Лібретисти комічної опери (La Zarzuela). Кампродон

Ми залишили б помітний пробіл у нашому огляді сценічної літератури за час царювання Ізабелли II, якщо б не згадали o тім важливому значенні, яке придбала в Іспанії комічна опера. Невідома ще наприкінці минулого й на початку поточного сторіччя, вона помалу ввійшла у звички й звичаї мадридського населення й зайняла одне з перших місць у суспільних задоволеннях столиці. Поширення гри на фортепьяно у вищих і середніх класах, спорудження великого оперного театру, надзвичайний успіх деяких знаменитих співачок, установа консерваторії під час регентства

королеви Христини; нарешті, деспотичний вплив моди, що робила як би обов’язковим відвідування Східного театру, все це разом сильно сприяло захопленню музичним мистецтвом

Незабаром з’явився капіталіст, що ризикнув побудувати в Мадриді особливий театр, винятково для постановки так званих Zarzuelas, тобто комічних опер, що час від часу з’являлися вже в театрі Circo і постійно залучали численну публіку. Однак, згаданий капіталіст не без коливання приймався за свою колосальну спекуляцію, хоча вигідність підприємства цілком забезпечувалася споконвічною пристрастю мадридського населення до всякого роду

видовищам. Дійсно, розкішний новий театр, улаштований у вулиці Ховельянос із усіма зручностями й сучасними пристосуваннями, відразу залучив все великосвітське суспільство, що у відомі дні тижня бувало там на стільки ж багатолюдно, як і в Східному (великому оперному), і в del Principe.

Назва вулиці перейшло й до нового театру, але набагато частіше його називали просто Zarzuela. З тієї пори комічна опера остаточно акліматизувалася в Мадриді й у всій Іспанії, стала одною з головних эстетических потреб суспільства

У цей час там уже все пристосовано до повного процвітання цього роду сценічного мистецтва: немає недоліку ні в гарних акторах-співаках, ні в музикантах, ні влибреттистах.

Із числа першокласних виконавців Салас і Ардериус настільки виділилися своїми блискучими даруваннями, що обоє перейшли майже відразу від скромного положення акторів до посади головних розпорядників трупи

В області музики ми відзначимо чотирьох найбільш талановитих композиторів: Барбиери, Арриету, Гастамбиде й Удрида, які позбавили Іспанію від колишньої необхідності поетоянно запозичити y інших країн їхня музична творчість і дали їй національний репертуар, щоправда, не великий, але за, те перейнятий чисто-народним духом і настільки своєрідний, що неможливо забуто цих мелодій, якщо почуєш їх хоч раз. А коли подумаєш, яке багатство містить у собі іспанська Музика з її хотами, качучами, чарівними мотивами андалузьких і гаванських пісень, що наигриваются й розспівуються в народі по всьому Пиренейскому півострові, стає незрозумілим, чому тільки за останнім часом, a не раніше, почулася потреба в такому театрі, що згрупував би всі ці національні скарби й представив їх у всій оригінальній красі?

Що ж стосується лібретистів, то в них не могло бути недоліку: відомо, як звучний сам по собі іспанська Мова, і як легко піддається його просодія всім музичним вимогам, тому в Іспанії завжди був великий достаток віршотворців, a дирекції театру Zarzuela залишалося лише вибирати найбільш підходящих до характеру нового мистецтва. Але на початку вона віддавала перевагу перед всіма іншими одному каталонцу донові Франциско де-Кампродон, авторові двох драм Flor de un Dia і Espinas de una Flor, що мали в 1851 і 1852 роках досить грунтовний успіх. Йому було доручено застосувати до іспанської сцени ті французькі комічні опери, що представляли y нас невичерпне джерело насолоди для багатьох поколінь: le Domino nou, le Chaleteles Diamants de la Couronne, le Preaux Oleres і проч.

За допомогою те одного, те іншого композитора, Кампродон виробляв із французької комічної опери теж саме, що Вентура де-ля Вега з наших драм, Бретон де-Лос Эррерос із комедій, a менш відомі письменники з мелодрам театрів Ambigu і Gaite, або чарівних п’єс Porte Saint-Martin.

У виді таких постійних запозичень, перекладів, усіляких переробок і застосувань нашої сценічної Творчості, якими більше чверті століття майже винятково пробавлялася Іспанія, чи можна дивуватися, що французька цивілізація робить такий сильний вплив на її вдачі? По суті, ми вже з незапам’ятних часів є зразками для іспанців, і волею-неволею вони не перестають наслідувати нам


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Лібретисти комічної опери (La Zarzuela). Кампродон