Літературна балада Франсуа Війона

Французький поет XV століття Франсуа Війон такий не схожий на більшість поетів і письменників свого часу! Школяр, крадій, волоцюга і розбійник, Війон цобре знав убоге народне життя. Через століття читачі чують живий голос людини, яка не бажає підкорятися сильним цього світу – ані королям, ані церковникам, ані багатіям. Війон насміхався з їхнього життя і свої пісні-балади зробив зброєю проти всього, що не подобалося поетові.

Будучи патріотом, який любив свою країну, Війон написав “Баладу проти ворогів Франції”, а в знаменитій надалі

“Про дам минулих часів” згадав про величну героїню Франції – “добру Канну з Лотарингії, яку в Руані спалили англійці” – Жанну д’Арк.

Романтичну пісню-баладу Війон використовував не для піднесення образу, не для оспівування Кохання та подвигів заради коханої, а навпаки, для викриття негативних сторін життя. Щира Мова Війона складається з говірки міщан, жаргону злодіїв, риторики вчителів із Сорбонни. Та є одна Балада, написана народною мовою, проте має глибокий філософський зміст.

Це “Балада прикмет”. Цей коротенький твір містить опис усього життя середньовічної Франції. Кожний рядок

починається самовпевненими словами: “Я знаю все…”

Балада будується на контрастах доброго та поганого, світла і темряви. Війонове “всезнання” дуже глибоке, поет насміхається з модників, які хизуються своїм одягом, надто зажерливих монахів, старих жінок, які надмірно користуються фарбами і парфумами – усім їм байдуже до бідних, хворих, малих і нещасних. Поет викриває мерзенні сторони світу, усю його несправедливість. Я знаю все…” – співчутлива душа Війона завмирає від жалю і болю за Божий світ, він не розуміє, чому він, цей світ, створений саме таким.

Відповідь самому собі на ствердження “Я знаю все…” – “Я нічого не знаю…”.

Війон завжди приваблюватиме до себе читачів, бо його щирий і правдивий голос розповідає про життя і смерть, бідність і багатство, про людські почуття і нелюдські обставини, про ніжність і грубість життя. І що більше ми розумітимемо і пізнаватимемо світ, розширюючи обрії свого знання, то частіше, слідом за Війоном, ми будемо повторювати: “Я знаю все – я нічого не знаю”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Літературна балада Франсуа Війона