якого у нього розігрується творча уява.) 3.Велика сила мистецтва. […]...
- Стрілецькі пісні любовної тематики Досить поширеними (особливо на території Західної України, зокрема Галичини) є стрілецькі пісні любовної тематики. За характером вони споріднені з відповідною групою козацьких пісень, де оспівуються сцени прощання, біль розлуки, туга за коханою, драматизм почуттів. Такими є Твори Р. Купчинського “Дівчино, рибчино”, “Лети, моя думо”, “Як з Бережан до кадри” та ін., Б. Лепкого “І снилося […]...
- Тюремно-каторжанські пісні Майже водночас із еміграцією українців на захід відбувалась інша еміграція – на схід. Вона мала принципово інші причини – політичні, і носила насильницький характер. Масове примусове виселення українців з етнічних земель у Сибір, північні та східні регіони Росії на заслання та тюрми породило в українському фольклорі тюремно-каторжанські пісні. Власне це було продовженням розвитку жанрового різновиду […]...
- Суспільно-побутові пісні. Доля українського народу в козацьких, рекрутських та чумацьких піснях І. Головні герої козацьких пісень. (У добу козаччини головним героєм і виховним ідеалом став козак як втілення всіх чеснот справжнього українця, мужній лицар-визволитсль, безкорисливий захисник скривджених і знедолених.) Образи-символи козацьких пісень. (Особливу увагу слід звернути на змалювання в піснях козацького “чуба як символу незалежності товариства лицарів.) ІІ. Лейтмотив рекрутських пісень. (Якщо в козаки українець ішов […]...
- Пісні-хроніки Окремим жанровим різновидом історичних пісень є пісні-хроніки. У системі пісенної епіки вони стоять найближче до балад. В їх основу покладено дійсні історичні факти, що зумовило різноманітну тематику: від загальносуспільних явищ до побутових подій особистого життя окремої людини чи родини. Як правило, вони обмежуються зображенням якогось одного випадку, найчастіше трагічного чи драматичного (що теж споріднює їх […]...
- “Роль пісні в п’єсі Iвана Котляревського “Наталка Полтавка” У всі часи українці були відомі своїм високим творчим потенціалом, особливо це стосується прекрасної співучості нашого народу. Любов до пісень досягала величезних масштабів, зокрема, не тільки окремі адміністративно-територіальні одиниці, наприклад, села і міста, мали власні пісні, а й навіть жителі України часто мали якісь певні пісні, які час від часу виконували. У п’єсі від Івана […]...
- Чи не той то хміль (Історичні пісні) (Пісня про Богдана Хмельницького) Чи не той то хміль, Що коло тичин в’ється? Ой, той то Хмельницький, Що з ляхами б’ється. Чи не той то хміль, Що по пиві грає?.. Ой, той то Хмельницький, Що ляхів рубає. Чи не той то хміль, Що у пиві кисне? Ой, той то Хмельницький, Що ляшеньків тисне. Гей, поїхав […]...
- Особливості просторово тимчасової організації в “Пісні про Нибелунгах” Близько 1200 р. Являє собою поему складається з 39 пісень або авантюр, що нараховує близько 10000 віршів, об’єднаних у строфи по 4 вірші. Німецька пісня є результатом трансформації стародавнього епічного сказання під впливом лицарської літератури кінця 12 в. Незважаючи на феодально-християнську обробку сюжет поеми містить пережитки більше ранніх щаблів розвитку сказань. Відтиснуті в поемі на […]...
- Русальні пісні – КАЛЕНДАРНО ОБРЯДОВІ ПІСНІ Українська література 6 клас КАЛЕНДАРНО ОБРЯДОВІ ПІСНІ Русальні пісні Пригадай! Хто такі русалки? Які твори про них ти знаєш? Ключик розуміння Улітку давні українці відзначали чимало обрядових свят: Радуниця (Проводи), Вулиця, день Св. Юрія, Симонове зело, Зелені свята, свято Івана Купайла та ін. Зокрема, русальні пісні виконували під час Зелених свят (Трійці). Наші предки вірили […]...
- Чому слід зберігати та вивчати народні пісні Чому слід зберігати та вивчати народні пісні Українська пісня – це геніальна поетична біографія українського народу. О. Довженко Українських народних пісень записано понад 200 тисяч, і це, мабуть, не усі. Пісня – це поєднання слова й музики. У пісні народу – думки, почуття, мрії. Українська народна пісня віддзеркалює горе, радість, боротьбу за визволення. Народні пісні […]...
- “Вилив душу в пісні український народ” Пісня є невід’ємною частиною духовного життя українського народу і не залишає наших співвітчизників ні в радості, ні в смутку, вона крок за кроком слідує за кожним українцем від перших днів життя до глибокої старості. Піснями українці ми тільки прикрашаємо народні обряди і відзначаємо свята, з піснею на вустах ми славимо свої військові і мирні перемоги: […]...
- Купальські пісні Пісні язичницького, купальського змісту; супроводжують розваги молоді під час літнього свята Купайла, що триває всю ніч. Купайло, за язичницькими віруваннями, – Бог шлюбу і земних плодів. У цей день земля має найбільшу силу, яку віддає цілющим травам. До схід сонця треба було збирати трави. Перед початком збирання приносили жертву землі клали хліб-сіль або монету як […]...
- Українська народна творчість: думи та історичні пісні Історичні пісні та Думи – жанри української народної Творчості. Дуже специфічний за походженням жанр думи. Він притаманний тільки українській національній культурі. Появу українських дум учені дослідники пов’язують з козаччиною. Боротьба козаків із завойовниками-турками, татарами, життя бранців у турецькій неволі, тяжкий їх побут на галерах, морські походи козаків, козацькі повстання проти Польщі – усі ці події […]...
- Ой у полі три криниченьки – чумацькі пісні Ой у полі три криниченьки, Любив козак три дівчиноньки: Чорнявую та білявую, Третю руду та поганую. “Що чорняву від душі люблю, На біляву залицяюся, А з рудою препоганою Хіба піду розпрощаюся”. – “Чи я ж тобі та й не казала, Як стояли під світлицею: Не їдь, не їдь у Крим по сіль, Бо застанеш молодицею”. […]...
- Жниварські пісні Жниварські пісні українців, як і всіх слов’янських народів, відображають урочисту, відповідальну пору в житті хлібороба – збирання врожаю. Жниварські пісні Поділяються на: зажинкові, що виконуються до початку роботи, – жнивні, виконувані під час збирання врожаю, Обжинкові (дожинкові), що супроводжували свято закінчення жнив. Жали і співали жнивних пісень переважно жінки. Пісні звеличували, опоетизовували хліборобську працю, величали […]...
- Кріпацькі пісні Поява пісень зумовлена суспільними явищами: відновлення Росією кріпацтва на українських землях, кріпосне право узаконювало залежність селянина від землевласника (остаточно кріпацтво в Україні було оформлено 1873 р. указом Катерини II). Серед різних видів кріпацької повинності, крім численних податків, була ще й панщина чи відробіткова рента – примусова праця закріпачених селян у господарстві поміщиків. Для кріпацьких пісень […]...
- Ремісницькі пісні Ремісницькі пісні – група соціально-побутових творів, дуже поширених у країнах Західної Європи та й у фольклорі слов´янських народів. Ремісники виготовляли ручним способом різні предмети щоденного вжитку. Залежно від виду ремесла вони об´єднувалися в цехи: гончарський, ковальський, ювелірний, швацький, кравецький, пекарський та ін. У країнах Європи в період середньовіччя і пізніше ремісничі цехи посідали значне місце […]...
- Ліричні пісні Лірична пісня виникла пізніше, ніж обрядова поезія. її появу пов´язують з тим періодом, коли фольклор почав поступово втрачати первісне практичне значення і набувати ознак художньої Творчості. Основною ознакою пісень є ліризм – естетичне сприйняття дійсності, в процесі якого буття осмислюється крізь призму людських переживань. З цим і пов´язані основні риси жанру. Тут епічне (розповідне) начало […]...
- Соціально-побутові пісні – українська література ПАСПОРТ ДО ТЕМИ Соціально-побутові пісні – це великий масив епічних народнопісенних творів про економічні та політичні умови життя різних соціальних груп населення, про їхню історичну роль у становленні та розвитку українського суспільства, у формуванні національних норм етики й моралі. Цикли: Козацькі; Гайдамацькі; Рекрутські; Солдатські (жовнірські); Бурлацькі; Заробітчанські (строкарські); Чумацькі; Кріпацькі; Наймитські; Родинні; Сирітські. Соціально-побутові пісні […]...
- Лірично-побутові пісні Усі лірично-побутові пісні за змістом поділяють на дві великі групи: Родинно – побутові; – суспільно-побутові. Родинно побутові Пісні відображають особисте життя людини ( Кохання, життя в сім’ї родинні стосунки, драми, конфлікти та ін.). У суспільно-побутових (соціально-побутових, Відображене суспільне життя, вони відтворюють життя не окремої особи, а певної со ціальної групи населення (козаків, рекрутів, бурлаків, чумаків […]...
- Заробітчанські пісні Заробітчанські пісні – тематична група станових (суспільно-побутових) пісень, мотиви яких пов’язані з життям та умовами праці сезонних робітників, “строкарів” на поміщицьких ланах, пасовиськах, промислах” в артілях та ін. Тимчасове заробітчанство поширилося після скасування кріпацтва у другій половині XIX ст. й охопило безземельну частину селян, які в Східній Україні з Полісся подавалися у південні степи чи […]...
- Наймитські пісні Спорідненими за тематикою, ідейно-художнім пафосом є наймитські пісні, у яких теж домінує мотив невлаштованості життя, марності прожитих років у важкій праці на інших. Наймитування як суспільне явище з´явилось після скасування кріпацтва 1861 р. Звільнені, але обкрадені реформою, збіднілі безземельні чи малоземельні селяни не мали іншого способу для прогодування сім´ї, як іти і найматися на роботу […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ 7 КЛАС ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Особливості суспільно-побутових пісень” 1.Коли були створені козацькі пісні? 2.Хто був героєм козацьких пісень? У цих піснях не згадувалися конкретні історичні особи, а лише рядові козаки, запорожці-січовики, хорунжі, сотники. 3.Яка тематика чумацьких пісень? 4.Про що йдеться у солдатських піснях? У них […]...
- Бурлацькі пісні У період Руїни, особливо після скасування кріпацтва 1861 p., з´явилась ще одна суспільна верства – бурлаки. Переважно це були люди, що не мали власної хати чи притулку, поневірялись по чужих землях, шукаючи засобів для прожиття. Частково це були колишні Козаки, що після знищення Січі, не маючи дому, рятувались від розправи з боку російської влади, каторги […]...
- Бурлацькі пісні Бурлацькі пісні – тематична група станових (суспільно-побутових) пісень, мотиви яких відбивають умови життя і праці бурлаків – людей-заробітчан без постійної роботи і постійного місця проживання. Мандрівне заробітчанство набуло особливого поширення з посиленням кріпацтва, від якого тікали селяни, та з розвитком промисловості й транспорту у XIX ст., які все більше потребували найманої праці. Бурлаками найчастіше ставали […]...