Левко Боровиковський – Волох

Related posts:

1. Левко Боровиковський – Подражаніє Горацію ПОДРАЖАНІЄ ГОРАЦІЮ Щасливий в світі той, хто так уміє жить, Як наші прадіди живали: Волами рідними дідівський степ кроїть, Довги затилка не згинали. Не кличе барабан впівніч на розбиття, На море човна не спускає, Не тягне брата в суд; чуприною сміття З порогів панських не змітає. А хто на хуторі розсаджує садок, Дорідні вишеньки кохає, […]...
2. Боровиковський Левко Іванович Подражаніє Горацію Щасливий в світі той, хто так уміє жить, Як наші прадіди живали: Волами рідними дідівський степ кроїть, Довги затилка не згинали. Не кличе барабан впівніч на розбиття, На море човна не спускає, Не тягне брата в суд; чуприною сміття З порогів панських не змітає. А хто на хуторі розсаджує садок, Дорідні вишеньки кохає, І ножиком […]...
3. Левко Боровиковський – Чарівниця ЧАРІВНИЦЯ Баллада малороссийская Посвящается брату Ивану Hanc ego de caelo ducentem sidera vidi, Fluminis haec rapidi carmine vertit iter, Haec cantu finditque solum Manesque sepulcris, Elicit et tepido devocat ossa rogo. Tibullus, 1, 2, 43-46.*. *Її я бачив, як вона з неба знімала зірки, Вона чарами повертає шлях бистрої річки, Вона чарами розколює землю і […]...
4. Левко Боровиковський – Чорноморець ЧОРНОМОРЕЦЬ То не сірий туман З Чорномор’я підняв – Піднімаються гуси то сірії; То не хмару снігів Буйний вітер навів – Піднімаються лебеді білії. Кричать гуси: гел! гел!. А за ними орел Іспускається з хмари високої: “Не тікайте вгорі, Гуси сірі мої! Підождіте орла, мої любії! Я не бити лечу, Розпитати хочу: Чи не бачили […]...
5. Левко Боровиковський – Козак КОЗАК Не стаями ворон літає в полях, Не хліб сарана витинає, Не дикий татарин, не зрадливий лях, Не ворог москаль набігає; То турок, то нехрист з-за моря летить І коней в Дунаї купає: Йде в город – в чумі мов весь город лежить, Селом – і село западає. Він хоче весь світ під коліно зломить, […]...
6. Боровиковський Левко Іванович Козак Не стаями ворон літає в полях, Не хліб сарана витинає, Не дикий татарин, не зрадливий лях, Не ворог москаль набігає; То турок, то нехрист з-за моря летить І коней в Дунаї купає: Йде в город – в чумі мов весь город лежить, Селом – і село западає. Він хоче весь світ під коліно зломить, Побить, […]...
7. Левко Боровиковський – Журба ЖУРБА Горе ж тому кораблеві Та у море занесенному, Горе тому сиротині, Від родини відлученному! Куди віне буйний вітер – Корабль в хвилях потопається, Куди гляне сиротина – Слізоньками обливається! Ніхто з моря кораблика До берега не привертає; Ніхто в горі сирітоньки До серденька не пригортає. Горе ж мені на чужині, Ніхто мною не кохається; […]...
8. Левко Боровиковський – Ледащо ЛЕДАЩО (Баляда) Зле подумай,- то лукавий Мов за руку поведе. Недалеко від Полтави, Де широкими гіллями Ліс над Ворсклою гуде,- З предка, з діда хуторами Незавидний жив козак. Сотник-предок на полях, З яструбами-козаками, І з вильотами, усами, Сіяв ляха по степах: Шаблю – кіска вищербляла, Шапка – маком розцвітала. Коник – соколом літав… А у […]...
9. Левко Боровиковський – Бандурист БАНДУРИСТ На дереві жовкне по осені лист. Свій вік переживши, сідий бандурист Підвіконню пісні співає. Біжить чередою за ним дітвора, Сідого проводять з двора до двора, А дід на бандуру їм грає: Під звонкії струни гетьмани встають, І прадіди в струнах бандури живуть, І дишуть холодні могили: Бринчать,- як козаки боролись з врагом. І як […]...
10. Боровиковський Левко Іванович Ледащо (Баляда) Зле подумай,- то лукавий Мов за руку поведе. Недалеко від Полтави, Де широкими гіллями Ліс над Ворсклою гуде,- З предка, з діда хуторами Незавидний жив козак. Сотник-предок на полях, З яструбами-козаками, І з вильотами, усами, Сіяв ляха по степах: Шаблю – кіска вищербляла, Шапка – маком розцвітала. Коник – соколом літав… А у внука […]...
11. Левко Боровиковський – Дін ДІН Питається море в Дону: “Відкіль гониш води? Яку росиш ти сторону І поїш народи?” “Біжать мої світлі води З далекого краю: Славні сторони й народи Рошу й напуваю. Сто станиць на моїх кручах Мене поважають; Сто полків-орлів літучих Коней напувають. Їх воєнна слава давня, Як сам я, без краю! Я їх щастя, я їх […]...
12. Левко Боровиковський – Палій ПАЛІЙ Люлька в роті зашкварчала, Шабля в ніжнах забряжчала; Шабля різанину чує, Люлька пожари віщує. Сидіть дома, на покої, Не пристало козакові. Склич, козаче, склич дружину, Іди, Палій, в Ляхівщину. Годі, коню, в стійлі спати, Підем ляхів полякати! Швидше мчи, ніж кремнем збита Згасне іскра від копита… Хто, як стрілка із майдану, Вихрем мчиться за […]...
13. Левко Боровиковський – Рибалка РИБАЛКА Після бурі дівчинонька З Дону воду брала: “Чиє хвиля веселечко К берегу примчала? Чи того рибалоньки, Що вірно кохала, Що від нього до зіроньки Ніченьок не спала?.” Пливе човен – та вже його Вода затопляє; Та на човні знайомого Рибалки немає. Буйний вітер з дальніх сторон Хвилю наганяє; Понад Доном чорний ворон Кряче й […]...
14. Левко Боровиковський – Молодиця МОЛОДИЦЯ Предание ОТРЫВОК Imbore amor? quid non mortalia pectora cogis? Virgil., Aen., IV* * Надмірна любов, до чого тільки ти не призводиш смертне серце? Вергілій, Енеїда, IV Ватагами ходили хмари; Між ними молодик блукав; Вітри в очеретах бурхали, І Псьол стогнав і клеткотав. Шуміли верби… рвалось листя; Гули вітри попід мостом… На пні сиділа молодиця, […]...
15. Левко Боровиковський – Вивідка ВИВІДКА 1 В чистім полі Дві тополі, Під топольми криниченька, В ній холодна водиченька. Там дівчина Чорнобрива З криниченьки воду брала, З козаченьком розмовляла: “Козаченьку, Бурлаченьку, Зелененький барвіноньку! Сватай мене, дівчиноньку!” – “Дівчинонько, Рибчинонько! Ой рад би я тебе сватать, Та боюся твого брата. Ой Галочко, Коханочко! Отруй, серце, свого брата – Тоді буду тебе […]...
16. Левко Боровиковський – Дніпр ДНІПР Над дніпровськими лісами Ніч шатром розіп’ялась; Дніпр з крутими берегами Ніччю дуже розігравсь. Понад берегом мохнатим Сосни почали дрімати Під пісні свого Дніпра. Так над колискою мати Спать дитину присипля… Тихо! Сумно! Тільки часом В пущі пугач закричить, Тільки хвиля викрутасом Плеще… й місяць четверить… Місяць плава над лісами; В курінях у рибаків Вже […]...
17. Левко Боровиковський – Материна стріча МАТЕРИНА СТРІЧА (Пісня) Відсувайся, запір: Із’їжджайте на двір, Мої милії, ріднії гості! Я до ранніх зорей Недоспала ночей, Виглядаючи вас у віконце. Чи в зелений садок Подихне вітерок – І я думаю: то мої діти! Чи з далеких толок Задзеленька дзвінок – Я гостей вибігаю зустріти. Довго серце моє, Серце матернєє, Так, як рибочка, билося […]...
18. Левко Боровиковський – Біографія Левко Іванович Боровиковський (*22 лютого 1806, (за іншими відомостями – 1808) с. Мелюшки Хорольський повіт на Полтавщині – †26 грудня 1889 , там само) – український поет, фольклорист, етнограф. Біографія Народився у с. Мелюшках Хорольського повіту (тепер Хорольський район) в родині козака. Читати й писати Боровиковський навчився вдома, у 1819-1822 рр. навчався в Хорольському повітовому […]...
19. Боровиковський Левко Іванович Вивідка 1 В чистім полі Дві тополі, Під топольми криниченька, В ній холодна водиченька. Там дівчина Чорнобрива З криниченьки воду брала, З козаченьком розмовляла: “Козаченьку, Бурлаченьку, Зелененький барвіноньку! Сватай мене, дівчиноньку!” – “Дівчинонько, Рибчинонько! Ой рад би я тебе сватать, Та боюся твого брата. Ой Галочко, Коханочко! Отруй, серце, свого брата – Тоді буду тебе сватать”.- […]...
20. Левко Іванович Боровиковський – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Левко Іванович Боровиковський (1808-1889 pp.) Один із найяскравіших представників українського романтизму цього періоду – Левко Іванович Боровиковський. Близький до гуртка Срезневського, він захоплювався фольклористикою, обробляв народні сюжети у своїх віршах та баладах. Велику увагу Л. Боровиковський приділяв перекладанню творів польських та російських поетів (О. Пушкіна, А. Міцкевича, І. Красіцького). Злет творчості Л. Боровиковського припадає на […]...
21. Травнева ніч або утоплениця характеристика образа Левко ТРАВНЕВА НІЧ, АБО УТОПЛЕНИЦЯ (повість, 1829-1831; опубл. 1831 – 1832) Левко – син Евтуха Макогоненко, місцевого Голови; бандурист із карими очами й “чорним вусом”; закоханий у сімнадцятилітню “яснооку красуню” Ганну. Подібно всім закоханим “парубкам” циклу “Вечорів”, зіштовхується з непереборною перешкодою: вдовий батько Л., відмовляючись благословити сина на весілля з Ганною, сам по-зрадницькому, потай, пояснюється їй […]...
22. Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова Смерть за честь Жорстокі часи опричнини відомі нам з історії. У художній літературі ми їх також зустрічаємо, наприклад в “Пісні про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашникова” М. Ю. Лермонтова. Сваволя й беззаконня були “візитною карткою” опричників. Простий народ боявся їх, знатні люди уникали з ними зустрічей. Лермонтову дуже точно вдалося описати […]...
23. Не бував ти у наших краях! – ПАВЛО ТИЧИНА Скорочено Не бував ти у наших краях! Там же небо – блакитні простори.,. Там степи, там могили, як гори. А веснянії ночі в гаях!.. Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш, Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш. Серце б’ється і б’ється в грудях… Не бував ти у наших краях. Не бував ти у наших […]...
24. Смерть за честь Твір по добутку М. Ю. Лєрмонтова “Пісня про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашнікова”. Жорстокі часи опричнини відомі нам з історії. У художній літературі ми їх також зустрічаємо, наприклад в “Пісні про царя Івана Васильовича, молодого опричника й відважного купця Калашнікова” М. Ю. Лєрмонтова. Сваволя й беззаконня були “візитною карткою” опричників. Простий […]...
25. АКРОВІРШІ – Леонід Глібов (1827-1893) Українська література 6 клас КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Леонід Глібов (1827-1893) АКРОВІРШІ Хто доня? Мати доні молодій Огородик наділила. Розкошує доня мила, Каже неньці – тісно їй: “В земляній сиджу коморі, А коса моя надворі”. Хочу цей раз штуку втнуть1: Не скажу, як доню звуть; Ви ж до загадки верніться, З краю пильно2 придивіться. Що за […]...
26. Павло Тичина – Не бував ти у наших краях (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) Не бував ти у наших краях! Там же небо – блакитні простори.,. Там степи, там могили, як гори. А веснянії ночі в гаях!.. Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш, Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш. Серце б’ється і б’ється в грудях… Не бував ти у наших краях. Не бував ти у наших […]...
27. Скорочено – НЕ БУВАВ ТИ У НАШИХ КРАЯХ… – ПАВЛО ТИЧИНА Не бував ти у наших краях! Там же небо – блакитні простори… Там степи, там могили, як гори. А веснянії ночі в гаях!.. Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш, Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєшь, Серце б’ється і б’ється в грудях… Не бував ти у наших краях. Не бував ти у наших […]...
28. Прислів’я та приказки про сусідів, гостей Добрий сусіда – найкращий родич. Не купуй двору – купуй сусіду. Погано жить, як із сусідами не дружить. Ближні сусіди краще далеких родичів. Не треба й жита засік, коли є добрий сусід. Добрий сусіда кращий брата. Без брата проживу, а без сусідів ні. Пусти сусід у хату – сам підеш у сусіди. У гостях добре […]...
29. Залетів горобець – Історичні пісні ЗАЛЕТІВ ГОРОБЕЦЬ Залетів горобець В колгоспну комору, Та й сів же він відпочити На пшеничну гору. Як уздрів горобця Комірник в коморі, 3 риком, з галасом зібрав Всіх людей із двору. “Ой, рятуйте, люди добрі, Злодії ввірвались, Вони в мене тонн із десять Пшениці вже вкрали. Тепер треба складать акта, Щоб її списали, Щоб на […]...
30. “Я ЛЮБЛЮ ХОДИТЬ ВДВОЕМ…” – О друзьях хороших и верных Літературне читання 2 клас – И. Н. Лапшина – 2012 О друзьях хороших и верных “Я ЛЮБЛЮ ХОДИТЬ ВДВОЕМ…” Я люблю ходить вдвоем В поле, в лес, на водоем, Я люблю пускаться в путь Не один, а с кем-нибудь. Я люблю крячать: ” Гляди! Посмотри! Постой-ка! Видишь, речка впереди! Лодок, лодок сколько!..” И с обрыва, […]...
31. Пантелеймон Куліш – Степ опівідні ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ СТЕП ОПІВДНІ Спокойно небо голубое. Никитин Блакитне небо, мов дугасте море, Безоднею самітною стоїть. Під сонцем степ, козацьке Дике поле, Огнем переливається-жахтить. Гарячий вітер хилить-нахиляє Траву хвилясту стиха до землі, І в прозирній золоченій імлі Даль степова мов тоне-поринає. Понад травою стиха жар німий, Переливаючись, пливе високо! Розтоплюється воздух осяйний, Тіснить у грудях […]...
32. Микола Вороний – Євшан-зілля МИКОЛА ВОРОНИЙ ЄВШАН-ЗІЛЛЯ (Поема) До лучче єсть на своей земли костю лечи, ине ли на чюже славну быти. (Літопис, за Іпатським списком) В давніх літописах наших Єсть одно оповідання, Що зворушує у серці Найсвятіші почування. Не блищить воно красою Слів гучних і мальовничих, Не вихвалює героїв Та їх вчинків войовничих. Ні, про інше щось говорить […]...
33. Євген Гребінка – Верша та болото Рибалонька, митець усе в воді ловити, Бажаючи піймать в’юнів, В Болото Вершу засторчив. Довгенько щось вона там мусила сидіти, Язик жіночий є, да нічого робити (А зроду, мабуть-то, що не плоха була), Так лаяти Болото почала: – Оце поганая багнюка! Глянь, пузириться як, знічев’я клекотить, Тут певнее ніщо ні ходить й ні сидить, Одна черва, […]...
34. Образ Грицька Чупруненка в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” П. Мирного Антиподом Чіпки в романі виступає Грицько Чупруненко. За походженням він, як і Чіпка, селянин, бідняк, він також зазнав злиднів. Грицько – найближчий приятель дитячих літ Чілки – обирає інший життєвий шлях. Хоч росли вони в однакових умовах, та шляхи їхні розійшлися. Життєвим ідеалом Грицька стає “хата тепла, жінка-любка та мала дитина”. Невдачі, бідування, злидні породили […]...
35. Тарас Шевченко – За байраком байрак * * * За байраком байрак. А там степ та могила. Із могили козак Встає сивий, похилий. Встає сам уночі, Іде в степ, а йдучи Співа, сумно співає: “Наносили землі Та й додому пішли, І ніхто не згадає. Нас тут триста, як скло, Товариства лягло! І земля не приймає. Як запродав гетьман У ярмо християн, […]...
36. Пригара Марія – Байбак-мандрівник Віршована казка – Ти знаєш що, – сказав байбак Дружкові-ховрашкові. – Чого нам треба жити так – В степах, а не в діброві? Десь, кажуть, є ліси й гаї, Приносять прохолоду, А я і родичі мої Не бачили їх зроду. Ми звикли кублитись в норі, З травинок роси пити, На лапах сівши на горі, На […]...
37. Вінграновський Микола Степанович “Не чіпай наші сиві минулі тривоги…” Не чіпай наші сиві минулі тривоги! Ми далеко тепер від інтриг і халеп! Мені сяють – твій ніс, твої плечі і ноги, І ворушиться вгрітий мозолистий степ. Пахне звечора небо осінніми птицями, І повітря стоїть, як зелена ропа. Пахне степ чумаками, волами, мазницями, І вони вже самі виростають в степах! Це не сниться мені!. Татарва […]...
38. Прислів’я та приказки про лінивих Лінощі псують людину. Хочеться їсти, та не хочеться лізти. Тільки пить та гулять, а до діла руки болять. Іван на дуду грає, а Марія з голоду на кутні співає. Ходить, як медвідь за горобцями. Пішла по масло, та й у печі погасло. Пішов провідать, та й зостався обідать. Їхав на обід, але й вечері не […]...
39. У полі береза, у полі кудрява – пісні-балади У полі береза, у полі кудрява, А на тій березі зозуля кувала. Ой то ж не зозуля, – то рідная мати, Вона виряджала сина у солдати. – Ой іди, синочку, довго не барися, – Через два годочки додому вернися. – – Минає годочок, минає другенький, – На третій годочок приходить синочок. Приходить синочок, на поріг […]...
40. Твір на тему: Річна чайка (твір-опис за картиною) Переді мною фотографія пташки. Люди назвали її річна чайка. Вона майже вся біла, але крила й спина чорного кольору. Вона невеличка. Дзьоб у неї червоний. Очі малесенькі та добрі. Шия довгаста і теж біла. Навколо очей в неї червона стрічка. Лапи теж невеликі. Вона схожа на королеву. Сидить чайка в очереті. Біля неї пташенята. Вони […]...