Левко Боровиковський – Убійство

Related posts:

1. Ой чиї ж то воли – чумацькі пісні Ой чиї ж то воли По горі ходили? “Ой то ж того чумаченька, Що ми втрьох любили”. Що перша любила – Правду говорила, А друга любила – Перстень подарила, А третя любила – Білу постіль слала, Білу постіль слала Та й причарувала, Як летіла зозуленька, Через сад кувала… Ой на горі жито, І в долині […]...
2. Левко Боровиковський – Чарівниця ЧАРІВНИЦЯ Баллада малороссийская Посвящается брату Ивану Hanc ego de caelo ducentem sidera vidi, Fluminis haec rapidi carmine vertit iter, Haec cantu finditque solum Manesque sepulcris, Elicit et tepido devocat ossa rogo. Tibullus, 1, 2, 43-46.*. *Її я бачив, як вона з неба знімала зірки, Вона чарами повертає шлях бистрої річки, Вона чарами розколює землю і […]...
3. Левко Боровиковський – Дін ДІН Питається море в Дону: “Відкіль гониш води? Яку росиш ти сторону І поїш народи?” “Біжать мої світлі води З далекого краю: Славні сторони й народи Рошу й напуваю. Сто станиць на моїх кручах Мене поважають; Сто полків-орлів літучих Коней напувають. Їх воєнна слава давня, Як сам я, без краю! Я їх щастя, я їх […]...
4. Левко Боровиковський – Козак КОЗАК Не стаями ворон літає в полях, Не хліб сарана витинає, Не дикий татарин, не зрадливий лях, Не ворог москаль набігає; То турок, то нехрист з-за моря летить І коней в Дунаї купає: Йде в город – в чумі мов весь город лежить, Селом – і село западає. Він хоче весь світ під коліно зломить, […]...
5. Левко Боровиковський – Палій ПАЛІЙ Люлька в роті зашкварчала, Шабля в ніжнах забряжчала; Шабля різанину чує, Люлька пожари віщує. Сидіть дома, на покої, Не пристало козакові. Склич, козаче, склич дружину, Іди, Палій, в Ляхівщину. Годі, коню, в стійлі спати, Підем ляхів полякати! Швидше мчи, ніж кремнем збита Згасне іскра від копита… Хто, як стрілка із майдану, Вихрем мчиться за […]...
6. Левко Боровиковський – Бандурист БАНДУРИСТ На дереві жовкне по осені лист. Свій вік переживши, сідий бандурист Підвіконню пісні співає. Біжить чередою за ним дітвора, Сідого проводять з двора до двора, А дід на бандуру їм грає: Під звонкії струни гетьмани встають, І прадіди в струнах бандури живуть, І дишуть холодні могили: Бринчать,- як козаки боролись з врагом. І як […]...
7. Левко Боровиковський – Волох ВОЛОХ За морем степ, край моря степ, В степах волох з шатрами ходить: Крива коса, зубчастий серп Волоха в поле не виводить. Волох не йде в полки служить; Волох живе – як набежить. Широкий степ – його постіль; Кругом стіна – із небом гори; Нежатий хліб, небрана сіль; Півголий сам, а діти – голі. Зате […]...
8. Левко Боровиковський – Вивідка ВИВІДКА 1 В чистім полі Дві тополі, Під топольми криниченька, В ній холодна водиченька. Там дівчина Чорнобрива З криниченьки воду брала, З козаченьком розмовляла: “Козаченьку, Бурлаченьку, Зелененький барвіноньку! Сватай мене, дівчиноньку!” – “Дівчинонько, Рибчинонько! Ой рад би я тебе сватать, Та боюся твого брата. Ой Галочко, Коханочко! Отруй, серце, свого брата – Тоді буду тебе […]...
9. Левко Боровиковський – Дніпр ДНІПР Над дніпровськими лісами Ніч шатром розіп’ялась; Дніпр з крутими берегами Ніччю дуже розігравсь. Понад берегом мохнатим Сосни почали дрімати Під пісні свого Дніпра. Так над колискою мати Спать дитину присипля… Тихо! Сумно! Тільки часом В пущі пугач закричить, Тільки хвиля викрутасом Плеще… й місяць четверить… Місяць плава над лісами; В курінях у рибаків Вже […]...
10. Левко Боровиковський – Чорноморець ЧОРНОМОРЕЦЬ То не сірий туман З Чорномор’я підняв – Піднімаються гуси то сірії; То не хмару снігів Буйний вітер навів – Піднімаються лебеді білії. Кричать гуси: гел! гел!. А за ними орел Іспускається з хмари високої: “Не тікайте вгорі, Гуси сірі мої! Підождіте орла, мої любії! Я не бити лечу, Розпитати хочу: Чи не бачили […]...
11. Левко Боровиковський – Журба ЖУРБА Горе ж тому кораблеві Та у море занесенному, Горе тому сиротині, Від родини відлученному! Куди віне буйний вітер – Корабль в хвилях потопається, Куди гляне сиротина – Слізоньками обливається! Ніхто з моря кораблика До берега не привертає; Ніхто в горі сирітоньки До серденька не пригортає. Горе ж мені на чужині, Ніхто мною не кохається; […]...
12. Левко Боровиковський – Ледащо ЛЕДАЩО (Баляда) Зле подумай,- то лукавий Мов за руку поведе. Недалеко від Полтави, Де широкими гіллями Ліс над Ворсклою гуде,- З предка, з діда хуторами Незавидний жив козак. Сотник-предок на полях, З яструбами-козаками, І з вильотами, усами, Сіяв ляха по степах: Шаблю – кіска вищербляла, Шапка – маком розцвітала. Коник – соколом літав… А у […]...
13. Левко Боровиковський – Молодиця МОЛОДИЦЯ Предание ОТРЫВОК Imbore amor? quid non mortalia pectora cogis? Virgil., Aen., IV* * Надмірна любов, до чого тільки ти не призводиш смертне серце? Вергілій, Енеїда, IV Ватагами ходили хмари; Між ними молодик блукав; Вітри в очеретах бурхали, І Псьол стогнав і клеткотав. Шуміли верби… рвалось листя; Гули вітри попід мостом… На пні сиділа молодиця, […]...
14. Левко Боровиковський – Рибалка РИБАЛКА Після бурі дівчинонька З Дону воду брала: “Чиє хвиля веселечко К берегу примчала? Чи того рибалоньки, Що вірно кохала, Що від нього до зіроньки Ніченьок не спала?.” Пливе човен – та вже його Вода затопляє; Та на човні знайомого Рибалки немає. Буйний вітер з дальніх сторон Хвилю наганяє; Понад Доном чорний ворон Кряче й […]...
15. Левко Боровиковський – Материна стріча МАТЕРИНА СТРІЧА (Пісня) Відсувайся, запір: Із’їжджайте на двір, Мої милії, ріднії гості! Я до ранніх зорей Недоспала ночей, Виглядаючи вас у віконце. Чи в зелений садок Подихне вітерок – І я думаю: то мої діти! Чи з далеких толок Задзеленька дзвінок – Я гостей вибігаю зустріти. Довго серце моє, Серце матернєє, Так, як рибочка, билося […]...
16. Левко Боровиковський – Подражаніє Горацію ПОДРАЖАНІЄ ГОРАЦІЮ Щасливий в світі той, хто так уміє жить, Як наші прадіди живали: Волами рідними дідівський степ кроїть, Довги затилка не згинали. Не кличе барабан впівніч на розбиття, На море човна не спускає, Не тягне брата в суд; чуприною сміття З порогів панських не змітає. А хто на хуторі розсаджує садок, Дорідні вишеньки кохає, […]...
17. Боровиковський Левко – Біографія Левко Іванович Боровиковський народився 22 лютого 1808 року в с. Милюшках, Хорольського повіту на полтавщині, в родині дрібного поміщика. дід поета, миргородець Лука Боровик, походив із старовинного козацького роду. Він добре малював і грав на гуслях. Свій хист передав дітям. Відомим портретистом був його син В. Л. Боровиковский, у якого деякий час вчився живопису молодший […]...
18. БОРОВИКОВСЬКИЙ ЛЕВКО БОРОВИКОВСЬКИЙ ЛЕВКО (псевд. і крипт. №-й, Б-й, В***, Б*; 22.02.1806, с. Мелюшки, тепер Хорольського р-ну Полтавської обл. – 26.12.1889, там же) – поет, фольклорист, етнограф, філолог. Народився в небагатій дворянській сім’ї нащадків давнього козацького роду. Навчався в Полтавській гімназії, потім на філософському факультеті Харківського університету (1826 – 1830). По його закінченні викладав історію, географію, російську […]...
19. Левко Боровиковський – Біографія Левко Іванович Боровиковський (*22 лютого 1806, (за іншими відомостями – 1808) с. Мелюшки Хорольський повіт на Полтавщині – †26 грудня 1889 , там само) – український поет, фольклорист, етнограф. Біографія Народився у с. Мелюшках Хорольського повіту (тепер Хорольський район) в родині козака. Читати й писати Боровиковський навчився вдома, у 1819-1822 рр. навчався в Хорольському повітовому […]...
20. Боровиковський Левко Іванович Ледащо (Баляда) Зле подумай,- то лукавий Мов за руку поведе. Недалеко від Полтави, Де широкими гіллями Ліс над Ворсклою гуде,- З предка, з діда хуторами Незавидний жив козак. Сотник-предок на полях, З яструбами-козаками, І з вильотами, усами, Сіяв ляха по степах: Шаблю – кіска вищербляла, Шапка – маком розцвітала. Коник – соколом літав… А у внука […]...
21. Боровиковський Левко Іванович Вивідка 1 В чистім полі Дві тополі, Під топольми криниченька, В ній холодна водиченька. Там дівчина Чорнобрива З криниченьки воду брала, З козаченьком розмовляла: “Козаченьку, Бурлаченьку, Зелененький барвіноньку! Сватай мене, дівчиноньку!” – “Дівчинонько, Рибчинонько! Ой рад би я тебе сватать, Та боюся твого брата. Ой Галочко, Коханочко! Отруй, серце, свого брата – Тоді буду тебе сватать”.- […]...
22. Боровиковський Левко Іванович Козак Не стаями ворон літає в полях, Не хліб сарана витинає, Не дикий татарин, не зрадливий лях, Не ворог москаль набігає; То турок, то нехрист з-за моря летить І коней в Дунаї купає: Йде в город – в чумі мов весь город лежить, Селом – і село западає. Він хоче весь світ під коліно зломить, Побить, […]...
23. Боровиковський Левко Іванович Подражаніє Горацію Щасливий в світі той, хто так уміє жить, Як наші прадіди живали: Волами рідними дідівський степ кроїть, Довги затилка не згинали. Не кличе барабан впівніч на розбиття, На море човна не спускає, Не тягне брата в суд; чуприною сміття З порогів панських не змітає. А хто на хуторі розсаджує садок, Дорідні вишеньки кохає, І ножиком […]...
24. Левко Іванович Боровиковський – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Левко Іванович Боровиковський (1808-1889 pp.) Один із найяскравіших представників українського романтизму цього періоду – Левко Іванович Боровиковський. Близький до гуртка Срезневського, він захоплювався фольклористикою, обробляв народні сюжети у своїх віршах та баладах. Велику увагу Л. Боровиковський приділяв перекладанню творів польських та російських поетів (О. Пушкіна, А. Міцкевича, І. Красіцького). Злет творчості Л. Боровиковського припадає на […]...
25. Та йдуть воли дорогою – чумацькі пісні Та йдуть воли дорогою – Та все бедратії, А за ними чумаченьки – Та все жонатії; Та йдуть воли дорогою, Та все круторогі, А за ними чумаченьки, Та все чорноброві; Та йдуть воли дорогою, Та все половії, А за ними чумаченьки, Та все молодії; Та йдуть воли дорогою, Бички невеличкі, А за ними чумаченьки Малі-невеличкі. […]...
26. Михайло Петренко – Чого ти, козаче, чого ти, бурлаче Чого ти, козаче, чого ти, бурлаче, Як вітер осінній в діброві заплаче, Головоньку схилиш, слізьми обіллєшся, Від думки, від горя у поле плетешся? Хіба ж ти, козаче, із вітром здружився, Що вітер заплакав, а ти й зажурився; Хіба тобі ні з ким ділитися горем, Як тільки що з вітром, як тільки що з полем? Чого […]...
27. Травнева ніч або утоплениця характеристика образа Левко ТРАВНЕВА НІЧ, АБО УТОПЛЕНИЦЯ (повість, 1829-1831; опубл. 1831 – 1832) Левко – син Евтуха Макогоненко, місцевого Голови; бандурист із карими очами й “чорним вусом”; закоханий у сімнадцятилітню “яснооку красуню” Ганну. Подібно всім закоханим “парубкам” циклу “Вечорів”, зіштовхується з непереборною перешкодою: вдовий батько Л., відмовляючись благословити сина на весілля з Ганною, сам по-зрадницькому, потай, пояснюється їй […]...
28. Гей, видно село (скорочено) – Лепкий Левко Гей, видно село, широке село під горою, Гей, там ідуть стрільці, січовії стрільці до бою. Іде, іде військо крізь широке поле. Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи! Приспів: Ха-ха, ха-ха. Ха-ха, ха-ха, ха-ха, гей! Дівчино, рибчино, чорнобривко моя, Вийди, вийди, подивися Чимскоріше до вікна, Хлопці ж бо то, хлопці, як соколи! Гей, видно село, […]...
29. Віктор Забіла – Ох, коли б хто знав, як тяжко Ох, коли б хто знав, як тяжко Так на світі жити, Як мені тепер прийшлося, Бозна-що й робити. Полюбив я дівчиноньку, І мене дівчина. \”Дуже люблю\”, – побожилась, Да лиха година, Що я такий безталанний На світ уродився: І сам бідний, і з бідною Вірно полюбився! Що ж тепер мені осталось: Плакать да нудиться Або […]...
30. Наша славна Україна – пісні січових стрільців Наша славна Україна, Прабатьківська земле наша, Ми за тебе без упину Ймем боротись, кілько сили. Дорога нам твоя слава, В серцю нашім ти єдина, Мила там, де степ широкий, Мила там, де верховина. Наша славна Україна, В нас для тебе серце б’ється, Повітаєм долі днину, Свобода тобі всміхнеться. Як ту землю не любити: Та ж […]...
31. Місяць на небі, зіроньки сяють Скорочено Місяць на небі, зіроньки сяють. Тихо по морю човен пливе. В човні дівчина пісню співає, А козак чує, серденько мре. }2 Пісня та мила, пісня та люба – Все про кохання, все про любов, Як ми любились та й розійшлися. Тепер зійшлися навіки знов. } 2 Ой очі, очі, очі дівочі. Темні, як нічка, ясні, […]...
32. Осінній день – Райнер Марія Рільке Осінній день Час, Господи! Дай літу відійти! Клади на сонячний годинник тіні I по долині вітер розпусти. Звели плодам доспіти в яснім саді; Дай їм ще два погожі дні і влий Останній сік, солодкий і густий, У ягоди важкого винограду. Безхатній нині – не віднайде хати, Самотній нині – довго буде ним; Не спати буде […]...
33. Місяць на небі, зіроньки сяють скорочено – Родинно-побутові пісні Місяць на небі, зіроньки сяють. Тихо по морю човен пливе. В човні дівчина пісню співає, А козак чує, серденько мре. }2 Пісня та мила, пісня та люба Все про кохання, все про любов, Як ми любились та й розійшлися. Тепер зійшлися навіки знов. } 2 Ой очі, очі, очі дівочі. Темні, як нічка, ясні, як […]...
34. Молода Україна “Молода Україна” – громадсько-політичний рух у Галичині 1870-90, ініційований І. Франком. Протистояв “москвофільству” та “народовству”. Представники “М. У.” репрезентували свої радикальні погляди на сторінках часописів “Друг”, “Громадський друг”, “Молот”, “Світ”, “Житє і слово”, “Народ”, прагнули європеїзації української культури, дотримувалися позитивістських поглядів на мистецтво, обстоювали міметичні принципи художньої творчості. Під такою назвою впродовж 1900-26 виходили періодичні […]...
35. Стоїть явір над водою – пісні та романси невідомих авторів Стоїть явір над водою, В воду похилився, На козака пригодонька: Козак зажурився. Не хилися, явороньку, Ще ж ти зелененький. Не журися, козаченьку, Ще ж ти молоденький! Не рад явір хилитися – Вода корінь миє! Не рад козак журитися, Та серденько ниє. Ой поїхав з України Козак молоденький – Оріхове сіделечко, Ще й кінь вороненький. Ой […]...
36. Стоїть явор над водою – Народні пісні СТОЇТЬ ЯВОР НАД ВОДОЮ Стоїть явор над водою, В воду похилився, На козака пригодонька: Козак зажурився. Не хилися, явороньку, Ще ж ти зелененький. Не журися, козаченьку, Ще ж ти молоденький! Не рад явір не хилитися – Вода корінь миє! Не рад козак журитися, Та серденько ниє. Ой поїхав з України Козак молоденький – Оріхове сіделечко, […]...
37. Пасербиця у володіннях пані Метелиці 1. Нещастя, що спіткало пасербицю. (Щодня дівчині доводилося прясти. Одно­го разу нитка – порізала їй пальці до крові. Увесь починок було залито кров’ю. Вона схилилася над криницею, щоб вимити починок, а він впав у криницю. Мачуха і чуги нічого не хотіла і звеліла дістати його.) 2. На дні криниці. (Стрибнула дівчинка у криницю і знепритомніла, […]...
38. Зажурився бідний Сірома – чумацькі пісні Зажурився бідний сірома – Отець-неиька помирає, Та побила лихая година, Та побила й не одна. “Ой запряжу я воли У всі чотири вози, Піду на Дін риби брать!” За ним соцький ще й отаман Хотять у некрути взять… Ой летіло три голубоньки, А летячи ще й гудуть; Пораділи вражі воріженьки, Що сірому ведуть. Розливайся, ти, […]...
39. БАБА ВІХОЛА – ЛІНА КОСТЕНКО Літературне читання 2 клас – Віра Науменко З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 ЛІНА КОСТЕНКО БАБА ВІХОЛА Баба Віхола, сива Віхола На метільній мітлі приїхала. В двері стукала, селом вешталась: – Люди добрії, дайте решето! Ой просію я біле борошно, Бо в полях іще дуже порожньо. Сині пальчики – мерзне житечко. Нема решета, дайте ситечко! […]...
40. Величальна матері (за поезією Бориса Олійника) Я не знаю чому, але вірші Бориса Олійника, які він присвятив своїй мамі, вражають мене до глибини душі. Мабуть, тому що вони присвячені найближчій і найріднішій у світі людині, яка любить нас самовіддано до кінця життя, до кого ми йдемо як у найскрутнішу хвилину, так і в радісну. Синівською любов’ю проникнута збірка поезій “Сива ластівка”. […]...