“Людська комедія” Бальзака як дослідження Франції першої половини XIX ст. (1 варіант)

Оноре де Бальзак відіграв велику роль в утвердженні принципів реалістичного роману. Його творчість вирізнялася масштабністю, сміливістю задумів і величністю досягнень.

Завдяки зусиллям Бальзака чимало письменників XIX століття почали виявляти глибоку зацікавленість життям суспільства, спостерігати за побутом і звичаями найрізноманітніших верств населення та відображати їх на сторінках своїх книг. Бальзак відкрив для мистецтва слова такі сфери існування, які до нього вважались “низькими”, “брудними”.

“Людська комедія”

Оноре де Бальзака – спроба осягнути зрушення в суспільстві, відтворити той шалений ритм, в якому відбувалися зміни. Ставлення великого романіста до французької сучасності після липневої революції було здебільшого негативним, про що можуть свідчити політичні та релігійні погляди письменника. Бальзак підкреслював, що пише у світлі двох великих істин – релігії та монархії, причому в обох випадках автор сповідував найконсервативніші ідеї: підтримував прихильників старої династії Бурбонів, скинутих Липневою революцією.

Така позиція Бальзака пояснювалась тим, що новий порядок, запроваджений після

1830 року, здавався йому грою без правил, що здатна знищити все суспільство. Треба було жорстко регулювати низькі людські інстинкти, а для цього найпридатнішими були форми правління, побудовані на заборонах, регламентації та ієрархії стосунків між усіма верствами суспільства. З такого погляду крайній монархізм – цілком виправданий вибір.

Найвидатніший шедевр Оноре де Бальзака – його епопея ” Людська комедія” – велетенський цикл прозових творів. Для цього циклу письменник віднайшов геніально простий спосіб поєднання романів і повістей – “техніку перехідних персонажів”. Одні й ті самі герої Бальзака живуть і діють у різних творах часом як головні персонажі, часом як другорядні.

Завдяки такому прийому письменник зумів створити художній світ, позначений небаченим розмаїттям життєвого матеріалу та гармонійною єдністю частин.

Осягнути грандіозність загального задуму “Людської комедії” Бальзака дає змогу “Передмова”, в якій автор зазначає: “Ідея цього твору народилася внаслідок порівняння людства з тваринним світом. Людина розвивається як тварина, а тварина – як рослина. Тож увесь біологічний світ живе за єдиним законом – “кожний для себе… ” Адже суспільство створює з людини, відповідно до середовища, де вона діє, стільки різних видів, скільки їх існує у тваринному світі”.

Отже, завдання Бальзака – описати ті види і таким чином наблизитись до найголовнішого закону світу. Боротьба між людьми набагато складніша, ніж боротьба тварин. Письменник виділяє три форми буття Людини: “чоловіки”, “жінки” та “речі”.

Незадоволення людиною змушувало письменника наполегливо й об’єктивно вивчати суспільне оточення, щоб розкрити закономірності життя. Відкривши ці закономірності, Бальзак сподівався назвати ліки від егоїзму – хвороби, яка загрожувала епідемічною всеосяжністю. Роман “Шагренева шкіра” загострює цю проблематику: радість від насолоди миттєва, адже вслід за нею йде спустошення, яке-спонукає до пошуків нових насолод, які також мають гіркий присмак розчарування.

Головне досягнення Бальзака – низка яскравих картин доби після Липневої революції 1830 року, протягом якої на очах здивованих французів набував сили грандіозний процес перерозподілу багатств.

Життям заволоділи нові господарі – банкіри, комерсанти, підприємці. Великі гроші зароблялися різноманітними нечесними способами: спекуляцією, підробкою документів, шахрайством. Це були типові засоби, які вживались для безжалісної боротьби за місце під сонцем.

У Франції то був час занепаду моралі, коли найвищою метою стала гонитва за грошима та насолодою. За таких умов низькі, брудні інстинкти оголились, і складалося враження, що в світі існує лише один закон егоїзму – “кожний за себе”. Руйнувалась система цінностей, економічні чинники та приватне життя посідали у суспільстві головне місце.

Головна ідея задуму “Людської комедії” – дати величезну панораму суспільства, заснованого на засадах закону егоїзму. У творах епопеї діють понад 1000 персонажів, які мандрують із книги в книгу. Здається, Бальзак описав представників усіх суспільних груп.

Автор має свої погляди і на людину: “Людина не добра і не зла; вона народжується з інстинктами та схильностями; суспільство не псує її… , а вдосконалює, робить кращою; але її прагнення вигоди для себе розвиває її погані схильності”. Зрозуміло, чому Бальзак був консерватором: тільки заборони, на його думку, можуть виправити тварину на ім’я Людина, і через це не суспільство винне в тому, що мораль багатьох персонажів письменника перебуває у стані занепаду, а вони самі. Швидше людина з її самозакоханістю, загрожує суспільству, і тоді вже суспільство негідників починає впливати негативно – провина падає на людський егоїзм.

Але в епопеї діють не тільки негативні персонажі, Бальзак зазначає: “У картині, яку я створюю, більше людей добропорядних, ніж тих, які заслуговують на осуд”. Незалежно від символів віри, найкращі люди Бальзака ніби сходяться в одному: з метою досягнення моральної досконалості треба критично ставитись до себе, бути самодисциплінованим, наполегливо працювати для подолання людської слабкості.

На думку Бальзака, у людини є два шляхи: перший – легкий: потурання своєму егоїзму, власним інстинктам. Цей шлях несе загибель як для індивідуума, так і для суспільства. Другий шлях – важкий: суворе самообмеження, в чому і полягає секрет талановитої людини.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Людська комедія” Бальзака як дослідження Франції першої половини XIX ст. (1 варіант)