Літературний період, або Літературна доба (епоха)

Related posts:

1. Просвітництво як літературна епоха Слово “Просвітництво” вдало характеризує загальний дух ідейно-політичного і естетичного руху, важливого етапу розвитку європейської ідеології та культури наприкінці XVІІ – на початку XІX століття. Діячі цієї епохи ставили собі за мету замінити погляди, які грунтувалися на релігійнихі політичних авторитетах, такими, що випливають із вимог і можливостей людського розуму. Просвітництво вбачало у невігластві головну причину людських […]...
2. Просвітництво як літературна епоха. Розмаїття виявів літературного життя: виникнення (сентименталізм) та розвиток (класицизм, реалізм) художніх напрямів, нових жанрів (філософська повість тощо) Урок зарубіжної літератури 9 клас УРОК № 13 Тема. Просвітництво як літературна епоха. Розмаїття виявів літературного життя: виникнення (сентименталізм) та розвиток (класицизм, реалізм) художніх напрямів, нових жанрів (філософська повість тощо). Мета: Ознайомити з основними засадами мистецтва епохи Просвітництва; навчити учнів характеризувати Просвітництво як ідейний рух і літературну епоху, працювати з літературознавчими термінами; учити самостійно працювати […]...
3. Таблиця “Літературний процес XX століття” Початок XX ст. (до 1917 року) Ці хронологічні межі визначаються не тільки перебігом революції 1905-1917 рр., а й відходом із життя І. Франка (1916 р.) та М. Коцюбинського й Лесі Українки (обоє померли в 1913 р.). Формування після 1905 р. Києва як літературної столиці України, поширення загальноукраїнської літературної періодики Період революції й національного державотворення Література […]...
4. Літературний напрям Літературний напрям – відносно монолітна і внутрішньо упорядкована сукупність літературних (ідейно-художніх) тенденцій, усталена в ряді визначних чи епохальних творів, що з’явилися приблизно в один і той же час. Л. н. є важливим чинником літературного періоду. В межах одного літературного періоду може виступати кілька літературних напрямів, наприклад, у Просвітництві – класицизм, рококо, сентименталізм. Назва домінантного напряму […]...
5. ІСТОРІОГРАФІЯ ЛІТЕРАТУРНА Історіографія літературна (від грец. Ι&;#963;&;#964;&;#959;&;#961;&;#943;&;#945; – розповідь про минуле і &;#947;&;#961;&;#940;&;#966;ω – пишу) – допоміжна літературознавча дисципліна, яка займається дослідженням історії розвитку та нагромадження знань з основних літературознавчих дисциплін – теорії літератури, історії літератури й літературної критики. Матеріалом цієї науки є також літературні джерела, присвячені творчості письменників і літературознавців. Солідні літературознавчі праці починаються, як правило, […]...
6. Літературна критика Літературна критика (грецьк. critita – судження) – відносно самостійний вид творчої діяльності, спирається на практичний тип мислення задля поцінування художньої своєрідності нових літературних творів, їх естетичної вартості, виявлення провідних тенденцій літературного процесу. Зважаючи на здобутки теорії та історії літератури, обслуговуючи поточний літературний процес, Л. к. традиційно вважається складником літературознавства. Л. к. дає специфічне “знання літератури”, […]...
7. Літературний жанр Літературний жанр (фр. genre – рід, вид) – тип літературного твору, один із головних елементів систематизації літературного матеріалу, класифікує літературні твори за типами їх поетичної структури. Категорією вищого порядку при тричленному поділі літератури є літературний рід (загальне) – епос, лірика, драма; категорією середнього порядку – літературний вид (особливе) – роман, повість, новела в епосі; категорією […]...
8. Епоха реалізму “Типовий герой у типових умовах” – епоха реалізму Епоха реалізму – це доба XІX століття. Найбільш видатними письменниками реалістичної школи є її зачинателі – Стендаль, Бальзак, Толстой, Достоєвський. Думаю, не можна різко розмежовувати літературні епохи – вони не мали таких чітких меж, як, наприклад, перехід учня з шостого класу в сьомий, а з сьомого у восьмий і таке інше. Існували люди з різними […]...
9. ЛІТЕРАТУРНИЙ ПОРТРЕТ Літературний портрет – up Досить поширена жанрова форма сучасної мемуаристики. Його автор не ставить собі за мету відтворити весь життєвий шлях свого героя. Подібного важко досягти, оскільки письменникові в такому разі необхідно знати про героя буквально все, а для цього потрібне щоденне й щогодинне спілкування протягом усього життя, що навряд чи є реальним. Письменник, який […]...
10. ЗАГАЛЬНЕ ПОНЯТТЯ ПРО ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Світова література має багатовікову історію свого розвитку, яка характеризується періодами злетів і занепадів, блискучих перемог і нищівних поразок. У цілому ж можна говорити про поступальний розвиток, унаслідок якого ми сьогодні маємо “Іліаду” та “Одіссею” Гомера й інтимні вірші Сафо, “Витязя в тигровій шкурі” Шота Руставелі, “Слово о полку Ігоревім” невідомого автора, “Божественну комедію” Данте і […]...
11. Твір на тему: “Модернізм як літературний напрям” Кожний літературний напрям цікавий по-своєму і гідний самого ретельного і уважного розгляду. Одним з досить цікавих і гідних є напрям модернізму, саме він і буде розглянутий в даному творі. Даний напрямок у всій культурі зайняв досить тривалий історичний відрізок і розтягнулося з кінця 19-го і до початку 20-го століття. Одним з найбільш яскравих творчих проявів […]...
12. Літературна боротьба XVII століття – ІСТОРИКО – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС XVII СТОЛІТТЯ На початку XVII століття в Європі сформувалися держави із абсолютною монархією (Іспанія, Франція та ін.), з’явилися нові країни із переважаючою роллю середнього класу (Голландія), деякі країни (Італія, Німеччина, Польща) перебували в стані економічного занепаду. Католицький Рим перестав бути релігійним центром Європи. Від нього, відмовившись сплачувати податки, відійшли Англія, скандинавські країни, Нідерланди, частина німецьких князівств, Женева. […]...
13. Друга половина ХІХ ст. – період дальшого поступу української культури, літератури Друга половина ХІХ ст. – період дальшого поступу української культури, літератури, розвитку плідних традицій попередніх етапів та визрівання нових художніх якостей. Підпорядковуючися загальним закономірностям саморозвитку художніх систем, українська Література мала й специфічні національні особливості, що вирізняли її з-поміж інших літератур світу. Ця особливість полягала в постійному тісному зв’язку літератури з національно-визвольним, гуманістичним рухом, у якому […]...
14. Літературний архів Літературний архів (гр. archaithos – стародавній) – зібрання документів з історії літератури, що зберігаються у спеціальних сховищах, музеях чи бібліотеках. Цим терміном називаються також відповідні установи, спеціально створені для збирання, зберігання та опрацювання матеріалів з історії літератури (Центральний державний архів-музей літератури І мистецтва м. Києва, відділ рукописів Інституту літератури ім. Т. Шевченка НАН України, відділ […]...
15. Літературний вплив Літературний вплив – явище в літературному процесі, суть якого полягає в переході естетичної інформації від одного письменника (течії, напряму) до іншого; одна з форм літературної взаємодії, міжнаціональних літературних зв’язків. Л. в. – результат творчих контактів, які характеризуються різним ступенем активності літературних джерел і тих, що їх приймають. Безпосередні чи опосередковані зв’язки між письменниками зумовлюють наявність […]...
16. Літературна спілка “Чернігів” Літературна спілка “Чернігів” – громадське об’єднання, утворене групою літераторів М. Чернігова у серпні 1992. Ініціатором виступив М. Ткач, обраний головою спілки. Спілка – незалежна від офіційної, зареєстрована, має свій статут. Вона нараховує близько 25 членів. Провідну роль у її діяльності. відіграють такі літератори, як В. Струтинський, М. Ткач, В. Савенок, В. Салон, В. Шкварчук та […]...
17. Літературна група Літературна група – об’єднання письменників, як правило, однієї літературної генерації (найчастіше молодих), котрі, поставивши перед собою спільну літературну мету, разом намагаються реалізувати її й тим самим виявити себе як певну єдність творчих особистостей. Л. г. треба відрізняти від тих літературних об’єднань, котрі є спільнотою економічною, професійною чи товариською й не мають спільної естетичної програми. Л. […]...
18. Романтика як пафос і романтизм як літературний напрям: чим вони різняться? Романтика – це особливий стан душі, викликаний прагненням до ідеалу піднесеного, прекрасного, незвичайного. В художній літературі романтика виявляється в зображенні яскравих та героїчних аспектів життя, у змалюванні образів, незадоволених буденністю, прозаїчним існуванням, які мріють про його зміну на краще. У таких випадках говорять, що письменник відтворює певні романтичні аспекти дійсності – романтику праці, подвигу, творчих […]...
19. Твір доповідь: Ліцейський період творчості Пушкіна З Пушкіна починається новий етап в історії російської літератури. Всі її попередній розвиток підготував появу геніального поета, що зіграв велику роль у розвитку не тільки російської культури, але й культури народів і всього людства. Шість років, які Пушкін провів у Царскосельском ліцеї, мали дуже велике значення для його ідейного й творчого росту. Тут він усвідомив […]...
20. ЛІтературний процес першої третини XX ст. (1900 – 1930) Початок XX ст. визначається інтенсивним розгортанням визвольного руху в Російській імперії під гаслами боротьби за землю і волю, подіями революцій 1905 – 1907 рр., 1917 р., проголошенням УНР (1917). Усе це позначилося на розвиткові української літератури, зумовило пожвавлення українського політичного, культурно-освітнього, мистецького життя. Відкриваються національні школи, створюються Український народний університет, Українська академія наук, Національна бібліотека. […]...
21. ЛІТЕРАТУРНІ НАПРЯМИ XVI-XIX СТОЛІТЬ З другої половини XVI по другу половину XIX століття набувають розвитку шість великих літературних напрямів: барокко, класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм і натуралізм. Усі вони охопили не лише літературну сферу, а й поширилися на інші види мистецтва. Так, барокко – це музика А. Вівальді, Г. Генделя та Й. С. Баха. Класицизм – архітектурний ансамбль Версаля та […]...
22. Завдання для самоконтролю – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Завдання для самоконтролю 1. Розкажіть про розвиток освіти в Україні кінця XVIII – перших десятиліть XIX століття. Як він вплинув на розвиток науки? 2. Чому період розвитку української літератури кінця XVIII – перших десятиліть XIX століття отримав назву нової літератури? 3. Чому друга половина XVIII століття стала часом розвитку національної культури та піднесення національної свідомості? […]...
23. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – П. ВЕРЛЕН, А. РЕМБО – ІЗ ПОЕЗІЇ ФРАНЦУЗЬКОГО СИМВОЛІЗМУ. СИМВОЛІЗМ ЯК ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ ОСТАННЬОЇ ТРЕТИНИ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ. ОСНОВНІ ЕСТЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ ТА ПОЕТИЧНЕ НОВАТОРСТВО СИМВОЛІСТІВ 10 клас ІЗ ПОЕЗІЇ ФРАНЦУЗЬКОГО СИМВОЛІЗМУ. СИМВОЛІЗМ ЯК ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ ОСТАННЬОЇ ТРЕТИНИ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ. ОСНОВНІ ЕСТЕТИЧНІ ПРИНЦИПИ ТА ПОЕТИЧНЕ НОВАТОРСТВО СИМВОЛІСТІВ П. ВЕРЛЕН, А. РЕМБО КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ До теми “Французький символізм як літературний напрям. П. Верлен, А. Рембо” 1. Які літературні напрями панують на межі століть? 2. Дайте визначення […]...
24. “Срібна доба” російської поезії “Срібна доба” російської поезії На зламі ХIХ-ХХ ст. російська поезія, як і західна, теж переживає бурхливий розвиток. У ній домінують авангардистські й модерністські тенденції. Модерністський період розвитку російської поезії кінця XIX – початку XX ст. називають “срібною добою”, російським поетичним ренесансом. Ідейним підгрунтям розвитку нової російської поезії, став розквіт релігійно-філософської думки, який відбувається в Росії […]...
25. Епоха Відродження, або Ренесансу Батьківщиною Відродження є Італія. Література Відродження невіддільна від плину в духовному житті цієї епохи – гуманізму (захист волі думки, руйнування станових рамок, розкріпачення особистості). У розвитку культури Відродження розрізняють 2 етапи: ранній і пізній. Між основними етапами можна виділити умовно стадію “високого” Відродження Початок епохи Відродження зв’язано й ім’ям і творчістю Данте Алигьери. Життя й […]...
26. Особистість і епоха в романі А. Н. Толстого “Петро I” Епоха петровских перетворень і особистість Петра I привернули пильну увагу Толстого ще до появи роману. Очевидно, автор знаходить певні паралелі й переклики того часу й періоду двадцятих – тридцятих років XX століття в Росії. Фігура Петра в зображенні Толстого многопланова й складна. Образ пануючи даний у розвитку. На початку роману Петро – хлопчик, що люто […]...
27. Літературна дискусія Літературна дискусія (лат. discussio – дослідження, розгляд) – публічні обговорення назрілих, звичайно спірних питань про шляхи розвитку літератури чи історико-теоретичних проблем, зумовлені потребою пошуків істини. Л. д. незрідка виявляла поворотні пункти у складній еволюції естетичної свідомості в досить широких загальноєвропейських та світових масштабах, як, принаймні, бурхлива полеміка між прихильниками романтичної художньої концепції (А. та Ф. […]...
28. Питання з відповідями до теми “Срібна доба” російської поезії Який період в історії російської поезії називають “срібною добою”? Наприкінці XІX ст. у російській поезії, як і в західній літературі, розвивається модернізм. Цей період тривав з 80-х рр. XІX ст. до 20-х рр. XX ст. За влучною назвою Лева Гумільова (сина Миколи Гумільова та Анни Ахматової), це булла “срібна доба” російської поезії, час відкриттів та […]...
29. Епоха Івана Грозного у творчості Толстого Епоха Івана Грозного і його складна, суперечлива фігура привертали увагу письменника давно, принаймні, з 1935 року. Час царювання Івана IV Толстой вважав однією з тих переломних епох, коли формувалася російська державність, складався національний характер. “Особистість Івана Грозного – один з ключів, яким відчиняється схованку душі російської людини, його характеру. Він був різнобічно талановита – політичний […]...
30. ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА ЯК МИСТЕЦТВО СЛОВА. ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС ХУДОЖНЯ ЛІТЕРАТУРА ЯК МИСТЕЦТВО СЛОВА. ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС Художня література (від лат. “літера”, “буква”) – це вид мистецтва, який освоює світ у художньому слові. Мистецтвом називають відтворення життя в художніх образах. Воно завжди було і є одним із найважливіших чинників духовного життя людства, адже стимулює творчу діяльність, збагачує життя людини емоційними переживаннями та роздумами. Існують різні […]...
31. ЗОЛОТА ДОБА ПЕРСЬКО-ТАДЖИЦЬКОЇ ЛІРИКИ Персько-таджицька література – це література споріднених іранських народів (персів), яка зародилася наприкінці VIII і розвивалася до XVI століття. У цей період всі іранські народи користувалися спільною літературною мовою – фарсі. Найбільше носіїв мови фарсі зараз проживає в Ірані та Таджикіс – тані. Кожна з цих країн має свою сучасну літературу та своїх письменників. Але література […]...
32. Літературна казка. Мійоко Мацутані “Песик Сіро”. Узагальнення знань за розділом “Літературна казка” ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА 2-4 класи 3 КЛАС КАЗКА – ВИГАДКА, ТА В НІЙ… Урок 12 Тема. Літературна казка. Мійоко Мацутані “Песик Сіро”. Узагальнення знань за розділом “Літературна казка” Мета: ознайомити учнів з літературною казкою японської письменниці; показати на основі прочитаної казки, що добро, людська праця, чесність, вдячність, вірність завжди у людей в пошані, а такі риси, […]...
33. Новий період у творчості Гете Наступною сходинкою у творчому становленні митця став “веймарський класицизм” – таку назву дістала спільна діяльність Гете й Шиллера з реалізації програми естетичного виховання народу. Обидва поети покладали надію на виховну роль мистецтва, сподівалися навчити людину “бути чистою серед навколишнього бруду, бути вільною в абсолютному рабстві”, щоб “щедра мить не застала покоління людей непідготовленими” до того […]...
34. Емігрантський період життя Бродського Бродський народився в російськомовній єврейській сім’ї. Його батько був учасником війни, дослужився до звання капітана третього рангу, працював у Військово-Морському музеї, однак на початку 50-х років, під час організованої в СРСР антисемітській кампанії, змушений був вийти у відставку й надалі працював журналістом у флотській газеті. Мати поета, Марія Вольперт, одержала гуманітарне утворення, але змушена була […]...
35. Відповіді до теми: “Доба Відродження” 1. На які століття припадає розквіт культури Відродження? Епоха Відродження прийшла на зміну Середньовіччю, надавши потужно­го імпульсу подальшому розвитку культури. Відродження розпочалося в Італії у XІV ст., а потім поширилося в багатьох країнах Західної і Східної Європи: у Фран­ції, Німеччині, Нідерландах, Польщі (кінець XV – початок XVІ ст.), в Англії, Іс­панії, Чехії (середина XVІ – […]...
36. Епоха “срібного століття” і Осип Мандельштам Епохи одна від іншої відрізняються в часі, як країни в просторі, і коли мова йде про нашім “срібному столітті”, ми уявляємо собі якесь яскраве, динамічне, порівняно благополучний час зі своїм особливим ликом, що різко відрізняється від того, що було до й що наступило після. Епоха “срібного століття” простирається між часом Олександра ІІІ і 1917 роком […]...
37. ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС початку XX століття (1900-1930 pp.) Кінець XIX – початок XX століття – один із найскладніших періодів не лише в суспільному житті, а й у мистецтві. Передреволюційні роки, Перша світова війна були роками, в які, за словами Винниченка, настала “ніби повна смерть нації”. Суспільство втрачає духовні орієнтири, не знає, у що вірити та куди йти. На роздоріжжі стояла й література. Не […]...
38. “Срібна доба” російської поезії: найвидатніші представники та художні здобутки Словосполучення “срібна доба” в останні десятиліття стало постійним означенням російської культури кінця XІX – початку XX ст. Назва так за аналогією із “золотою добою”, що очолювала пушкінський період російської літератури. Словосполучення “срібна доба” спочатку вживалось стосовно тільки поетичної творчості межі століть. Згодом термін став використовуватись для означення всієї художньої, і ширше, всієї духовної культури початку […]...
39. “Срібна доба” російської поезії I. “Символізація” художнього мислення. (Батьківщиною символізму вважається Франція. До Росії він прийшов наприкінці XIX ст. У процесі художнього мислення речі матеріального світу у свідомості поета перетворювалися на певні “знаки”, а художні образи – на символи. Доторкнутися до цієї символіки означало вирватися за межі земної реальності і дійти до розуміння ідеальної краси, істинного буття. На російських […]...
40. ЛІТЕРАТУРНА КРИТИКА Літературна критика (від грец. &;#954;&;#961;Ι&;#964;Ι&;#954;&;#942; – здатність судити, розглядати, оцінювати) як складова частина літературознавства має своїм завданням давати ідейно-естетичну оцінку творам письменників, показувати їхнє місце в літературному процесі доби, розкривати позитивні і негативні якості. Літературна критика призначена для письменників та читачів. Першим вона допомагає усвідомити вимоги дійсності до їхньої творчості, а другим – виробити певні […]...