Кубізм
Кубізм (фр. cubisme, від лат. cubus – куб) – авангардистська течія у західноєвропейському (французькому) малярстві. її представники (П. Пікассо, Ж. Брак та ін.) у пошуках “четвертого виміру” та розмивання берегів живопису намагалися у своїх композиційних конструкціях розкласти оманливий видимий світ на геометричні складники. Цей творчий процес супроводжувався опрощенням колористики та форми.
Картина трактувалася як самоцінний об’єкт із власним, незалежним від довкілля буттям. Тому поняття “істина”, “реальність, “достеменність”
Запроваджувалася “мова” плюралістичного кшталту, зумовлюючи (та виправдовуючи) незавершеність будь-яких інтерпретацій художнього явища. “Скільки очей, що споглядають художній об’єкт, стільки і його образів”, – зазначав П. Пікассо. Ототожнення картини та її відображення у свідомості (що завбачило постання у 60-ті концептуального мистецтва) також випливало із позитивістського вчення (Б. Рассел, Л. Вітгенштейн, А. Айєр та ін.). Сучасники (Г.
Аполлінер)
Текст зорієнтовувався на опредмечення мови, перетворення її на новий об’єкт. В українському поетичному авангардизмі К. не мав особливого поширення, хоч твори деяких поетів виповнювалися кубічними елементами. Таким можна умовно вважати вірш панфутуриста Гео Шкурупія “Геометрія”:
Лінія циркуль
Коло
Троєкутник в квадраті
Дивись
От на голій площі
Виникло місто
Поривання кутів до неба
Троєкутник на куб
Ромб
Башта
Конусом вріжеться в око
Тумб дамб тумб домб.
Related posts:
- “Жінка в білому” Пікассо “Жінка в білому” Пікассо Великий художник двадцятого століття Пабло Пікассо пройшов величезний творчий шлях. Його першим наставником у мистецтві був батько, вчитель малювання й майстер декоративних розписів. Пікассо почав малювати дуже рано, у чотирнадцять років. Бездоганно володіючи прийомами академічного малюнка, він блискуче склав іспити в Барселонську школу вишуканих мистецтв, але дуже скоро покинув її, як […]...
- Твір на тему: “Жінка в білому” Пікассо Великий художник двадцятого століття Пабло Пікассо пройшов величезний творчий шлях. Його першим наставником у мистецтві був батько, вчитель малювання й майстер декоративних розписів. Пікассо почав малювати дуже рано, у чотирнадцять років. Бездоганно володіючи прийомами академічного малюнка, він блискуче склав іспити в Барселонську школу вишуканих мистецтв, але дуже скоро покинув її, як і Мадридську академію мистецтв. […]...
- Твір за картиною Пікассо “Жінка в білому” Великий художник двадцятого століття Пабло Пікассо пройшов величезний творчий шлях. Його першим наставником у мистецтві був батько, вчитель малювання й майстер декоративних розписів. Пікассо почав малювати дуже рано, у чотирнадцять років. Бездоганно володіючи прийомами академічного малюнка, він блискуче склав іспити в Барселонську школу вишуканих мистецтв, але дуже скоро покинув її, як і Мадридську академію мистецтв. […]...
- Колаж Колаж (фр. collage – наклеювання) – прийом, запроваджений у малярстві за часів кубізму, закріплений та урізноманітнений дадаїстами, за яким на певну основу наклеювалися всілякі матеріали, відмінні за кольором та фактурою (П. Шкассо, Ж. Врак, К. Швіттерс та ін.). Техніка К. поширювалась і в поезії, зокрема таких авангардистів, як Г. Аполлінер, Б. Сандрар та ін., які […]...
- Про образність, символіку і про білу голубку миру (за поезією Г. Аполлінера) Французький поет Гійом Аполлінер вважав, що саме французька поезія стосовно нововведень має слугувати взірцем для поезій Європи і всього світу: “Нова свідомість, якій належить охопити увесь світ, ніде ще так не відбилася у поезії, як на грунті французькому. Жорстка розумова дисципліна, яка для французів завжди була законом, дозволяє їм і всім тим, хто духовно від […]...
- Поезія Гійома Аполлінера АПОЛЛІНЕР ГІЙОМ (1880-1918) Справжнє ім’я – Вільгєльм Аполлінарій Костровицький. Французький поет, відомий представник світового авангардизму. Починав поетичний шлях як символіст, розробив засади модернового підходу до розвитку мистецтва, переніс у поезію принцип симультанеїзму, кубізму, широко використовував техніку кубістського живопису. Аполлінер відмовився від розділових знаків, вважав, що “справжня пунктуація – ритм і паузи вірша”, створив неперевершені каліграми […]...
- “Поблажливості прошу я у вас…” (за творчістю Гійома Аполлінера) У 10-20-х роках XX століття у Франції виник сюрреалізм, становлення якого пов’язують з іменем відомого поста – Гійома Аполлінера. З юнацтва Аполлінер цікавився мистецтвом багатьох країн світу, вивчав російський та український фольклор, захоплювався історією запорізьких козаків. На початку 900-х років поет багато уваги приділяє живопису, захоплюється кубізмом, який спонукає його шукати нові форми в поезії. […]...
- “Поблажливості прошу я у вас…” (за творчістю Аполлінера) У 10-20-х роках XX століття у Франції виник сюрреалізм, становлення якого пов’язують з іменем відомого поета – Гійома Аполлінера. З юнацтва Аполлінер цікавився мистецтвом багатьох країн світу, вивчав російський та український фольклор, захоплювався історією запорізьких козаків. На початку 900-х років поет багато уваги приділяє живопису, захоплюється кубізмом, який спонукає його шукати нові форми в поезії. […]...
- Гійом Аполлінер – французький поет – новатор Душа ятриться з непокою І водограй рида зі мною. Г. Аполлінер “Перш ніж відчути естетичне задоволення від поезії В. Свідзинського, Б. Пастернака, Б. І. Антонича, треба спочатку хоч щось зрозуміти. Зробити зусилля і хоч навшпиньках дотягнутися до їхніх висот, духовних, інтелектуальних, і мистецьких” – цією цитатою А. Моклиці мені захотілося розпочати свій твір. Тут не […]...
- Художня правда Художня правда – основне поняття теорії реалізму, яке характеризує ізоморфність створеного митцями світу з реальною дійсністю (відтворення життя у формах життя). Х. п. сумірна з правдою історії, але не є її копією. Відтворені чи витворені уявою письменника предмети, людські постаті, події є узагальненими, типовими образами, але залишаються правдивими чи правдоподібними. Більша чи менша віддаленість Х. […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – P. М. РІЛЬНЕ, Г. АПОЛЛІНЕР, Ф. Г. ЛОРНА – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ 11 клас ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. P. М. РІЛЬНЕ, Г. АПОЛЛІНЕР, Ф. Г. ЛОРНА ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ 1.Г. Аполлінер. Психологічний портрет митця. 2. Поетичні новації Гійома Аполлінера. 3. “…Палюча ліра болючі пальці обпіка” (за інтимною лірикою Г. Аполлінера). 4. Ліричний “документ” Першої світової (за поезією Г. Аполлінера “Зарізана голубка й водограй”). 5.Художні особливості […]...
- Ліричний “документ” Першої світової (за поезією Г. Аполлінера “Зарізана голубка й водограй”) 11 клас ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ. P. М. РІЛЬНЕ, Г. АПОЛЛІНЕР, Ф. Г. ЛОРНА Ліричний “документ” Першої світової (за поезією Г. Аполлінера “Зарізана голубка й водограй”) Поезію Г. Аполлінера “Зарізана голубка й водограй” дослідники називають літературною пам’яткою Першої світової війни. Твір увійшов у другу частину збірки “Каліграми. Вірші Миру і Війни”, написану під […]...
- Буриме Буриме (фр. bouts – кінці, закінчення та rimes – римовані) – вірш, створений за заздалегідь заданими римами, котрі не дозволяється переставляти або змінювати. Вони мають пов’язуватися певним сюжетом. Так, І. Качуровський запропонував М. Фішбейну написати сонет за таким рядом рим: крижні – анахорет – портрет – дивовижні – стрижні – скаред – вперед – тижні […]...
- Художній простір і час – визначення Відображаючи дійсність, мистецтво не може не відображати і часопросторові форми її існування. Простір і час у мистецтві – це універсальні визначення художнього образу. Специфіка художнього простору полягає в тому, що він є художньо-відображеним простором і має естетичний зміст. Митець у своєму творі, відтворюючи реальний простір, разом із тим формує певний художній простір, у якому відбуваються […]...
- ПЛАНИ – СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ 7 КЛАС ІЗ ПІСЕННИХ СКАРБІВ СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВІ ПІСНІ. КОЛОМИЙКИ ПЛАНИ Художній твір як явище мистецтва 1.Поняття про художній світ твору. (Це реальний світ, пропущений крізь свідомість автора, змодельований його уявою. Це творче осмислення світу.) 2.Роль натхнення у роботі над твором мистецтва. (Натхнення – особливий стан митця, за якого у нього розігрується творча уява.) 3.Велика сила мистецтва. […]...
- “Мій улюблений поет Аполлінер” Сила та краса Гійома Аполлінера, поляка і італійця разом, поета, який став одним з найвидатніших поетів Франції на зламі XIX століття, полягає в тому, що він став одним з головних теоретиків сюрреалізму. Доречно додати, що цей термін належить саме йому. Аполлінер – це псевдонім митця, який він склав зі своїх п’яти справжніх імен. Аполлінер закликав […]...
- “МІСТ МІРАБО” – Гійом АПОЛЛІНЕР (1880-1918) З ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТ. Гійом АПОЛЛІНЕР (1880-1918) “МІСТ МІРАБО” Досить рідко трапляються одержимі винахідництвом реформатори (Аполлінер – один із найсміливіших з-поміж них), які б не тільки дорожили заповітами минулого, а й плекали традиції перед тим, як наважитися на значні перетворення. Тож аполлінерівське самовизначення: “Я завжди був не руйнатором, а будівничим” – має всі […]...
- Твір на тему: “Мій улюблений поет Аполлінер” Сила та краса Гійома Аполлінера, поляка і італійця разом, поета, який став одним з найвидатніших поетів Франції на зламі XIX століття, полягає в тому, що він став одним з головних теоретиків сюрреалізму. Доречно додати, що цей термін належить саме йому. Аполлінер – це псевдонім митця, який він склав зі своїх п’яти справжніх імен. Аполлінер закликав […]...
- Літературні течії ХХ ст Літературні течії ХХ ст. Імпресіонізм – (від франц. – враження) – течія модернізму, яка визначається ушляхетнення, мінливих миттєвих відчуттівта переживань. Сформувався у Франції у кінці ХІХ ст. насамперед у малярстві (назва походить від картини К. Моне “Імпресія. Схід сонця” 1873) Представниками були К. Моне, О. Ренуар, Е. Деча. Основними завданнями вважали витончено передати свої миттєві […]...
- “Поблажливості прошу я у вас…” Шкільний твір за творчістю Пйома Аполлінера. Бурхливо розпочалося XX століття. Розмаїття нових течій у мистецтві, зокрема в літературі, наче грандіозний фейєрверк, осяяло глибини людської думки. Саме ці течії, іменуючи себе авангардистськими, прагнули докорінно оновити художню систему, віднайти більш досконалі форми для зображення оновленої дійсності. Так, у 10-20-х роках нашого століття у Франції, зако-нодательки європейської моди, […]...
- ЛІТЕРАТУРА XX СТ. Літературні течії XX століття ЛІТЕРАТУРА XX СТ. Літературні течії XX століття Імпресіонізм – (від французького – враження) – течія модернізму, яка визначається мінливими миттєвими відчуттями та переживаними. Сформувався у Франції у кінці XIX ст. насамперед у малярстві (назва походить від картини К. Моне “Імпресія. Схід сонця”, 1873). Представниками були К. Моне, О. Ренуар, Е. Дега. Основними завданнями імпресіоністи вважали […]...
- “Символіка образів у творах Гійома Аполлінера” На відміну від багатьох сюрреалістів, образи яких залишались “непрочитаними”, “незрозумілими” читачам, Аполлінер завжди шукав відгомін у серцях тих, для кого він творив. Як пояснював він сам свої дії? “Вражаючий, екстравагантний” образ мав на меті викликати відповідну реакцію (наприклад, здивування), а звідси – своєрідний “діалог між поетом та людством”. Проте такий підхід до літературної творчості аж […]...
- Символіка образів у поезіях Г. Аполлінера Вільгельм Аполлінарій Костровицький, відомий французький поет, був пристрасним шанувальником творчості поетів-романтиків – Вердена, Рембо, Малларме. Його перші літературні спроби – це поєднання романтики і символізму, а теми віршів перегукуються з темами німецьких народних пісень, якими він захопився в ранній молодості. Але життя – суворий учитель. Гійом Аполлінер залишається без засобів і веде напівголодне існування серед […]...
- Абстракціонізм Абстракціонізм – одна з течій авангардистського мистецтва. Виникнувши на початку XX ст, (В. Кандинський, Наталія Гончарова, П. Пікассо, П. Мондріан, О. Архипенко, П. Клее та ін.), А. сягнув свого апогею у 50-ті. Філософсько-естетична основа А. – неміметичний принцип художнього мислення, ірраціоналізм, відхід від ілюзорно-предметного зображення, абсолютизація чистого вираження та самовираження митця засобами геометричних фігур, ліній, […]...
- ЖАКОБ, Макс (1876 – 1944) ЖАКОБ, Макс (Jacob, Max -11.07.1876, Кемпер, департамент Фіністер – 05.03.1944, концтабір Дрансі) – французький письменник і художник. Народився в єврейській сім’ї. У вісімнадцятирічному віці перебрався з Бретані в Париж. Тривалий час поневірявся, змінивши низку професій: був прикажчиком, акомпаніатором, секретарем, навіть “сестрою милосердя”. На початку XX ст. зблизився з П. Пікассо, Г. Аполлінером, […]...
- “Моє сприйняття поезій Г. Аполлінера” Будь-яка поезія, хто б її не написав, досить цікава і розрахована на те, щоб справити враження на читача не тільки своїм глибоким тематичним змістом, але і красою написання. Хочеться відзначити, що Гійом Аполлінер зумів стати успішним з обох цих точок зору. Йому вдалося одночасно описати вкрай важливі події в житті суспільства, а саме період війни, […]...
- Твір на тему: “Моє сприйняття поезій Г. Аполлінера” Будь-яка поезія, хто б її не написав, досить цікава і розрахована на те, щоб справити враження на читача не тільки своїм глибоким тематичним змістом, але і красою написання. Хочеться відзначити, що Гійом Аполлінер зумів стати успішним з обох цих точок зору. Йому вдалося одночасно описати вкрай важливі події в житті суспільства, а саме період війни, […]...
- Ідеал Ідеал (фр. ideal, від грецьк. idea – першообраз) – взірець досконалості будь-чого у будь-якій сфері, що виробляється мисленням людини у відповідних суспільних умовах. І. узагальнює наявний досвід, пізнані тенденції розвитку явищ і включає завбачуваний, бажаний результат розвитку. Розрізняють суспільно-політичний, морально-етичний та естетичний І. Всі різновиди І. виконують спонукальну, мотиваційну та оцінну функції. У художній літературі […]...
- Твір на тему: “Читаючи Аполлінера… “ Гійом Аполлінер свій шлях поета розпочинав як символіст. В процесі творчості він розробив засади сучасного підходу до розвитку мистецтва, розповсюдив у поезії принцип кубізму, а також широко застосовував техніку кубістського живопису. Метець став творцем знаменитих каліграм (віршів у вигляді малюнка), у своїх поезіях відрікся всяких розділових знаків, бо був переконаний, що істинною пунктуацією вірша є […]...
- “Читаючи Аполлінера… “ Гійом Аполлінер свій шлях поета розпочинав як символіст. В процесі творчості він розробив засади сучасного підходу до розвитку мистецтва, розповсюдив у поезії принцип кубізму, а також широко застосовував техніку кубістського живопису. Метець став творцем знаменитих каліграм (віршів у вигляді малюнка), у своїх поезіях відрікся всяких розділових знаків, бо був переконаний, що істинною пунктуацією вірша є […]...
- Клаузула, або Клавзула Клаузула, або Клавзула (лат. clausula – закінчення) – заключна частина віршового рядка, починаючи з останнього наголошеного складу (у випадку суголосся К. мовиться про риму). К. буває окситонною, коли після ритмічного акценту відсутні ненаголошені склади (орел), парокситонною – при наявності одного ненаголошеного складу (небо), дактилічною – двох складів (посмішка), гіпердактилічною – трьох складів (котигорошко). К., будучи […]...
- Сюрреалізм Сюрреалізм (tpp. surrealite – надреальне, надприродне) – авангардистська течія, котра виникла спочатку в літературі, потім поширилася на малярство, скульптуру та інші мистецтва. Вперше цей термін ужив французький поет Г. Аполлінер до одного із своїх творів, вкладаючи у нього значення “нового реалізму”‘. С як іманентне явище формувався на основі дадаїзму, живився філософськими джерелами інтуїтивізму (А. Бергсон), […]...
- Зорова поезія Гійома Аполлінера Гійом Аполлінер – напівполяк і напівіталієць, – став одним з найяскравіших поетів Франції. Він був теоретиком сюрреалістичного напрямку в літературі, і цей термін належить саме йому та означає “надреалізм”. Він закликав поетів бути проводирями суспільства та йти попереду цього суспільства. Поет, вважав Аполлінер, мусить боротися зі старими поетичними штампами, творити несподіване, експериментувати. Як теоретик літератури, […]...
- Іван Драч – Сльоза Пікассо ІВАН ДРАЧ СЛЬОЗА ПІКАССО Мир разложил на части Пикассо. Слеза стекает. Разложи! Попробуй! Евг. Винокуров І Літо пилося, літо їлося, Літо кипіло вишнево, лутово, Густо сміялося, половіло, Переморгувалось зеленоброво. А ми за руки, аж пальців хрускіт, Аж регіт звивався під пахви осик. За хвилями книг, в сторінковім плюскоті Відкрили шалений його материк. І раптом у […]...
- Мої улюблені вірші Аполлінера Гійом Аполлінер і його поетична творчість ввібрала в себе все розмаїття неоднозначної реальності ХХ століття. На мене як на читача сильне враження справило відображення всіх бід війни в поетичній збірці “Каліграми. Вірші Миру і Війни”, яка була випущена в кінці Першої світової війни – в 1918 році. Ця збірка включає в себе дві частини. Перша […]...
- Мій улюблений твір мистецтва – ІІ варіант II варіант Нещодавно ми з сестрою відвідали Донецький художній музей. Там дуже багато різних витворів мистецтва. Але мене завжди зачаровували ті картини, де зображене море. Багато різних картин я бачив, але кращих, ніж у Айвазовського, здається, немає. У нашому музеї цілих три картини (оригінали), але мені найбільше подобається його картина “Морський пейзаж. Коктебель” (1880р.). Я […]...
- Завбачення в літературі Завбачення в літературі – здійснення прогностичної функції художньої творчості. Приклади передбачення митцями майбутніх подій, відкриттів чи тенденцій розвитку (від чобіт-скороходів до швидкісних потягів), які беруться з фольклору, пригодницько-фантастичної, аналітико-реалістичної літератури, свідчать лише про те, що в художньообразному мисленні письменників так чи інакше відбивається здатність людини виходити бодай у мріях поза межі видимого. Пізнання невіддільне від […]...
- Хронотоп Хронотоп (грецьк. chrоnos – час, topos – місце) – взаємозв’язок часових і просторових характеристик зображених у художньому творі явищ. Час у художньому світі (творі) постає як багатовимірна категорія, в якій розрізняють фабульно-сюжетний час і оповідально-розповідний (нараційний) час. У такий спосіб виявляють розбіжність між тим, коли згадані, описані події відбулись і коли про них повідомив оповідач […]...
- Кон’єктура Кон’єктура (лат. conjectura – здогад, тлумачення) – відновлення спотворених місць у літературному тексті або розширення тексту, який не підлягає прямому прочитанню (на підставі здогаду), декодування спотворених чи невиразно написаних слів та фраз у рукописі. К. застосовується і в тих випадках, коли певне слово чи фраза, вжиті автором, видаються недоречними або сприймаються як описка. Так, в […]...
- Естетичний метод у літературознавстві Естетичний метод у літературознавстві – метод наукового поцінування творів, обстоюваний класицистами, обгрунтований у трактаті “Мистецтво поетичне” (1674) Н. Буало. Полягав у абсолютизуванні античної літератури та критичної рецепції, викладеної у “Поетиці” Аристотеля, “Науці поезії” Горація та ін., на основі раціоналістичної філософії Декарта, у тлумаченні розуму як універсальної категорії. Е. м. канонізував бінарність “доброго” та “поганого” смаку, […]...