Головна ⇒ 📌Шкільні твори ⇒ Любов і біль казці Н. С. Лєскова “Лівша”
Любов і біль казці Н. С. Лєскова “Лівша”
В “Лівші” дивна літературна доля. З’явившись у пресі, ця річ відразу придбала популярність, а от критика зустріла її неоднозначно. Лєскова обвинувачували у відсутності патріотизму, у глузуванні над російським народом, але в одному критики були згодні: автор наслухався оповідань тульських мастерових і “сфабрикував” з них свого “Лівшу”. Тим часом “Лівша” придуманий Лєсковим від першого до останнього слова. І всі нібито “народні” слівця винайдені ім.
Разюче, як знав, почував, любив народ ця людина. Так глибоко
У Лєскова він заговорив.
“Лівша” – невесела казка, у ній начебто все просто, але кожне слово двоїться, за посмішкою ховається іронія, за любов’ю – біль, образа. От чудові тульські майстри, що підкували англійську сталеву блоху “без мелкоскопов”, що вчилися “по Псалтирі й Напівсоннику”. Але! адже механізм вони зіпсували: блоха більше не танцює.
От Лівша в англійців, що спокушають його грішми й нареченою. Дивиться він на англійських робітниках, у яких учень іде “без бойла”, заздрить.
Англійського шкіпера – теплой постіллю, докторською турботою. Лівшу – кварталом, тому що немає в нього “тугамента”. Роздягнули бідолаху, невзначай упустили потилицею об парапет, і, поки бігали в пошуках те Платова, те доктори,
“Лівша вже кінчався, тому що в нього потилиця про паратет розколовся”. І, умираючи, відкрив “секрет”: не треба рушниця зсередини цеглою чистити! Вони стріляти не годяться!
Але не дійшов важливий “секрет” до государя. А добре слово про майстра, що майстерністю своїм заступився за весь російський народ перед англійцями, сказав англієць; “У нього хоч і шуба овечкина, так душу человечкина”. Іронія й сарказм Лєскова доходять до межі. Він не розуміє, чому Русь, що народжує вмільців, геніїв, поетів, своїми ж руками з ними розправляється. А що стосується рушниць – це невигаданий факт.
Рушниці чистили товченою цеглою, і начальство вимагала, щоб стовбури блискали зсередини. А усередині-те – різьблення! От і знищували її солдатики від надлишку ретельності.
Боляче Лєскову від того, що ми старанно руйнуємо те, що може нас урятувати в лихий час.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)Related posts:
- Русь, що народжує вмільців (по розповіді Н. С. Лєскова “Лівша”) Знаменитим твором Лєскова “Лівша” зачитуються як дорослі, так і діти. Простий тульський зброяр Лівша викликає не тільки симпатію, але й найглибше замилування. У Лівші одночасно присутні риси як звичайної людини, так і казкового героя. Лівша – яскравий представник простого народу. Письменник не випадково наділяє майстра настільки дивними вміннями. Саме такими талантами насправді володіють багато російських […]...
- Переказ Лівша Лєскова Н. С План переказ 1. Імператор Олександр і донський козак генерал Платов оглядають англійську кунсткамеру (збори рідкостей, дивовижних речей). 2. Олександр купує металеву блоху й везе її в Росію. 3. Після смерті Олександра інший цар, Микола Павлович, велить показати цю блоху російським майстрам. 4. Платов залишає блоху в майстрів. 5. Платов, не розібравшись, яку роботу виконали тульські […]...
- Виклад оповідання Лєскова “Лівша” Олександр Павлович – російський імператор; Олександр Павлович представлений у шаржованій ролі шанувальника й шанувальника західної (англійської) цивілізації і її технічних винаходів. Приїхавши в Англію разом з отаманом Платовим, Олександр Павлович захоплюється рідкісними, мистецьки зробленими речами, які гордовито показують йому англійці, л не насмілюється протиставити їм вироби й досягнення російських людей. “Політик” Олександр Павлович, що остерігається […]...
- Лівша (Розповідь про тульського косого лівшу й про сталеву блоху) Лєскова Н. С Їздить по Європі в супроводі донського козака Платова імператор Олександр Павлович. Приваблюють його іноземці різними своїми чудесами. А Платов государеві все говорить, що й у нас не гірше, мол, є. Англійці повезли гостей у кунсткамеру – збори рідкостей: “У самому головному залі різні огромадние бюстри, і посередині під Балдахіном коштує Аболон полведерский”. Правильно, звичайно, не […]...
- Коротка характеристика добутку Лівша Лєскова Н. С Жанр визначений самим автором – це розповідь, добуток усної народної творчості, що опирається на перекази, легенди. Мова розповіді незвичайна: багато слів перекручені, як якби їх вимовляла малограмотна людина: “мелкоскоп” (мікроскоп), “керамиди” (піраміди) і т. д. Це один із засобів гумористичного зображення. Це історія про небувалу майстерність тульських зброярів, про простий російський народ, що вірує в […]...
- H. С. Лєсков. “Лівша”. Своєрідність жанру 1. Жанр розповіді. 2. Легенда тульського зброяра. 3. Лівша й російський народ. У лівші я мав думку вивести не однієї людини… Там, де коштує “лівша”, треба читати “російський народ”. Н. С. Лєсков Як визначає тлумачний словник, розповідь – це двухголосое оповідання, стилізоване під усний монолог оповідача, жанр усної прози не казкового характеру. Це не оповідання […]...
- Справжній тип російського народного характеру в “Лівші” Н. С. Лєскова 1. Кращі риси російського народу в Лівші. 2. Самобутність і талановитість героя. 3. Патріотизм Лівші. 4. Трагічність образа. Лісочків – самобитнейший письменник росіянин, далекий усяких впливів з боку. Читаючи його книги, краще почуваєш Русь… М. Горький В основу своєї відомої розповіді “Лівша” Н. З. Лєсков поклав народний жарт про те, як “англійці зі сталі блоху […]...
- Російський характер в оповіданнях М. С. Лєскова Якщо усі російські класики минулого століття вже при житті або незабаром після смерті були усвідомлені літературно-суспільною думкою у цій якості, то Лєсков був “прилічений” до класиків лише у другій половині XX століття, хоча особлива майстерність мови Лєскова була безперечно, про нього говорили не тільки шанувальники його таланта, але його відзначали навіть недоброзичливці. Лєскова відрізняло вміння […]...
- Життя й творчість Н. С. Лєскова 1. Коротка біографічна довідка. 2. Антинігілістичні романи Лєскова. 3. Розквіт творчості письменника. Жанр розповіді. 4. Лісочків і християнство. Н. С. Лєсков народився в 1831 році в маєтку свого батька Горохове, розташованому в Орловській губернії. Дід майбутнього письменника був священиком; батько також учився в семінарії, однак згодом обрав суддівську кар’єру. Лісочків завжди пам’ятав про свої коріння; […]...
- Погляди М. С. Лєскова на російський характер Проблема Російського національного характеру стала однією з головних для літератури 60-80-х років XІX століття, тісно пов’язаної з діяльністю різночинських революціонерів, а пізніше народників. Приділяв їй увагу і письменник М. С. Лєсков. Тлумачення сутності характеру російської людини ми знаходимо у багатьох його творах. Лєсков вносив у рішення проблеми несподівані для багатьох критиків і читачів акценти. От […]...
- Коротка характеристика твору “Лівша” Лескова Н. С Жанр визначений самим автором – це оповідь, твір усної народної творчості, що спирається на віддання, легенди. Мова оповіді незвичайна: багато слів спотворені, начебто їх вимовляла малограмотна людина: “мелкоскоп”(мікроскоп), “керамиды”(піраміди) і так далі. Це одно із засобів гумористичного зображення. Це історія про небувалу майстерність тульських зброярів, про простого росіянина народі, який вірує у Бога і із […]...
- Зображення російського національного характеру у творчості Н. С. Лєскова 1. Н. С. Лєсков – невизнаний геній свого часу. 2. Розкриття національного характеру в російській літературі. 3. “Леді Макбет Мценского повіту” Лєскова й “Гроза” Островського 4. Значення образа Катерини Ізмайловій для розуміння національного характеру. Про м’якосерда Русь! Як ти прекрасна! Н. З. Лєсков Практично всі російські письменники позаминулого, XIX століття стали визнаними класиками або при […]...
- Грішники і праведники у зображенні М. С. Лєскова Твір по нарису “Леді Макбет Мценського повіту”. Що означає для сучасного російського читача словосполучення “Леді Макбет Мценського повіту”? Якась претензія на світову значимість. Любов і кров. Шекспірівські страсті російської глибинки: гори трупів і фонтани крові. Можна знайти у цьому нарисі тонку іронію, пародійний мотив переглядає в його словесній тканині. У Шекспіра все відбувається у фіналі […]...
- Любов і дружба в казці-притчі А. де Сент-Екзюпері “Маленький принц” УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 6 КЛАС ІІ семестр ЛЮДИНА ТА ЇЇ СВІТ УРОК № 66 Тема. Любов і дружба в казці-притчі А. де Сент-Екзюпері “Маленький принц” Мета: продовжити читання казки, розкрити поняття “любов” і “дружба”, порівняти, як їх розуміють герої казки та учні; поповнити “Скарбничку золотих висловів”; розгадувати загадки героїв казки; виховувати повагу до справжніх […]...
- Злочин проти Людини в Достоєвського й Лєскова Злочин проти Людини. Одна загальна ідея поєднує Злочин і покарання Достоєвського й Леді Макбет Мценского повіту Лєскова. Це моральна проблема, проблема відносини людини до людини, проблема переступити через людину. Соня говорить Раскольникову: Устань. Мабуть зараз, цю же хвилину, стань на перехресті, поклонися, поцілунок спочатку землю, що ти опоганив, а потім поклонися всьому світлу, на всі […]...
- “Зачарований мандрівник” М. С. Лєскова Російський письменник М. С. Лєсков у повісті “Зачарований мандрівник” створює зовсім особливий, не порівнянний з жодним з героїв російської літератури образ. Це Іван Север’янович Флягін, “зачарований мандрівник”. У нього немає ніякої конкретної мети подорожі, тому що життя невичерпне. Широка душа мандрівника уживається абсолютно з усіма – будь те дикі киргизи або строгі православні ченці. Він […]...
- “Загадкова російська душу” у повісті Н. С. Лєскова “Зачарований мандрівник” “ЗАГАДКОВА РОСІЙСЬКА ДУШУ” У ПОВІСТІ Н. С. ЛЄСКОВА “ЗАЧАРОВАНИЙ МАНДРІВНИК” Миколи Семеновича Лєскова завжди цікавили характери сильних, незвичайних натур, парадоксальних у своїх проявах. Такий герой повести “Зачарований мандрівник”. Піввіку прожитого власного життя Іван Северьяныч Флягин оповідає попутникам із простотою й правдивістю, що граничать зі сповіддю. Перед слухачами й читачами розкривається доля колишнього випадного кріпосного блукача […]...
- Автор і його герої у романі Лєскова “Соборяне” Я відчуваю часом щось на мене що сходить, коли улюблений дарунок мій шукає дії; мною тоді опановує якесь, дозволю собі сказати, священне занепокоєння; душа тріпотить і горить, і слово падає з вуст, як угль палаючий так пише про свого улюбленого героя Савелії Туберозове Н. С. Лєсков. Мені здається, що ці прекрасні слова про духовну наповненість […]...
- Образ Івана Флягіна у повісті М. С. Лєскова “Зачарований мандрівник” Повість Лєскова “Зачарований мандрівник” була написана у другій половині XІX століття. У центрі цього добутку – життя звичайного російського мужика Івана Север’яновича Флягіна. Цей образ увібрав в себе усі риси народного характеру російської людини. Лєсков відзначає зовнішню подібність Івана Север’яновича з легендарним героєм билин Іллею Муромцем. “Це була людина величезного росту, зі смаглявим відкритим обличчям […]...
- “Він серцем біль народу чув” (поема “Мазепа” Володимира Сосюри) Я хочу швидше відціля Віддячить москалям і ляху, Що мій народ ведуть на плаху Під сміх царя і короля. Вони знущаються над ним, Несуть йому ганьбу, образи… А я забув його накази Й життя розмінюю на дим. Крізь мури пишні і багаті Я чую плач його, як дзвін… Я в пишнім палаці, а він Гниє […]...
- Героїня повести Лєскова “Леді Макбет Мценского повіту” Ніяких відомостей про можливі реальні прототипи Катерини Ізмайловій не збереглося. Швидше за все Лєсков, якийсь час работавший у судовій карній палаті, створив цей образ, скориставшись матеріалами кримінальних справ. Віддаючи до друку свій “нарис”, Лєсков представив його як “1-й № серії нарисів винятково одних типових жіночих характерів нашої (окской і частию волзької) місцевості”. Катерина Ізмайлова як […]...
- “Німий біль в слова наділити…” (поезія О. Т. Твардовського) О. Т. Твардовський – яскравий поетичний талант. Домінуюча риса його творчості – найвищий рівень цивільного занепокоєння в усіх без винятку життєвих ситуаціях. Щасливий той, хто “відвідав цей світ у його хвилини фатальні”. Чим-чим, а “фатальними хвилинами” наша епоха не обділена. Твардовський переконався в цьому на власному життєвому досвіді. Родом він зі смоленського села, із сім’ї, […]...
- Переказ повести Очарований мандрівник Лєскова Н. С План переказу 1. Зустріч подорожан. Іван Северьянич починає оповідання про своє життя. 2. Флягин довідається своє майбутнє 3. Він тікає з будинку й попадає в няньки до дочки одного пана. 4. Іван Северьянич виявляється на торгах коней, а потім у Ринь-Пісках у полоні в татар. 5. Звільнення з полону й повернення в рідне місто 6. […]...
- Творчість Стуса: Біль та туга за Батьківщиною Скований, незнаний та забутий, далеко від рідної України, він творив, він чекав слушного часу повернутися до розп’ятої Вітчизни. Батьківщина кликала його до себе, з’являлася йому у снах. Він тужив за нею, скучав за рідною домівкою. Хто – він? Він – Василь Стус, людина-поет, людина-патріот, яка більшу частину свого життя провела за гратами, бо щастя України […]...
- Життя людини в повісті Лєскова “Леді Макбет Мценского повіту” Варто відзначити, що для російської літератури взагалі не характерні чіткі, концентричні сюжети, доцентровість і напруженість дії (згадаємо “п’єси життя” Островського, “підводний плин” у Чехова). Лісочків особливо тяжів до хронікального, екстенсивного принципу сюжетосложения. Багато хто його добутки написані в жанрі хроніки, і слова оповідача в “Дитячих роках (Зі спогадів Меркула Праотцева)” явно передають переваги самого автора: […]...
- Образ головного героя повісті М. С. Лєскова “Зачарований мандрівник” У повісті “Зачарований мандрівник” М. Лєсков створює зовсім особливий, не порівнянний з жодним з героїв російської літератури образ людини, що настільки органічно злита з мінливою стихією життя, що її не страшно у ній загубитися. Це – Іван Север’янович Флягін, “зачарований мандрівник”; він “зачарований” казкою життя, її чарівництвом, тому для нього в ній не існує кордонів. […]...
- Чому я вибрала Достоєвського й Лєскова Напевно, через їх складну й трагічну долю. Вони стояли особняком у російській літературі, залишаючись не цілком зрозумілими й оціненими. За ними довго зберігалася слава реакційних письменників. Замолоду Достоєвський за вільнодумство посилається на каторгу. Потім він відрікається від політичної боротьби. Він вступає в полеміку з усіма сучасними демократичними теоріями, прирікаючи себе на роль людини, що йде […]...
- Катерина Н. С. Лєскова в оповіданні “Леді Макбет Мценского повіту” і Катерина А. Н. Островського в п’єсі “Гроза” 1. Катерина Ізмайлова й Катерина Кабанова – купецькі дружини. 2. Образ Катерини Ізмайловій. 3. Образ Катерини Кабановой. 4. Подібність і відмінності героїнь. А. Н. Островський у своїх добутках зображував життя російського купецтва Завдяки цим добуткам ми замислюємося про те, наскільки трагичной могла бути життя жінки в атмосфері патріархального купецького середовища. Н. С. Лєсков у своїх […]...
- БІЛЬ І МУЖНІСТЬ ЧОРНОБИЛЯ “Чортове колесо” ще обертається над містом, але тільки в кількох його люльках сидять ті, кому бракує гострих відчуттів лету у вечірньому небі, захвату і страху”. Це було 25 квітня 1986 р., і вже за кілька годин усім людям міста стане по-справжньому страшно. Розпочнеться нова епоха. Що втілює це “чортове колесо”, про яке писав у своєму […]...
- Як я розумію слова К. С. Лєскова: “Я не можу брати фактиком, а беру дещо психиею, аналізом характеру”? (На прикладі оповідання “Павлин”) 1. Сполучення реалістичного й вигаданого. 2. Автобіографічність подій. 3. Зміна характеру Павлина через любов. 4. Повне розкриття образа головного героя. 5. Документализм і психологізм в оповіданні. Для Н. З. Лєскова немаловажним моментом було показати в добутку не факти, не реальну й грубу історію, а щось, що дійсно робило б враження на читача. Для нього важлива […]...
- Біль і мужність Чорнобиля “Чортове колесо” ще обертається над містом, але тільки в кількох його люльках сидять ті, кому бракує гострих відчуттів лету у вечірньому небі, захвату і страху”. Це було 25 квітня 1986 р., і вже за кілька годин усім людям міста стане по-справжньому страшно. Розпочнеться нова епоха. Що втілює це “чортове колесо”, про яке писав у своєму […]...
- “Він серцем біль народу чув” (Поема “Мазепа” Володимира Сосюри) Я хочу швидше відціля Віддячить москалям і ляху, Що мій народ ведуть на плаху Під сміх царя і короля. Вони знущаються над ним, Несуть йому ганьбу, образи… А я забув його накази Й життя розмінюю на дим. Крізь мури пишні і багаті Я чую плач його, як дзвін… Я в пишнім палаці, а він Гниє […]...
- Зміст мандрівок Івана Флягина (По нарисі Лєскова “Зачарований мандрівник”) Головної у творчості Н. С. Лєскова є тема особистості, що звільняється від станових уз. Ця тема історично пов’язана з тими соціальними процесами, які відбувалися в Росії після скасування кріпосного права. Особливо важлива для розуміння змісту й руху цієї Теми повість “Зачарований мандрівник”, що ввійшов у цикл повістей про праведників землі росіянці. А. М. Горький писав: […]...
- Сюжет повести Лєскова “Леді Макбет Мценского повіту” Катерина Львівна, “по зовнішності жінка дуже приємна”, живе в заможному будинку купця Ізмайлова із вдовим свекром Борисом Тимофійовичем і літнім чоловіком Зіновієм Борисовичем. Дітей у Катерини Львівни ні, і “при всьому достатку” життя її “за неласкавим чоловіком” саме нудне. На шостий рік заміжжя Зіновій Борисович їде на мірошницьку греблю, залишивши Катерину Львівну “одну-одинешеньку”. У дворі […]...
- Він серцем біль народу чув (поема “Мазепа” Володимира Сосюри) Він серцем біль народу чув (поема “Мазепа” Володимира Сосюри) Я хочу швидше відціля Віддячить москалям і ляху, Що мій народ ведуть на плаху Під сміх царя і короля. Вони знущаються над ним, Несуть йому ганьбу, образи… А я забув його накази Й життя розмінюю на дим. Крізь мури пишні і багаті Я чую плач його, […]...
- СМІХ І СЛЬОЗИ, БІЛЬ І ЩАСТЯ (за твором В. Симоненка “Цар Плаксій і Лоскотом”) 5 КЛАС СМІХ І СЛЬОЗИ, БІЛЬ І ЩАСТЯ (за твором В. Симоненка “Цар Плаксій і Лоскотом”) ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Творчість В. Симоненка для дітей. 2. Плаксій і Лоскотон – вічні недруги. 3. Радісна сила народу. Варіант 2 1. Правда й вигадка у творах В. Симоненка. 2. Сміх, що завжди перемагає. 3. Повчальна […]...
- Біль людська (по повісті В. Распутіна “Живи й помни”) С. Алексиевич “Ах, Війна, що ж ти зробила, підла…” – співає Булат Окуджава, і йому безмовно підспівує багатомільйонний хор загиблих і оставшихся в живих, покалічених са-мых страшною подією, що тільки можна предста-вити собі в історії людства – війною. У повісті В. Распутіна “Живи й помни” війна высту-пает причиною не тільки фізичної смерті людей, але й, […]...
- Чорнобиль – біль кожного 26 квітня 1986 року… Саме тоді стався вибух на Чорнобильській АЕС. Щороку в цей день надують про аварію на Чорнобильській атомній станції. Але скільки життів забрав Чорнобиль? Тисячі, мільйони, а, може, значно більше? Скільки часу ще буде нагадувати про себе Чорнобиль? Тривожні трагічні дзвони лунають над землями України, Росії, Білорусі, вказуючи точну адресу біди – […]...
- “Німий біль у слова наділити…” (поезія А. Т. Твардовского) А. Т. Твардовский – ярчайший поетический талант. Домінуюча риса його творчості – найвищий рівень гражданского занепокоєння в усіх без исключения життєвих ситуаціях. Щасливий той, хто “відвідав цей мир у його мінути роковие”. Чим-Чим, а “фатальними мінутами” наша епоха не обділена. Твардовский переконався в цьому на власному життєвийном досвіді. Родом він зі смоленського села, з рємьи, […]...
- Чорнобильське лихо – біль суспільства Минуло 26 роки, а чорний день Чорнобильської трагедії продовжує хвилювати людей: і тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, і тих, хто пізніше народився далеко від покривдженої землі. Цей день не минув безслідно, він розплодив по світу багато трагедій; він буде завжди об’єднувати всіх одним спогадом, однією печаллю, однією надією. Уже давно віддзвеніли чорнобильські дзвони, […]...