Кріпосник Собакевич у створеній М. Гоголем галереї мертвих душ
І. Кріпосницька Росія 30-х років XІX ст. в поемі М. Гоголя “Мертві душі”.
ІІ. Собакевич – поміщик-кріпосник, реакціонер.
1. Зовнішній вигляд Собакевича (схожість із “середнього розміру ведмедем”; символічна звичка наступати всім на ноги; безмежна жадібність, корисливість; убогість, невиразність мови).
2. Собакевич у своєму маєтку (зовнішній вигляд садиби, що схожа на “ведмежий кут”; постійне клопотання про міцність господарства; схожість речей у домі, що його оточують, з незграбним, вайлуватим виглядом господаря; суворий образ кріпаків).
3. Собакевич та люди, що його оточують (взаємини із сусідами; губернатор та інші чиновники з погляду Собакевича).
4. Вороже ставлення до освіти, відсутність духовних потреб.
5. Собакевич під час зустрічі з Чичиковим (поводження з Чичиковим; оцінювання Чичиковим майнового стану Собакевича; розуміння Собакевичем мети, з якою той хоче придбати мертвих душ; бажання вигідно продати свій “товар”).
ІІІ. Чи є собакевичі у наш час?
Related posts:
- Собакевич – персонаж поеми Н. В. Гоголя “Мертві душі” Фольклорні джерела образа Собакевича билинні й казкові богатирі (Еруслан Лазарович, Ілля Муромець і т. п.). Можливі літературні джерела: Тарас Скотинин з комедії Д. Фонвизииа “Недоук”, медведеподоб-ний розбійник Бурдаш із роману М. Загоскина “Юрій Милославський”. Богатирська міць Собакевича (нога, взута в чобіт велетенського розміру), подвиги за обіднім столом (ватрушки “набагато більше тарілки”, “індик ростом з теляти”, […]...
- Сюжет “Мертвих душ” (послідовність зустрічей Чичикова з поміщиками) Створюючи образи Манилова, Коробочки, Ноздрева, Собакевича, Плюшкина, Гоголь прибігає до загальних прийомів реалістичної типізації (зображення села, панського будинку, портрета хазяїна, кабінету, розмови про міський чиновникахе) У тих випадках, коли це необхідно, з’являється перед нами й біографія персонажа В образі Манилова відбитий тип дозвільного мрійника, “романтичного” ледаря. Господарство поміщика перебуває в повному занепаді “Будинок панський стояв […]...
- Мертві душі характеристика образа Собакевич Михайло Семенич МЕРТВІ ДУШІ (Поема, 1835-1841 – т. 1; опубл. 1842) Собакевич Михайло Семенич – четвертий (після Ноздрева, перед Плюшкиним) “продавець” “мертвих душ” Чичикову; наділений могутньою “природою” – в 7-й главі скаржиться Голові палати й Чичикову на те, що живе п’ятий десяток, а не болів жодного разу, і за це прийде коли-небудь “заплатити”; апетит відповідає його могутній […]...
- Інтер’єр як засіб характеристики героя першого тому “Мертвих душ” За задумом Н. В. Гоголя, темою поеми повинна була стати вся сучасна йому Росія. Конфліктом першого тому “Мертвих душ” письменник взяв два типи протиріч, властивому російському суспільству першої половини XIX століття: між мнимою змістовністю й дійсною незначністю пануючих шарів суспільства й між духовними силами народу і його закабалителями. Дійсно, ” Мертві душі ” можна назвати […]...
- Образ Батьківщини у “Мертвих душах” Тема Росії хвилювала багатьох російських поетів і письменників. Так, Пушкін у своїй творчості оспівував російські народні традиції, закликав людей пам’ятати про батьківщину, її багате духовну спадщину, відбитому у фольклорі, протиставляючи споконвічно російське космополітичному-Лермонтов ж, “люблячи Росію чудною любов’ю”, з одного боку, захоплювався її історичним минулим, красою російського духу, силою російського народу, але в той же […]...
- Що являє собою реальний мир “Мертвих душ”? Це мир, типовими представниками якого є Манилов, Ноздрев, Собакевич, поліцмейстер, прокурор і багато хто інші. Гоголь описує їх зі злою іронією, не щадячи й не жалуючи. Він показує їх смішними й безглуздими, але це сміх крізь сльози. Це те страшне, що завжди було зайвим для Росії. Реальний мир “Мертвих душ” страшний, огидний, божевільний. Це мир, […]...
- Перший тім “Мертвих душ” – книга про “загублений селеньях” і “загиблих поколеньях” Поема Н. В. Гоголя “Мертві душі” була написана за аналогією з “Божественною комедією” Данте Алигьери й повинна була складатися із трьох частин, як і утвір великого італійця, що включало в себе “Пекло”, “Чистилище” і “Рай”. У першому томі “Мертвих душ” Гоголь прагнув обрисувати страшний лик російської дійсності, відтворити “пекло” російського сучасного життя. Про зміст двох […]...
- У залі картинної галереї Відвідини картинної галереї – це справжнє свято для мене. Підіймаєшся красивими мармуровими східцями на другий поверх Художнього музею. І ось ти в залі картинної галереї. Тут живе Краса. А перед нею завжди схилялися люди. Зупиняєшся перед картинами Миколи Реріха. На них – горн Гімалаї, серед яких він жив. їхня велич, чистота і краса притягували до […]...
- СОСНА БІЛЯ ПІВДЕННОЇ ГАЛЕРЕЇ – Лі Бо (701-762) Поблизу галереї2 Росте сосна-одиначка – В такої, природно, Розкидисте гілля й густе, Вітрець навколишній Навіть на хвильку не вщухне: Йому тут воля – Тож дме він і вдень, і вночі, Затінений стовбур Покрився плямами моху, А в пишній хвої Повітря неначе мигтить, Чи вдасться їй досягти Надхмарної висі? Це ж треба рости Аж декілька тисяч […]...
- Зображення помісного дворянства в “Євгенію Онєгіні” А. С. Пушкіна й в “Мертвих душах” Н. В. Гоголя Відтворену картину російського суспільства… у тім виді, у якому воно перебувало у вибрану їм епоху, тобто в Двадцятих роках поточного сторіччя”. Як “Онєгін” Пушкіна, так і ” Мертві душі ” Гоголя, дозволяють виявитися як би усередині того життя. Ми маємо можливість Відчути себе учасниками тих подій і життя помісного дворянства часу Пушкіна й Гоголя. Відношення […]...
- Коробочка одна з “мертвих душ” Поема “Мертві душі” належить до числа тих вічних книг, які ввійшли в скарбницю російської світової літератури. Із самого початку поема була задумана в російському національному масштабі. Близько 17 років працював М. В. Гоголь над цим добутком. Він хотів “показати хоча з одному боку всю Русь”, “усе, що не є й гарного й дурного в російській […]...
- Роман Шмельова “Сонце мертвих” Він працював над “Сонцем мертвих”, живучи в Буніна в Трасі, переслідуваний нав’язливими спогадами. Із Трасу Шмельов писав 19/6 вересня 1923 року в Париж Куприну: “Думаєте, весело я живу? Я не можу тепер весело! І пишу я – хіба вуж так весело? На мить забудешся… Зараз якийсь мистраль дує, і в мені тремтіння усередині, і туга, […]...
- Який сенс мандрівки Енея до царства мертвих? Одіссей іде до Аїда, щоб дізнатись про свою долю. Доля ж Енея вже визначена. Він тільки має утвердитись у прагненні невідступно слідувати визначеному. Цікаві слова Йосипа Бродського, який писав про Вергілія, що “його спроба пояснити світ була настільки досконалою, що змусила його спуститись до пекла. Описи його дивно переконливі, оскільки вони не зв’язані ні з […]...
- Сцена продажу “мертвих душ” між Ноздрьовим і Чичиковим Сама по собі сцена продажу “мертвих душ”, хоча і є у Гоголя кульмінацією голови, не додає до характеру Ноздревой нічого нового. У повній відповідності з авторською характеристикою поміщик виявляє в ній здатність “почати гладдю, а закінчити гадью”. Значення цієї сцени, проте, в тому, що вона, як і епізод у трактирі, представляє Ноздревой в дії. Звернемо […]...
- Н. В. Гоголь про призначення художника в “Мертвих душах” Повість “Мертві душі” можна по праву назвати кращим твором Миколи Васильовича Гоголя. За словами В. Г. Бєлінського, все творче життя письменника до роботи над нею була лише передмовою й підготовкою до цьому воістину геніальному утвору. “Мертві душі” є одним з найбільш яскравих прикладів гоголівської манери відображення дійсності, адже де ще можна зустріти настільки точний і […]...
- Способи зображення героїв у поемі Мертві душі Гоголя Н. В “Мертві душі” – перший тім трилогії, у якій, за задумом автора, повинна була “з’явитися вся Русь”, тобто минуле, сьогодення й майбутнє країни, як воно представлялося Гоголю. Відповідно до ідеї трилогії в першому томі письменник показав минуле й сьогодення Росії, бездуховних героїв, погрязших у побуті, що прагнуть до матеріальних зручностей (багатству, почестям, ситому спокою) і заколишніх […]...
- Анна Зегерс Прогулянка мертвих дівчат Анна Зегерс Прогулянка мертвих дівчат Перекладач: Микола Кагарлицький Джерело: З книги: Зарубіжна література: Хрестоматія.- К.: Освіта., 1992. – Ні, багато далі. З Європи. Чоловік глянув на мене насмішкувато, ніби я сказала йому: “З Місяця”. Це був господар пулькерії, що стояла край дороги за виходом з села. Він відступив від столу і, спершись об стіну, почав […]...
- Образ Собакевича у романі Гоголя “Мертві душі” Характеристика Собакевича. Характер Собакевича починає розкриватися перед нами ще в першому розділі, коли він, ледь познайомившись з Чичикова, тут же наступив йому на ногу, сказавши: “Прошу вибачення”. Ці неповороткість, незграбність і небагатослівність відразу ж справляють враження чогось грубожівотного, малорухомого, важкого. Воно нескінченно посилюється в ході подальшого знайомства з ним. Основними рисами характеру Собакевича є звіряча […]...
- Ліричні відступи в “Євгенію Онєгіні” А. С. Пушкіна й “Мертвих душах” Н. В. Гоголя Можливість ліричних відступів заявлена й Пушкіним, і Гоголем у жанрі. “Євгеній Онєгін” – це не просто роман, а роман у віршах (“диявольська різниця!”), Пушкін особливо підкреслює з’єднання епічного й ліричного жанрів. Його роман у віршах – не тільки оповідання про життя героїв, але й ліричний добуток, наповнений авторською індивідуальністю. Те ж відбувається й у прозаїчній […]...
- Образ Собакевича в поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” Собакевич наслідує четверті в галереї гоголевских поміщиків. Образ цей порівнюють з шекспірівським Калибаном, проте багато в нім і чисто російського, національного. Основні риси Собакевича – це розум, діловитість, практична хватка, але при цьому для нього характерні скупуватість, якась ваговита стійкість в поглядах, характері, способі життя. Ці риси помітні вже в самому Портреті героя, який схожий […]...
- Твори з російської мови на тему – Бесіда Чичикова з Маніловим Микола Васильович Гоголь – чудовий російський письменник. Його талант сатирика і викривача кріпосного права досяг вершини в поемі ” Мертві душі “. Письменникові вдалося створити незабутню галерею образів кріпосників: безвідповідальних і облудних, жадібних і безпринципних, нездатних організувати навіть своє життя, але наділених владою над селянами. Бєлінський назвав поему “істинно національним твором”. Гоголь зумів показати, що […]...
- “Мертві душі” поміщики й чиновники Це “сумирно мертві обивателі”, страшні “нерухомим холодом душі своєю й марною пустелею серця”. Чичиков побував у п’ятьох поміщицьких садибах, але це не цикл розрізнених новел, а єдине оповідання, що розвивається по своїй художній логіці, суть якої визначена автором: “Один за іншим ідуть у мене герої один пошлее іншого”. На перший погляд Манилов і Собакевич, Ноздрев […]...
- Гротеск у поемі “Мертві душі” У гротескно-гіперболічній манері, властивому Гоголеві-Сатирикові, рисується й образ Собакевича. Досить сказати про гіпертрофовані гастрономічні потреби цього пана. “У мене коли свинина – всю свиню давай на стіл, баранина – усього барана тягни, гусак – усього гусака!”. Тут проявляється основна риса характеру даного персонажа – його тваринна сутність Гоголь прибігає до гротеску, заострению деталей, підкреслюючи хворобливу, […]...
- Характери поміщиків у поемі “Мертві душі” Сваволя поміщиків, важке життя кріпаків, пияцтво, лінь все це без прикрас були показані Гоголем у поемі “Мертві душі”. Росія – багата, бідна, добра, виродлива, дурна, любляча, зла – встає перед нами на сторінках добутку. Показується весь жах, весь “пекло” російського життя. “Пекло” російського життя – це насамперед поміщики-самодури, які піклуються тільки про себе й свій […]...
- Поема М. В. Гоголя “Мертві душі”: людські типи, представлені образами поміщиків 1. Передісторія задуму поеми “Мертві душі”. 2. Образ безгосподарного мрійника Манилова. 3. “Дубинноголовая” Коробочка. 4. Марнотратник життя Ноздрев. 5. “Чортовий кулак” Собакевич”. 6. Плюшкин – “діра на людстві”. По власному визнанню М. В. Гоголя, сюжет “Мертвих душ” йому запропонував А. З. Пушкін. Споконвічно “Мертві душі” замислювалися Гоголем як грандіозний добуток у трьох томах, у якому […]...
- Чим пояснюється успіх Чичикова Чим пояснюється успіх Чичикова В “М. буд.” Гоголь типізує образи російських поміщиків, чиновників і селян. Єдина людина, що виділяється із загальної картини російського життя це Чичиков. Розкриваючи його образ, автор оповідає про його происхожде-нии й формування його характеру. Чичиков персонаж, Історія життя кото-рого дається у всіх деталях. З одинадцятого розділу ми довідаємося, що Павлусь належав […]...
- “Мертві душі” – це не тільки поміщики й чиновники “Мертві душі” – це не тільки поміщики й чиновники, це “сумирно мертві обивателі”, страшні “нерухомим холодом душі своєю й марною пустелею серця”. Чичиков побував у п’ятьох поміщицьких садибах, але це не цикл розрізнених новел, а єдине оповідання, що розвивається по своїй художній логіці, суть якої визначена автором: “Один за іншим ідуть у мене герої один […]...
- Порівняльна характеристика Манилова й Собакевича Говорячи про героїв поеми ” Мертві душі “, ми не можемо не згадати про її авторі. Будучи натурою витонченим, вірної ідеалам добра й справедливості, Гоголь особливо гостро сприймав жахи навколишнього світу. Перші три поміщики, яких ми зустрічаємо на сторінках поеми, є неприкриті пародії на людину Манилов і Собакевич дві прямо протилежні особистості. Якщо говорити про […]...
- Нарешті сніг! (твір-опис) Цього року осені, здавалося, не буде кінця. Уже давно опало листя з дерев і птахи відлетіли у вирій. У будинках давно вже увімкнули опалення, а зими все ще не було. День у день я визирав уранці з вікна своєї кімнати, сподіваючись побачити там сніг. Але снігу не було. І справді “унылая пора”! Тільки одного разу […]...
- Коротка характеристика добутку Ревізор Гоголя Н. В В 1835 р. О. С. Пушкін розповів М. В. Гоголю анекдот про чиновника, що у повітовому містечку був прийнятий за важливу державну персону. Під пером великого сатирика цей анекдот перетворився в комедію. У ній все необично – і сміливість зав’язки, і несподіванка розв’язки Так, зав’язкою служить момент, коли чиновники міста приймають Хлестакова за ревізора. Важливо […]...
- Аналіз епізоду “Чичиков у Собакевича” АНАЛІЗ ЕПІЗОДУ “ЧИЧИКОВ У СОБАКЕВИЧА” Кулак! Кулак! Так ще й бестія в додачі Н. В. Гоголь Поема ” Мертві душі ” виявила миру теперішню галерею незабутніх російських характерів. Микола Васильович Гоголь постарався дати об’єктивну оцінку кріпосницької Русі, її лихам і сумам Автор одним з перших російських письменників зрозумів разючу силу сміху. Піднявшись до сатири, він […]...
- Гроші – рушійна сила (за новелою О. де Бальзака “Гобсек”) І. Бальзак – один із найвидатніших романістів XІX ст. ІІ. Згубна влада грошей над людьми. 1. Лихвар, який робить гроші із грошей (одне бажання Гобсека: неподільно володіти усе більшою кількістю грошей; гобсек вольовий, розумний, спостережливий: розуміє, що живе у злому світі, тому відповідно до цього і будує своє життя; любов до золота, прагнення до збагачення […]...
- Стилістична фігура Стилістична фігура (лат. stilus – грифель для писання та figura – образ, зовнішній вигляд) – незвичні синтаксичні звороти, що порушують мовні норми, вживаються задля оздоби мовлення. С. ф. досить поширені в поезії, покликані не лише індивідуалізувати мовлення автора, а й збагатити його емоційними нюансами, увиразнити художнє зображення. С. ф., яка ще називається фігурою поетичного мовлення […]...
- Дослідження образа Собакевича У куті вітальні в Собакевича “стояло пузате горіхове бюро на пребезглуздих чотирьох ногах… Стіл, крісла, стільці – усе було найважчої й неспокійної властивості, – словом, кожний предмет, кожний стілець, здавалося, говорив: “И я теж Собакевич!” (90). Такий детальний опис меблів символізує повна відсутність людського початку в поміщику. Він вростає в навколишнє оточення, як равлик у […]...
- Чичиков – історія життя у всіх деталях М. В. Гоголь належить до числа найбільших діячів російської класичної літератури. Вершиною творчості письменника є поема “Мертві душі” один з видатних добутків світової літератури, по визначенню Бєлінського, “утвір, вихоплений зі схованки народного життя”. У поемі знайшли своє вираження всі основні особливості таланта автора Чичиков центральний герой поеми, довкола нього відбуваються всі дії, з ним зв’язані […]...
- Мертві душі – Розділ V Чичиков ніяк не міг відійти від страху, хоча село Ноздрівка вже сховалася за полями і спадистому. Що ж до Селіфана, то він ніяк не міг пережити, що його коням відмовили у вівсі. Ось так і вийшло, що бричка Чичикова зіткнулася з коляскою, в якій сиділи дві дами, одна стара, друга молода незвичайної принади, що не […]...
- Підтвердьте чи спростуйте твердження римського філософа Цицерона: “Неосвіченість – ніч розуму, ніч безмісячна і беззоряна” Однією з найважливіших духовних потреб людини є потреба в знаннях. Людина не народжується мудрою, навіть якби вона успадкувала гени найталановитіших батьків, адже без навчання не розвинеться жоден талант. Освіта допомагає людині стати Справжньою людиною, навчає гуманно ставитися до інших людей, дає можливість орієнтуватися в навколишньому світі та в самій собі. Саме освіта залучає людину до […]...
- Твір за картиною Їжакевича “Кріпаків міняють на собак” З першого погляду картина І. Їжакевича “Кріпаків міняють на собак” вражає правдивість відтворення художником важкої долі селян-кріпаків. Жахливе явище відобразив мистець: безправних, принижених людей кріпосники міняють на собак. На передньому плані – поміщики. Господар у халаті й домашніх туфлях зручно вмостився на м’якому стільці біля круглого столу, застеленого білою скатертиною. В руках у нього чубук. […]...
- Гофман “Крихітка Цахес…” 1. Яким було життя у князівстві Керепес? Життя мешканців князівства нудне і безбарвне. Вони живуть за законами практицизму, не вірять ні в чари, ні в чудесні таємниці. їм чужі мрійливість, глибокі почуття. Всі їхні зусилля спрямовані на те, щоб зробити службову кар’єру та збагатитися. 2. У чому полягало запровадження “освіти” Пафнуцісм Великим? Бездуховне життя мешканців […]...
- Відношення Ганни Ахматової до О. С. Пушкіна Доля нагородила Ганну Ахматову щасливим дарунком. Її зовнішній вигляд – “царський профіль” – чітко і красиво виражав особистість. Але Бог обдарив Ахматову не тільки зовнішньою красою, а і щиросердечною. Ганна Ахматова – великий поет і лірик! Ранньої Ахматової не було. Перед читачем з’явився зрілий поет із твердо вибраною позицією. У своїй поезії Ахматова сперечалася з […]...