Ленгстон Хуз Статуси і Статуї
Ленгстон Хуз Статуси і Статуї – Того тижня, коли ховали Малькольма N., у Гарлемі було стільки полісменів, наче якийсь їхній з’їзд зібрався. А на півдні в Алабамі, у Селмі, тоді поліція мала стільки роботи – арештовувати негрів, що доводилося спішно приводити до присяги нових полісменів, набраних із ку-клукс-клану,- сказав Простак.- Певне, нью-йоркському муніципалітету це діло обійшлося в півмільйона доларів – держати всю оту поліцію в Гарлемі цілий тиждень, та ще й доплачувати за понаднормові години.
А штат Алабама трохи не збанкрутував,
А негрові хтозна-як важко збитись на три-чотири сотні. Чорношкірий навряд чи спроможеться роздобути стільки грошей, щоб перебратись із Брукліна до Бронкса, вже не кажучи
– Статус обмежень установлено вже давно,- озвався я. – Може, через це динамітники й хочуть ту статую підірвати,- зауважив Простак. – Та я не про статую Свободи. Я говорю про статус обмежень. – Ото й усе, що нам дали,- відказав Простак,- бо статуя Свободи весь час стоїть спиною до Гарлема.
– Вона завжди дивилась у море,- пояснив я,- в той бік, звідки прийшли білі американці. А ви, африканці, прибули південними шляхами, вас висаджували здебільшого у Вірджінії й Каролінах тощо – задовго до того, як Свобода запалила свій смолоскип. – Еге, тоді горіли тільки смолоскипи ку-клукс-клану,- погодився Простак.- Ти знаєш, я, відколи живу в Гарлемі, ще не бачив тієї Свободи в обличчя, але на поштових картках вона гарна. І я сподіваюся, що її не підірвуть перше, ніж я побачу Її в вічі. Як ти гадаєш: звідки люди беруть усі оті бомби та динаміт, щоб підстроювати вибухи, коли тепер навіть хлопчисько петарди не може купити для забавки в день Четвертого липня? Петарди, бач, заборонені.
А брусок динаміту, бомбочку, гвинтівку, пістолет будь-хто може дістати, коли захоче зробити якесь паскудство. А таким мирним людям, як я, краще не попадатись поліції в руки з будь-якою зброєю, хай навіть для самозахисту в ліфті. Що я можу мати при собі, щоб оборонитись від наркомана, коли тому треба тридцять доларів на укол? Правда, наркоман тільки гляне на мене – й зразу побачить, що грошей у мене нема.
Але ж як йому припече, то він ладен у старця торбу відняти. Нехай би місто врядило наркоманський фонд для тих бідолах і платило за їхні уколи, то вони б і не мусили грабувати старих жінок і таксистів. Адже колись були пункти роздачі юшки – під час великої кризи,- то хай тепер будуть пункти безкоштовних уколів.
– А в Англії, власне, так і роблять, як ти кажеш. Там у них є пункти, де наркоман може “заправитись”. А в Нью-Йорку таке вибило б грунт із-під ніг у спекулянтів героїном – і дрібних, і великих, що загрібають на цьому мільйони. І злочинів би наполовину поменшало.
– Згоден,- сказав Простак,- бо тоді наркомани не мусили б грабувати мене, щоб платити отим спекулянтам. Тож нехай муніципалітет не витрачає стільки грошей, щоб держати в шорах сумирних негрів, а трусне гаманцем і вгамує наркоманів. Я гадаю, такому наркоманові й тяжче вдарити та пограбувати стару жінку в Квінсі, ніж негрові зняти колотнечу в Гарлемі. Ті, що встряють у колотнечу, здебільшого здорові лобурі й самі добрі забіяки, тож якось можуть постояти за себе.
А вісімдесятирічна жінка не може. Або як чоловіка чи жінку заскочать у ліфті самна-сам, хай бог милує! Оці ліфти без ліфтерів наче й придумано для грабунків. А в Гарлемі у більшості ліфтів зроду не було ліфтера. Наркомани просто вподобали ліфти у нашому будинку.
Коли на третьому поверсі до ліфта ввійде знавіснілий наркоман, що ти можеш зробити? Або уяви, що ти таксист, сам за кермом, і околиця безлюдна, а позаду сидять хлопці й аж трусяться, щоб добути на укол! Тож нехай краще міська влада запише в новий бюджет пункти безкоштовних уколів. – Піди скажи це в муніципалітеті, то з тебе посміються.
– А може, новий мер і не посміється,- відказав Простак.- То жіночка і з себе непогана, й тямуща. – Еге, місіс Мотлі вродлива жінка,- погодився я. – Мені вона схожа на статую Свободи,- сказав Простак.- І спиною вона до Гарлема не повернеться, бо сама там жила й знає, про що я говорю. Вона знає, що в нас мільйон фараонів і півмільйона наркоманів і що нам треба безкоштовних уколів.
– Щодо мільйона й півмільйона ти загнув,- усміхнувся я.- І переплутав усі проблеми. – То проблеми мене заплутали,- відказав Простак.- Але я сподіваюся, що та’гарненька місіс Мотлі живе не в такому будинку, де ліфт без ліфтера. А як у такому, то хай би міська влада зняла з поста котрогось гарлемського фараона, що стовбичить там на розі, й приставила до неї, щоб охороняв її ввечері, коли вона йтиме з муніципалітету додому.
Бо в нас он скільки наркоманів чатує коло ліфтів без ліфтера, аби добути тридцять доларів на укол, а я не хочу, щоб із моєю статуєю Свободи щось сталося. – Ти маєш на увазі Констанцію Бейкер-Мотлі? – Авжеж,- відповів Простак.
Related posts:
- Ленгстон Хуз Дядько Сем Ленгстон Хуз Дядько Сем – Ніхто не вибирає собі батька, матір і кревних і не відповідає за них,- сказав Простак.- Ми відповідаємо тільки за тих, кого самі собі вибрали, з власної волі. Я вибрав собі Джойс. Мою дружину, і люблю її. А кревна моя – Мінні, ота далека родичка, що причепилась до мене, відколи приїхала […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – ВОЛЬТЕР, Й. В. ГЕТЕ, Ф. ШІЛЛЕР – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО 9 клас ІЗ ЛІТЕРАТУРИ XVIII СТОЛІТТЯ. ПРОСВІТНИЦТВО ВОЛЬТЕР, Й. В. ГЕТЕ, Ф. ШІЛЛЕР ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ 1.Він підготував нас до свободи (за біографією Вольтера). 2.”Це най-най-найбільший із усіх поетів”. В. Стус (За біографією Й. В. Гете). 3. “Я громадянин тих сторіч, що прийдуть”. Ф. Шіллер. (Значення творчості Шіллера) 4.Проблема життєвого вибору в трагедії Й. В. […]...
- ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ 1. Яким постає Вольтер з висловів сучасників та відомих письменників? 2. На які риси його вдачі вони звертають увагу? 3. У чому, на вашу думку, полягає конфлікт повісті? 4. Яка ідея твору “Простак”? 5. Як гуронець опинився у Франції? Знайдіть опис портрета , героя. 6. Хто був першим зустрічним гуронця на французькій землі? Де відбулася […]...
- Простаки сьогодні – хто вони? Якщо порівнювати сучасність з часом, зображеним у повісті Вольтера “Простак”, можна сміливо констатувати великі відмінності. По-перше, геройство випадкових людей під час воєн зведено до мінімуму і практично нехарактерно для західної цивілізації. По-друге, незважаючи на таку ж високу бюрократію (в деяких сферах життя сьогодні вона навіть стала більш високої), особисте життя людей все ж не настільки […]...
- Добро і зло в комедії Вольтера “Простак” Проблема добра і зла, природи і суті добра і зла – вічна проблема, яка завжди хвилювала поетів і мислителів, серед яких був і Вольтер – видатний французький мислитель і майстер слова. Комедія “Простак”- один з найдраматичніших творів письменника, в якому він зобразив конфлікт між “сином природи” та “цивілізованим суспільством” і одночасно вирішує питання про те, […]...
- “Що для мене кохання” за комедією Вольтера “Простак” Проблема кохання і ненависті, проблема добра і зла – це одвічні питання, відповідь на які шукали філософи, письменники і поети, питання, які хвилювали митців різних епох. Звичайно, що пошук відповідей на ці питання на залишився не поміченим і Вольтером – одним з найвидатніших філософів, просвітителів і письменників свого часу. Одним із творів Вольтера, які відображують […]...
- Твір-роздум: “Розмова з Вольтером” Серед усього різноманіття різних письменників завжди можна виділити більш і менш улюблених з них. Це абсолютно нормально, адже у різних людей існують відмінні літературні смаки, і кожен має право любити щось своє. Якщо говорити особисто про мене, то мені надзвичайно сильно подобається творчість Вольтера. У творчості цього письменника є безліч особливостей і характеристик, саме ними […]...
- “Простаки сьогодні – хто вони?” за повістю Вольтера “Простак” Жан-Франсуа Аруе відомий у всьому світі як філософ, письменник, поет, драматург, вчений, захисник свободи і просвітитель Вольтер. “Це була не людина, це був – час” – так сказав про нього В. Гюго. Вольтер щиро вірив в ідею мудрого короля, але врешті решт розчарувався в цій ідеї, бо побачив, що Фрідріх II, який був його ідеалом, […]...
- “Ідейний зміст і проблематика твору “Простак” Вольтера” Повість “Простак” може бути віднесена до жанру філософської повісті, її написання було закінчене автором, Вольтером, у 1767 році. У цій повісті Вольтер розглядає ряд кілька досить цікавих проблем. В часи написання повісті у французькому суспільстві панував абсолютизм, а суспільні моральні норми тодішнього часу мали досить закостенілий характер, і це ставало предметом аналізу в літературі доволі […]...
- Трагізм долі мадемуазель де Сент-Ів і Гурона у повісті “Простак” Герої повістей Вольтера мандрують світом, бачать різні країни, порівнюють їх, зустрічаються з різними людьми, знайомляться з ними і їхніми поглядами. Філософи і дикуни, монахи і королі, солдати і селяни проходять перед читачем як у калейдоскопі. Поезія і повчання, теорія і описи, характери і думки – все це переплітається у повістях у гармонійне єдине ціле. Все […]...
- Проблема добра і зла в комедії Вольтера “Простак” Проблема добра і зла, природи і суті добра і зла – вічна проблема, яка завжди хвилювала поетів і мислителів, серед яких був і Вольтер – видатний французький мислитель і майстер слова. Комедія “Простак”- один з найдраматичніших творів письменника, в якому він зобразив конфлікт між “сином природи” та “цивілізованим суспільством” і одночасно вирішує питання про те, […]...
- Водевіль Водевіль (фран. vaudeville) – легка комедійна, переважно одноактна п’єса з анекдотичним сюжетом, виповнена динамічними діалогами, піснями, танцями. Започаткована у Франції в XV-XVI ст., але як драматичний жанр остаточно оформилася у ” XVIII ст. В Україні В. має і свої національні джерела, передовсім *- інтермедії. Відомі автори В. – І. Котляревський (“Москаль-чарівник”), В. Гоголь (“Простак, або […]...
- Ідейний зміст повести Вольтера “Простак&;amp;;amp В 1767 році Вольтер створює повість “Простак”. Тут уперше у філософській прозі він переносить дію з екзотичних країн у Францію. Людина, що здатна “сприймати всі предмети в неспотвореному виді, гурон по вихованню, француз по народженню виявляється в середовищі французького дворянства й духівництва XVIII сторіччя, де панують беззаконня, шпигунство, доноси, релігійні переслідування, корупція королівської адміністрації Проводячи […]...
- “Характеристика героїв твору Вольтера “Простак” І Повість видатного французького філософа і письменника Вольтера під назвою “Простак” вперше побачила світ у 1867 році. У ній автор звернувся до проблеми застарілості моральних норм тогочасного суспільства, суспільства у часи процвітання європейського абсолютизму. Головним героєм твору, який вступає у конфлікт з дійсністю, Вольтер робить “природну людину” – двадцятирічного юнака, за походженням француза, а за […]...
- Поясніть ідейний зміст і зазначте особливості композиції філософської повісті Вольтера “Простак” У повісті “Простак” показана доля так званої “природної” людини, яка виросла у віддаленні від цивілізації. Ідея “природної людини” – одна з головних у Просвітництві. Багато хто з просвітників вважали сучасний для них суспільний лад неприродним, який лише псує людину. Вольтер був одним з тих просвітників, хто гостро критикував суспільні вади. Вихід він бачив у зверненні […]...
- Дорослі діти війни за оповіданням М. Вінграновського “Первінка” Нещодавно я прочитав оповідання Миколи Вінграновського “Первінка”. Цей твір вражає майстерним змалюванням післявоєнної розрухи. У ньому також йдеться про патріотизм і душевну щирість післявоєнного люду. Ішли останні місяці війни. У напівзгорілій хаті жила селянська родина, яка складалася з жінки Марії та трьох її дітей. Найстаршому йшов дванадцятий рік. Злидні були страшні, але Марії вдалося назбирати […]...
- Згубний вплив грошей (за п’єсою “Сто тисяч”) ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Згубний вплив грошей (за п’єсою “Сто тисяч”) Гроші… Для когось вони відіграють важливу роль, хтось має скромні грошові потреби, але, звичайно, без грошей обійтись неможливо. Любов до грошей – ось що об’єднує персонажів п’єси Карпенка-Карого “Сто тисяч”. Герасим Калитка, сільський багатій, прагне на всьому заробити і наскладати якомога більше грошенят. Він жорстоко експлуатує […]...
- Лист до Вольтера по твору “Простак” Прочитавши ваш останній твір “Простак”, я просто вражений. Я не можу собі уявити як можна так гарно, так легко і водночас зрозуміло писати. Мені дуже подобається ваш твір, він є дуже цікавим та сповнений пригод. Мої враження про цей твір є дуже добрим. У цій повісті є любовна інтрига – герой закохується в мадемуазель де […]...
- Антирелігійні мотиви у повісті Вольтера “Простак” Французький просвітитель XVІІІ століття, Вольтер був запеклим ворогом будь-якої релігії. Він показував у своїх творах лицемірство служителів церкви, їхнє святенництво. Своє ставлення до церкви письменник висловлював у драмах “Магомет”, “Орлеанська діва”, у філософських повістях, зокрема у повісті “Простак”. На берег цивілізованого суспільства море викидає невідомого юнака, про якого люди вирішили, що він індіанець. Новоприбулого назвали […]...
- Скупий характеристика образа Гарпагона Гарпагон – батько Клеанта й елизи, закоханий у Мариану. Історію, розказану Плавтом, Мольер переносить у сучасний йому Париж. Гарпагон живе у власному будинку, він багатий, але скупий. Скнарість, дійшовши до вищої межі, витісняє всі інші якості особистості персонажа, стає його характером. Скнарість перетворює Г. у теперішнього хижака, що відбито в його ім’ї, утвореному Мольером від […]...
- “Гроші – всьому голова” (за п’єсою І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) I. “Сто тисяч” – найкраща сатирична комедія в українській драматургії (написана 1890 року; змальовано суттєві зміни в житті села після скасування кріпацтва; головне – показ руйнування людської особистості під впливом грошей). II. Нові хазяї на селі (“Жолудь – десять тисяч десятин, Чобіт – п’ять тисяч десятин, Пузир – три тисячі”; Калитка теж тягнеться за ними): […]...
- De libertate – Григорій Сковорода Скорочено Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівняши все злото. Проти свободи воно – лиш болото. О, якби в дурні мені не пошитись, Щоб без свободи не міг я лишитись. Слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою! Коментар Найбільша цінність для ліричного героя (а разом […]...
- Висміювання зажерливості сільського глитая в комедії “Сто тисяч” Драматургічна творчість Івана Карпенка-Карого – цс найвище досягнення українського класичного театру корифеїв. П’єси цього видатного митця визначаються художньою досконалістю, багатоплановістю. Так, у комедії “Сто тисяч” виявляється щедрий талант сатирика, який з огидою і зневагою ставився до фанатичної жадібності і зажерливості сільських хазяїв – глитаїв. Сюжет цього твору становлять події, пов’язані з невдалими шахрайськими намірами “предприїмчивого […]...
- Григорій Сковорода – De Libertate (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) Григорій Сковорода De Libertate Що є свобода? Добро в ній якеє? Кажуть, неначе воно золотеє? Ні ж бо, не злотне: зрівняши все злото. Проти свободи воно – лиш болото. О, якби в дурні мені не пошитись, Щоб без свободи не міг я лишитись. Слава навіки буде з тобою, Вольності отче, Богдане-герою! Критика, коментарі до твору, […]...
- “Я народився вільним, як вітер…” (“Простак”) Просвітництво кінця XVІІІ -” початку XІX століття називають літературною епохою, що сколихнула літературне життя. Це був початок виникнення сентименталізму як, напряму в літературі, з’явився новий жанр, що продовжує свій розвиток і донині, – це філософська повість. Серед засновників нового жанру був і Вольтер – відомий на той час письменник-гуманіст. Неперевершені за змістом і філософським осмисленням […]...
- Коротко про “De libertate” Літературний рід : лірика. Жанр : ліричний вірш. Вид лірики : патріотична. Провідні мотиви : воля – найбільше багатство, уславлення Б. Хмельницького. Віршовий розмір : дактиль. Тип римування : суміжне. Про твір : для ліричного героя воля – найбільше багатство. Григорій Сковорода переймався долею селян, які за кріпацтва були віддані поміщикам у довічне рабство, тому […]...
- Тема грошей у повісті О. Бальзака “Гобсек” Тема грошей у повісті О. Бальзака “Гобсек” В історії світової літератури чимало історій про скнар, так що Гобсек з повісті Бальзака – образ не новий. Але от що справді цікаво, що письменник за допомогою свого героя дослідив усебічно проблему грошей. Отже, Гобсек знає гроші професійно, бо він лихвар, тобто людина, що дає гроші під заставу. […]...
- Краса подвигу (за поемою А. Малишка “Прометей”) Краса подвигу (за поемою А. Малишка “Прометей”) І. Зображення подвигу людей під час Великої Вітчизняної війни у творах української літератури. II. Характеристика образу бійця з поеми А. Малишка “Прометей”. 1. Велика любов до Батьківщини. 2. Сила волі та здатність до самопожертви заради свободи українського народу. 3. Вірність військовому обов’язку. 4. Глибока віра в перемогу над […]...
- Твір на тему: Що таке свобода? (Твір міркування з елементами цитування) Людина завжди у всі часи прагнула до свободи. Тільки розуміння свободи у всіх різне. Я думаю, що свобода – це, в першу чергу, свобода від забобонів. Забобони обмежують здібності людини, оскільки в більшості випадків засновані на помилкових знаннях і виводах. Свобода – це свобода вибору. Людина винна сама вибирати, де йому вчитися і працювати, де […]...
- “Характеристика образу Простака” за повістю Вольтера “Простак” Повість “Простак”, яку Вольтер написав у 1767 році, стала значним явищем філософської прози того часу. В цьому творі автор зробив великий крок вперед на шляху зближення живої сучасності і літератури. Події, що відображені у повісті, розгортаються у Франції і майже повністю звільнені від екзотичного маскування. Якщо в “Кандиді” і “Задигі” письменник камуфлює об’єкт критики або […]...
- “Як Вольтер у творі “Простак” розкрив своє бачення ідеї природної людини” Філософська повість “Простак” вперше побачила світ в 1767 році. У ній Вольтер звернувся до проблеми закостенілості суспільних моральних норм, що існували в період процвітання французького абсолютизму. Центральною фігурою, яка вступає в конфлікт із сучасністю, автор робить “природну людину” Руссо – двадцятидворічного юнака, француза за походженням, але гурона з виховання. Головний персонаж повісті, який виріс серед […]...
- Прагнення добровільної втрати свободи (за казкою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) Прагнення добровільної втрати свободи (за казкою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) Майже сто років “Лісова пісня” чарує читачів та глядачів. Цей драматичний шедевр Лесі Українки, мабуть, можна читати протягом усього життя, і кожного разу будеш відкривати новий зміст, нову мудрість. Для дітей “Лісова пісня” – прекрасна казка про любов і зраду, про лісову та водяну силу. […]...
- “Простак” Вольтера як дзеркало життя епохи Просвітництва До якої епохи належить творча діяльність Вольтера? Творчість Вольтера є складовою частиною епохи Просвітництва, яка є філософсько-ідеологічним течією XVІІІ ст. і позначилася у всіх сферах мистецтва, в тому числі і в літературі. Для епохи Просвітництва були характерними такі завдання: просвіта населення, поширення культури наукового знання, поліпшення життя з допомогою культури. Епоха Просвітництва була характерною боротьбою […]...
- Гроші – рушійна сила (за новелою О. де Бальзака “Гобсек”) І. Бальзак – один із найвидатніших романістів XІX ст. ІІ. Згубна влада грошей над людьми. 1. Лихвар, який робить гроші із грошей (одне бажання Гобсека: неподільно володіти усе більшою кількістю грошей; гобсек вольовий, розумний, спостережливий: розуміє, що живе у злому світі, тому відповідно до цього і будує своє життя; любов до золота, прагнення до збагачення […]...
- Коли я читаю гуморески Остапа Вишні Коли я читаю гуморески Остапа Вишні Усмішки, фейлетони, нариси Остапа Вишні – це перлини в українській літературі. Поринаючи в світ дотепної мови, життєрадісних героїв, народного гумору, веселого мисливського жарту, переживаєш чудові хвилини естетичної насолоди, відчуваєш, як світлішає на душі та відлягає від серця. А вдивляючись у просте мудре обличчя письменника, думаєш спочатку, що йому легше […]...
- Основа сюжету твору “Простак” Увага Вольтера і як письменника, і як мислителя була зосереджена навколо проблеми життя людини у суспільстві. Першочерговим завданням він бачив тут необхідність виробити раціональним шляхом – через узагальнення відповідного суспільного досвіду – стрижневі принципи людського існування, причому смисл життя окремої індивідуальності він розглядав у непорушному зв’язку з усією людською спільнотою. Відтак пошук відповідної соціальної організації […]...
- Влада золота у повісті Оноре де Бальзака “Гобсек” “Художник, – стверджував Бальзак, – це людина, що звикла робити зі своєї душі дзеркало, в якому відіб’ється весь світ”. Навіть у невеликій повісті Бальзакові вдалося показати реалістичну картину сучасної Франції, розкрити головну рису цього суспільства – матеріальну зацікавленість, владу грошей. Безжалісність і нещадність головного героя повісті “Гобсек”, чиїм ім’ям її названо, вражають. Ім’я Гобсек стало […]...
- П’єса І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” як викриття користолюбства Наприкінці XIX – початку XX століття театральне мистецтво України переживало піднесення, ставала більш важливою його роль у культурному та громадському житті. Цей розквіт українського театру пов’язаний, не в останню чергу, з драматургією І. Карпенка-Карого та його діяльністю як режисера й керівника трупи. Українська драматургія того часу була під владою літературних штампів. Популярними були псевдокомічні п’єси […]...
- Тема вірності Батьківщині в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Тема вірності Батьківщині в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” “Євшан-зілля” – це поетична інтерпретація легенди про юного половця, якого взяв полон Володимир Мономах. Життя хлопчика в чужині було розкішним: він ні в чому не знав відмови, жив у достатку. Все було б гаразд, але на Батьківщині половця залишився батько, що дуже тужив за сином і хотів […]...
- Моральне падіння людини, яка йде до мети злочинним шляхом (за комедією І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) І. Карпенко-Карий – талановитий драматург-новатор останніх десятиріч XIX – початку XX століття, який збагатив українську літературу драматичними творами різноманітних жанрів – історичною, соціально-побутовою, соціально-психологічною драмами, соціальною комедією, реалістичною трагедією з гострим соціальним конфліктом. У своїх п’єсах І. Карпенко-Карий створив галерею образів людей, якими керували в житті жага наживи, влада грошей, манія збагачення. У комедії “Сто […]...