Головна ⇒ 📌Довідник з української літератури ⇒ ЛЯЛЬНИК (ЛЯЛЬНІК)
ЛЯЛЬНИК (ЛЯЛЬНІК)
ЛЯЛЬНИК (ЛЯЛЬНІК)- у давніх українців (згодом – і в давніх білорусів) свято ЛЯЛІ, дівочі хороводи, танки тощо. Зібравшись на лузі, дівчата обирали вродливу подругу, одягали її в білий одяг, клали на голову вінок. Садовили її на дернову лаву, обкладаючи з усіх боків хлібом, сиром, яйцями, глечиками з молоком тощо.
Довкола водили хороводи з піснями: “Дай нам житцу, дай пшаніцу – Ляля, Ляля, наша Ляля!” і т. д. Потім частували всіх учасників наїдками, що були на лаві, водили дівчину по селу, ввечері врочисто її роздягали і ховали одяг до наступної весни. (За П. Трощиним).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)
Related posts:
- ГОСТЕЙКА ГОСТЕЙКА – міфічний образ-тотем давніх росіян. Споріднений з білоруським КУСТОМ та українською ТОПОЛЕЮ. Свято Г. відбувалося наприкінці весни як знак священного пошанування гаїв, лісів, дерев – усієї навколишньої природи. Дівчата й хлопці, набравши з дому яєць та пирогів (куличів), йшли до лісу, де обирали гарну молоду берізку, прикрашаючи її стрічками, хустками, гіллям, квітами. Біля неї […]...
- КОЛОДІЙ Чоловічий Бог любові та шлюбу, як Лада – жіноча богиня любові й шлюбу. За давніх часів у кінці лютого на майдані ставили глиняну чи дерев’яну статую цього бога, що її дівчата й парубки прикрашали паперовими квітами, а потім водили навколо неї хороводи з піснями, жартами. Колодій – символ родючості, шлюбу, любові чоловіка до жінки. . […]...
- Перший весняний день Разом з пробудженням природи від зимового сну в Україні починається цикл народних весняних свят пов’язаних із стародавніми віруваннями, що супроводжуються піснями, іграми та хороводами. Наш народ створив чудовий образ весни – гарної молодої дівчини з вінком на голові. Вона бажаний і довгоочікуваний гість. Дівчата закликають весну піснями-веснянками, діти зустрічають солодким печивом у вигляді пташок-жайворонків. За […]...
- А вже весна, а вже красна! Всі ми з нетерпінням Чекаємо приходу весни, коли стане тепліше і Природа прокинеться від тривалого зимового сну. А наші предки, виявляється, не просто мріяли про цю пору року – вони намагалися прискорити її прихід. Коли починали сходити сніги, а сонячне проміння пригрівало дедалі сильніше, українці проводили обряди зустрічі весни. Вони вважали, що в цей час […]...
- Українська народна пісня Українська пісня… Вона є однією із святинь нашого народу, його найціннішим духовним скарбом, гордістю і красою, геніальною поетичною біографією. З давніх-давен уславилася Україна піснями, які дбайливо, як найдорожча реліквія, передавалися від покоління до покоління. Михайло Стельмах писав, що пісня супроводжує українця від колиски до могили, бо не було значної події в житті народу, нема такого […]...
- Медсестра Ляля (замітка в газету) 8 клас Медсестра Ляля (замітка в газету) Спливають роки, але ніколи не перестануть вражати події Великої Вітчизняної війни. Люди, які наближали День Перемоги, були самовідданими та жертовними. У передсвятковий день до нашої школи завітали колишні фронтовики. Їх душа залишилася мужньою, хоча роки вкрили зморшками їхні обличчя й памороззю скроні. Після бурхливих оплесків слово було надане […]...
- Веснянки – Веснянки ВЕСНЯНКИ1 Коли починали танути сніги й наставала тепла пора, виконувалися обряди зустрічі весни. Мета цих обрядів – прискорити її прихід. Настання весни після зими люди розуміли як боротьбу двох сил – холоду й тепла. Щоб допомогти весні подолати свою супротивницю, вони спалювали або топили в річці солом’яне опудало зими, по вулицях і в полі носили […]...
- Медсестра Ляля (Замітка в газету) Спливають роки, але ніколи не перестануть вражати події Великої Вітчизняної війни. Люди, які наближали День Перемоги, були самовідданими та жертовними. У передсвятковий день до нашої школи завітали колишні фронтовики. їх душа залишилася мужньою, хоча роки вкрили зморшками їхні обличчя й памороззю скроні. Після бурхливих оплесків слово було надане Петру Федосійовичу Яковенку, полковнику у відставці. Ми […]...
- Твір на тему: Медсестра Ляля (Замітка в газету) Спливають роки, але ніколи не перестануть вражати події Великої Вітчизняної війни. Люди, які наближали День Перемоги, були самовідданими та жертовними. У передсвятковий день до нашої школи завітали колишні фронтовики. їх душа залишилася мужньою, хоча роки вкрили зморшками їхні обличчя й памороззю скроні. Після бурхливих оплесків слово було надане Петру Федосійовичу Яковенку, полковнику у відставці. Ми […]...
- Великодні пісні Великодні пісні – умовна назва прадавніх обрядових пісень весняного та частково зимового циклів, що з прийняттям християнства стали виконуватися під час найбільшого християнського свята – Воскресіння Христового. У цій групі пісенно-обрядових дійств – дівочі хороводи зі співом веснянок, гаївок, рогульок, риндзівок, водіння тополі, приготування та дарування писанок і крашанок, ігри хлопців (“Брама”, “Дзвінниця”, “Коза”, “Король, […]...
- Свято Івана Купала Жодному з язичницьких свят не випала така пильна увага і довге життя, як святові Купала. День Купала, який припадає на 7 липня, збігається з літнім сонцеворотом. У давніх слов’ян Дажбог – бог Сонця – був найшанованішим серед інших міфологічних божеств. Це і зрозуміло, бо від сонця залежав урожай, а отже, і життя землеробів, якими споконвіку […]...
- Твір на тему: Свято Івана Купала (2 варіант) Жодному з язичницьких свят не випала така пильна увага і довге життя, як святові Купала. День Купала, який припадає на 7 липня, збігається з літнім сонцеворотом. У давніх слов’ян Дажбог – бог Сонця – був найшанованішим серед інших міфологічних божеств. Це і зрозуміло, бо від сонця залежав урожай, а отже, і життя землеробів, якими споконвіку […]...
- Твір на тему: Мережила скатертину Історія народної вишивки в Україні сягає своїм корінням у глибину віків. Вишивкою, за свідченням Геродота, був прикрашений одяг ще давніх скіфів. Художнє оздоблення полотна – традиція українського народу. Дослідники з’ясували – ще до виникнення Київської Русі були відомі мережані вироби, що використовувалися для прикрашання одягу та інших предметів побуту. Техніка вишивання має близько 100 варіантів, […]...
- Свято Івана Купайла ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ II варіант Жодному з язичницьких свят не випала така пильна увага і довге життя, як святові Купайла. День Купайла, який припадає на 7 липня, збігається з літнім сонцеворотом. У давніх слов’ян Дажбог – бог Сонця – був найшанованішим серед інших міфологічних божеств. Це і зрозуміло, бо від сонця залежав урожай, а […]...
- Свято Івана Купайла – ІІ варіант 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ II варіант Жодному з язичницьких свят не випала така пильна увага і довге життя, як святові Купайла. День Купайла, який припадає на 7 липня, збігається з літнім сонцеворотом. У давніх слов’ян Дажбог – бог Сонця – був найшанованішим серед інших міфологічних божеств. Це і зрозуміло, бо від сонця залежав […]...
- ЛАДА Богиня материнства, старша Рожаниця, опікунка гармонії, ладу у Всесвіті, мати двох першопочатків життя – Лелі (Води, жіночості) і Полеля (Вогню, мужності). За легендами, у Києві стояв храм богині Лади, де була її статуя, прикрашена коштовностями, її одяг був гаптований золотими нитками. На голові Лади був завжди свіжий трояндовий вінок, вона тримала за руку божественне дитя […]...
- ОГОНЬ (ВОГОНЬ) ОГОНЬ (ВОГОНЬ). 1. За найстародавнішими космологічними поглядами давніх українців – первісна матерія чоловічої статі, що, поєднавшись з ДАНОЮ, утворила Любов, Землю та всі речі на ній. (За Я. Головацьким). 2. Стихія, що її з давніх-давен українці обожнювали. О. вважався живою, вічно голодною та очищувальною силою. За повір’ям, О. – це багатство, тому не можна було […]...
- СВЯТІ ОБЕРЕГИ Наш оберіг ішов із землі. Коли нас скіфами ще звали. І талісман той берегли, І щастя в доленьці шукали. Або коли була війна, І ворог йшов на схил Дніпровий, Чи то котилася чума, Чи хтось був дуже тяжко хворий… О. Онищенко Жодне свято в наших предків не обходилося без речей, що не лише символізували певні […]...
- КОЛЯДА КОЛЯДА – давньоукраїнська богиня неба, мати Сонця, дружина Дажбога (у давніх поляків та литовців – КОЛЕНДА, молдаван та румунів – КОЛИНДА). Один із найбільших та найшанованіших персонажів’міфології українців. Ім’я походить від слова КОЛО – стародавньої назви Сонця (у скіфів КОЛО – КЕАЙС). За легендою, К. щороку в найдовшу ніч зими народжує БОЖИЧА – нове Сонце, […]...
- ОЙ ВЕСНА, ВЕСНА – ДНЕМ КРАСНА – Веснянки Українська література 6 клас – О. М. Авраменко ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ Пісні весняного циклу Веснянки До весняного циклу календарно-обрядових пісень належать веснянки. Веснянки – закличні пісні. Ними закликають весну, прославляють її прихід і оспівують воскреслу природу, висловлюючи сподівання на добрий урожай. У ті далекі часи, коли виник цей жанр пісень, […]...
- ГНАТА Цього дня, 2 січня, заборонялося прясти та прати. Жінки здебільшого виготовляли обрядове печиво, а дівчата на вечорницях виготовляли прикраси: хатнім прикрасам належала особлива роль. Тож виготовляли “голубці” у вигляді птахів. Для цього брали шкаралупу з-під яйця, з обох боків проколювали два отвори та просовували кольоровий папір. Такі вироби підвішували до сволока. Як відомо, фігурка птаха […]...
- Звеличання Звеличання – жанрово-стильовий спосіб вираження пошани до особи чи осіб, членів родини, найяскравіше виражений в обрядових піснях. 3. складає основний зміст давніх українських колядок і щедрівок, через що їх називають величальними піснями або просто величаннями господаря, господині, парубка, дівчини, вдів, сиріт та ін. Наприклад, початок 3. господаря: Гой, ти наш пане, пане Іване! Гей, дай […]...
- ВОЛХВИ ВОЛХВИ – давньоукраїнські жерці, служителі язичницького релігійного культу. Носії стародавньої української культури й духовності, народної медицини, знань з астрономії, математики, географії, будівництва тощо. Володіли, як правило, багатьма мовами, зокрема арабською, латинською, грецькою, німецькою, вірменською та ін. Сприяли розвиткові торгівлі, ремесел, налагодженню дипломатичних стосунків давніх українців з сусідніми народами. Дбали про духовний рівень давніх українців, про […]...
- Хор Хор (грецьк. choros – співочий колектив, що виконує вокальні твори) – група осіб (танцюристів та співаків) – учасників святкування бога Діоніса у Стародавній Греції, котрі виконували відповідні дифірамби. Згодом з’явився і трагічний X., ставши складником еллінського театру; складався з корифея (керівника) – обов’язкової дійової особи, котра сюжетно пов’язувалась з акторами, а також хоревтів – учасників […]...
- КОСТРОМА КОСТРОМА – міфічний образ весни у давніх росіян. Свято утворилося на грунті давньоукраїнського свята ТОПОЛІ. У недільний день на вигоні збиралися дівчата, хлопці і жінки, що починали з піснями виготовляти опудало К. На опудало одягали сорочку, сарафан, хустку, черевики, прикрашали квітами. Прибрану К. клали в корито. Хлопці одягали на себе мішки і йшли попереду. Дівчата […]...
- ЖНИВА Жнива – це етап господарської діяльності людини. В Україні зі жнивами пов’язаний величезний пласт обрядової культури. Ці обряди не прив’язуються до конкретних календарних дат, але від того не є менш важливими. Напевно, уважний читач звернув увагу, що більшість народних прикмет мала на меті попередити людину про погодні умови наступного року, а відповідно, урожай, у першу […]...
- Зимовий вечір – I варіант I варіант Позаду залишилась осіння сльота, довгі холодні зливи, пронизливий вітер, затягнуте важкими і темними хмарами небо, липкі тумани. Одного ранку ми прокинулись і побачили, що прийшла довгоочікувана красуня-зима. Вона порадувала нас пухнастим білим снігом. А скільки нових ігор та розваг принесла вона з собою! Ми цілий день гралися в сніжки, будували фортеці, каталися на […]...
- ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ УКРАЇНЦЯ Тричі чоловік дивним буває: родиться, жениться та помирає. У сімейних обрядах переплелися дії, символи, словесні формули та атрибути, що за давніх часів були тісно пов’язані з магічними заходами, котрі мали на меті захистити родину від злих сил, забезпечити їй добробут, сімейне щастя, здатність мати дітей тощо. Але поступово вони почали набувати розважального характеру, втрачаючи свої […]...
- Розсипався бісер, як макове зерно Прикраси з бісеру відомі ще з давніх часів. Хто й коли першим придумав нанизувати маленькі кульки й тоненькі скляні трубочки та прикрашати ними одяг, – невідомо, віки надійно зберігають цю таємницю. Можливо, це був якийсь мрійник, що хотів аби все жіноцтво на світі мало можливість оздоблювати свій одяг та виготовляти різні прикраси. Якийсь час це […]...
- БАБА БАБА – одне з найстародавніших і найбільших божеств у прото-українців (кам’яний вік) та давніх українців (палеоліт, неоліт, енеоліт, бронзовий вік). Богиня життя, родючості, здоров’я, вагітних, мисливців. Культ Б. розвинувся за часів матріархату. Капища Б. містилися на високих горах понад ріками Дніпро, Рось, Тетерів та ін. На честь Б. приносили жертви (тварин), підтримували жертовний вогонь, влаштовували […]...
- ПІСНІ ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ ВЕСНЯНКИ Українська література 6 клас – Л. Т. Коваленко ЗАГАДКОВО ПРЕКРАСНА І СЛАВНА ДАВНИНА УКРАЇНИ КАЛЕНДАРНО-ОБРЯДОВІ ПІСНІ ПІСНІ ВЕСНЯНОГО ЦИКЛУ ВЕСНЯНКИ Календарно-обрядові пісні почнемо вивчати з веснянок. Ти здивуєшся: чому не з пісень зимового циклу, адже зимові свят а відкривають у січні новий рік? Річ у тім, що з прадавніх часів до XV століття наші предки […]...
- Твір на тему: Невмирущість народних традицій Невмирущість народних традицій У кожного народу є свої традиції, свята, обряди, вірування, які супроводжують людину впродовж усього життя, наповнюючи його високим смислом, усвідомленням причетності до історії духовності наших пращурів. Здавна люди, зустрічаючись, вітали одне одного: “Доброго здоров’я!” Прощаючись, говорили: “Бувайте здорові!” У цій прекрасній традиції побажання здоров’я відбилась народна доброзичливість і шанобливість. Життя людське сповнене […]...
- РОЖАНИЦІ РОЖАНИЦІ – давньоукраїнські першобогині родючості, небесні “ГОСПОДИНІ СВІТУ” (мати й донька). Уявлялися напівжінками-напівлосицями. Згідно з повір’ям, жили на небі, ототожнювалися з найважливішими зоряними орієнтирами – Великою Ведмедицею (за давніх часів – Велика Лосиця) та Малою Ведмедицею (Мала Лосиця). За часів мезоліту на стадії мисливства Р., згідно з уявленнями, народжують тварин, риб, птахів і т. д. […]...
- Розлилися круті бережечки – історичні пісні Розлилися круті бережечки, Гей, гей, по роздоллі; Пожурились славні козаченьки, Гей, гей, у неволі. Гей ви, хлопці, ви, добрі молодці, Гей, гей, не журіться, – Посідлайте коні воронії, Гей, гей, садовіться! Та поїдем у чистеє поле, Гей, гей, у Варшаву Та наберем червоної китайки, Гей, гей, та на славу! Гей, щоб наша червона китайка, Гей, […]...
- Весілля як драматична постанова Весілля – це надзвичайно добре скомпонована і осмислена драматична гра, де реальне органічно перепліталося з традиційно-умовним. Основними героями весільної драми були молодий і молода, їхні батьки, а навколо них об’єднувались інші дійові особи – дружки, бояри, світилки. Кожний з учасників драматичної гри повинен був чітко виконувати свою роль. “Режисером” весільної драми виступав сват, який мав […]...
- Етика Етика (грецьк. ethos – звичка, звичай, ethicos – моральний) – філософська наука про походження і сутність моралі, моральної свідомості людини. Е. систематизує, класифікує і пояснює норми і правила, які регулюють поведінку людини в суспільстві з урахуванням особистих, колективних і громадських інтересів. Термін “Е.” часто вживається для позначення моралі як сукупності моральних уявлень, якостей людини, тому […]...
- Бурлацькі пісні Бурлацькі пісні – тематична група станових (суспільно-побутових) пісень, мотиви яких відбивають умови життя і праці бурлаків – людей-заробітчан без постійної роботи і постійного місця проживання. Мандрівне заробітчанство набуло особливого поширення з посиленням кріпацтва, від якого тікали селяни, та з розвитком промисловості й транспорту у XIX ст., які все більше потребували найманої праці. Бурлаками найчастіше ставали […]...
- Мої сімейні обов’язки (твір-роздум) Звичайно, у кожного є свої обов’язки в сім’ї. Наприклад, тато в сім’ї найчастіше заробляє гроші, майже завжди важкою працею. Мами зазвичай пораються по господарству: готують їжу, прибирають у домі. Діти мають простіші обов’язки: помити посуд за собою, витерти пил з меблів. У мене обов’язків не дуже багато, але я дорослішаю – і їх стає дедалі […]...
- Калевіпоег “Калевіпоег” – естонський народний епос, в якому йдеться про героїчні вчинки Калевіпоега – легендарного богатиря, володаря давніх естів. Його перемога над нечистою силою завдяки пораді їжака, спорудження гігантського моста тощо – підпорядковані темі боротьби з представниками пекла (Рогатий) та загарбниками-хрестоносцями, які вторглися в Естонію на початку XIII ст. В долі Калевіпоега відбита доля естонців, його […]...
- Розлилися круті бережечки – Народна лірика РОЗЛИЛИСЯ КРУТІ БЕРЕЖЕЧКИ Розлилися круті бережечки, Гей, гей, по роздоллі; Пожурились славні козаченьки, Гей, гей, у неволі. Гей ви, хлопці, ви, добрі молодці, Гей, гей, не журіться, Посідлайте коні воронії, Гей, гей, садовіться! Та поїдем у чистеє поле, Гей, гей, у Варшаву Та наберем червоної китайки, Гей, гей, та на славу! Гей, щоб наша червона […]...