Головна ⇒ 📌Довідник з української літератури ⇒ Логос
Логос
“Логос” – літературна група українських письменників католицького спрямування у Львові (1927-31). Друкованим органом “Л.” був журнал “Поступ”, твори учасників групи виходили у видавництві “Добра книжка”. До групи належали О. Мох (Орест Петрійчук), Гр.
Лужницький (Меріям), В. Мельник (Василь Лімниченко), С. Семчук, Д. Бандрівський, Р. Сказинський, Т. Коструба та ін. Програмними були принципи християнської моралі, протидія атеїзмові та матеріалізмові, в стильовому плані “Л.” орієнтувалася на поетику символізму.





Related posts:
- Поступ “Поступ” – “вісник літератури й життя” релігійно-націоналістичного спрямування, виник на базі однойменного журналу студентського Марійського товариства. Видавався у Львові у 1927-30 за редакцією І. Гладиловича, Г. Лужницького та М. Моха. Мав відділи: “Поезія”, “Проза”, “Рецензії. Огляди”, “Бібліографія”. У “П.” друкувалися Б.-І. Антонич, Г. Костельник, Меріям (Г. Лужницький), П. Коструба, Т. Коструба, Б. Лепкий, Н. Павлосюк […]...
- Література в Західній Україні в 30-ті роки XX ст Західноукраїнська література в 30-ті рр. XX ст. збагатилася багатьма новими іменами. Серед поетів виділялися Роман Купчинський, Олег Бабій, Юра Шкрумеляк, Микола Матіїв-Мельник, з молодшого покоління – Богдан Кравців, Богдан-Ігор Антонич, Святослав Гординський. Із Західною Україною була тісно пов’язана творчість емігрантів зі Сходу, які оселилися в Празі, Варшаві і Львові,- Юрія Косача, Олександра Олеся, Олега Ольжича, […]...
- Як я розумію мораль (твір у публіцистичному стилі на морально-етичну тему) План 1. Розуміння терміна “мораль” у різні часи існування людського суспільства. 2. Моє розуміння моралі. 3. Взаємозв’язок моралі кожної окремої людини і моралі суспільства. Кожне суспільство виховує своїх громадян на певних моральних нормах. Наші батьки намагалися відповідати моральним принципам будівника комунізму. Держава Україна відстоює демократичні принципи розвитку суспільства. Енциклопедичний словник пояснює термін “мораль” як систему […]...
- Література і сучасність “Література і сучасність” – щорічний збірник літературно-критичних статей (1968-88, видавництво “Радянський письменник” у Києві). Упорядники: І. Зуб, А. Макаров, В. Мельник, М. Слабошпицький та ін. У рубриках (“Поезія і критика”, “З літературного процесу”, “З дискусійних розмов”, “Світ письменника”) висвітлювався літературний процес, зокрема у статтях Л. Новиченка, І. Дзюби, Г. Сивоконя, М. Ільницького, А. Погрібного, М. […]...
- Мораль, та як я її розумію Кожне суспільство виховує своїх громадян на певних моральних нормах. Наші батьки намагалися відповідати моральним принципам будівника комунізму. Держава Україна відстоює демократичні принципи розвитку суспільства. Енциклопедичний словник пояснює термін “мораль” як систему поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей. Мораль давнього Риму виправдовувала гладіаторські бої, а мораль давньої Спарти була направлена на виховання […]...
- Моє розуміння моралі Кожне суспільство виховує своїх громадян на певних моральних нормах. Наші батьки намагалися відповідати моральним принципам будівника комунізму. Держава Україна відстоює демократичні принципи розвитку суспільства. Енциклопедичний словник пояснює термін “мораль” як систему поглядів і уявлень, норм і оцінок, що регулюють поведінку людей. Мораль давнього Риму виправдовувала гладіаторські бої, а мораль давньої Спарти була направлена на виховання […]...
- Принципи аналізу літературного твору Принципи аналізу літературного твору – основні положення прийнятої літературознавцем концепції художньої літератури, які спрямовують його літературно-критичну рефлексію щодо конкретних літературних творів. П. а. л. т. ефективно виконують евристичні функції, якщо вони узагальнюють істотні особливості художньої літератури як мистецтва слова з її родо-жанровим розмаїттям, а не випливають лише зі світоглядних позицій літературознавця. Трактування літератури як образного […]...
- Нью-йоркська група “Нью-йоркська група” – група українських еміграційних поетів, яка виникла в середині 50-х XX ст. як співдружність митців, об’єднаних спільними поглядами на творчість, як можливість якомога повнішого самовияву творчої індивідуальності митця. Хоч назву одержала від місця перебування її ініціаторів, включала також поетів, які мешкали в інших країнах. До неї відносять Б. Бойчука, Женю Васильківську, Патрицію Килину, […]...
- Митуса “Митуса” – літературно-мистецький місячник. Виходив у Львові протягом січня-квітня 1922. Часопис видавали колишні січові стрільці, які об’єдналися в літературну групу “Митуса”, – Р. Купчинський, О. Бабій, В. Бобинський, Ю. Шкрумеляк. І ілюстрував П. Ковжун. У журналі були відділи: “Поезія”, “Поетична проза”, “Мистецька трибуна”; рубрики “Мистецька хроніка” та “Книжки до оцінки”. У “М.” друкувалися Р. Купчинський, […]...
- Літературна група Літературна група – об’єднання письменників, як правило, однієї літературної генерації (найчастіше молодих), котрі, поставивши перед собою спільну літературну мету, разом намагаються реалізувати її й тим самим виявити себе як певну єдність творчих особистостей. Л. г. треба відрізняти від тих літературних об’єднань, котрі є спільнотою економічною, професійною чи товариською й не мають спільної естетичної програми. Л. […]...
- Мисик Василь – Біографія Мисик Василь Олександрович народився 24 липня 1907 року в с. Новопавлівка Межівського повіту на Катеринославщині в сім ї священика, 1922 року закінчив семирічку, де йому пощастило навчатися мови й літератури у талановитого педагога Аркадія Казки, який запримітив поетичне обдаровання юнака. Зшиток із його віршами Казка надіслав своєму другові Павлу Тичині, а той, у свою чергу, […]...
- Дзвони “Дзвони” – літературно-науковий часопис католицького спрямування, виходив у Львові (1931-39), фінансований митрополії том А. Шептицьким. Редакційну колегію “Д.”, до складу якої входили М. Конрад, Г. Костельник, М. Чубатий, очолював Й. Сліпий, обов’язки редактора виконував П. Ісаїв. На сторін ках журналу друкувалися твори Наталени Королевої, У. Сам чука, Ю. Липи, О. Печеніг (Оксани Лятурницької), Уляни Кравченко, […]...
- БІЛОЗЕРСЬКИЙ МИКОЛА БІЛОЗЕРСЬКИЙ МИКОЛА (1833, х. Мотронівка, тепер у складі с. Оленівка Борзнянського р-ну Чернігівської обл. – 11.06.1896, м. Борзна) – фольклорист і етнограф. Брат Ганни Барвінок і Василя Білозерського. Навчався у Петербурзі. Присвятив себе журналістсько-видавничій діяльності. Редагував “Черниговские губернские ведомости”, видав збірник “Южнорусские летописи, открытые и изданные Н. Белозерским” (1856). Чимало зібраних ним пісень уміщено в […]...
- Літургійна поезія Літургійна поезія – лірика, розрахована на ритуальне вживання в межах християнської громади (в цьому вбачається відмінність Л. п. від християнської поезії взагалі). до даного жанру, невіддільного від музичного супроводу, належать гімн “Споконвіку було Слово… “, пісня Мойсея (Вихід 15.1-19; Повторення Закону 32.1-43), “Пісня над піснями” та інші твори, що складають церковну гімнографію. Л. п. підпорядкована […]...
- Коротка характеристика добутку Ідіот Достоєвського Ф. М Роман побудований на контрасті між ідеальними духовними цінностями й реальними відносинами людей, заснованими на грошах, розрахунку, забобонах, страстях. В образі князя Мишкіна “спроба зобразити тип людини, що досягло повної моральної й духовної рівноваги”, “зобразити цілком прекрасну людину”, за словами самого автора. Всі вчинки князя виходять із християнської моралі: жалю, прощення, милосердя. У рукописі Мишкін іменується […]...
- З якою метою Олесь Гончар звертається до ретроспективного відтворення подій війни в романі “Циклон”? У романі “Циклон” окрема людська доля стає об’єктом пильної уваги письменника, що значною мірою зумовлює “навантаженість” твору спогадами. Роздуми про гармонію буття, мир на планеті, людське щастя, покликання мистецтва Олесь Гончар пропускає крізь “я” героїв, які згадують прожиті роки, шукають у минулому уроки для сучасник), з тривогою зазирають у майбутнє. Сила людського духу – головна […]...
- Пісні-ігри як один із жанрів народної драми Пісні-ігри виникли у первісному суспільстві і були складовою частиною різних обрядових циклів – різдвяного, шлюбного, сільськогосподарського. Але існував і мішаний тип пісень-ігор – веснянки, які органічно поєднували елементи шлюбного та сільськогосподарського стилів (наприклад, оранку, посів, жнива з давнім шлюбним звичаєм – купівлею молодої). Яскравими прикладами веснянок є такі твори: “Мак”, “Подоляночка”, “Просо”. У піснях-іграх існувало […]...
- Хто з видатних людей є для мене взірцем Людина стає великою тоді, коли вона ліпше за інших розуміє потреби свого часу й намагається докласти максимум зусиль для плідної роботи. Але часто ця велич помітна на відстані років, можливо, навіть епох. А сучасники, які близько знали цю людину, часом навіть не усвідомлювали цього, як писав Шевченко: “їм байдуже – панам жито сіють”. Але народ […]...
- Література в Західній Україні (до 1939 року) – Українська література за межами України Підручник Українська література 11 клас Сучасна українська література Українська література за межами України Література в Західній Україні (до 1939 року) За підтримки Антанти в 1919 році Польща окупувала Західну Україну, Румунія – Буковину і Бессарабію, Чехо – Словаччина – Закарпатську Україну. Уряд Речі Посполитої прагнув асимілювати українців: закривалися українські школи, у Львівському університеті були ліквідовані […]...
- Літературні маніфести Літературні маніфести (лат. manifestus – очевидний, відкритий) – публічне проголошення одним або групою письменників своїх естетичних засад, платформ, завдань і намірів. Термін увійшов у вжиток у XIX ст., вживається в різних народів з неоднаковою частотою. Йому відповідають: декларація, програма, універсал. Близькими до нього за змістом і функціями є трактат, вступна стаття, передмова, звертання до читачів, […]...
- Пачовський Василь – Біографія Васи́ль Миколайович Пачовський – український поет, історіософ і мислитель. Народився поет 12 січня 1878 в Жуличах біля Золочева. Його Батько – сільський священик, патріот і народовець. Мати Марія походила з роду Боярських, в якому теж було багато священиків. 1886 року Василь пішов до школи, а 1889 його віддали до польської гімназії у Золочеві. 1891 року […]...
- НОВИЙ РІК ЗА СТАРИМ СТИЛЕМ (день Василя) Це свято Василя Великого, день обрізання Господнього, відзначається 14 січня. Ісус Христос на восьмий день після свого Різдва прийняв обрізання відповідно до старозавітного закону для всіх немовлят чоловічої статі. Після виконання обряду дитині дали ім’я, провіщене архангелом Гавриїлом в день передання благої вісті Діві Марії – Ісус. Василь Великий – архієпископ Кесарій Каппадокійський – народився […]...
- НАРОДНА ДРАМА – ОБРЯДОВА ТВОРЧІСТЬ 2.3.1. Поняття про народну драму. Види народної драми, їх особливості (“Коза”, ляльковий театр “Вертеп”, “Живий вертеп”, “Маланка”). 2.3.2. Художня своєрідність драматичного комізму, гумору й сатири. 2.3.3. Типи комічних персонажів. Засоби їх зображення. 2.3.1-2.3.2. Поняття про народну драму. Види народної драми. Народна драма – це сукупність різних за формою і способом виконання уснопоетичних творів, які складалися […]...
- Твір Утвердження народної моралі та внутрішньої краси у п’єсі Івана Котляревського “Наталка Полтавка” Утвердження народної моралі та внутрішньої краси у п’єсі Івана Котляревського “Наталка Полтавка” П’єса Івана Котляревського “Наталка Полтавка” була новим словом, першим драматичним твором в українській літературі. Кінець XVIII сторіччя став добою складних змін у суспільствах європейських держав, добою зародження капіталістичних відносин, під впливом яких бурхливо розвивались ідеї Просвітництва. Нова українська література формувалася як ідейно-естетичне явище […]...
- Металеві дні “Металеві дні” – літературний та громадсько-політичний місячник, що виходив в Одесі (1930-33) на базі попередніх журналів (“Блиски”, “Прибой”). На сторінках часопису друкувалися В. Сосюра, М. Йогансен, В. Гадзінський, О. Близько, Т. Масенко, І. Калянник та ін. поети, а також прозаїки: Лесь Гомін (роман “Голгофа”), В. Миколюк (оповідання “Завіса гір”, “У павутинні”) та ін. Попри те, […]...
- Народе мій, до тебе я ще верну (В. Стус) Українська поезія тісно пов’язана з історією нашого народу, визначалась життям народу, була вершиною його духовності. У найяскравіших своїх виявах вона випереджала час, вступала у суперечність із неправдою, за що платила долями й життям кращих своїх синів. Василь Стус – це світлий образ громадянина, цілісність патріотизму якого вражає. За кожним помислом, за кожним образом – Україна. […]...
- Порівняльна характеристика образів Марусі й Наталки Полтавки Порівняльна характеристика образів Марусі й Наталки Полтавки I. Утвердження народної моралі та внутрішньої краси людини в творах літератури. (Принципи народної моралі утверджували й Іван Котляревський у п’єсі “Наталка Полтавка” і Г. Квітка-Основ’яненко у повісті “Маруся”.) II. Розкриття авторами душевної краси героїнь. 1. Працьовитість, доброта, ввічливість Марусі та Наталки. (Наталку з самого початку п’єси бачимо за […]...
- Декаданс Декаданс (фр. decadence – занепад) – узагальнена назва кризових явищ у літературі, мистецтві, культурі. Д. як конкретно-історичний факт постав у другій половині XIX ст., зокрема у Франції, де вперше було вжито цей термін на позначення нових художніх тенденцій, які заперечували позитивістські доктрини у мистецтві, ілюзорний академізм, жорстокі міметичні нормативи у творчій практиці тощо, трактовані як […]...
- Трудная победа Фильки над самим собой (К. Паустовский “Теплый хлеб”) К. Г. Паустовский писал о себе: “Больше всего люблю писать о людях простых и безвестных – о ремесленниках, пастухах, паромщиках, сторожах и деревенских детях – своих закадычных друзьях…” Главный герой рассказа “Теплый хлеб” – деревенский мальчик Филька, по прозвищу Ну Тебя. Жил он в Бережках со своей бабкой. “Филька был молчаливый, недоверчивый. И любимым его […]...
- ЗОРОВА ПОЕЗІЯ ЗОРОВА ПОЕЗІЯ (візуальна, графічна) – мистецький віщ, що синтезує літературний текст і елементи зорових видів мистецтва (графіка, живопис, декоративно-прикладне мистецтво, архітектура, математичні знаки та ін.) в одне естетичне ціле. Суть зорової поезії полягає в тому, що зовнішня зорова форма поетичного тексту не лише фіксує усну (звукову) форму, а й разом з нею утворює естетичну єдність, […]...
- Закони моралі-найкращі життєві орієнтири Закони моралі направлені на те, щоб утримувати людей в площині безпеки та комфорту по відношенню одне до одного. Не роби іншим того, що не бажаєш собі. Поважай літніх, бо і ти таким станеш. Піклуйся про дітей, колись вони тобі відплатять. Люби ближнього свого, бо, коли станеться біда, сам будеш потребувати допомоги. Все це можна сказати […]...
- Роман “Розставання” Леоніда Бородіна Роман “Розставання” Леоніда Бородіна побудований навколо ідеї Бога. Його ліричний герой – московський інтелігент – вирішує почати нове життя. У творах Леоніда Бородіна – на раціональному, логічному рівні його проза суворо затверджує правоту християнської моралі, а всією своєю емоційною, почуттєвою плоттю (тобто всім художнім, що є в ній) буквально волає про принадності гріховного, безбожної, живої […]...
- Твір “Біблія” На світі є книга, яка вважається однією з найстародавніших. Її називають Книгою Книг. Писати її почали ще кілька тисяч років тому. Це Біблія, священна книга християнської релігії. Перша книга Біблії називається Книгою Буття. Там розповідається про створення світу, Адама та Єву. Біблія поділяється на Старий та Новий Заповіти. Старий в основному розповідає про історію єврейського […]...
- Твір-роздум “Мораль” Ми живемо та розвиваємося у суспільстві, тому маємо приймати його особливості функціонування, його закони, його мораль. Кожне суспільство в свою епоху вибудовує свою систему моральних принципів, яких мають дотримуватись усі його члени. Наприклад, у Середньовіччі панувала викривлена форма християнської моралі, яка відкидала будь-які спроби на емпіричне пізнання світу, наголошуючи на аскетичному існуванні людини, що має […]...
- Рецензія на роман Л. Бородіна “Розставання” Роман “Розставання” Леоніда Бородіна побудований навколо ідеї Бога. Його ліричний герой – московський інтелігент – вирішує почати нове життя. У творах Леоніда Бородіна – на раціональному, логічному рівні його проза суворо затверджує правоту християнської моралі, а всією своєю емоційною, почуттєвою плоттю (тобто всім художнім, що є в ній) буквально волає про принадність гріховного, безбожної, живої […]...
- Лібортени, або Лібертини Лібортени, або Лібертини (лат. libertinus – вільновідпущений) – представники вільнолюбної тенденції у французькій літературі XVII ст., що вивільнялася з-під засилля-релігійної та світської догматики, захоплювалася повнотою земного життя, обстоювала принципи свободи особистості (поет Т. де Віо, філософ П. Гассенді, романісти Ш. Сорель, С. Сірано де Бержерак та ін.). Традиція Л. спостерігалася у творчості Ж.-Б. Мольєра, Ж. […]...
- Микита Годованець – Трамплін ТРАМПЛІН Микола з Василем,- прекрасні давні друзі, Співаючи ідуть собі у лузі І бачать новину: Селянські хлопці край степочка Плигають в довжину З маленького горбочка. – Ех!- заздрісний Василь зітхнув.- Ну що зробить, коб я так скаконув, Щоб мовили усі: “Оце Василь плигнув! Убийся – дальш його не скочиш!” Ось, друже, поможи, я дам тобі, […]...
- Ідентифікація Ідентифікація (лат. idem – той самий, facere – робити) – уподібнення, ототожнення будь-яких об’єктів на підставі тих чи інших ознак. У соціальній психології – віднесення, зарахування особи до якоїсь групи подібних до неї людей. У цьому сенсі І. вживається в соціологічному літературознавстві. В дослідженнях читацького сприйняття І. – мимовільне або свідоме ототожнення реального читача і […]...
- Біблія – пам’ятка світової літератури Біблія – пам’ятка світової літератури Напевне, немає в світі іншої книги, навколо якої впродовж усієї історії людства велися б такі цікаві розмови та яка мала б стільки відданих прихильників, скільки їх має Біблія. Біблія в усі часи залишалася найбільш розповсюдженою в світі книгою. Перекладена на понад дві тисячі мов, вона є доступною 99 відсоткам населення. […]...
- Біографія Василя Вражливого Василь ВРАЖЛИВИЙ Вражливий (справжнє прізвище Штанько) Василь Якович народився 1903 року в м. Опішня Зіньківського повіту на Полтавщині в багатодітній сім’ї селянина-середняка. Закінчив сільську школу, вчився у Зіньківській, а потім Полтавській гімназіях. За порадою батьків поступив до агрономічної школи, але не закінчив її. Бо переміг потяг до літературної творчості, якою займався з юних літ під […]...