Любов до рідної землі в поемі Н. Вороного “Евшан – зілля”
Народ живий, поки живе його історична пам’ять. Це незаперечна істина, що давала можливість не одному поколінню українських письменників знову й знову вертається до знаменитих або ганебних сторінок минулого
Не раз призивали письменники не відриватися від рідної землі, не забувати, “яких батьків ми діти”. Здавна проблема збереження історичної пам’яті бентежила суспільство – про це свідчать стародавні легенди. Людина не може не належати до певного народу з його традиціями, а втративши їх – залишатися повноцінною людиною.
У ній розповідається Історія двох братів – Отрока й Сиргана, один із яких після поразки втік у гори Дагестану й зажив там чудово. Коли можливим стало його повернення додому, виявилося, що Отрок забув рідний народ, і лише евшан – зілля повернуло йому пам’ять. У поемі Н. Вороного, на відміну від легенди, мова йде не про братів, а про малого сина половецького хана.
Письменник не просто переказав віршами літописну легенду, а надав їй українського: побутово-історичного колориту. Хлопчика захопив у полон Володимир
А десь далеко страждає й мучиться батько-хан, а син розкошує й поступово забуває рідні степи, мову, звичаї. Батько наказує “співакові” повернути рідного сина додому. Нелегким виявляється ця справа: юнак байдуже ставиться до оповідання про тугу батька, про славу половецької землі, йому байдужні пісні, що співали йому рідні. Що таке слова?
Слова можуть брехати… Тоді співак дає понюхати йому евшан – зілля з рідного степу, юнак:
Затремтів, очами блиснув і зірвався з усіх ніг Рідний степ, широка вільна, барвиста й квітчаста…
Раптово згадав хлопець і нещасного батька, викрикуючи: “Воля! Воленька улюблена!” Так, молодий хлопець втратив пам’ять, але Н. Вороною відверто не засуджує його. Він з болем звертається саме до України, начебто бажає від її впевнених дій відносно, повернення пам’яті дітям, які “заблукали”. Тому що, дійсно, більше свідомий повинен допомогти менш свідомому. Дуже добре жити в ногу згодом, опиратися на реальність, а не на далекі мрії.
Правда легенда й сьогодні звучить дуже актуально. Високим патріотичним змістом сповнені останні рядки поеми:
ЧиСинів твоїх багато На степах твоїх залишилося? чиНе відреклися вони, Не забули тебе, матінку? –
Переправляє Н. Вороною “місток” з давнини в сучасність. Тільки зараз, на мою думку, прийшов час для теперішніх синів Вітчизни відродити її святині, які й дотепер залишилися святими. Сподіваюся на великий вік нашої історичної пам’яті, щоб не блукало молоде покоління без дороги, щоб жив у серцях історичний дух рідного народу!
Related posts:
- Спалах любові до рідної землі за поемою Вороного “Євшан-зілля” Народ живий, доки живе його історична пам’ять. Це незаперечна істина, яка давала можливість не одному поколінню українських письменників знову і знову повертатися до славних чи ганебних сторінок минувшини. Не раз закликали митці не відриватися від рідної землі, не забувати, “яких батьків ми діти”. Здавна проблема збереження історичної пам’яті бентежила серця – про це свідчать старовинні […]...
- Проблема історичної пам’яті народу (за поемою М. Вороного “Евшан-зілля”) Кожна людина в світі є представником своєї нації, свого народу, а тому проблема історичної пам’яті народу, Яку порушив М. Вороний у поемі “Євшан-зілля”, актуальна і на початку XX століття, і сьогодні, на початку XXI століття. А я так думаю, що й надалі її патріотичний пафос буде актуально звучати, бо без минулого не буде теперішнього, а […]...
- Тема вірності Батьківщині в поемі Миколи Вороного “Евшан-зелье” “Евшан-зелье” – це поетична інтерпретація легенди про юного половця, якого взяв у полон Володимир Мономах. Життя хлопчика на чужині була розкішною: він ні в чому не знав відмови, жив у добробуті. Усе було б добре, але на Батьківщині половця залишився батько, що дуже тужив за сином і хотів повернути рідної дитини, тому що батьківська любов […]...
- Проблема історичної пам’яті народу в поемі М. Вороного “Євшан-зілля” Микола Вороний – своєрідна, складна і суперечлива постать в історії української літератури початку XX століття. Поет, перекладач, артист, режисер та історик українського театру, мистецтвознавець, Він був багатогранною творчою особистістю. Поетична спадщина Вороного виразно відбиває суспільні, естетичні погляди поета, який гаряче любив свою Україну. У циклі “З хвиль боротьби” поет щиро вболіває за долю рідного краю […]...
- Твір Проблема історичної пам’яті народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Проблема історичної пам’яті народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Не раз закликали митці (від безіменних кобзарів та літописців до відомих письменників і поетів) не відриватися від рідної землі, не забувати, “яких батьків ми діти”. Здавна проблема збереження історичної пам’яті бентежила серця – про це свідчать старовинні легенди. Людина не може не належати до певного народу […]...
- Проблеми історичної пам’яті народу в поемі М. Вороного “Євшан-зілля” Навчи мене, навчи, о Чигирине! Колодязь твій глибокий не змілів. Усе святе, усе неповториме, Усе чекає невимовних слів… Л. Костенко Народ живий, доки живе його історична пам’ять. Це незаперечна істина, яка примушувала не одне покоління українських письменників знову і знову повертатися до славних чи ганебних сторінок минувшини. Щоб з мовчазної згоди своїх байдужих дітей не […]...
- Проблема історичної пам’яті народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Ім’я Миколи Вороного назавжди вписане в історію нової української літератури. Він своєю плідною діяльністю розширив обрії творчості та поетичних злетів. На жаль, тридцять років твори М. Вороного не видавалися. Видатного майстра поетичного слова віднесли до “новочасної українізованої дрібнобуржуазної інтелігенції”. Був він неповторним, постійно різним: то холодним, як лід, то жагучим, як полум’я, А головне – […]...
- Тема вірності Батьківщині в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Тема вірності Батьківщині в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” “Євшан-зілля” – це поетична інтерпретація легенди про юного половця, якого взяв полон Володимир Мономах. Життя хлопчика в чужині було розкішним: він ні в чому не знав відмови, жив у достатку. Все було б гаразд, але на Батьківщині половця залишився батько, що дуже тужив за сином і хотів […]...
- Пишемо твір: Проблема історичної пам’яті в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” В давніх літописах наших Єсть одно оповідання… Я читаю ці рядки, і перед моїми очима постає Україна – зкривавлена, розбита. Я бачу її рятівників – гетьманів “батька” Богдана, Петра Дорошенка, які намагалися підняти її з руїн, але марно. Про історичну минувшину нашої країни є немало історичних дум, пісень. Драматичної історії торкнувся і Микола Вороний у […]...
- Проблема вірності людини рідному краю, відданості своїй нації у поемі М. Вороного “Євшан-зілля” Талановитий український поет, перекладач, критик та історик вітчизняної літератури, пропагандист української культури Микола Вороний довгий час був невідомий нам, бо його ім’я і творчість були заборонені. А поет лише намагався вивести українську літературу на європейський рівень. Для поезії М. Вороного характерні глибокі філософські роздуми, патріотизм і гаряче бажання бачити щасливим рідний народ, рідну Україну. У […]...
- І безпечне, і вигідне життя ханського сина в київському полоні (за поемою М. Вороного “Євшан-зілля”) І безпечне, і вигідне життя ханського сина в київському полоні (за поемою М. Вороного “Євшан-зілля”) Дух непокори і свободи живе в серці тільки тієї людини, яка усвідомила себе сином рідної землі, рідного краю. І це найсвятіше почування “живить надію, певну віру в ідеали”. Про це святе почуття людини і йдеться в одному з найпатріотичніших творів […]...
- Проблема історичної пам’яті народу в поемі “Євшан – зілля” Ім’я Миколи Вороного назавжди ввійшло в українську літературу. Але тридцять років твори його не могли зустрітися з читачем. Творчість М. Вороного не вписувалась у прокрустове ложе літератури того часу. Його хотіли бачити прямим і однозначним, рівним і однотипним. Але він був різнобарвним, багатотемним, непостійним, неповторним, то сумним, то життєрадісним. Він хотів, як і Іван Франко, […]...
- Якого роду ми діти? (за поемою М. Вороного “Євшан-зілля”) Все на світі можна вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину. Василь Симоненко Хто ми? Звідки? Якого роду діти? На ці питання віками шукали відповіді наші предки. Так вже склалося, що тернистим виявився шлях українського народу до усвідомлення своєї національної приналежності. Досі не всі сторінки власної історії знаємо, як належить. Ще не всі з нас […]...
- Поезія Н. Вороного Народився на Дніпропетровщині в сім’ї ремісника. Утворення одержував у ремісничих училищах, звідки був виключений за революційну діяльність. Був під наглядом поліції, не мав права вчитися у вищих навчальних закладах Росії. Продовжив навчання у Віденському й Львівському університетах. Якийсь час був режисером в українському театрі “Російська бесіда”, актором у трупах Н. Кропивницького, П. Саксаганського. З 1910 […]...
- Вірність Батьківщині (за поемою Миколи Вороного “Євшан-зілля”) Багато є легенд українського народу: про історичне минуле, про славетні подвиги… І багато українських письменників також писали твори на цю тему. Наприклад, у Миколи Вороного є поема “Євшан-зілля”. Це поетична інтерпретація легенди про юного половця, якого взяв полон Володимир Мономах. Життя хлопчика в чужині було розкішним: він ні в чому не знав відмови, жив у […]...
- Проблеми історичної пам’яті народу в поемі “Євшан-зілля” Народ живий, доки живе його історична пам’ять. Це незаперечна істина, яка примушувала не одне покоління українських письменників знову і знову повертатися до славних чи ганебних сторінок минувшини. Щоб з мовчазної згоди своїх байдужих дітей не стала Україна країною без минулого і майбутнього. Як полум’яний патріот Вітчизни Микола Вороний – своєрідна, складна й суперечлива постать в […]...
- Любов до рідної країни – це любов до рідної природи, до рідної мови, до людей Не кожній людині дано відчути радість праці. Деякі люди просто народилися споглядальниками, а не діячами, і праця для них – тягар, що віднімає сили, час, що з’їдає сили. Іншим не повезло: рід діяльності, вибраний ними, не відповідає здатностям, схильностям, характеру, психологічним даним. Для них праця – борошно, рабство, безнадійний полон без перспектив звільнення! Такі люди […]...
- Духмяна трава полину – символ українських степів (за поемою М. Вороного “Євшан-зілля”) Про духмяний полин (у народі його називають “євшан-зілля”) я знаю не лише з книжок. Колись давно, як розповідала моя бабуся, його було багато у південних степах України і особливо на Херсонщині. Тепер духмяний полин рідко знайдеш. Залишився він хіба що на схилах дніпровських круч та у незайманих балках. Моя бабуся живе у мальовничому селі над […]...
- Проблема історичної пам’яті народу в поемі “Євшан-зілля” Тривалий час перебували у забутті ім’я і творчість Миколи Кіндратовича Вороного. Видатного майстра поетичного слова віднесли до розряду дрібнобуржуазних поетів і понад тридцять років не друкували його твори, а самого М. Вороного знищили у сталінських таборах. Але ім’я поета назавжди вписане в історію нової української літератури. М. Вороний своєю творчістю намагався вивести українську літературу на […]...
- Любов до рідної землі, до рідного народу у творчості Малишка Гарячою любов’ю до землі, повагою до сільської праці, чарівної української природи пройнята поезія Андрія Малишка. В ім’я майбутнього своєї Батьківщини, вільної праці, свободи і щастя наші воїни під час Великої Вітчизняної війни звершували подвиги, борючись проти ненависного фашизму. Грудка рідної землі, яку проніс біля свого серця фронтовими дорогами герой “Балади про колосок”, була для нього […]...
- Людська доля й любов до рідної землі у творчості А. Малишко Андрій Малишко – поет, схожий на птаха, що, злетівши в небо, глянула на землю й завмерла від подиву, радості й розпачі. З початку свого життя поет ішов “Дорогою під яворами”, що вивела його на безмежний шлях. На тім шляху він не раз прислухався до живого голосу землі, не раз заглядав у душу свою й проспівав […]...
- Людська доля та любов до рідної землі у творах Андрія Малишка (3) Людська доля та любов до рідної землі у творах Андрія Малишка Багатий наш край поетами. Від славнозвісного віщого Бояна та сивих кобзарів до поетів сучасних, усі вони оспівували усі рідну землю та людей, що живуть на ній. Кожен з цих співців має свій стиль. Андрій Малишко назвав себе сурмачем, “що кличе військо в битву і […]...
- Любов до рідної землі у творах В. Стуса Дозволь мені, мій вечоровий світе, Упасти зерням в рідній борозні. В. Стус Усе на світі починається з любові. І кожний день, який зустрічаю я зі сходом сонця, доводить мені істинність цих слів. Визираю у віконце – і бачу синє безкрайнє небо, що обіймає моє місто, сонечко, яке зігріває усіх його мешканців своїм ніжним та ласкавим […]...
- Любов до рідної землі в поезії В. Симоненка ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО 11 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВАСИЛЬ СИМОНЕНКО Любов до рідної землі в поезії В. Симоненка Можна все на світі вибирати, сину Вибрати неможна тільки Батьківщину Ці рядки по-різному читали в різні часи. У роки “залізної завіси” вони були мов вирок. У наш час відкритих кордонів комусь вони здаються застарілими. А правда проста: Батьківщину дійсно […]...
- Народна пам’ять, або Як написати твір за поемою Миколи Вороного “Євшан-зілля” Народився Микола Кіндратович Вороний у 1871 році на Катеринославщині (тепер Дніпропетровська область) в заможній сім’ї ремісників, що зберігала українські традиції. Батько походив із селян, був онуком кріпака, який свого часу зумів записатися до міщан. Зате мати була з роду відомих українських діячів культури, до яких належав Прокіп Кола-чинський, ректор Києво-Могилянської академії. Мати передала малому хлопцеві […]...
- “У рідному краю і бур’янець пахне” (за поемою “Євшан-зілля”) – І варіант МИКОЛА ВОРОНИЙ 8 клас Й І варіант Творчість визначного поета М. Вороного має велике значення для розвитку української літератури. Він вводить в літературу нові жанрові форми. Для його творів характерна емоційність розвитку художньої дії, імпровізація. Часто патріотична лірика М. Вороного переплітається з традицією баладової пісенності. Такою є поема “Євшан-зілля”, яка була написана 1899 року. Джерелом твору був […]...
- “Слово, що живить надію й певну віру в ідеали” (за поемою М. Вороного “Євшан-зілля”) Микола Вороний написав поему “Євшан-зілля” в останній рік XIX століття. Минуло понад сто років, а твір і досі залишається актуальним для українців. Задум написати поему з’явився у Миколи Вороного відразу ж після того, як він прочитав у давньоруському літописі історію про полоненого сина половецького хана, який жив у розкошах і майже забув рідний край. Давнє […]...
- Любов до рідної землі Для когось – це вулиця, де промайнуло дитинство; для когось – великий двір, де вечорами бриніла гітара і мелодійний голос співав про перше кохання; для когось – це звичайна сільська хата з кущем калини під вікном, з чорнобривцями, що посіяла матуся, з рушниками на покуті – в кутку над образами. Рідна земля – це наша […]...
- Людська доля та любов до рідної землі у творчості Малишка Андрій Малишко народився і виріс на наддніпрянських кручах, його вели у світ обухівські дороги і київські тракти. І це не географічні пунктири долі, а духовний материк, що виховав його як людину і поета й увічнився в його художньому слові: Пам’ятаєш? У камені, в колії добрій, Чи літо, чи осінь Або дощик-пороша, Простеляла для мене далекий […]...
- Людська доля та любов до рідної землі у творчості Андрія Малишка Україно моя, мені в світі нічого не треба, Тільки б голос твій чути і ніжність твою Берегти. А. Малишко Андрій Малишко народився і виріс на наддніпрянських кручах, його вели у світ обухівські дороги і київські тракти. І це не географічні пунктири долі, а духовний материк, що виховав його як людину і поета й увічнився в […]...
- Любов до рідної землі у “Слові про похід Ігорів” Дві вічні супутниці – слава і любов до Батьківщини – подарували безсмертя багатьом князям: Святославу, Володимиру, Ярославу… Але, на жаль, шлях до слави щедро политий кров’ю людською. Одну з таких кривавих історій розповів нам невідомий автор у “Слові про похід Ігорів”. Було це ще тоді, коли орач однією рукою тримав плуг, а другою меч, коли […]...
- Скорочено “Євшан зілля” Вороного Да лучче єсть на своей земле костю лечи, ине ли на чюже славну бьіти. (Літопис, за Іпатським списком) У наших давніх літописах є одне оповідання, яке не блищить красою, не вихвалює героїв, але зворушує серце. У ньому таїться якесь пророкування, що підтримує надію й віру в ідеали тих, “котрі вже край свій рідний зацурали, занедбали. […]...
- Людська доля та любов до рідної землі у творчості А. Малишка Поетичний голос А. Малишка (1912-1970) – це голос народу, голос життя, він є одним із справжніх спадкоємців Великого Кобзаря. Народився Малишко в сім’ї хлібороба на Київщині, в Обухові. Як згадував поет, “сім’я наша була велика – одинадцятеро дітей, та батько з матір’ю, та старенька бабуся. Землі ж батько мав біля двох десятин – всіх не […]...
- Любов поета до рідної землі (за поезіями Тараса Шевченка) Тарас Шевченко виріс серед квітучої української природи. Навіть для зарубіжних мандрівників українська земля була напрочуд дивною. Вони із захопленням писали про те, що лісів, озер, пасовиськ було неміряно, що в лісах водилася різна птиця, багато звірини, можна було збирати дикий мед, а в озерах та річках кишіла риба. Україна завжди була благодатним краєм – найкращі […]...
- ЛЮДСЬКА ДОЛЯ ТА ЛЮБОВ ДО РІДНОЇ ЗЕМЛІ У ТВОРЧОСТІ А. МАЛИШКА Поетичний голос А. Малишка (1912-1970) – це голос народу, голос життя, він є одним із справжніх спадкоємців Великого Кобзаря. Народився Малишко в сім’ї хлібороба на Київщині, в Обухові. Як згадував поет, “сім’я наша була велика – одинадцятеро дітей, та батько з матір’ю, та старенька бабуся. Землі ж батько мав біля двох десятин – всіх не […]...
- Людська доля та любов до рідної землі у творчості А. Малишка Андрій Самійлович Малишко – непересічна постать в історії української культури. Його багатогранний талант виявив себе у різних галузях, але найбільш прихильною до митця була муза поезії. У його доробку більше двох десятків збірок і сімнадцять поем, в яких автор охоплює величезні тематичні обрії. Але про людину праці, людину-патріота поет пише з особливим трепетом і душевним […]...
- Твір: любов до рідної землі у творчості Андрія Малишка Людська доля завжди була невід’ємною часткою долі Батьківщини, місця, де ти народився. Ти живеш її смутками, її радощами, ти дихаєш її повітрям, ти їси її хліб, що виріс на її полях. Андрій Малишко теж народився на Україні і розумів, яке це щастя – жити на рідній землі, віддавати їй свою любов, свою працю. Цього його […]...
- Людська доля та любов до рідної землі в творчості Андрія Малишка Людська доля та любов до pідної землі в твоpчості Андpія Малишка Андpій Малишко і наpодна пісня. Так, саме наpодна, бо поpяд з піснею фольклоpною люди співають пісні, ствоpені на слова Малишка, інколи не замислюючись над тим, хто автоp? Уявити нашу Укpаїну без пісень не можливо. Hе можливо уявити нашого наpоду, позбавленого поезій Малишка. В них […]...
- Людська доля та любов до рідної землі в творчості Андрія Малишка (2) ЛЮДСЬКА ДОЛЯ ТА ЛЮБОВ ДО РІДНОЇ ЗЕМЛІ У ТВОРЧОСТІ АНДРІЯ МАЛИШКА Андрій Самійлович Малишко – непересічна постать в історії української культури. Його багатогранний талант проявився у різних галузях, але найбільш прихильною до митця була муза поезії. У його доробку більше двох десятків збірок і сімнадцять поем, в яких автор охоплює ведичезні тематичні обрії. Але про […]...
- Проблеми вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі (“Маруся Богуславка”) УРОК 9 Тема. Проблеми вибору, душевна роздвоєність Марусі Богуславки між любов’ю до рідної землі та становищем дружини турецького вельможі (“Маруся Богуславка”). Мета: ознайомити учнів з думою “Маруся Богуславка”, розкрити її тематику, звернути увагу на образ Марусі, її героїчний вчинок; розкрити проблему вибору героїні; удосконалювати вміння аналізувати образи; виховувати почуття патріотизму, риси справжньої людини. Обладнання: аудіозаписи, […]...