Лічилка
Лічилка – один із жанрів дитячого фольклору, римовані лаконічні вірші від п’яти до десяти (іноді – більше) рядків, призначені для розподілу ролей під час гри, послідовності участі в ній. Виконуються в чіткому ритмі. Л. будується на ірраціональній основі, не вкладається в логічну схему, має асемантичні сполуки (“Ене, бене, реч…”), характеризується деформованим сюжетом (“Еники-беники їли вареники”), має – яскраві ознаки суголосного словотворення – цією традицією живилася практика авангардизму (футуризму та ін.), наприклад,
За походженням Л. пов’язані з магічними обрядами глибокої минувшини, з ворожіннями на числах, з історичною, фрагментарно зафіксованою пам’яттю (“Обре, обре, заховайся добре”), із слідами табу, що зумовлюють принадну загадковість жанру. Л. спонукають дітей до словесної творчості, їхні мотиви використовуються у літературі (поезії) для дітей (Наталя Забіла, Тамара Коломієць, В. Лучук, О. Орач та ін.), набуваючи “окультурненого” вигляду;
Одна маленька дівчинка
Пішла гуляти в сад.
Там дві зелені яблуньки
Край тину встали в ряд.
Під вітами три квітоньки,
Чотири будяки.
Над ними п’ять метеликів
Ведуть свої танки (Наталя Забіла).
Related posts:
- Ладки, ладоньки, ладусі – НАТАЛЯ ЗАБІЛА Літературне читання 2 клас – Віра Науменко АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ НАТАЛЯ ЗАБІЛА Дитяча письменниця Наталя Забіла розмовляє з маленькими читачами ніжно, лагідно. Настрій її творів часто навіяний картинами природи. А забавлянки Наталі Забіли за мелодійністю звучання подібні до народних. Вони випромінюють материнську любов. Ладки, ладоньки, ладусі – Ладки, ладоньки, ладусі, Ой […]...
- ЗІРОЧКИ – Наталя Забіла Літературне читання 3 клас ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ Пейзаж Наталя Забіла ЗІРОЧКИ Ледве ясне сонечко Скотиться додолу, Ледве вечір присмерком Вкриє ліс і поле, Як на небі синьому, Понад цілим світом, Ми, веселі зірочки, Вогники засвітим. Безліччю ліхтариків Сяєм над землею, Сонну землю пестимо Ласкою своєю. У степах мандрівникам І плавцям у морі Ми дорогу вкажемо В […]...
- Ой чук-чуки, чуки – на! – НАТАЛЯ ЗАБІЛА Літературне читання 2 клас – Віра Науменко АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ НАТАЛЯ ЗАБІЛА Ой чук-чуки, чуки – на! Ой чук-чуки, чуки – на! Наша доня чепурна. В неї на голівці Жовті чорнобривці, І віночок З конюшини, І намисто із шипшини, І листок квасольки, Наче парасолька, І широкий лопушок, Мов зелений фартушок! – […]...
- Зв’язок дитячого фольклору з художньою літературою та його дослідження З усіх жанрів дитячого фольклору найбільш поширені в літературі колискові пісні. Твори цього жанру написали Т. Шевченко (“Ой люлі, люлі, моя дитино…”), С. Руданський (“Над колискою”), Я. Щоголів (“Баю-баю”), Леся Українка (“Колискова” (“Місяць яснесенький”), О. Маковей (“Сон”), О. Олесь (“Над колискою” (Пісня матері), В. Самійленко (“Вечірня пісня”). П. Карманський різні мотиви жанру опрацював у збірці […]...
- Празька школа “Празька школа” – умовна назва (належить літературознавцеві В. Державину) українських поетів міжвоєнного двадцятиліття, творчість яких відбувалася переважно у Подєбрадах та Празі (Є. Маланюк, Ю. Дараган, Л. Мосендз, О. Стефанович, Юрій Клен, Наталя Лівицька-Холодна, Оксана Лятуринська, Ю. Липа, О. Ольжич, Олена Теліга, Галя Мазуренко та ін.), деякі з них жили у Варшаві до кінця другої світової […]...
- Плуг “Плуг” – літературний альманах однойменної Спілки селянських письменників. “П.” виходив 1924 у Харкові за редакцією С Пилипенка. З’явилося три збірники: 1924, 1926, 1927. Друкувалися художні твори: В. Стефаника “Сини”, О. Копиленка “Іменем українського народу”, П. Панча “Мишачі нори”, М – Дукйна “Пасинки степу”, Остапа Вишні “Плуг” (усмішки), І. Сенченка “Земля”, О. Демчука “Верболози” та ін. […]...
- Елегія Елегія (грецьк. elegeia – журлива пісня, скарга; хоч етимологічне значення може мати й інші джерела: фриг. elegn – очеретина, очеретяна сопілка) – один із жанрів лірики медитативного, меланхолійного, почасти журливого змісту. Е. визначилась у Стародавній Греції (VII ст. до н. е.) передовсім як вірш (двовірш), що складався із гекзаметра та пентаметра, розмежованого на дві рівні […]...
- Екфразис Елегія (грецьк. elegeia – журлива пісня, скарга; хоч етимологічне значення може мати й інші джерела: фриг. elegn – очеретина, очеретяна сопілка) – один із жанрів лірики медитативного, меланхолійного, почасти журливого змісту. Е. визначилась у Стародавній Греції (VII ст. до н. е.) передовсім як вірш (двовірш), що складався із гекзаметра та пентаметра, розмежованого на дві рівні […]...
- ДОЩ ІДЕ – НАТАЛЯ ЗАБІЛА Літературне читання 2 клас – Віра Науменко АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ НАТАЛЯ ЗАБІЛА ДОЩ ІДЕ Сьогодні за хмари Сховалося сонце. Краплинки дощу Стукотять у віконце, І стежить за ними Маринка сумна: – Погана погода! – Зітхає вона. Та квіти і трави, Ковтаючи воду, Шепочуть зраділо: – Чудова погода! Ми хочемо пити, Щоб […]...
- Гарт журнал “Гарт” – літературно-художній та критичний журнал Всеукраїнської спілки пролетарських письменників (ВУСПП). Виходив у Харкові один раз на місяць 1927-32. Редагувала колегія: В. Коряк, І. Микитенко, М. Доленго, П. Усенко, В. Сосюра, В. Юринець (1927), в 1928-29, крім названих, – ще І. Кулик. З 1930 – І. Кириленко, Б. Коваленко, В. Коряк, І. Кулик, І. Микитенко, […]...
- ЗАБІЛА ВІКТОР ЗАБІЛА ВІКТОР (псевд. – Ол-др; 1808, х. Кукуріківщина, тепер с. Забілівщина Борзнянського р-ну Чернігівської обл. – листопад 1869, Борзна Чернігівської обл.) – поет. Походив із старовинної козацької родини. Здобув освіту в Ніжинській гімназії вищих наук (1822 – 1825). У 1825 – 1834 рр. перебував на військовій службі. Вийшовши у відставку, жив на своєму родовому хуторі […]...
- Забіла Наталя – Біографія Є письменники, що цілком віддали своє життя дитячій літературі – дуже важкій, іноді малопомітній, літературній роботі. Серед них, ніби айсберг, височить постать чудової поетеси Наталі Львівни Забіли, чиє життя покладено на олтар служіння дитячій Музі. Народилася письменниця 5 березня 1903 року в місті Петербурзі у дворянській родині з великими мистецькими традиціями. Старовинний козацько-старшинський рід Забіл […]...
- ПОЕТИЧНА СКРИНЬКА. НАТАЛЯ ЗАБІЛА. ЗАБАВЛЯНКИ І семестр З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ Урок 21. ПОЕТИЧНА СКРИНЬКА. НАТАЛЯ ЗАБІЛА. ЗАБАВЛЯНКИ Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Наталі Забіли; учити правильно, виразно читати поетичні твори, аналізувати їх; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати мислення, кмітливість, зв’язне мовлення; виховувати любов до рідного слова. II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА БЕЗКОНЕЧНА ПІСЕНЬКА Був […]...
- ВІХОЛА – КАТЕРИНА ПЕРЕЛІСНА Літературне читання 2 клас – Віра Науменко З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 2 КАТЕРИНА ПЕРЕЛІСНА ВІХОЛА Віхола, віхола До мороза їхала, Саночки мальовані, Снігом напаковані, Кониками зайчики, Сірі побігайчики. Сани розігналися, Зайчики злякалися, Віхола схопилася, В полі закрутилася. Віхола, віхола, Ти куди заїхала? – Як поетеса пояснює, чому почалася завірюха? – Чи можна назвати вірш […]...
- Епістола Епістола (грецьк. epistole – лист), або Епістолярна література – різножанрові твори художньої літератури, в яких використовується форма листа чи послання, узалежнена законами художньої умовності. Свого розквіту Е. сягнула в добу Просвітництва: з’явилися відкриті листи-памфлети, листи-новели, листи-визнання. У цьому жанрі написані також “Юлія, або Нова Елоїза” Ж.-Ж. Руссо, “Мандри Хамфрі Клінкера” Дж. Смоллета, “Страждання молодого Вертера” […]...
- Короткий життєпис Наталі Кривенко КРИВЕНКО Наталя народилася 21 грудня 1976 року в Дніпропетровську. Вона – автор поетичних книг “Я – розділяю!” та “Ляльки і Колізеї”; літературознавець, викладає українську літературу в Педагогічному ліцеї в Дніпропетровську, а також закінчує навчання на факультеті української філології та мистецтвознавства Дніпропетровського університету. Крім літератури, Наталя Кривенко захоплюється музикою і театром, грає на фортепіано, сама пише […]...
- Водевіль Водевіль (фран. vaudeville) – легка комедійна, переважно одноактна п’єса з анекдотичним сюжетом, виповнена динамічними діалогами, піснями, танцями. Започаткована у Франції в XV-XVI ст., але як драматичний жанр остаточно оформилася у ” XVIII ст. В Україні В. має і свої національні джерела, передовсім *- інтермедії. Відомі автори В. – І. Котляревський (“Москаль-чарівник”), В. Гоголь (“Простак, або […]...
- Ода Ода (грецьк. оide) – жанр лірики, вірш, що виражає піднесені почуття, викликані важливими історичними подіями, діяльністю історичних осіб. У стародавній Греції О. – хорова пісня. Розрізняли О. хвалебну, танцювальну і плачевну. 0., створені Піндаром (близько 544-518 до н. е.), прославляли переможців спортивних змагань. 0. Квінта Горація Флакка (65-8 до н. е.) уже звеличували імператора Августа, […]...
- Міракль Міракль (фр. miracle, від лат. miracylum – чудо) – один із жанрів середньовічної релігійно-повчальної драми, за основу якої бралися розповіді про “чуда”, здійснені Богородицею. Сюжети запозичувалися з житій, апокрифів, східних переказів тощо. Незважаючи на таку природу жанру, в ньому певною мірою відбивалися зміни в житті і свідомості народу: в М. згодом вносилися авантюрно-розважальні, побутові мотиви, […]...
- Апокаліпсис “Апокаліпсис” – (грецьк. apocalypsis – розкриття, одкровення) – поширена назва заключної, найзагадковішої книги Нового заповіту “Об’явлення св. Івана Богослова”. Виникла* можливо, в 68-69 чи 81-96 pp. н. е. на острові Патмос в Егейському мopі куди Івана Богослова було заслано за проповідування християнства. Належить до т. зв. пророцьких книг (див. “Книгу пророка Даниїла”). В “Об’явленні Св. […]...
- Ідилія Ідилія (грецьк. eidyllion – замальовка, невелика віршова пісенька; зменш, від eidos – образ; мовою олександрійських учених – поетичний твір) – одна з основних форм буколіки, невеликий, переважно віршовий, твір, в якому поетизується сільське життя. Назву запровадив давньогрецький поет Теокріт (III ст. до н. е.), написавши збірку “Ідилія” – переважно гекзаметрами. Його ліричний герой – представник […]...
- “Слово о полку Ігоревім” та його образи в творчості митців нічийних часів “Слово о полку Ігоревім” – найвидатніша пам’ятка давньоруської літератури. Невідомий автор поеми – людина рідкісного поетичного таланту – створив шедевр, що й досі не перестає чарувати художньою довершеністю та патріотичною наснаженістю. Ідея, образи “Слова… ” запліднювали творчість багатьох письменників наступних поколінь. Після відкриття та публікації “Слова… ” з’явилося близько сотні його перекладів і переспівів письменниками […]...
- Казка Казка – один із основних жанрів народної творчості, епічний, повістувальний, сюжетний художній твір усного походження. В основі К. – захоплююча розповідь про вигадані події і явиша, які сприймаються і переживаються як реальні. К. відомі з найдавніших часів у всіх народів світу. Споріднені з іншими фольклорно-епічними жанрами – сказаннями, сагами, легендами, переказами, епічними піснями, – К. […]...
- УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. СВІТ ПОЕЗІЇ У ТВОРАХ НАТАЛІ ЗАБІЛИ Мета: поглибити знання учнів про творчість Наталі Забіли; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити заглиблюватися в поетичні образи; розвивати образне мислення, творчу уяву; виховувати любов до поетичного слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Щиро щиглик щебетав Щойно на ліщині. Щиросердно він бажав Щастя Україні! Хай щовечора […]...
- Сатира Сатира (лат. satira, від satura – суміш, усяка всячина) – особливий спосіб-художнього відображення дійсності, який полягає в гострому осудливому осміянні негативного. У вузькому розумінні С. – твір викривального характеру. С. спрямована проти соціально шкідливих явищ, які гальмують розвиток суспільства, на відміну від гумору, вона має гострий непримиренний характер. Часто об’єктом О є антиподи загальнолюдської моралі, […]...
- Віктор Миколайович Забіла – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Віктор Миколайович Забіла (1808-1869 pp.) Творчість Віктора Миколайовича Забіли була позначена сумною зіркою нещасливого кохання. Дівчину, до якої він сватався, віддали за іншого. У своїх поезіях він виливав увесь біль кохання, яке проніс крізь життя, тугу за щастям та сумні роздуми про майнову нерівність, що руйнує долі людей. Талант Віктора Забіли, прониклива глибина і ліризм […]...
- Штрихова стилістика “Штрихова стилістика” – заміна довгих описових періодів лаконічною фіксацією зображення, міркувань оповідача або персонажа. Швидка зміна переживань та настроїв передається стислими “мазками”, “штрихами”. Задля цього використовуються номінативні мовні конструкції, дієслівні градації, еліпси, фігури умовчання тощо. В українській прозі прийоми “Ш. с.” спорадично використовували Марко Вовчок, Л. Глібов та ін. Особливого поширення вона набула у модерністській […]...
- Біографія Віктора Забіли Віктор Забіла (1808 – 1869) Забіла Віктор Миколайович (крипт. – Ол-др.) – український поет. Народився 1808р. на хуторі Кукуріківщина, тепер с. Забілівщина Борзнянського р-ну Чернігівської області, в сім’ї дрібного поміщика, нащадка старовинного козацько-старшинського роду. Навчався в 1822 – 1825 рр. в Ніжинській гімназії вищих наук. В 1825 – 1834 рр. служив у війську. Вийшов у […]...
- Вплив Біблії на розвиток української літератури – Біблія Вплив Біблії на розвиток української літератури Для розвитку української літератури Біблія має надзвичайно важливе значення, адже давньоруська рукописна книжна література починається з Остромирового Євангелія, а з Острозької Біблії (1581 р.) та “Апостола” (1574 р.) – розвиток українського друкарства. Біблія стала стимулом морально-етичних та ідейних шукань для багатьох митців у різних галузях світової літератури в різні […]...
- Біографічний довідничок – “МУДРА КНИЖКА – БЕЗЦІННИЙ СКАРБ” Підручник Літературне читання 4 клас – Коченгіна М. В. – Ранок 2015 Розділ 3 “МУДРА КНИЖКА – БЕЗЦІННИЙ СКАРБ”: ПИСЬМЕННИКИ ХІХ СТОЛІТТЯ – ДІТЯМ Біографічний довідничок Віктор Марі Гюго (1802-1885) Народився в Безансоні (Франція). Віктор був сином наполеонівського генерала, родом з буржуазної сім’ї. Його батьки через сімейні розбіжності жили окремо, а їхні діти постійно переходили […]...
- Етюд Етюд (фр. etude – вправи, вивчення) – в малярстві, графіці, скульптурі – твір, що має на меті глибше освоєння митцем зображуваної натури. В літературі – невеликий за обсягом, переважно безсюжетний твір настроєвого характеру (“Цвіт яблуні”, “Невідомий” М. Коцюбинського, “Дорога” В. Стефаника, ‘Три зозулі з поклоном” Гр. Тютюнника та ін.). Поряд з поняттям Е. вживаються його […]...
- Віктор Забіла – Біографія Віктор Миколайович Забіла (1808 – листопад 1869) – український поет-романтик. Забіла Віктор Миколайович (крипт. – Ол-др.) – український поет. Народився 1808р. на хуторі Кукуріківщина, тепер с. Забілівщина Борзнянського р-ну Чернігівської області, в сім’ї дрібного поміщика, нащадка старовинного козацько-старшинського роду. Навчався в 1822 – 1825 рр. в Ніжинській гімназії вищих наук. В 1825 – 1834 рр. […]...
- Епіграф, або Мотто Епіграф, або Мотто (грецьк. epigraphe – заголовок, напис) – напис, що розташовується автором перед текстом твору або його частиною; як правило, Е. – це цитата з відомого тексту, вислів з афористичним змістом, приказка тощо. У емблематичній поезії функцію Е. виконували “девізи” (“мотто”) – один із трьох (поряд із зображенням і підписом – епіграматичним віршем) компонентів […]...
- ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ДИВОСВІТ ЛІТЕРАТУРНОЇ КАЗКИ ЛІТЕРАТУРНІ КАЗКИ Літературні казки – це казки, створені письменниками. Їх називають авторськими. Літературні казки мають такі ж ознаки, як і народні: 1) реальні події переплітаються в них з фантастичними, неймовірними, вигаданими; 2) казковими героями можуть бути люди тварини, рослини, чудодійні предмети. Літературні казки – це переважно казки про тварин і […]...
- Література для дітей Література для дітей – художні, науково-популярні та публіцистичні твори, написані письменниками, безпосередньо для молодшого читача різних вікових категорій, починаючи з дошкільнят. Органічним її складником є фольклор з великою художньою та етнопедагогічною культурою, з багатством жанрів і форм (колискові пісні, забавлянки, скоромовки, загадки, казки, легенди, ігрові сюжети, пісні, думи і т. п.). Особливого значення Л. д. […]...
- Датування твору Датування твору – часове визначення етапів роботи письменника над певним твором від задуму до остаточного завершення тексту (чистовий рукопис або машинопис), яким виявлено останню волю автора. Задля підтвердження Д. т. використовуються різні джерела: нотатки, щоденникові записи, листи, свідчення сучасників, відомості з періодики тощо. Для історії літератури часове визначення етапів роботи письменника над твором допомагає з’ясувати […]...
- ПОЕТИЧНА СКРИНЬКА. НАТАЛЯ ЗАБІЛА. ДОЩ ІДЕ І семестр З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА АВТОРСЬКІ ВІРШІ ТА МАЛІ ЖАНРИ ДЛЯ ДІТЕЙ Урок 22. ПОЕТИЧНА СКРИНЬКА. НАТАЛЯ ЗАБІЛА. ДОЩ ІДЕ Мета: учити учнів розуміти поетичні твори, виділяти головне, аналізувати; спонукати дітей до словесної творчості; виховувати любов до слова, бажання користуватися його красою та силою. I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над чистомовкою Ба-ба-ба, […]...
- Завбачення в літературі Завбачення в літературі – здійснення прогностичної функції художньої творчості. Приклади передбачення митцями майбутніх подій, відкриттів чи тенденцій розвитку (від чобіт-скороходів до швидкісних потягів), які беруться з фольклору, пригодницько-фантастичної, аналітико-реалістичної літератури, свідчать лише про те, що в художньообразному мисленні письменників так чи інакше відбивається здатність людини виходити бодай у мріях поза межі видимого. Пізнання невіддільне від […]...
- Літопис Червоної калини “Літопис “Червоної калини” – історико-літературний щомісячник, що виходив у Львові (1929-39) за редакцією Л. Лепкого та В. Сафронова-Левицького, заснований колишніми вояками Українських січових стрільців й Української Галицької армії. Крім матеріалів мемуарного та бібліографічного характеру з національної історії тут з’явилися поезії Олександра Олеся, Б. Лепкого, Р. Купчинського, О. Бабія, С. Городницького та ін., оповідання М. Матіїва-Мельника […]...
- ЕПІТАЛАМА Епіталама (від грец. &;#941;&;#960;Ιθ&;#945;&;#955;&;#940;&;#956;Ι&;#959;&;#950; – весільний), або гіменей (бог шлюбу в давній Греції; викриками: “Гімен, о Гіменей!” супроводжувалося виконання твору) – весільна пісня на честь молодого подружжя, що була поширена в античності. Виконувалася хором хлопців та дівчат перед шлюбними покоями молодих. Своє походження епіталама веде від фольклорних обрядових пісень. Появу її літературної форми датують приблизно […]...