ЛІНА КОСТЕНКО. ОСІННІЙ ДЕНЬ, ОСІННІЙ ДЕНЬ, ОСІННІЙ!.. ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ. ДЕНЬ БУВ ЯСНИЙ, СОНЯЧНИЙ ТА ТЕПЛИЙ
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання; вчити інтонацією передавати настрій твору; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
Робота над скоромовкою. Гра “Дощик”
Діти читають хором.
– Накрапає дощ (тихо).
– Дощ пускається сильніше (голосніше).
– Злива (голосно).
– Дощ слабшає (тихіше).
– Дощ припинився (читання припиняється).
Я на руку рукавицю Одягаю брату Грицю.
Він
Хай не мерзне мій рідненький.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра “Хто краще?”
Конкурс на краще виразне читання вірша Ліни Костенко “Осінь, ось вона, осінь”.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
– Сьогодні ми продовжимо читати твори про осінь.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Опрацювання вірша Ліни Костенко “Осінній день, осінній день, осінній!..”
1) Виразне читання вірша вчителем.
– Чи сподобався вам вірш?
– Які звуки найчастіше в ньому повторюються?
– Який настрій вони
2) Словникова робота.
Читання колонок слів “луною” за вчителем та “буксиром” у парах
Сум | Птиць |
Осінній | Осанна |
Горілиць | Останні |
Витканий | Зайшлися |
– Прочитайте найкоротше слово.
– Знайдіть тлумачення слова осанна у підручнику (с. 55).
Горілиць – обличчям догори.
3) Читання вірша учнями в парах. Підготовка до виразного читання вірша.
– З якою інтонацією, силою голосу будете читати вірш?
– Які слова виділите голосом під час читання?
4) Виразне читання вірша учнями.
5) Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання.
– Який день прославляє поетеса?
– Які речення вона для цього добирає?
– Про які квіти говорить як про живих істот?
– Що говорить про птиць?
– Чому плаче коник?
6) Гра “Диктор телебачення”.
Учні читають вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на глядачів.
2. Фізкультхвилинка
3. Опрацювання твору Івана Нечуй-Левицького “День був ясний, сонячний та теплий”
1) Гра “Бджілки”.
Самостійне напівголосне читання твору учнями
– Чи сподобався вам твір?
– Які картини ви уявляли, читаючи його?
2) Читання твору учнями “ланцюжком”.
3) Аналіз змісту твору з елементами вибіркового читання.
– Яку пору року описує письменник?
– Яка це осінь?
– Яка головна прикмета бабиного літа?
– Як письменник описує павутиння?
– Знайдіть у тексті порівняння.
4) Гра “Упізнай предмет за ознакою”.
Ясний, сонячний та теплий… (день).
Косе. ..(проміння).
Тихий… (вітер).
Справжнє… (літо).
Жовте… (листя).
Зелена, низька… (озимина).
Біле, легке… (павутиння).
Шовкові… (нитки).
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра “Закінчи речення”
– Сьогодні на уроці я дізнався…
– Мені цікаво було…
– Я вчився…
– Свою роботу на уроці оцінюю… балами.





Related posts:
- ЛІНА КОСТЕНКО. ОСІНЬ, ОСЬ ВОНА, ОСІНЬ Мета: продовжити ознайомлення учнів із творами Ліни Костенко; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити аналізувати прочитане, зв’язно висловлювати свої думки; розвивати образне мислення учнів, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА Робота над скоромовкою Гра “Дощик” Діти читають хором. Накрапає дощ (тихо). Дощ пускається сильніше (голосніше). Злива […]...
- ВСТУП ДО РОЗДІЛУ. ВОЛОДИМИР СОСЮРА. ЯК НЕ ЛЮБИТЬ ТОЙ КРАЙ… ЛІНА КОСТЕНКО. УСЕ МОЄ, ВСЕ ЗВЕТЬСЯ УКРАЇНА Мета: почати ознайомлення учнів з новим розділом; удосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити виділяти головне, аналізувати, висловлювати свої міркування, інтонацією передавати настрій твору; розвивати зв’язне мовлення, вміння бачити та відчувати красу поетичного слова; виховувати любов до Батьківщини. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Холодно зараз у лісах і лугах. Холодно зайчикам, лискам, птахам, Затишно, […]...
- ЛІНА КОСТЕНКО. ЗДИВОВАНІ КВІТИ Мета: продовжити ознайомлення учнів із життєвим і творчим шляхом Ліни Костенко; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; вчити аналізувати прочитане, зв’язно висловлювати свої думки; розвивати образне мислення учнів, творчу уяву; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА Робота над скоромовкою. Гра “Дощик” Діти читають хором. Накрапає дощ (тихо). Дощ пускається […]...
- СУМНО ХЛЮПАЄ ДОЩ. ЛІНА КОСТЕНКО “СОЛОВЕЙКО ЗАСТУДИВСЯ”. ПІДСУМОК З ВИВЧЕННЯ ПОЕЗІЙ ЛІНИ КОСТЕНКО II семестр З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження) ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 Урок 78. СУМНО ХЛЮПАЄ ДОЩ. ЛІНА КОСТЕНКО “СОЛОВЕЙКО ЗАСТУДИВСЯ”. ПІДСУМОК З ВИВЧЕННЯ ПОЕЗІЙ ЛІНИ КОСТЕНКО Мета: вдосконалювати техніку правильного, свідомого, виразного читання; формувати в учнів уміння аналізувати, узагальнювати, робити посильні висновки з прочитаного, вчити визначати настрій твору; виховувати любов і бережливе ставлення до природи. Хід уроку […]...
- ЛІНА КОСТЕНКО. КРАСИВА ОСІНЬ ВИШИВАЄ КЛЕНИ Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю Ліни Костенко; вчити правильно та виразно читати віршовані твори, аналізувати прочитане; розвивати зв’язне мовлення учнів, фонематичний слух, образне мислення; виховувати любов до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Гра “Дощик” Бачила Зіна, як зірка упала, Зразу бажання вона загадала: “Взимку на землю […]...
- ТРИВОГА. ЛІНА КОСТЕНКО ШИПШИНА ВАЖКО ВІДДАЄ ПЛОДИ Мета: розкрити учням красу і своєрідність поезії Ліни Костенко; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; навчати розуміти поетичну мову, уявляти описані картини; розмірковувати над текстом; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення; виховувати любов до природи, художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Ходить дядько лютий У валянки взутий, […]...
- СТЕПАН ЖУПАНИН. НАМАЛЮЮ ВІТЕР. ЛІНА КОСТЕНКО. ЯКЩО НЕ МОЖЕШ ВІТЕР ЗМАЛЮВАТИ Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; формувати вміння працювати над текстом, аналізувати його зміст; навчати помічати в поетичних творах образні вислови, які допомагають уявити описані картини; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, творчу уяву учнів; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА Гра “Письменник” – Правильно прочитайте зашифрований […]...
- ЛІСОВІ ДИВА. ЛІНА КОСТЕНКО “БІЛОЧКА ВОСЕНИ” II семестр З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження) ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 Урок 76. ЛІСОВІ ДИВА. ЛІНА КОСТЕНКО “БІЛОЧКА ВОСЕНИ” Мета: ознайомити учнів з творчістю Ліни Костенко; навчати учнів виразно читати віршовані твори; розвивати вміння аналізувати прочитане, давати відповіді на запитання; виховувати любов до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою Їжак […]...
- Твір “Осінній день” Минає літо, і разом з осінню до нас приходять похмурі дні. Блакитне небо повністю затягується сірими хмарами, так що й сонця не видно. Десь там, над хмарами, воно продовжує світити, та до нас на землю ледве пробивається його неяскраве світло. В осінній день усе навколо наче покрите легким сірим покривалом. Дерева, квіти, будинки – все […]...
- ІВАН ФРАНКО. ДИВУВАЛАСЬ ЗИМА… ДРІМАЮТЬ СЕЛА Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Івана Франка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, здатність відчувати красу поетичного слова; виховувати любов до рідної мови. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Нумо, діти, підведіться! Всі приємно посміхніться. Пролунав уже дзвінок, Починаємо урок!.. II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА Гра “Алфавіт – стоп!” Ведучий мовчки […]...
- ЛІНА КОСТЕНКО. Я ХОЧУ НА ОЗЕРО СВІТЯЗЬ Мета: розширювати знання учнів про озера України; продовжити ознайомлення з творчістю Ліни Костенко; вдосконалювати навички свідомого виразного читання; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення; виховувати гордість за свою Батьківщину. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Артикуляційна гімнастика – “Горішки”. Рот закритий, кінчик язика з напругою по черзі упирається в щоки. На щоках […]...
- Осінній день. Твір-опис за картиною О. Нечипоренка “Осінній наспів” Добре опинитися у розпал золотої осені біля лісного озерця. Після довгої дороги на березі улаштовуємо привал. Сідаємо на повалене дерево і завмираємо у німому захопленні. У дзеркалі води – золоті відблиски природи, що в’яне. В озері міниться золотими барвами листя старих величезних дерев. Вони – мов вартові озера. Дерева майже впритул підійшли до води і […]...
- Шипшина важко віддає плоди – Ліна Костенко Літературне читання 3 клас ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ Пейзаж Ліна Костенко Шипшина важко віддає плоди Шипшина важко віддає плоди. Вона людей хапає за рукава. 1 Перли – коштовна прикраса. 2 Разок намиста – тут: нанизані на нитку намистини. Вона кричить: – Людино, підожди! О, підожди, людино, будь ласкава, Не всі, не всі, хоч ягідку облиш! Одна пташина […]...
- ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ – Іван Семенович Левицький Іван Семенович Левицький (літературний псевдонім – Нечуй) народився 25 листопада 1838 року в Стеблеві, в сім’ї сільського священика. Батько його був освіченою людиною прогресивних поглядів, мав велику домашню книгозбірню і на власні кошти влаштував школу для селян, в якій його син і навчився читати й писати. Змалку І. Левицький познайомився з історією України з книжок […]...
- ІВАН ФРАНКО. ПОЛУДЕНЬ Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Івана Франка; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; розвивати зв’язне мовлення, образне мислення, здатність відчувати красу поетичного слова; виховувати любов до рідної мови. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА Гра “Алфавіт – стоп!” Ведучий гри мовчки вимовляє назви букв алфавіта. Один із гравців дає команду “стоп”, […]...
- ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (1838 -1918) Справжнє ім’я – Іван Семенович Левицький. Народився в м. Стеблеві, що на Черкащині, у родині священика, помер у м. Києві. Письменник. Найвідоміші твори: романи “Хмари”, “Князь Єремія Вишневецький”, повісті “Дві московки”, “Микола Джеря”, “Бурлачка”, “Кайдашева сім’я”, оповідання “Баба Параска та баба […]...
- МАРКО ВОВЧОК. ЛІТНІЙ РАНОК. МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ. ЛІТНІЙ ДЕНЬ Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання, вчити інтонацією передавати настрій твору; розвивати вміння бачити та відчувати красу й різноманітність природних явищ, передавати своє ставлення до змісту твору, порівнювати, спів – ,ставляти прочитане; виховувати спостережливість, любов до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Ось і дзвоник пролунав, До бесіди всіх позвав. Всі ви сіли рівно, вправно, […]...
- Не забувай своїх коренів (І. Нечуй-Левицький “Запорожці”) ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ 5 КЛАС ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ Не забувай своїх коренів (І. Нечуй-Левицький “Запорожці”) У стародавні часи на Україні жили люди, яких ми знаємо як козаків. Здавна жили вони на Запорізькій Січі. За силою та славою рівних козакам не було. Але зараз люди забувають свої корені, […]...
- Твір на тему “Осінній день”, “Осіння прогулянка” Вчора ми з мамою ходили гуляти до парку. Це було одразу після того, як я прийшов зі школи. Стояв сонячний, але холодний та вітряний день. В осінньому парку золоте, червоне та бордове листя засипало доріжки під ногами. Вітер піднімав листя з землі та кидав їх нам під ноги. І іншим перехожим – теж. А з […]...
- ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ. МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ. ТЕПЛИЙ ДОЩИК-СРІБНОПАД І семестр З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Урок 46. ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ. МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ. ТЕПЛИЙ ДОЩИК-СРІБНОПАД… Мета: удосконалювати навички виразного читання віршованих творів; навчати аналізувати прочитані вірші; розвивати смислову, образну пам’ять, уміння узагальнювати, зіставляти; виховувати любов до художнього слова. II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА Ген стрибають на морозі Три ворони на дорозі. – Кар-кар-карІ За скоринкою погнались, На все горло […]...
- Осінній день – Райнер Марія Рільке Осінній день Час, Господи! Дай літу відійти! Клади на сонячний годинник тіні I по долині вітер розпусти. Звели плодам доспіти в яснім саді; Дай їм ще два погожі дні і влий Останній сік, солодкий і густий, У ягоди важкого винограду. Безхатній нині – не віднайде хати, Самотній нині – довго буде ним; Не спати буде […]...
- Біографія – Іван Семенович Нечуй-Левицький Іван Семенович Нечуй-Левицький (1838-1918 pp.) Біографія Іван Нечуй-Левицький увійшов в історію української літератури як видатний майстер художньої прози. Створивши ряд високохудожніх соціально-побутових оповідань та повістей, відобразивши в них тяжке життя українського народу другої половини XIX століття, показавши життя селянства й заробітчан, злиднями гнаних з рідних осель на фабрики та рибні промисли, І. Нечуй-Левицький увів в […]...
- ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША А. КОСТЕЦЬКОГО “БУДЕ ДЕНЬ ВЕСЕЛИЙ” Мета: узагальнити знання учнів; вдосконалювати навички читання; виховувати шанобливе ставлення до оточуючих. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. – У ставку гуськом стоять Гусенята й гуска, Гусенята плюскотять, Гуска носом плюска. Г. Бойко 2) Робота над чистомовкою. Ра-ра-ра – розпочалася гра. Ру-ру-ру – […]...
- Нечуй-Левицький Іван Семенович Іван Семенович Нечуй-Левицький (справжнє прізвище Левицький) народився 25 листопада 1838 р. у містечку Стеблів, тепер Черкаської області в родині сільського священика. Змалку знав багато народних легенд, пісень, захоплено читав. Початкову школу закінчив вдома, а потім вчився у духовному училищі при Богуславському монастирі. Роки навчання в училищі описав письменник у своїх спогадах. Був це важкий час: […]...
- Нечуй-Левицький Іван Семенович Нечуй-Левицький Іван Семенович (1838-1918) Іван Семенович Левицький (літературний псевдонім – Нечуй) народився 25 листопада 1838 р. у Стеблеві, в сім’ї сільського священика. Батько його був освіченою людиною прогресивних поглядів, мав велику домашню книгозбірню і на власні кошти влаштував школу для селян, у якій його син і навчився читати й писати. Змалку І. Левицький познайомився з […]...
- НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН (спр. прізв. – Левицький; 25.11.1838, м. Стеблів, тепер смт. Корсунь-Шевченківського району Черкаської обл. – 15.04.1918, Київ) – письменник, публіцист, етнограф, педагог. Народився в сім’ї священика. Навчався в Богуславському духовному училищі (1847 -1853), Київській духовній семінарії (1853 – 1859) та Київській духовній академії (1861-1865). Формування світогляду відбувалося під впливом усної народної творчості, історіософських праць […]...
- Скорочено – ОСІННІЙ ДЕНЬ – РАЙНЕР МАРІЯ РІЛЬКЕ 11 КЛАС РАЙНЕР МАРІЯ РІЛЬКЕ ОСІННІЙ ДЕНЬ Час, Господи! Дай літу відійти! Клади на сонячний годинник тіні І по долині вітер розпусти. Звели плодам доспіти в яснім саді; Дай їм ще два погожі дні і влий Останній сік, солодкий і густий, У ягоди важкого винограду. Безхатній нині – не віднайде хати, Самотній нині – довго […]...
- Гумор і сатира у творі “Кайдашева сім’я” – ІІ варіант ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Повість “Кайдашева сім’я” написана в 1878 роп: Вона є високохудожнім соціально-побутовим твором, у якому правдиво показано життя українського села другої половини XIX століття. Жанрова специфіка твору полягає у тому, що зображений повсякденний: плин життя родини Кайдашів розгортається в найрізноманітніших побутових ситуаціях, які часто зображуються гумористично. Схильність до […]...
- Мої роздуми над повістю “Кайдашева сім’я” ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Іван Нечуй-Левицький – один із найвизначніших українських письменників, автор таких відомих творів з народного життя, як “Микола Джеря” і “Кайдашева сім’я”. Ці твори стали неначе чистими перлинами на Грунті української літератури, виділяються своїм високим художнім рівнем, письменницькою майстерністю. Уже з перших сторінок повісті “Кайдашева сім’я” читач потрапляє в село […]...
- Іван Нечуй-Левицький – Запорожці (СКОРОЧЕНО) Іван Нечуй-Левицький Запорожці (СКОРОЧЕНО) Над Дніпром у селі Старому Кодаку жив собі молодий лоцман (провідник суден) Карпо Летючий. Був він потомком славних запорожців – високий, чорнявий та кучерявий, ще й до того сміливий. Добре знав усі дніпровські пороги змалку. Лоцманський отаман дуже любив Карпа й настановив його головним керманичем, незважаючи на молодість того. Якось приплив […]...
- Творчість – Іван Семенович Нечуй-Левицький Іван Семенович Нечуй-Левицький (1838-1918 pp.) Творчість Тематика творчості Нечуя-Левицького дуже різнобарвна. Він є автором антикріпосницької повісті “Микола Джеря” (1878 p.), повістей: “Бурлачка” (1880 р.) – про життя заробітчан, “Хмари” (1874 p.), “Над Чорним морем” (1893 р.) – про діяльність української буржуазної інтелігенції. Нечую-Левицькому належать гумористично-сатиричні твори “Кайдашева сім’я” (1879 p.), “Старосвітські батюшки та матушки” (1881 […]...
- Запорожці (скорочено) – Нечуй-Левицький Іван Над дніпром у селі Старому Кодаку жив собі молодий лоцман (провідник суден) Карпо Летючий. Був він потомком славних запорожців – високий, чорнявий та кучерявий, ще й до того сміливий. добре знав усі дніпровські пороги змалку. Лоцманський отаман дуже любив Карпа й настановив його головним керманичем, незважаючи на молодість того. Якось приплив до порогів байдак із […]...
- Кайдашева сім’я – Іван Семенович Нечуй-Левицький Іван Семенович Нечуй-Левицький (1838-1918 pp.) “Кайдашева сім’я” “Кайдашева сім’я” – реалістична соціально-побутова повість українського письменника Івана Семеновича Нечуя-Левицького, написана 1879 р. У творі на матеріалі повсякденного життя селянства розкриваються деякі риси вдачі українського народу, його індивідуалізм, прагнення жити окремим самостійним життям. Соціально-побутові повісті І. Нечуя-Левицького становлять певний етап в українській прозі і за змістом, і […]...
- Нечуй-Левицький Іван – Біографія Іван Семе́нович Нечу́й-Леви́цький (справжнє прізвище – Леви́цький ) – український прозаїк, перекладач. Іван Левицький народився 25 листопада 1838 року в Стеблеві, в сім’ї сільського священика. Батько його був освіченою людиною прогресивних поглядів, мав велику домашню книгозбірню і на власні кошти влаштував школу для селян, в якій його син і навчився читати й писати. Змалку І. […]...
- Нечуй-Левицький Іван Кайдашева сім’я (скорочено) ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (1838-1918) КАЙДАШЕВА СІМ’Я І Недалеко від містечка Богуслава, біля річки Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Воно потонуло у вербах і садках. Під однією горою стояла чимала хата Омелька Кайдаша, вся в оточенні старих черешен, які створювали приємну прохолоду в жаркі дні. Одного літнього дня Омелько Кайдаш сидів у повітці [сарай, […]...
- Нечуй-Левицький Іван Семенович Старі гультяї І. С. Нечуй-Левицький. Зібрання творів у десяти томах. Том шостий. Прозові твори. Київ: Наукова думка, 1966. Ст. 421 – 460. I Які пишні левади та огороди в селі Трушках, в Васильківщині, з початку літа! І по долині над довгим ставом, і по обидва береги річки Раставиці, скрізь розляглись левади та огороди, неначе зелене море. Раставиця […]...
- Нечуй-Левицький Іван Семенович Дві московки І. С. Нечуй-Левицький. Зібрання творів у десяти томах. Том перший. Прозові твори. Київ: Наукова думка, 1965. ст. 51 – 101. I Раз якось був тихий літній вечір. Сонце стояло вже на вечірньому прузі. Череда звернула з толоки на шлях, простяглася до села і підняла за собою куряву. По дорозі йшов молодий москаль додому по білету. […]...
- Нечуй-Левицький Іван Семенович Два брати В одному селі жив собі убогий чоловік Петро Клепало з жінкою Марусею. Вони мали двох синів парубків. Старший звався Юрко, а менший Улас. Обидва брати були схожі лицем, чорними високими бровами та чорними кучерями. Обидва були гарні, високі, рівні станом, та не схожі вони були душею. Юрко був розумний, хитрий та підлесливий. Улас любив мовчати […]...
- “Душа належить людству і епохам”(Ліна Костенко) – Ліна Костенко (1930) Підручник Українська література 11 клас Українська література другої половини XX століття Ліна Костенко (1930) “Душа належить людству і епохам”(Ліна Костенко) Лірика Ліни Костенко не тільки високохудожня, а й високоінтелектуальна та глибокопатріотична. У поетеси немає плакатних патріотичних віршів, трафаретних гасел, не часто вживається навіть слово “Україна”. І водночас підтекст більшості її поезій виразно патріотичний. Володимир Базилевський […]...
- СОЛОВЕЙКО ЗАСТУДИВСЯ – ЛІНА КОСТЕНКО Літературне читання 2 клас – Віра Науменко З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 ЛІНА КОСТЕНКО СОЛОВЕЙКО ЗАСТУДИВСЯ Дощик, дощик, ти вже злива! Плаче груша, плаче слива. Ти періщить заходився, Соловейко застудився. А тепер лежить під пледом, П’є гарячий чай із медом. – Які слова у вірші свідчать про те, що дощ іде вже давно? – […]...