Головна ⇒ 📌Шкільні твори ⇒ Кумедний пес Кузя (твір-розповідь про захоплення)
Кумедний пес Кузя (твір-розповідь про захоплення)
Нас у батьків двоє – я і моя молодша сестра Маринка. Мене звуть Катерина, навчаюсь я у дев’ятому класі звичайної загальноосвітньої школи. Маринка – першокласниця.
Наш батько працює на будівництві – він кранівник. Професія рідкісна, він на будь-якому будівництві бажаний робітник. Батько будує житло. Ці красиві будинки прикрашають різні вулиці нашого міста, яке перед нашим татом як на долоні, коли він сидить у кабіні височенного піднімального крана. Ми якось з Мариикою ходили на екскурсію до батьківського будівництва.
Захопило
Цього разу до дня, народження Марини мама приготувала торт у вигляді їжачка. Спинка у цього їжачка була з шоколадного крему, а замість голок були маленькі іменинні свічки. Я теж вирішила зробити подарунок молодшій сестрі своїми руками.
Спало на думку зробити Маринці такий подарунок після чергового походу до супермаркету.
Щоразу сестра поверталася додому засмучена.
Ось мені і спало на думку зшити з клаптиків хутра песика. А чому саме песика – тому що Маринці дуже подобаються іграшкові собаки.
Спочатку треба було знайти викрійку. З нею мені допомогла наша вчителька трудового навчання Ніна Петрівна. Не вистачало лише хутра. Подруги, до яких я звернулася, принесли мені клаптики білого і червоного штучного хутра. Песик вийшов кумедний.
Грудка й лапки – білі, все інше – червоного кольору. Оченята й ніс я зробила з чорних гудзиків. Навіть нашийник надягла на нього. За нашийник правив дідусів браслет ві старого годинника.
Коли всі зібралися за святковим столом, мама поставила в центрі стола рр апетитного їжачка, а я дістала іграшку.
– Його звуть Кузею, – повідомила я. Маринка із захопленням заплескала у долоні. Очі її так сяяли! – Який кумедний песик Кузя! – засміялися тато з мамою. – Та в тебе талант, дочко! – сказав батько.
З того часу виготовлення м’яких іграшок стало моїм захопленням.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)Related posts:
- Твір за картиною Кузя “Україна” Художня фотографія є різновидом образотворчого мистецтва. Чудовий взірець такої фотографії – натюрморт “Україна”. Чому саме так назвав автор свою композицію? Мабуть, тому, що на ній відображено предмети, які дорогі серцю кожного українця, бо символізують нашу Батьківщину. На столі лежить вишитий рушник. Вишивані рушники: все життя супроводжують українця: їх дарують новонародженому, подають сватам, на рушник стають […]...
- Твір на тему: МОЇ ЗАХОПЛЕННЯ Твір оповідання на вільну тему МОЇ ЗАХОПЛЕННЯ. Кожний народ, дбаючи про своє майбутнє, прагне передати наступним поколінням усі свої знання і досвід. Тому звертаємося ми до фольклору, цієї мудрості народної, вчимося народним ремеслам. Кожний вид народного мистецтва збагачує наших сучасників. А взагалі, нашому поколінню поталанило, бо живемо у цивілізованому світі, маємо безліч інформації про життя […]...
- Розповідь про екскурсію, що найбільше сподобалась (твір-розповідь) Розповідь про екскурсію, що найбільше сподобалась (твір-розповідь) Кримські гори, немов хвилі, виростають на очах туриста під час подорожі по узбережжю Чорного моря. Найвища з них – Ай-Петрі. З Алупки зубці Ай-Петрі видно в усій її красі. Унизу, в міжгір’ї, тече гірська річка, яку місцеві мешканці звуть “Козкою”. Шлях на вершину Ай-Петрі прокладено по дорозі, яка […]...
- Твір на тему: “Моє захоплення – квілінг” Квіллінг (кручення паперу) – це модний зараз напрямок хенд-мейду, яке прийшло до нас кілька століть тому з Європи. Ченці в 15 столітті робили вигадливі візерунки для ікон, медальйонів та інших прикрас, використовуючи для цього пір’я птахів і найтонший папір з позолоченими краями. Ці середньовічні шедеври навіть при близькому розгляді створювали враження ювелірних виробів зі справжнього […]...
- Неочікуваний гість (твір-розповідь) У нашій родині починався звичайний ранок. Я збирався до школи, мама вже приготувала нам сніданок, батько сів до столу. Поскладавши зошити до портфеля, ііі-рсвіривши ще раз, чи все взяв, я приєднався до батьків. Цей ранок, мабуть, був ьи пайзвичайнісіньким, якби раптом із кімнати не долинув дивний звук. Спочатку ми не звернули на нього уваги: мабуть, […]...
- Сімейна реліквія (твір-розповідь) На п’ятнадцятиріччя мама подарувала мені потьмянілий від часу срібний перстень з великим прозоро-блакитним каменем. “Красивий, – подумала я, – але явно не новий. По-моєму, таких зараз не роблять. Цікаво, чий він?” Немов угадавши мої думки, мама сказала: “Раніше його носила твоя бабуся – зробили на замовлення. Потім вона мені його подарувала. А я дарую тобі. […]...
- Твір на тему: Лісовий оркестр (твір-розповідь) У суботу ввечері тато сказав мені: “Готуйся, Миколка, завтра підемо слухати оркестр”. “А квитки ти купив?” – запитав я. Тато посміхнувся і сказав, що концерт цей безкоштовний. Назавтра він розбудив нас з мамою зрання, і ми вирушили на електричку. І ось уже позаду міський вокзал; потягнулися посадки, порожні поля. На одній станції ми вийшли й […]...
- Твір мініатюра Людина, яка викликає повагу й захоплення Блідо-рожеві пелюстки каштанів припорошили тротуари київських вулиць. У тьмяному світлі газових ліхтарів ці пелюстки здавалися чарівним килимом, яким ступати дозволено лише казковому героєві, що викликає в усіх захоплення. А хіба не викликає такого захоплення той, на кого чекають теплого травневого вечора молоді студійці? Вони чекають його, зібравшись на свого першу репетицію, він їхній режисер і […]...
- Фотографування – моє найбільше захоплення! Коли хтось вирушає у подорож, обов’язково бере із собою фотоапарат. І ми привозимо фотознімки з відпочинку, намагаємось зафіксувати на плівці якісь важливі події: родинні свята, спілкування з колегами та друзями тощо. Але більшість із нас, напівсвідомо клацаючи фотоапаратом, не замислюється, що фотографування може бути мистецтвом. Фотографія – моє відносно нове захоплення. Я ще не знаюся […]...
- Хом’ячок Семен Семенович (твір-розповідь з елементами опису) Якось я з батьками заїхав у магазин “Природа”. Перше, що мені сподобалось, – це хом’ячки, і вже через кілька хвилин один був у мене в руках – маленьке безпомічне звірятко з чорненькими, як намистинки, оченятами пісочного кольору. Відразу ми йому придбали хатинку. Вона була зроблена з пластмаси, а зверху зеленого кольору кришка. Коли я посадив […]...
- День звільнення Харкова (твір-розповідь) Я йду алеєю з трьома червоними гвоздиками в руках. Повз мене проходять люди, молоді і старі, веселі і смутні, й усі вони несуть квіти. Алея довга, з боків її вишикувалися високі дерева. Мені здається, що я потрапила у великий коридор із блакитною стелею – небом. І все це якесь урочисте: і небо, і сонце, і […]...
- Папуга Гоша (твір-розповідь) Я познайомився з ним у будинку наших знайомих: тітки Ірини і її дочки Іри, моєї однолітки. Коли ми з мамою прийшли до них у гості, привіталися і з передпокою попрямували до кімнати, ми раптом почули: “Навіщо прийшли? Подарунки принесли?” Я не відразу зміркував, хто це не занадто ввічливий. Тітка Ірина та Іра стояли поруч із […]...
- Метеорит. Твір-розповідь про випадок із життя Одного разу ми з хлопцями пішли купатися на річку. Раптом ми побачили на небі зірку, яка швидко падала. “Загадай бажання, – сказав Юрась. – Моя мати каже, що як загадаєш бажання в той час, коли падає зірка, це бажання здійсниться”. “Бажаю, щоб про мене написали в газеті”, – подумав я і всміхнувся. Я не вірив […]...
- Лісовий оркестр (твір-розповідь) У суботу ввечері тато сказав мені: “Готуйся, Миколка, завтра підемо слухати оркестр”. “А квитки ти купив?” – запитав я. Тато посміхнувся і сказав, що концерт цей безкоштовний. Назавтра він розбудив нас з мамою зрання, і ми вирушили на електричку. І ось уже позаду міський вокзал; потягнулися посадки, порожні поля. На одній станції ми вийшли й […]...
- Ян я навчилася читати (твір-розповідь) Коли я була зовсім маленькою і не вміла читати, мені читала мама. Я дізналася про доброго доктора Айболита, Червону Шапочку і трьох поросят, про дядька Стьопу і розсіяного з вулиці Басейної, про дружбу лева і собачки, Мама читала мені вірші, казки, оповідання. Ми розглядали в книгах малюнки, і мені не дуже подобалося, коли книга закінчувалася. […]...
- Як я господарювала. Твір-розповідь Одного разу мої батьки поїхали у відрядження, і я залишилася одна на господарстві. Уранці подзвонила Наталка, моя подруга, хотіла піти зі мною в кіно. Але я відповіла, що не можу, бо маю багато роботи по дому. Добре Наталці: вона живе в комунальній квартирі в центрі міста, не має городу та худоби й майже цілий день […]...
- Як я заблукала в лісі (твір-розповідь) Кожного літа я їду до бабусі в село Лісова Стінка. Уже сама назва говорить про те, у якій мальовничій місцевості я відпочиваю. Ліса навколо старі, листяні, вони справді ніби стіною оточують село. Місцеві мешканці пасуть худобу на узліссях, у самому лісі збирають гриби, ягоди і горіхи. Цього літа і я вперше спробувала себе в ролі […]...
- Мій акваріум (твір-розповідь) Цей акваріум залишили нам родичі, їдучи в тривале відрядження. Я не сам купував рибок, мені навіть не довіряли доглядати за акваріумом. Зате ніхто не заперечував, коли я годину або більше сидів біля нього, спостерігав за незнайомим водним світом і уявляв собі, яке життя там, за склом. Я дивився на рибок, що снували назад-уперед, очікуючи, коли […]...
- Ян я полюбив нниги (твір-розповідь із власного досвіду) У дитинстві всі ми полюбляємо слухати казки, нас зачаровують оповіді про казкові країни, про лицарів та принцес. Ми з нетерпінням чекаємо, коли мама чи бабуся звільняться від хатніх справ і зможуть прочитати нам казку. Звісно, коли я ще не вмів читати, я просто обожнював слухати казки, роздивлятись красиві ілюстрації до них, фантазувати й вигадувати продовження […]...
- Твір на тему: Сімейна реліквія (твір-розповідь) Сімейна реліквія (твір-розповідь) На п’ятнадцятиріччя мама подарувала мені потьмянілий від часу срібний перстень з великим прозоро-блакитним каменем. “Красивий, – подумала я, – але явно не новий. По-моєму, таких зараз не роблять. Цікаво, чий він?” Немов угадавши мої думки, мама сказала: “Раніше його носила твоя бабуся – зробили на замовлення. Потім вона мені його подарувала. А […]...
- Мої захоплення Кожний народ, дбаючи про своє майбутнє, прагне передати наступним поколінням усі свої знання і досвід. Тому звертаємося ми до фольклору, цієї мудрості народної, вчимося народним ремеслам. Кожний вид народного мистецтва збагачує наших сучасників. А взагалі, нашому поколінню поталанило, бо живемо у цивілізованому світі, маємо безліч інформації про життя не тільки своєї держави, а і різних […]...
- Улюблена дитяча іграшка (твір-розповідь) Назвати одну-єдину улюблену іграшку мені важко. Дуже любив заводні: зайця з барабаном, танк-самохід, підйомний кран. Але впевнено можу назвати улюблену гру: це чудова залізниця. Привезли її з Києва, коли мені виповнилося сім років. Залізниця надовго стала головною справою мого життя. У своїй кімнаті я розмістив її на підлозі, і більше там нічого не вміщалося, навіть […]...
- Як я впіймав карася (Твір-розповідь про випадок із життя) Торік літом я відпочивав у селі разом із татом. Це невелике село розташоване на крутому березі Десни. Якось тато розбудив мене вранці й запросив, як тут звикли казати, “на риби”. Ми зібрали наші рибальські снасті й пішли до річки. Там ми сіли в човен. Тато попросив сісти на весла й розпустити вудку, поки він приготує […]...
- Мій друг Андрій (твір-розповідь з елементами опису) Ми з Андрієм – друзі. Сидимо за однією партою з першого класу. Іноді разом робимо уроки, гуляємо. Це не означає, що ми з ним ніколи не сваримося, і ми навчилися швидко забувати образи. Мені цікаво бувати в Андрія в гостях. Його батько – художник. Це відчувається вже у вітальні: тут на стінах висять ескізи до […]...
- Хом’ячок Сеня (твір-розповідь) На день мого народження, коли мені виповнилося шість років, я одержав у подарунок хом’ячка в клітці. Я назвав його Сеня і дуже полюбив. До Сені в мене не було тварин, навіть кішки. А тут такий симпатичний звірок. Я навіть спати цього вечора не хотів лягати, хоча поспати любив завжди і з задоволенням укладався не пізніше […]...
- Мої захоплення – І варіант I варіант У кожної людини свої захоплення. Без них життя було б сірим і одноманітним. Мене захоплюють господарські справи. Я змалку привчився обід приготувати і на стіл накрити. Як це добре, коли вмієш власноруч полагодити ручку дверей, замок у шафі. Умілі руки завжди потрібні. Лише у труді живе людина, а без труда її нема. Мені […]...
- День, що я не забуду (твір-розповідь) Я хочу розповісти не про свій незабутній день. Цю розповідь я почув від своєї бабусі, яка тоді навчалася в другому класі. Але мені дуже сподобалося і запам’яталося все, про що вона розказала. Цього дня вона хвилювалася, тому що готувалася до контрольної роботи. Зібралася до школи, як завжди: портфель, чорнильниця-непроливайка (дуже цікава чорнильниця, куди вмочали ручку […]...
- Одного разу увечері… (твір-розповідь) Одного разу увечері до нас у квартиру подзвонили. Я кинувся до дверей, а за мною кіт Маркіз. У дверях стояла тітка Валя, мамина сестра, – вона приїхала до нас у гості з Полтави. Мама відразу заклопоталася на кухні, щоб пригостити гостю. Тато став розпитувати тітку Валю про новини, а я сів з ногами в крісло, […]...
- Святковий букет. Твір-розповідь Завтра в моєї матусі день народження. Звичайно, я вже приготувала подарунок. Але до подарунка ще потрібно мати гідний букет квітів. Щоб підібрати букет для матусі, я навіть перечитала одну зі своїх улюблених книжок, яка називається “Квіти у вашому домі”. Поради, які я знайшла в цій книжці, були цікавими, але не дуже корисними. Наприклад, цілий розділ […]...
- Мій улюблений письменник (твір-розповідь) Кожне літо я проводжу у бабусі в селі. Воно знаходиться неподалік від Харкова, у Чугуївському районі. У бабусі на подвір’ї багато живності. Я допомагаю доглядати за свійською птицею – гусьми, курми, індиками, приношу свіжої травиці кроликам та козі Маньці. Одного разу бабуся запропонувала спуститися в приозерну низовину, що за околицею села. Я охоче погодився, тому […]...
- Будильник (твір-розповідь) Сказати правду, будильник я ненавиджу з раннього дитинства. Зовсім маленьким я прокидався найчастіше, коли мене будила мама словами: “Уставай, будильник уже дзвонив”. Одного разу я спробував відмовитися і сказав мамі, що дзвоника не чув. Тоді вона взяла огидний маленький прилад, підкрутила щось, і він иронизливо задзеленчав. Мені цей дзенькіт не сподобався. Я вирішив, що, коли […]...
- Твір на тему: Придумаємо легенду про річну (твір-розповідь на основі власного досвіду) Є в місті Харкові чудова річка, називається Лопань. Ми з батьками часто проводимо вільний час на її затишних берегах, плаваємо на човні, батько рибалить, ми купаємося, ніжимось під сонечком на березі. Одного разу батько запитав мене: – А чи знаєш ти, Льончику, чому ця річка має назву “Лопань”? Я розгублено знизав плечима: – Я не […]...
- Мої шкільні друзі (твір-розповідь) У школі я спілкуюся з багатьма дітьми. У нас дуже дружний клас. Ми часто збираємося в кого-небудь із нас вдома, іноді ходимо на дискотеки або в кіно. Але справжніх друзів у мене тільки двоє. Вірніше, це друг і подруга – мої однокласники Денис і Саша. Дениса я знаю вже давно. Ми з ним ще з […]...
- Мій вихідний день (твір-розповідь за власним спостереженням) Я так чекаю неділю! Це мій єдиний вихідний день. Завжди багато планів, завжди багато треба встигнути. По-перше, виспатись. У неділю я сплю години до десятої. Прокидаюсь, вмиваюсь, іду на кухню, де мама приготувала щось смачненьке. Якщо я в суботу встиг зробити всі уроки, то я – вільний птах. Можна дивитись телевізор, читати книжки, можна подзвонити […]...
- Подорож по мальовничій Яремчі (Твір-розповідь на основі власних вражень) Яремчі – це мальовниче містечко в Карпатах. Я давно мріяла побувати в Яремчах, тому що читали про цей чудовий куточок України. Подорож для мене була дуже цікавою. Хоч я і чула про Карпати, але ніколи не думала, що вони такі красиві. Особливо мене вразили велетенські буки. Приваблювали своєю зеленню смереки. Вони вільно росли на пагорбах, […]...
- Мій друг (твір-розповідь) Скільки я себе пам’ятаю, стільки і дружу з Денисом, якого всі друзі називають Динею. Мама кілька разів спробувала поправити нас: “Чому Диня? Хоча б Деня”. Але залишалося звичне: “Диня”. Ми живемо по сусідству, але вчимося в різних школах і в різних класах: Диня на рік старший від мене. Ми ніколи не сваримося, хоча батьки час […]...
- Птахи кричать (Твір розповідь) Влітку я з батьками відпочивав на базі відпочинку в лісі біля річки. Наш будиночок знаходився серед сосен, їх “лапи” заглядали в каші вікна, і це було весело. Виглянувши рано вранці у вікно, я іноді бачив рудих білок, що перескакують з сосни на сосну. Якщо вони були голодні, то опускалися на землю, тому що люди підгодовували […]...
- Твір на тему: Мій родовід (твір-розповідь) Я не дуже добре знаю свій родовід. Справа в тім, що моя мама – сирота, виховувалася в дитячому будинку, в інтернаті. І батьків своїх вона ніколи не бачила і нічого про них не знає. Зате в мого батька, крім його мами і тата, є ще два брати, дві сестри, три племінники і п’ять племінниць. Ну […]...
- Твір на тему: Папуга Гоша (твір-розповідь) Я познайомився з ним у будинку наших знайомих: тітки Ірини і її дочки Іри, моєї однолітки. Коли ми з мамою прийшли до них у гості, привіталися і з передпокою попрямували до кімнати, ми раптом почули: “Навіщо прийшли? Подарунки принесли?” Я не відразу зміркував, хто це не занадто ввічливий. Тітка Ірина та Іра стояли поруч із […]...
- Твір на тему: Подарунок на день народження (твір-розповідь) Вчора був мій день народження. Як я його чекав! Це моє улюблене свято. Подарунки, святковий пиріг. Я запросив своїх друзів з класу – Сашка, Олега, Андрійка і Оленку. Вони подарували мені чудові книжки, олівці, конструктор. Мама приготувала величезний пиріг, і, коли всі гості сіли за стіл, ми запалили святкові свічки. Як чудово було! Ми грали […]...