Квінт Горацій Флакк До Манлія Торквата (IV, 7)
Квінт Горацій Флакк До Манлія Торквата (IV, 7) Перекладач: Микола Зеров
Джерело: З книги: Зарубіжна література. Хрестоматія для 8 кл./Упорядник Скрипник В. М.-Донецьк: ВКФ “БАО”, 2000. – 668 с. Збігли струмками сніги… Уже зеленіють долини, Закучерявився гай:
В свіжім вбранні земля, і ріки, що в повідь гриміли, В ложе вертаються знов. Грації1 й німфи2,одкинувши шати й серпанки прозорі, Йдуть у веснянім танку…
Все на землі перемінне – так кажуть нам роки текучі Й сутінь померклого дня. Тільки повіє весною – і літо уже на порозі;
Мертва ступає зима. Місяця круг защербиться і знову пливе, повновидий, Смертним віднови нема. В темнім житлі, де владика Еней3, де Анк4 і Гостілій5, Будем ми – порох і тінь.
Хто тобі скаже – докинуть чи ні тобі боги безсмертні Ще один, завтрашній день? Тож потішай свою душу!
Не хочеш, то візьме нащадок Спадки незбуті твої. А як умер ти і Мінос – суддя6 проказав урочисто Праведний присуд тобі,
Вже не воскреснеш, Торквате! Безсила побожність, і рід твій, І красномовство твоє! Бо від підземної тьми не звільнила свого Іпполіта7 Навіть Діана8
Навіть могутній Тесей не подужав зірвать з Піріфоя Вічних Аїдових пут9. 1 Грації (харіти) – богині, що втілювали добре, радісне і вічно юне в житгі; дочки Зевса.
2 Німфи (“діви”) – божества природи, її животворних і плодоносних сил. 3 Еней – син Анхіза та Афродіти (в римлян – Венери). 4 Анк Марцій – легендарний цар Риму. 5 Гостілій Тулл – легендарний цар Риму. 6 Мінос – суддя – легендарний цар Кріту, суддя в Аїді.
7 Іпполіт – син афінського царя Тесея і цариці амазонок Антіопи. Він зневажав кохання і славився як мисливець та палкий прихильник Діани (гр. Артеміди), за що викликав на себе гнів Афродіти, котра надихнула його мачусі Федрі злочинну любов до нього. Коли Іпполіт відкинув її домагання, Федра оббрехала його перед батьком, звинувативши пасинка в насильстві.
Тесей прокляв сина, накликавши гнів Посейдона, й Іпполіт загинув, розтоптаний власними кіньми. Істину відкрила Тесею сама Діана, примиривши батька і вмираючого сина. 8 Діана – в римлян богиня рослинності і покровителька роду. 9 Тесей і цар лапіфів Піріфой, будучи друзями, намагалися викрасти Персефону з Аїду (підземного царства) і були покарані: в подальшому Геракл визволив Тесея, а Піріфой так і залишився прикованим до каменя біля входу в Аїд.





Related posts:
- ДО МАНЛІЯ ТОРКВАТА – КВІНТ ГОРАЦІЙ ФЛАКК (IV, 7) Збігли струмками сніги… Уже зеленіють долини, Закучерявився гай. В свіжім вбранні земля, і ріки, що в повідь гриміли, В ложе вертаються знов. Грації 1 й німфи 2, одкинувши шати й серпанки прозорі, Йдуть у веснянім танку… Все на землі перемінне – так кажуть нам роки текучі Й сутінь померклого дня. Тільки повіє весною […]...
- ДО МЕЛЬПОМЕНИ – Квінт Горацій Флакк (65-8 рр. до н. е.) Звів я пам’ятник свій. Довше, ніж мідь дзвінка, Вищий од пірамід царських, простоїть він. Дощ його не роз’їсть, не сколихне взимі, Впавши в лють, Аквілон2; низка років стрімких – Часу біг коловий – в прах не зітре його. Смерті весь не скорюсь: не западе в імлу Частка краща моя. Поміж потомками Буду в славі цвісти, […]...
- Квінт Горацій Флакк – найвидатніший поет “золотої доби” римської літератури Як відомо, вислів “золота доба” означає період найвищого злету, розквіту чого або когонебудь. Для давньоримської літератури – це час правління імператора Октавіана Августа (кінець І ст. до н. е. – поч. І ст. н. е.), коли розцвіли таланти ліриків Вергілія, Горація, Овідія. Цю добу ще називають “добою Августа” і “золотою добою ” римської поезії, що […]...
- ГОРАЦІЙ (65 p. до н. е. – 8 р. до н. е.) ГОРАЦІЙ (повне ім’я: Квінт Горацій Флакк – Quintus Horatius Flaccus – 65 p. до н. е., м. Венузія – 8 р. до н. е., Рим) – давньоримський поет. Батько його був вільновідпущеником, мав невеликий маєток. Він дав своєму синові добру освіту. Спочатку Горацій навчався […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – ГОМЕР, ТІРТЕЙ, САПФО, АНАКРЕОНТ, ЕСХІЛ, СОФОКЛ, ВЕРГІЛІЙ, ГОРАЦІЙ, ОВІДІЙ 8 клас ГОМЕР, ТІРТЕЙ, САПФО, АНАКРЕОНТ, ЕСХІЛ, СОФОКЛ, ВЕРГІЛІЙ, ГОРАЦІЙ, ОВІДІЙ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Гомер “Іліада”, “Одіссея”” 1. До кого звертається співець? Співець звертається до Музи, що було традиційним для давньогрецьких поем. Нона мала надихнути поета на написання поеми. З дев’яти муз богинею епічної поеми вважали Каліопу. 2. Визначте зміст поеми […]...
- Ті, хто виїздить за море, міняють небо, а не душу (Горацій) ТВОРИ НА НЕЛІТЕРАТУРНІ ТЕМИ Ті, хто виїздить за море, міняють небо, а не душу (Горацій) “У кожного своя доля і свій шлях широкий”, – писав геній нашого народу Тарас Григорович Шевченко. Що ж таке доля? Може, це те, що народжується разом із людиною і веде її по життю? Чи, може, – це ми самі обираємо […]...
- Життєвий і творчий шлях П. Корнеля. Особливості драматургії (“Сід”, “Горацій”, Драматургічні принципи) – ФРАНЦУЗЬКА ЛІТЕРАТУРА XVII СТ. П. КОРНЕЛЬ, Ж. РАСІН ФРАНЦУЗЬКА ЛІТЕРАТУРА XVII СТ. П. КОРНЕЛЬ, Ж. РАСІН 2. Життєвий і творчий шлях П. Корнеля. Особливості драматургії (“Сід”, “Горацій”, Драматургічні принципи) Процес формування класицизму дав відчутні результати вже наприкінці 30-х років XVII століття. Основним жанром нового стилю стала класична трагедія, що зображувала ідеалізовані пристрасті та піднесених героїв. Найвизначнішим представником класичної трагедії на першому етапі її […]...
- ПЛАН – ГОМЕР, ТІРТЕЙ, САПФО, АНАКРЕОНТ, ЕСХІЛ, СОФОКЛ, ВЕРГІЛІЙ, ГОРАЦІЙ, ОВІДІЙ 8 клас ГОМЕР, ТІРТЕЙ, САПФО, АНАКРЕОНТ, ЕСХІЛ, СОФОКЛ, ВЕРГІЛІЙ, ГОРАЦІЙ, ОВІДІЙ ПЛАН Найдавніші пам’ятки літератури I. Ведична література. (Веди – із санскр. букв. – священне знання, або Ведична література – давні пам’ятки індоєвропейської словесності, створювані упродовж II-І тис. до н. е. У точному значенні слова Веди – це чотири збірки: Рігведа (Книга приношення), Самведа (Веда […]...
- Міф про Дедала та Ікара Будівничий Дедал із Афін. Був нащадком царського роду, талановитим Митцем і різьбярем; зводив палаци й храми; особливо талановито виходили У нього скульптури. Учень Дедала – Талос. Це був підліток, але дуже здібний і тямущий; він придумав інструменти: пилку, гончарський круг. Учень Дедала трагічно загинув – упав із висоти; але всі думали, що винен Дедал, і […]...
- Прислів’я та приказки про cуд Судиться – не Богу молиться: поклоном не відбудеш. З багатим не судись, а із сильним не борись. Суд і прямий, та суддя кривий. Відсутній – завжди винен. Із суддею не спор, а з тюрмою не лайся. Суддя в суді, що риба у воді. У судді і брат в неправді буде винуват. Правдивий суддя – що […]...
- Геракл Подвиг сьомий: критський бик – ГРЕЦЬКІ МІФИ МІФИ НАРОДІВ СВІТУ ГРЕЦЬКІ МІФИ Геракл Подвиг сьомий: критський бик Геракл (Геркулес – так його називали римляни) – один із найпопулярніших грецьких героїв, наділений дивовижною силою, син Зевса Й Алкмени. 12 подвигів Геракла стали основою багатьох міфів і творів мистецтва. Свій перший подвиг Геракл здійснив, задушивши величезного немейського лева. Важкою була битва героя з лернейською […]...
- Глібов Леонід Іванович Осел і Соловей Раз у вишневому садочку Лежав Осел у холодочку. Побачив він між рястом Солов’я І став йому гукати: – Здоров, співун! Насилу вглядів я; Який маленький ти, а кажуть, що горлатий. Ану, лишень, утни! Казали у дворі індики, Що ніби ти співать мастак великий, Чи, може, брешуть, вражії сини? Ану, нехай і я почую, Яку там […]...
- Абдулькасим Лахуті Три краплі Абдулькасим Лахуті Три краплі Перекладач: Анатолій Глущак Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр – Одеса: Маяк, 1988.- 232 с. ISBN 5-7760-0115-3 Максиму Горькому З дитинства пам’ятаю, з давніх пір Цю притчу. Розпочався, кажуть, спір Приязних різнобарвних крапелин – Трьох променисто сяючих перлин. Прозора крапля […]...
- Характеристика образа Іполита в трагедіях Еврипида Іполит – головний герой однойменної трагедії. І., що живе в Трезене син афінського царя Тесея, своїм старанним шануванням Артеміди й зневагою, що виявляється до Афродіти, викликав гнів останньої. По її задуму в нього жагуче закохалася дружина Тесея й мачуха І. Федра. Стара годувальниця Федри вирішує будь-що-будь допомогти їй Проти волі Федри вона викликається виступити посередницею […]...
- Скорочено “Лабіринт мінотавра” Міфи Давньої Греції завжди викликали і викликають жвавий інтерес, адже за їх допомогою відчувається зв’язок між минулим і сьогоденням. Особливо цікаво, що з міфів існувало в реальності, а що – плід людської фантазії. Однією із загадок історії є лабіринт Мінотавра. Легенда про Мінотавра Дружина критського царя Міноса народила жахливе чудовисько, яке назвали Мінотавром. Це був […]...
- Ринг скорочено – Борис Олійник І гнів, і жах. І білі маски Облич. І злами рук, як ринв. І от затихло. Тільки пласко Лисніє квадратовий ринг. На рингу не суперник – ворог. Той ворог хитро, як лисиця, Мені готує рішенець. Нахабно в праву рукавицю Кладе для певності свинець. Суддя те бачить. Та… не баче. Вони у змовинах давно. Та й […]...
- Загул Дмитро Юрійович Дифірамб пісні Вільно ритмована мово, Найкраще з земних чудес, Що слово складаєш до слова, – Ти не дарунок небес! Тебе створила людина В сиву давнінь віків, Щоб ти, мов таємна пружина, Торкала то втіху, то гнів. Ти родиш сили могутні, А часом безсилий плач; Мотиви твої незабутні, Хоч забудеться твій сіяч. Хто твій творець, о пісне? Не […]...
- Людина та її світ у античній літературі Починається наша заочна мандрівка у просторі й часі з найдавніших часів. Сьогодні перед нами відкриває свої таємниці антична культура. Вдома ви ознайомились з інформацією підручника про античність. Пригадайте, яку культуру ми називаємо античною. (Культуру Стародавньої Греції та Стародавнього Риму). Якими були хронологічні межі її існування? (Приблизно 1300 років, з VІІІ ст. до н. е. до […]...
- Розкрийте тему патріотичного служіння державі, величі Риму як основного пафосу поеми Вергілія “Енеїда” Поема Вергілія “Енеїда” – це епічний твір, що базується на римській міфології. Поема розповідає про легендарного Енея, троянця, сина царя Трої Пріама, який після падіння Трої заснував Римську державу. Поема сповнена пафосу, величі та гордісті за Рим. Еней змальований суворим воїном, основна мета якого – збудувати свою державу. Заснування Риму Енеєм подається як воля Богів. […]...
- ДЕДАЛ ТА ІКАР – ГЕРОЇ – МІФИ ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ МІФИ ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ ГЕРОЇ ДЕДАЛ ТА ІКАР Колись, за сивої давнини, в Афінах жив великий митець, різьбяр і будівничий Дедал, нащадок царського роду. Кажуть, сама Афіна Паллада навчила його різних ремесел. Дедал зводив великі палаци і храми, що вражали всіх своєю стрункою будовою, а для тих палаців і храмів сам різьбив із дерева постаті безсмертних […]...
- Скорочено РИНГ – БОРИС ОЛІЙНИК І гнів, і жах. І білі маски Облич. І злами рук, як ринв. І от затихло. Тільки пласко Лисніє квадратовий ринг. Там не суперник мій, а ворог Зіперсь бундючно на канат. Над ним у чорному, як ворон, Чаклує хижий секундант. Той ворог хитро, як лисиця, Мені готує рішенець. Нахабно в праву рукавицю Кладе для певності […]...
- Скорочено “Пастух і Король” Лафонтена Всім нашим життям володіють два демони, яким підпорядковані слабкі людські серця. Один з них зветься Любов’ю, а другий – Честолюбством. Володіння другого ширше – у них часом включається й Любов. Цьому можна знайти багато прикладів, але в байці Мова йтиме про іншому. У колишні часи якийсь розумний Король, побачивши, як завдяки турботам Пастуха череди останній […]...
- Віра Івана Франка в щасливий прийдешній день українського народу (за поемою “Мойсей”) І. Поема “Мойсей” – один із найкращих творів Івана Франка. 1. Принизливе становище українців перед владою царської Росії. (Невже тобі на таблицях залізних Записано в сусідів бути гноєм?) 2. Занепокоєння перед наступним поколінням (будуть соромитись своїх батьків, втрачені найкращі національні якості, накинули на себе ярмо рабства). 3. Віра поета в народ, у щасливе майбутнє, в […]...
- Піонери, або Біля витоків Саскуіханни Ранній грудневий вечір 1793 Коні повільно тягнуть в гору великі сани. У санях батько і дочка – суддя Мармадьюк Темпл і міс Елізабет. Суддя – один з первопереселенцев; один з тих, завдяки яким ця недавно дика місцевість перетворилася. З’явилися церкви, дороги, школи. Навколо заможних сіл – оброблені поля. Вечірню тишу порушує гучний собачий гавкіт. З […]...
- Лист Володимира Мономаха Олегу ПРО я, багатостраждальний і сумний!…Послухав я сина свого (Мстислава), написав тобі грамоту: чи приймеш ти її по^-доброму або з наругою, те й інше побачу із твоєї грамоти. Цими адже словами я попередив тебе, чого я чекав від тебе, смиренністю й покаянням бажаючи від Бога відпущення минулих своїх гріхів… Подивися, брат, на батьків наших: що вони […]...
- Життєвий шлях і періоди творчості Ж. Расіна. Естетичні погляди драматурга – ФРАНЦУЗЬКА ЛІТЕРАТУРА XVII СТ. П. КОРНЕЛЬ, Ж. РАСІН ФРАНЦУЗЬКА ЛІТЕРАТУРА XVII СТ. П. КОРНЕЛЬ, Ж. РАСІН 3. Життєвий шлях і періоди творчості Ж. Расіна. Естетичні погляди драматурга Жан Расін народився 21 грудня 1639 року у Ферте-Мілоні у родині провінційного чиновника – працівника суду. Рано втративши батьків, він залишився під опікою своєї бабусі, яка помістила його до колежу міста Бове, а потім до школи […]...
- Чи бувають миші кольоровими? (за поезією Л. Костенко “Кольорові миші”) Розвиток людського суспільства значною мірою залежить від людей, які вміють нестандартно мислити, помічають яскраві фарби там, де для інших все зливається в буденну сіру пляму. Поезія Ліни Костенко “Кольорові миші” теж про нестандартність почуттів, оригінальний підхід до сприйняття дійсності. Талановита поетеса так переплела в невеличкому творі уявне, фантастичне і реальність, що мимоволі перед нами за […]...
- Легендарний кошовий отаман Іван Сірко (за уривком “Побоїще в Січі” з роману В, Малика “Фірман султана”) Легендарний кошовий отаман Іван Сірко (за уривком “Побоїще в Січі” з роману В, Малика “Фірман султана”) У 60-70-ті роки XVII століття Україна не знала людини, яка б могла зрівнятися за популярністю з Іваном Сірком. Вісім разів Запорозька Січ обирала його кошовим отаманом. Загальне визнання, вдячність і любов сучасників дістав Сірко за свою хоробрість, мужність, відвагу, […]...
- Поетична творчість Г. Сковороди Поетична творчість Г. Сковороди І. Створення збірки “Сад божественних пісень”. ІІ. “Сад божественних пісень” – своєрідний ліричний щоденник автора. 1. Змалювання соціальних вад кріпосницької системи у поезії “Всякому місту звичай і права”. 2. Смерть – як суддя, що виносить справедливий вирок усім, хто завдає людям горя на землі (за поезією “De Lіbertate”). 3. Кревний зв’язок […]...
- ДОБРИЙ ВЕЧІР ТОБІ, ПАНЕ ГОСПОДАРЮ – ПІСНІ ЗИМОВОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ Українська література 6 клас ЗИМОВІ ВІЗЕРУНКИ ПІСНІ ЗИМОВОГО КАЛЕНДАРНОГО ЦИКЛУ ДОБРИЙ ВЕЧІР ТОБІ, ПАНЕ ГОСПОДАРЮ Добрий вечір тобі, пане господарю, Радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився. Застеляйте столи та все килимами, Радуйся! Ой радуйся… Та кладіть калачі з ярої1 пшениці, Радуйся! Ой радуйся… Бо прийдуть до тебе три празники2 в гості, Радуйся! Ой радуйся… […]...
- Чого навчився Вася, познайомившись із дітьми підземелля Дружба Васі з дітьми підземелля багато чого навчила маленького хлопчика з багатої сім’ї. Випадково пізнавши таємницю підземелля, Вася побачив зовсім інше життя. Він уперше побачив дітей, що не мали дому, часом просто голодували, а коли їм перепадала ситна їжа, то сумніву не лишалося – це було вкрадене. Але в чомусь вони, бідно зодягнені, нещасні, були […]...
- Педро Кальдерон де ля Барка Монолог Сигізмунда з драми “Життя – це сон” Педро Кальдерон де ля Барка Монолог Сигізмунда з драми “Життя – це сон” Перекладач: Микола Лукаш Джерело: З книги: Від Бокаччо до Аполлінера/Переклади/ К.:Дніпро,1990 Ох, я нещасний! Ох, я безталанний! Боже правий, змилостився, Заміни на ласку гнів! Чим тобі я завинив – Тим хіба, що народився? Безперечно, провинивсь я Саме цим в очах твоїх; Присуди […]...
- Побут і вдачі провінційної Росії в комедії Н. В. Гоголя “Ревізор” 1. Побут чиновницької верхівки. 2. Життя купецтва й міщан. 3. Взаємини чиновників з навколишнім світом. “Ревізор” Н. В. Гоголя є п’єсою, отже, у цьому добутку відсутні опису, характерні для роману, повісті, оповідання. Однак завдяки майстерності автора в комедії жваво й точно відтворені типові особливості побуту російської провінції першої половини XIX століття Слід зазначити, що в […]...
- Антонич Богдан-Ігор Васильович Міста й музи Дубове листя, терези купців, цигани, Щоденний гамір і щоночі вічні зорі. Життя, що найтрудніше із мистецтв. Догана За кожний зайвий день. Жде ніч – суддя суворий. Уста солодкомовні зрадять. Може, спомин Не лишиться з турбот, що нам орали чола. Крило плаща із пліч. Крило вітрів над домом, Вузли димів, що в’яжуть небо з міста колом. […]...
- Медея (переказ) Є міф про героя Ясона, вождя аргонавтів. Він був наслідним царем міста Іолка у Північній Греції, але влада в місті захопив його старший родич, владний Пелій, і, щоб повернути її, Ясон повинен був зробити подвиг: з друзями-богатирями на кораблі “Арго” допливти до східного краю землі і там, в країні Колхіді, добути священне золоте руно, що […]...
- Дисонанс Дисонанс (фр. dissonance, від лат. dissono – недоладно, негармонійно звучу) – неблагозвучність у віршованому тексті, зумовлена вимогами віршового розміру, збігом приголосних (див.: ). Таке явище не часто трапляється в українській поезії: “…сиве павутиння в’є павук й в вікні від дотиків охлялих рук блідо-рожеві спіють баклажани” (Б.-І. Антонич). Дисонансом також називають неточну риму, де суголосні лише […]...
- Коріолан – герой трагедії У. Шекспіра “Коріолан” Історичним прототипом є Кай Марцій Коріолан – римський полководець, про життя якого збереглися напівлегендарні перекази. У 493 р. до н. е. він, ще будучи юнаків, відзначився при взятті Коріол ®, після чого і став називатися К. У 491 р. був вигнаний з Риму за те, що запропонував під час голоду підвищити ціни на казенний хліб. […]...
- Вінграновський Микола Степанович “Не чіпай наші сиві минулі тривоги…” Не чіпай наші сиві минулі тривоги! Ми далеко тепер від інтриг і халеп! Мені сяють – твій ніс, твої плечі і ноги, І ворушиться вгрітий мозолистий степ. Пахне звечора небо осінніми птицями, І повітря стоїть, як зелена ропа. Пахне степ чумаками, волами, мазницями, І вони вже самі виростають в степах! Це не сниться мені!. Татарва […]...
- Забіла Віктор Миколайович “Сидів я над річкою…” Сидів я над річкою Да й дивився в воду; Чому радощей ніколи Я не бачив зроду? Думав, гадав: за що б долі Так мене карати? Чи я хотів кого вбити, Або що б одняти Худобу в кого чужую Або що б украсти? Мабуть, прийдеться нещасним Мені вже й пропасти. Хвиля була превелика, Вітер так і […]...
- Трагедія – провідний жанр літератури класицизму Класицизм сформувався у Франції і звідти поширився у країни Європи. Історичним Грунтом класицизму був абсолютизм, в якому люди того часу бачили запоруку миру, злагоди. Державу більшість митців того часу сприймала як втілення розуму нації. Тому служіння державі та її символу – королю – стає для багатьох письменників виконанням громадянського обов’язку, що лежить вище за особисті […]...