Ліричний цикл як принцип компонування поезій Лесі Українки

I. Ліричний цикл у творчості Лесі Українки. (З перших кроків літературної діяльності молода поетеса тяжіє до ліричних циклів. Саме вони виконують важливу структурну функцію та збагачують можливості ліричних жанрів.)

1. Предмет зображення. (Цей предмет подається в різних аспектах, лірична поезія переростає межі одноразового спалаху почуття, думки, настрою і стає органічною частиною цілого. Поступово вона доповнює і розширює внутрішній підтекст, що об’єднує весь цикл.)

2. Елемент оповіді. (Такий виклад матеріалу дає перевагу авторові

у вираженні задуму: з’являється багатоплановість, різне бачення об’єкта підсилює головну ідею. Вірші циклу в сукупності утворюють значно ширшу сюжетну картину.)

3. Принципи компонування циклу. (Передусім це ідейно-тематичний принцип, коли всі вірші циклу об’єднані наскрізною ідеєю. Перевага зорових вражень сприяє творенню з окремих ліричних етюдів розгорнутих картин. Музичний принцип підсилює звукові враження.

Тут особливого смислового значення набуває мелодія віршів. Леся Українка утверджує новий принцип композиції поетичної книжки, в основі якого лежать категорії змісту, а не форми.)

II. Ліричні

поезії – це сторінки прагнень і страждань. (Багато ліричних творів поетеси свідчать про поривання і сумніви, радості і страждання поетеси. Поза сумнівом, що непересічна особистість Лесі Українки віддзеркалюється у світі поезій.)

1. Громадсько-політична лірика. (Перевага громадянських мотивів над усіма іншими була вже традицією в українській літературі, бо після лірики поетів-романтиків 20-40-х років у поезії утверджуються і домінують ці мотиви.)

2. Пейзажна лірика. (Першу поетичну збірку Лесі Українки “На крилах пісень” було надруковано в журналі “Зоря”, де І. Франко висловив думку, що вона “становить, без сумніву, найважливіший здобуток поетичний нашої літератури… ” Саме у цій збірці знайшли своє вдале відображення цикли “Подорож до моря”, “Кримські спогади”, “Зоряне небо”. Світ природи в уяві поетеси – це країна сонця і золотистої блакиті.)

3. Політична лірика. (Найхарактернішим для цієї теми був цикл “Невольничі пісні” – один із найвищих злетів революційного слова поетеси. Цикл об’єднує наскрізна думка: “Що сльози там, де навіть крові мало!”)

4. Інтимна, особиста лірика поетеси, (Цикл “Мелодії” представляє інтимні сторінки життя Лесі Українки, він має явно виражений сюжет, мінливий настрій, в основі якого лежить музикальний принцип. А кожен з двадцяти віршів – це переливи душевного стану-настрою ліричного героя, зміни почуттів і переживань.)

III. Відгуки на різні життєві події та явища. (Поетичний цикл зі збірки “Думи і мрії” – це вірші-послання до друзів. У них привертає увагу широке використання автором мотивів і образів світової літератури, їх оригінальна інтерпретація.

1902 року з ініціативи студентів університету у Чернівцях виходить третя поетична книжка Лесі Українки “Відгуки”. Нова збірка засвідчила, що її автор досяг творчої зрілості. Особливо ясно виявився перехід поетеси від лірики до ліро-епосу і драматичного монологу, від римованого вірша до вільного.)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Ліричний цикл як принцип компонування поезій Лесі Українки