Леонід Глібов – Синиця
ГЛІБОВ ЛЕОНІД СИНИЦЯ
Синиця славу розпустила, Що хоче море запалить, Що море буцімто згорить,- Така, бач, є у неї сила. За вітром слава полетіла По всіх усюдах і кутках, По байраках і по садках, Далеко – аж за синє море… Усім, хто був на морі, горе! Ану – до берега тікать, Мерщій добро своє ховать Од проклятущої Синиці.
Як назлетілось тії птиці, Як назбиралося звірей, Людей – Дивитися на чудасію!.. А пересудливі жінки Побрали ще й ложки,
Бо мали ту надію, Як море стане закипать, Щоб юшки добре посьорбать, Якої й зроду не сьорбали (Вони вже, бачте, позвикали Скрізь по обідах куштувать). От ждуть вони, стоять. Усі баньки повитріщали… – От-от уже почне кипіть, – Хто-небудь нищечком мовляє, – Ось цитьте, зараз запалає… – А море все собі гуляє, І не кипить, і не горить. Так що ж Синиця?..
Та мовчить! І запалить не запалила, А тільки слави наробила Та з сорому й сховалася кудись. За сюю капосну дурницю Полаяли Синицю Та й розійшлись. Яка ж в сій байці, братця, сила?
А та: ніколи не хвались, Поки гаразд не зробиш діла. 1853
Related posts:
- Глібов Леонід Іванович Сила Щоб хуторну хандру прогнати, Один вигадливий Панок Задумав до себе розумних наскликати І світом мудрості розбуркать свій куток. На раду він покликав Кума, Бо між розумними то був найкращий цвіт: Він і мовчить розумно, і розумно дума, Бо знав людей і бачив світ. Приїхав Кум – і почали судити: – Отак і так,- Пан каже,- […]...
- Леонід Глібов – Вовк та ягня ГЛІБОВ ЛЕОНІД ВОВК ТА ЯГНЯ На світі вже давно ведеться, Що нижчий перед вищим гнеться, А більший меншого кусає та ще й б’є – Затим що сила є… Примір не довго б показати, Та – цур йому! Нащо чіпать?.. А щоб кінці як-небудь поховать, Я хочу байку розказати. Улітку, саме серед дня, Пустуючи, дурне Ягня […]...
- Глібов Леонід Іванович Вовк та Ягня На світі вже давно ведеться, Що нижчий перед вищим гнеться, А більший меншого кусає та ще й б’є – Затим що сила є… Примір не довго б показати, Та – цур йому! Нащо чіпать?. А щоб кінці як-небудь поховать, Я хочу байку розказати. Улітку, саме серед дня, Пустуючи, дурне Ягня Само забилося до річки – […]...
- Глібов Леонід Іванович Вовк і Кіт В село із лісу Вовк забіг… Не думайте, що в гості, братця! Ні, в гості Вовк не забіжить; А він прибіг, щоб де-небудь сховаться; Проклятий люд з собаками настиг… І рад би Вовк в які ворота вскочить, Та лишенько йому,- куди не поглядить – Усюди Вовченька недоленька морочить,- Хоч сядь та й плач; Ворота, як […]...
- Глібов Леонід Іванович Мишача рада Задумала Мишва вчинить велике діло, Щоб слава загула про них По всіх усюдах, щоб вдивило Не то людей – котів дурних. Мишей до біса назбігалось. Чимало й Пацюків зібралось, Старих і молодих. От в кухві тій, що з борошном стояла, Уся громада посідала – Розслухать, що і як. Найстаршенький Пацюк мовляє так: – Оце зібрались […]...
- ВОВК І КІТ – Леонід Глібов (1827-1893) Українська література 6 клас КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Леонід Глібов (1827-1893) ВОВК І КІТ В село із лісу Вовк забіг… Не думайте, що в гості, братця1 Ні, в гості Вовк не забіжить; А він прибіг, щоб де-небудь сховаться: Проклятий2 люд з собаками настиг3… І рад би Вовк в які ворота вскочить, Та лишенько йому: куди не […]...
- Глібов Леонід Іванович Диковина Ішли у город дечого купити Два чоловіка із селян – Гордій та Севастян. Гордій умів на світі жити, Куток свій щиро поважав, Далеко щастя не шукав,- Шукають щастя нещасливі,- Воно само його знайшло, В своїм добрі, на рідній ниві І виросло, і розцвіло. От Севастян – се друге діло; Тому інаково щастило, Не близький світ […]...
- Глібов Леонід Іванович Цікавий Раз край дороги Влас копиці волочив. Вродило сіно – весело й робилось… От як надвечір сонечко схилилось, Мій Влас полуднувати сів. Глядить – щось їде по дорозі… Йому й байдуже, хто на возі… Коли зближається – аж то Кіндрат, Всесвітній кум і сват. – Здоров, Кіндрате! – Влас гукає.- Куди се бог носив? – А […]...
- Глібов Леонід Іванович “Раз уночі я в ліс ходив…” Раз уночі я в ліс ходив… Скажу по правді, гріх брехати: Я нищечком тоді хотів, Щоб папоротнику дістати. Не раз, не два я чув про те – Хто його знайде, кажуть люде, В ту саму ніч, як він цвіте, Тому усюди щастя буде, Поткнувсь я в ліс – і драла дав, Бо з переляку чуб […]...
- Глібов Леонід Іванович Пан на всю губу В якійсь далекій стороні… В Німеччині… в Туреччині… Так ні!. (Таку ледачу пам’ять маю, Що й не згадаю). Далеко десь, серед чужих країв, Пан на всю губу жив, У розкоші, як пану подобає; Суддею б то, чи що, служив (Чи справді є там суд – хто його знає!)… Жив, хороше і їв, і пив, Нічого […]...
- Глібов Леонід Іванович Перекотиполе Котилося через поле Перекотиполе – Довідаться щастя й горя Край Чорного моря. Розходилися поляне, Аж серденько в’яне: Одні на сміх піднімають, Другі дорікають. – Тю-тю, дурний, розігнався! Будяк обізвався.- Чого тебе вража сила Отут розносила! – А Півники-самохвали І собі пристали, Як горохом обсипають, Сміються, гукають: – А куди, джигуне милий, Наш орле безкрилий, Несе […]...
- Глібов Леонід Іванович Лисиця і Ховрах – Куди се ти, кумасенько, біжиш? Даєш, неначе з ляку, драла,- Гука Ховрах,- ні на що не глядиш, Мене б то й не пізнала! – Ох, голубе! – Лисиця застогнала,- Бодай би вже й не жить, Як отаке терпіть! – Що ж там таке? Яка причина? – Ховрах допитує куму. А та йому: – Напасть […]...
- Глібов Леонід Іванович Вовк та Зозуля Надумавсь Вовк, що жить йому погано: Не з’їсть, не засне до пуття, Що вік його минає марно, Що треба кращого шукать собі життя… Сидить він раз під дубом та й куняє, Ніхто його не розважає,- Аж чує – на вербі, Між листям десь, Зозуля закувала: – Ку-ку! Добривечір тобі! А що се, Вовчику, чи не […]...
- Синиця і термометр (твір з елементами розповіді й опису) Цього дня, як і звичайно, я прийшов зі школи додому і сів за комп’ютер. Уроків було задано небагато, і я вирішив погратися. Але несподівано мою увагу привернуло дивне стукотіння, яке чулося з балкона. Там у нас годівниця для птахів, але на цей момент у ній корму не було, але не було й птахів. Постукування тривало. […]...
- Синиця й термометр (твір з елементами оповідання й опису) У цей день, як і завжди, я прийшов зі школи додому й сіл за комп’ютер. Уроків було задано небагато, і я вирішив пограти. Але зненацька мою увагу залучив дивний стукіт, що чувся з балкона. Там у нас годівниця для птахів, але на цей момент у ній корму не було, але не було й птахів. Постукування […]...
- Глібов Леонід Іванович Дуля І Гуляло море на просторі, З далеких гір туман глядів, Як свічечки, блищали зорі, І місяць весело світив. Була безсонная година; Не спала ніч, ніхто не спав, Не спала тихая долина, Вітрець губатий жартував, Десь деренчав деркач горлатий, Кигикав чайчин голосок, Посвистував кулик дзьобатий, Дзинчав комар, гудів жучок; В гаю русалочки гуляли, Вінок із квіточок […]...
- Леонід Глібов – Зозуля і півень ГЛІБОВ ЛЕОНІД ЗОЗУЛЯ Й ПІВЕНЬ – Як ти співаєш, Півне, веселенько… – А ти, Зозуленько, ти, зіронько моя, Виводиш гарно так і жалібненько, Що іноді аж плачу я… Як тільки що почнеш співати, Не хочеться й пшениченьки клювати,- Біжиш в садок мерщій… – Тебе я слухала б довіку, куме мій, Аби б хотів співати… – […]...
- Глібов Леонід Іванович Жаби Обридло Жабам, як на гріх, В болоті жити самостайно; Ніхто їх не чіпав, дурних, Жили та гралися звичайно… Так ні, ще треба би не так, І стали радить: – Квак та квак! Чом короля у нас немає? Усякий дурень теє знає: Орел – у птиць, Лев – у звірей, Є королі і у людей,- Хіба […]...
- МУХА Й БДЖОЛА – ЛЕОНІД ГЛІБОВ Українська література 6 клас ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ ЛЕОНІД ГЛІБОВ МУХА Й БДЖОЛА Весною Муха-ледащиця Майнула у садок На ряст, на квітки подивиться, Почуть Зозулин голосок. От примостилась на красолі Та й думає про те. Що як то гарно жить на волі, Коли усе цвіте. Сидить, спесиво1 поглядає, Що робиться в садку; Вітрець тихесенько гойдає, Мов панночку […]...
- Глібов Леонід Іванович Кундель У полі тихому жив у норі Хом’як; На самоті скучав він, неборак! Подивиться кругом – багато поля Комусь дала щаслива доля; І глянуть весело, і любо походить, Не те що у норі сидіть. Он двір стоїть багатиря гладкого, Неначе городок; Чого нема у його? Будинок і садок… Надумався Хом’як себе розвеселити – І насадив маленький […]...
- Леонід ГЛІБОВ (1827-1893) Літературне читання 4 клас – О. Я. Савченко – Освіта 2015 РОЗДІЛ ШОСТИЙ. РОЗПОВІДІ ПРО НАС САМИХ Леонід ГЛІБОВ (1827-1893) Пригадай, що тобі відомо про видатного українського байкаря Леоніда ГЛІБОВА (1827-1893). Дитинство майбутнього байкаря минуло серед розкішної природи Полта́вщини в селі Великий Поді́л. Початкову освіту хлопчик здобув удома – його навчала матінка. Потім він навчався […]...
- Глібов Леонід Іванович Хазяйка і Челядки Колись жила Госпоженька старенька, Багата і скупенька, Два віки б то, чи що, хотіла жить; Ввесь день клопочеться і не приляже, Вночі не переспить. “Ви б заспокоїлись,- було хто-небудь скаже.- І докіль турбуватись вам? Нехай би вже унукам та синам”. Бабусенька була розумниця велика, Усе було одно твердить: “Давненько сказано: своя рука владика. Мене вже, […]...
- Глібов Леонід Іванович Остапова правда Питалися хлопці старого Остапа: “Дідусю наш милий! Скажи, лишень, нам – Ти в світі нажився, всього надивився По селах далеких, чужим городам… З якої причини, відколи ми бачим, Все військо та військо, щодня воно йде, Мов темная хмара в степу бовваніє, Мов тая діброва шумить і гуде?” Нахмуривсь Остап та накручує вуси (А вуси в […]...
- Леонід Глібов – Мірошник ГЛІБОВ ЛЕОНІД МІРОШНИК Мірошник мав хороший млин. В хазяйстві неабищо він: Про се гаразд усякий знає, Хто хлібець має. Млин у Мірошника був водяний. Мірошник той Хомою звався, І був він чоловік такий, Що не гаразд за діло брався; А інший раз Буває дорогий і час. Вода раз греблю просмоктала… Ну що ж! Узять би […]...
- Леонід Глібов – Цуцик ГЛІБОВ ЛЕОНІД ЦУЦИК Раз на вікні, у панському будинку, Патлатий Цуцик спочивав; То ляже на бочок, то догори на спинку Або на лапки морду клав. Якраз проти вікна, звичайно під барканом, Дворовий пес Бровко лежав І думав: “Бач, яким він паном, Ледачий Цуцик, став”. – Здоров був, Цуцику! Знічев’я спочиваєш? – Прийшовши під вікно. Бровко […]...
- Леонід Глібов – Жаба й Віл ЖАБА Й ВІЛ Раз Жаба вилізла на берег подивиться Та й трошечки на сонечку погріться. Побачила Вола Та й каже подрузі тихенько (Вигадлива була!): – Який здоровий, моя ненько! Ну що, сестрице, як надмусь, То й я така зроблюсь? От будуть жаби дивуваться! – І де вже, сестро, нам рівняться… – Казать їй друга почала; […]...
- ЩУКА – ЛЕОНІД ГЛІБОВ Українська література 6 клас ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ ЛЕОНІД ГЛІБОВ ЩУКА На Щуку хтось бомагу в суд подав, Що буцімби вона такеє виробляла, Що у ставку ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого обідрала. Піймали Щуку молодці Та в шаплиці1 Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали. На той раз суддями були Якіїсь […]...
- Леонід Глібов – Пісня ГЛІБОВ ЛЕОНІД ПІСНЯ Скажіть мені” добрі люди, В кого я вдалася,- Ще на світі не нажилась, А в журбу здалася? Чи вийду я у садочок – Важенько вздихаю… Чи співала б, чи летіла б – І сама не знаю. Чи вийду я до річеньки – Оггять зажурюся… Все дивлюся в степ широкий Та й не […]...
- ЗАГАДКА – ЛЕОНІД ГЛІБОВ Літературне читання 2 клас – Віра Науменко АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ ЛЕОНІД ГЛІБОВ Серйозно й поважно, іноді з доброзичливою усмішкою розмовляє з нами Леонід Глібов. Понад п’ятдесят творів написав він для маленьких читачів. Серед них – загадки, вірші, казки, байки, акровірші1. Авторське ставлення ЗАГАДКА Була собі бабуся Гася; Гладуху добре всякий знав. […]...
- Леонід Глібов – Щука ГЛІБОВ ЛЕОНІД ЩУКА На Щуку хтось бомагу в суд подав, Що буцім би вона такеє виробляла, Що у ставку ніхто життя не мав: Того заїла в смерть, другого обідрала. Піймали Щуку молодці Та в шаплиці Гуртом до суду притаскали, Хоча чуби й мокренькі стали. На той раз суддями були Якіїсь два Осли, Одна нікчемна Шкапа […]...
- Леонід Глібов – Шелестуни ГЛІБОВ ЛЕОНІД ШЕЛЕСТУНИ В одній долині, під горою, Високий явір зеленів; Край берега над чистою водою Широкі віття розпустив; Листочки з вітриком, жартуючи, шептались: – Ану, голубчику, ще, ще дихни! – Бач, братику, які ми повдавались Веселії Шелестуни! Якби не ми з тобою шелестіли, То хто б долину звеселяв І з ким би ти тут, […]...
- Леонід Глібов – Квіти ГЛІБОВ ЛЕОНІД КВІТИ У гарному будинку на вікні Бриніли Квіти у макітрі; Тихесенько вони гойдалися на вітрі, Радіючи весні. На другому вікні стояли інші Квіти: З паперу зроблені і шовком перевиті, На дротяних стебельцях, наче мак,- Хто йде, дивується усяк… Чого тепер не роблять люде! Без коней їздять,- ще колись І не такеє диво буде: […]...
- ЖАБА Й BІЛ – ЛЕОНІД ГЛІБОВ Українська література 6 клас ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ ЛЕОНІД ГЛІБОВ ЖАБА Й BІЛ Раз Жаба вилізла на берег подивиться Та й трошечки на сонечку погріться. Побачила Вола Та й каже подрузі тихенько (Вигадлива була!): – Який здоровий, моя ненько! Ну що, сестрице, як надмусь, То й я така зроблюсь? От будуть жаби дивуваться! – І де вже, […]...
- Леонід Глібов – Ведмідь-пасічник ГЛІБОВ ЛЕОНІД ВЕДМІДЬ-ПАСІЧНИК У темнім лісі, за горами, Зібравсь усякий звір: Вовки, лисиці з ховрахами, Зайці дурні, шкодливий тхір І ще там деяких чимало Безпечно в лісі панувало. Була і пасіка у них… Нехай, мов, люди не гордують, Що тільки все вони мудрують У хуторах своїх! От радиться громада стала – Кому б то пасічником […]...
- Леонід Глібов – Солом’яний дід ГЛІБОВ ЛЕОНІД СОЛОМ’ЯНИЙ ДІД Щоб Горобців шкодливих настрашити, Вигадливий Хазяїн взяв Солом’яного Діда приладнав Та ще й з лозиною, неначе хоче бити; Горобчики сміються у кутку,- Вони, пройдисвіти, дознались, Що то химера, не злякались І шкоду роблять у садку. – Чи вам обридло в світі жити? – Озвавсь Пацюк.- Он Дід стоїть. Лозиною вас хоче […]...
- Леонід Глібов – Лисиця-жалібниця ГЛІБОВ ЛЕОНІД ЛИСИЦЯ-ЖАЛІБНИЦЯ У тихому гаю Лисичка щастя мала, Як у своїм добрі, жила, гуляла; Ніхто її там не лякав, І вдень, і ввечері там соловей співав, І пташки пурхали, зозуленька кувала; Скрізь зеленіло, все цвіло; Так гарно, любо там було. Лисиця так собі казала: – От де по правді можна жить І доленьку хвалить, […]...
- Глібов Леонід Іванович Гава і Лисиця Літаючи по дворах, Гава Шматок ковбаски добула; Хоч кажуть, що вона дурна роззява, А до крадіжки здатная була. От узяла та й полетіла, Щоб недалечко, у ярку, На самоті поснідать до смаку: Усе було, ще ковбаси не їла. “Спасибі,- думає,- розумним головам, Що в світі потрудились, Усячину робить навчились; Поміж людьми, як кажуть, добре й […]...
- ЛЕОНІД ГЛІБОВ БАЙКАР, ЛІРИК, ПУБЛІЦИСТ Л. І. Глібов відомий в українській літературі як байкар, лірик, публіцист, автор творів для дітей. Він був активним “громадівцем”, педагогом-ентузіастом, редактором та видавцем. Упродовж багатьох десятиліть часто з тривалими перервами, Л. Глібов видавав газету “Черниговский листок”. Вона як і журнал “Основа”, відіграла неабияку роль в організації літературного процесу, оскільки тут друкувалися твори українських письменників – […]...
- ЛЕОНІД ГЛІБОВ (1827 – 1803) Українська література 6 клас – Л. Т. Коваленко ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Українці вусі часи любили дотеп і вдалий жарт, уміли доречно вставити влучне слово, кепкували не тільки над іншими, але й над собою. Видатний український письменник Іван Нечуй-Левицький про вдачу своїх співвітчизників говорив так: “У їх розмові багато гумору та ще й щиро народного, цікавого, сільського”. […]...
- КОНИК-СТРИБУНЕЦЬ – ЛЕОНІД ГЛІБОВ Літературне читання 3 клас Легенди. байки. п’єси Байки Байка – це невеликий за обсягом віршований твір з повчальним змістом. У ній ідеться про звірів, птахів, комах, риб, рослини, що поводяться, як люди. Змальовуючи вчинки персонажів байки, письменник висміює людські вади. Байку починає або закінчує мораль – повчальний висновок. ЛЕОНІД ГЛІБОВ Леонід Глібов любив рідний край, […]...