Головна ⇒ 📌Довідник з української літератури ⇒ КУПАЙЛО (КУПАЛО)
КУПАЙЛО (КУПАЛО)
КУПАЙЛО (КУПАЛО) – давньоукраїнський бог родючості, врожайного літа, лікарських рослин та добробуту. Свято К. з масовими ігрищами, поклонінням вогню й воді відзначалося в ніч з 23 на 24 червня. До святкового ритуалу входило: запалювання ЖИВОГО ВОГНЮ (від тертя дерева об дерево), плетіння дівчатами вінків і кидання їх у воду, стрибання, через вогонь (“очищення”), прикрашання худоби вінками й дзвіночками, спалювання опудала МАРИ (смерті), одягання масок з метою “обманути злих духів” і-т. п. Вважалося, що зібрані в купальські дні лікарські рослини мають найбільшу цілющу силу.
З XIV ст. день К. стає великим народним святом в українській обрядовості. (За О. Афанасьєвим, П. Трощиним).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- Купайло, Купайло! скорочено – Календарно-обрядові пісні – Купайло, Купайло! Де ти зимувало? – Зимувало в лісі. Ночувало в стрісі (1). Зимувало в пір’ячку. Літувало в зіллячку. (1) Стріха – нижній край солом’яної покрівлі селянської хати. Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): У пісні прославляється міфічна істота дохристиянських часів – Купайло – символ літа, розквіту природи. Купальська народно-обрядова пісня побудована у формі […]...
- КУПАЙЛО Бог літнього сонцевороту (сонцестояння), покровитель шлюбу, кохання, продовження роду; походить від слова купа – поєднання статей, вступ у шлюб; купайлицею також називається ритуальне вогнище цього свята, де священну роль виконують вогонь і вода як засоби очищення (пор. також слово “купатися”. В Україні збереглася назва Купальського вогнища – собітка (від “со-битіє” – “зібрання”, “буття разом”). Наші […]...
- Купайло, Купайло! Скорочено – Купайло, Купайло! Де ти зимувало? – Зимувало в лісі. Ночувало в стрісі1. Зимувало в пір’ячку. Літувало в зіллячку. 1 Стріха – нижній край солом’яної покрівлі селянської хати. Коментар У пісні прославляється міфічна істота дохристиянських часів – Купайло – символ літа, розквіту природи. Купальська народно-обрядова пісня побудована у формі трохи задерикуватого діалогу з використанням традиційних […]...
- Купальські пісні Пісні язичницького, купальського змісту; супроводжують розваги молоді під час літнього свята Купайла, що триває всю ніч. Купайло, за язичницькими віруваннями, – Бог шлюбу і земних плодів. У цей день земля має найбільшу силу, яку віддає цілющим травам. До схід сонця треба було збирати трави. Перед початком збирання приносили жертву землі клали хліб-сіль або монету як […]...
- КОЛЯДА КОЛЯДА – давньоукраїнська богиня неба, мати Сонця, дружина Дажбога (у давніх поляків та литовців – КОЛЕНДА, молдаван та румунів – КОЛИНДА). Один із найбільших та найшанованіших персонажів’міфології українців. Ім’я походить від слова КОЛО – стародавньої назви Сонця (у скіфів КОЛО – КЕАЙС). За легендою, К. щороку в найдовшу ніч зими народжує БОЖИЧА – нове Сонце, […]...
- Купальські пісні Купальські пісні – вид календарної обрядової лірики, яка з часів язичництва супроводжувала обряд величання бога плодючості, згоди і любові – Купайла, або Купала. До новітнього часу цей святковий обряд дійшов фрагментарно, із запровадженням християнства він поєднався зі святом Івана Хрестителя (відбувався в ніч з 23 на 24 червня за ст. ст.), став називатися в народі […]...
- Купальські пісні – КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВА ЛІРИКА ЛІТНЬОГО ЦИКЛУ Українська література 6 клас КРАСНЕ ЛІТЕЧКО ПРИЙШЛО… КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВА ЛІРИКА ЛІТНЬОГО ЦИКЛУ Купальські пісні КУПАЙЛО. КУПАЙЛО Купайло, Купайло, Де ти зимувало? Зимувало в лісі, Ночувало в стрісі; Зимувало в пір’ячку, Літувало в зіллячку. ЗАПЛЕТУ ВІНОЧОК Заплету віночок, Заплету шовковий, На щастя, на долю, На чорні брови. Ой пущу віночок На биструю воду. На щастя, на долю, […]...
- РУСАЛЬНІ ТА КУПАЛЬСЬКІ ПІСНІ Українська література 6 клас КРАСНЕ ЛІТЕЧКО ПРИЙШЛО… РУСАЛЬНІ ТА КУПАЛЬСЬКІ ПІСНІ Русальні пісні – відомі в усіх слов’янських народів дуже давні за походженням обрядові пісні, що виконувалися на “русальному тижні” або, як ще називали, “зеленому тижні” (кінець травня – початок червня), коли жито починало колоситися. При цьому малося на меті вплинути на міфічних русалок (мавок) […]...
- Скорочено – У РЖІ НА МЕЖІ Календарно-обрядові пісні – це пісні, що виконуються під час народних свят та обрядів. Спочатку вони були пов’язані з язичницькими віруваннями в сили природи, в духів природи тощо. Завдяки обрядовим пісням люди намагалися улестити духів та приманити багатство, здоров’я, щастя… До кожної пори року існують свої пісні: вони, як вважали у давнину, забезпечують успіхи в господарюванні, […]...
- Комедія масок, або Комедія дель арте Комедія масок, або Комедія дель арте (італ. commedia dell’arte – професійна комедія) – різновид італійського імпровізованого народного театру доби Відродження, що успадкував традиції римської доби. Персонажі К. м. (“слуги”-маски: Бригелла, Арлекін, Серветта, Пульчинелла; сатиричні маски: старий купець Панталоне, а також ліричні герої без масок) були втіленням комічного гротеску, буфонади, яскравого видовища карнавального типу. Як театральний […]...
- Твір на тему: Свято Івана Купала (1 варіант) Історія нашого народу дуже давня. Наших пращурів оточувала сувора природа, що наводила часом жах: бурі та грози, повені та засухи, спека та морози постійно загрожували їм. Незрозумілі явища і звичайне пробудження природи навесні – все це здавалося справжнім чудом. Мало знаючи про навколишній світ, люди намагалися пояснити все впливом магічних сил. Так, у багатьох слов’янських […]...
- ХРЕСТА В ДУШІ НОСИТЬ НЕ ВАЖКО (хрест) Та чи не найбільшого розповсюдження не тільки у слов’ян, але й у багатьох інших народів набув хрест, що його носили на шиї. Він був поширений задовго до виникнення християнства та вважався надійним оберегом від “чорних” сил. З усіх чотирьох сторін (магічність знаку вбачалась саме в його орієнтації на 4 сторони – знак Всесвіту; 4 виміри, […]...
- ДЕНЬ СВЯТОГО ВЛАСА Відзначаємо день святого Власа 24 лютого. За часи запровадження християнства на Русі не вдалося остаточно знищити всіх язичницьких богів, пам’ять про яких збереглася у фольклорі, географічних назвах і віруваннях. Одне з таких стародавніх вірувань – про бога Велеса, покровителя великої рогатої худоби. Ім’я Велеса згадується і в літописах, і в рукописах давніх слов’янських угод. А […]...
- Твір на тему: Рушник Український вишитий рушник символізує гостинність, доброзичливість, чистоту почуттів, безмежну любов до своїх дітей. Він щедро простелений близьким і далеким друзям, гостям. Рушник уособлює не лише естетичні смаки українців, але є також своєрідною візиткою, а точніше – обличчям оселі, а відтак і господині. Колись казали, що дівчина, котра вишиє в житті хоч один рушник, не може […]...
- ЛАДА Богиня материнства, старша Рожаниця, опікунка гармонії, ладу у Всесвіті, мати двох першопочатків життя – Лелі (Води, жіночості) і Полеля (Вогню, мужності). За легендами, у Києві стояв храм богині Лади, де була її статуя, прикрашена коштовностями, її одяг був гаптований золотими нитками. На голові Лади був завжди свіжий трояндовий вінок, вона тримала за руку божественне дитя […]...
- ЗНО – Календарно-обрядові пісні – Народна лірика 1.1. Календарно-обрядові пісні Усе життя наших далеких пращурів було тісно пов’язане з календарем. Одним із найдавніших видів усної поезії народу є календарно-обрядові пісні, які відображали кожен цикл хліборобської праці в різні пори року. У цих піснях дуже часто відтворювався трудовий процес: зображали рухи, які символізують оранку, сівбу, жнива тощо. Усі календарно-обрядові пісні відзначаються ліризмом. Це […]...
- Календарно-обрядова поезія Календарно-обрядова поезія – цикл фольклорних пісенних творів, зміст і виконання яких з доісторичної давнини пов’язані з річним народним відліком часу – народним обрядовим календарем. Первісно цей календар формувався у зв’язку з циклічними змінами у природі, з річним колом сонця, його поворотом на зиму і на літо, з весняним пробудженням та осіннім завмиранням природи. Пращури слов’ян […]...
- Різновиди календарно-обрядових пісень Календарно-обрядова поезія пам’ятка усного мистецтва, в якій яскраво відображені життя, світогляд народу, його погляди на навколишній світ, релігійні вірування на ранніх ступенях історичного розвитку. Питання класифікації. Зародження різновидів календарно-обрядових пісень у доісторичну добу у зв’язку з господарською діяльністю людини, її практичними потребами. Залежність річного циклу обрядів від послідовності сільськогосподарських робіт. Відображення в календарно-обрядових піснях мрій […]...
- КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВА ЛІРИКА ЛІТНЬОГО ЦИКЛУ Українська література 6 клас КРАСНЕ ЛІТЕЧКО ПРИЙШЛО… КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВА ЛІРИКА ЛІТНЬОГО ЦИКЛУ До літнього циклу календарно-обрядової лірики належать так звані русальні пісні. Вони виконувалися у дні Зелених Свят. їх відзначають у сьому після Великодня неділю (п’ятдесятий день після Пасхи). Це свято ще називають Трійцею на честь Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Духа Святого. Трійця – одне з найбільших […]...
- Народні обряди Народні обряди В українських обрядах та традиціях бринить душа народу. Важко уявити Різдво без куті, Великдень – без писанки, Святу Трійцю – без клечання. Кутя – символ урожаю, писанка – народження весняного сонця. Зеленим гіллям наші предки охороняли своє житло від нечистих духів. Ці ритуали виникли на зорі людства, були тісно пов’язані з міфологією, трудовою […]...
- Про Михайла-семилітка – душу і силу народу (за твором А. Лотоцького “Михайло-семиліток”) Відомо, що в казках прихована мудрість народу. Треба лише вміти читати казки і розуміти їх. Я люблю казки на історичну тему, люблю домислювати і уявляти картини далекого минулого. Ось Київ за часів набігів печенізьких орд. Уявляю Золоті ворота, високий мур навколо міста… Казка А. Лотоцького “Михайло-семиліток” – саме про ці часи. Михайлові було всього сім […]...
- ВОЛОС (ВЕЛЕС) ВОЛОС (ВЕЛЕС) – бог худоби, чередників та музик. На думку академіка Б. Рибакова, культ походить з палеолітичних часів, коли це божество ототожнювали з ведмедем, якому поклонялися “хоробрі мисливці, одягнуті в шкури тих звірів, на яких полювали”. Лише в бронзовому віці, як довів Б. Рибаков, Волос-Ведмідь стає богом худоби. За легендами, В.- опікун усього тваринного світу, […]...
- Жанри літнього циклу календарно-обрядової творчості Відповідно до літніх свят та обрядів виділяються такі жанри усної народної Творчості, що їх супроводжували: маївки, русальні пісні, петрівчані пісні, купальські пісні, собіткові пісні, царинні пісні. Маївки (майські пісні) – Твори календарної обрядовості початку літа, назва яких, можливо, походить від “май” (травень) чи “маяти” (прикрашати зеленню) або “мавки” (духи лісу та поля). Ними супроводжувались описані […]...
- Комедія ситуацій Комедія ситуацій – жанровий різновид комедії, розбудований на несподіваному повороті сюжетної лінії, інтризі чи “непередбачуваному” збігові обставин. К. с, відома з античної доби, розвивалася в середньовічних фарсах, у комедії масок, в інтермедіях тощо. До цього жанру зверталися Т. де Моліна (“Чеснотна Марта”), В. Шекспір (“Комедія помилок”), Ж.-Б. Мольєр (“Тартюф”), М. Гоголь (“Ревізор”), І. Котляревський (“Москаль-чарівник”), […]...
- ДЕНЬ ІВАНА КУПАЛА (Різдво Предтечі) 7 липня православні християни святкують Різдво святого пророка Предтечі та Хрестителя Божого Івана. За церковними переказами, батьки Івана Хрестителя – Єлисавета й священик Захарія з міста Хеврон. Вони аж до старості не мали дітей, але одного разу під час богослужіння Захарії явився архангел Гавриїл. Він став біля кадильного жертовника й провістив народження в Захарія сина, […]...
- Тайна Мари Роже (краткое содержание) – Эдгар По Раскрыв тайну трагической гибели мадам Д’Эспанэ и ее дочери (“Убийства на улице Морг”), Огюст Дюпен снова погружается в свои меланхолические раздумья. Однако роль Дюпена в драме на улице Морг снискала ему у парижской полиции славу провидца, и префектура неоднократно пыталась вновь прибегнуть к его услугам. Очередную попытку полиция предпринимает в связи с убийством молоденькой девушки […]...
- СКАРБНИК Побутує кілька варіантів трактування цього образу. За одним, скарбник – це вірний охоронець скарбів свого господаря, а також помічник в усіх його справах. Проте після смерті господаря він з’являється зі зграєю круків і вириває запродану йому душу. Інший варіант пов’язаний із популярними повір’ями про закопані та закляті скарби, що наділялися надзвичайними властивостями. Ці скарби поділяються […]...
- Обрядові пісні Обрядові пісні – народні поетичні твори, які супроводжують родинні (весілля, похорон) та календарні (колядки, гаївки-веснянки, русальні, купальські, жнивні) обряди. О. п. мають давнє походження. Як і самі обряди, пройшли складні історичні трансформації, зазнали різних нашарувань, забулися, занепали або й зовсім не були зафіксовані. Проте О. п. значно стійкіше витримали випробування часом, ніж необрядові. Суттєвою прикметою […]...
- Влизько Олекса Федорович Дев’ята симфонія Монолог Вогню, вогню! Надлюдської любові! Хай кров кипить у грудях молодих! Беру тебе, о світе мій терновий, В обійми сонячні! Як теплий птах І птах вогненний облітаю серцем По всіх світах. Над людом простягаю Безмежні крила. Хай приходять всі Під їх покрови. Як не знайдуть раю, То знайдуть пекло молодих обіймів, Вселюдських, сильних, що під […]...
- ФАСТНАХТШПІЛЬ Фастнахтшпіль Від fastnacht – масниця, spiel – гра, буквально “масницька гра”) – жанр німецького народного комічного театру. Основою фаст-нахтшпілів були народні звичаї та весняні обряди (вигнання зими, злих духів, торжество родючості). Напередодні Великого Посту влаштовувалися маскарадні карнавальні процесії, які супроводжувались інсценуваннями різних подій повсякденного життя. Спочатку фастнахтшпіль являв собою інсценізований Шванк із 3-4 дійовими особами. […]...
- Свято Івана Купала (I в.) Ой на Купала-Купалочка Не виспалася Наталочка. Погнала бички, дрімаючи, На кілки ніжки збиваючи. Народна пісня В Україні життя хлібороба мало неписаний розпорядок. Календарні обряди відповідали його корінним прагненням: забезпечити щастя родини, високий урожай та плодючість худоби, відвести всіляке зло, передбачити майбутнє і вилинути на нього. Довгі століття через свята й обряди старші покоління передавали молодим […]...
- До бору, дружбонько, до бору Скорочено До бору, дружбонько, до бору Та рубай же сосну здорову. Та рубай же її на заміт. Славне наше гіллечко на весь світ. Гільце-деревце з ялини. Із червоної калини. Із хрещатого барвінку, Із запашного васильку. Коментар Під час весільного дійства існував обряд прикрашання гільця (гілки дерева). Обирали вічнозелене дерево (сосну, ялину), як символ здоров’я, краси та […]...
- ПЕТРІВКА На Петрівку раніше врочисто відзначали поховання язичницького бога Ярила – уособлення сонця. Таким чином народ відтворив результат спостережень за природними явищами: від цього дня – першого дня Петрівки – сонячна енергія іде на спад. У перший день Петрівки не можна ходити до лісу – це небезпечно, оскільки дикі звірі цього дня надзвичайно активні. Сьогодні ж […]...
- Календарно-обрядові пісні Календарно-обрядові пісні виникли ще в первісному суспільстві, їх виконували (виконують) під час обрядів. Більшість обрядів і обрядових пісень пов’язана з календарем. У різні пори року виконували певні обряди й відповідні їм пісні, тому й розрізняють пісні літнього циклу (русальні, купальські, жниварські), зимового циклу (колядки, щедрівки) і весняного (веснянки). Зимовий цикл Колядки виконують під час обряду […]...
- До бору, дружбонько, до бору скорочено – Весільні пісні До бору, дружбонько, до бору Та рубай же сосну здорову. Та рубай же її на заміт. Славне наше гіллечко на весь світ. Гільце-деревце з ялини. Із червоної калини. Із хрещатого барвінку, Із запашного васильку. Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Під час весільного дійства існував обряд прикрашання гільця (гілки дерева). Обирали вічнозелене дерево (сосну, ялину), […]...
- Обрядові пісні Обрядові пісні – один із найдавніших видів фольклору, зміст і форму яких визначила трудова діяльність людини. Розрізнюють обрядову поезію календарну та родинно-побутову. Календарна обрядова поезія пов’язана з порами року й сільськогосподарським календарем. Календарні обрядові пісні: колядки, щедрівки, веснянки, русальні, купальські, обжинкові. Родинно-побутові обрядові пісні: весільні, голосіння. Основні особливості обрядових пісень: закличність, оспівування природи, звеличування праці, […]...
- Контрольний переказ “Сопілка” Контрольний переказ “Сопілка” Якось повертався козак із війни. Ноги в нього боліли. Сів він під ліщину, щоб відпочити. А дерево йому так в очі і припало, лице йому лоскоче. Уподобав він ліщину, а вона йому говорить, щоб він взяв її із собою. Запхнув козак гілочку за пазуху, а вона йому співає. От і зробив він […]...
- Міф Міф (грецьк. mythos – слово, переказ) – розповідь про богів, героїв, духів, потвор та ін., які, на думку давніх людей, брали участь у створенні світу й уособлювали в образній формі незрозумілі для них природні і надприродні сили. Міф був першою і тому наївною формою осмислення людиною оточуючого світу і соціальних відносин. Так, наприклад, вищу силу, […]...
- Каталог Каталог (грецьк. katalogos – список) – систематичний перелік книг, картин, музейних експонатів та інших предметів, складений для полегшення їх розшуку. В бібліотечній практиці складається з метою інформування про фонди даної бібліотеки і сприяння їх використанню. Розрізняють К. алфавітний, генеральний (центральний), службовий, спеціальний, предметний, систематичний, читацький. Зведені К. охоплюють фонди кількох бібліотек з метою кооперування зусиль […]...
- У РЖІ НА МЕЖІ – ПІСНІ ЛІТНЬОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Українська література 6 клас ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ ПІСНІ ЛІТНЬОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ До обрядових пісень літнього циклу належать русальні, купальські та жниварські пісні. Дуже давніми за походженням є русальні пісні. Вони виконувалися під час “русального тижня” (кінець травня – початок червня), коли жито починало колоситися. Наші предки хотіли забезпечити високий урожай і вплинути […]...