Ліро-епічні твори в ураїнській літературі

Поряд з епосом, лірикою та драмою в літературі доволі часто трапляються твори, у яких поєднуються особливості епічного, ліричного та драматичного родів літератури і суміжних сфер суспільної діяльності людини, зокрема науки та публіцистики. Найчастіше відбувається поєднання епічного й ліричного начал. Такого роду твори належать до Ліро-епосу.

Ліро-епічний твір – це літературний твір, у якому гармонійно поєднуються зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці та епосу, внаслідок чого утворюються якісно нові сполуки. Людина тут

зображується ніби у двох планах: з одного боку передаються певні події її життя, а з другого – переживання, емоції, настрої. До творів такого штибу найчастіше відносять Баладу, думу, байку, співомовку, а також Поему, іноді – Роман у віршах:

    Балада (фр. ballade, від Прованс, ballar – танцювати) – жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом; Дума – жанр суто українського речитативного народного та героїчного ліро-епосу – ліро-епічний твір про історичні чи соціально-побутові події; Байка – невеликий алегоричний, здебільшого віршовий
    твір повчального змісту; Співомовка – короткий гумористичний вірш, часто побудований на якомусь народному анекдоті, дотепі, приказці чи казковому мотиві; Роман у віршах – різновид змішаного жанру, найбільш об’ємний жанр ліро-епосу, який поєднує багатоплановість, епічні принципи розповіді із суб’єктивністю, притаманною ліричним творам.

    Роман у віршах став популярним у ХІХ-ХХ ст. Межують з ним драматична поема, віршована повість.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Ліро-епічні твори в ураїнській літературі