Майк Йогансен – Любов

ЛЮБОВ

В березні міліціонер свистав, У воді шумів трамвай і плавав Межи рейок вечір і не знав, Як уранці народяться трави. Стала хмара у вікні – агов,

Агов, хмаро, підожди хвилину. Всяка хмара в березні – любов, І від мене і до неї лине. Всяка вулиця веде до тих дверей,

Де я не посмію подзвонити. За водою вечір плив до неї, І за неї хвилювався вітер. Я ж стояв в калюжі, мов в огні, Коливались тротуари п’яні, Із старих англійських книг Повиходили на вулицю романи.

І сідлали коні і вели За Гурон, за Мічіган, за Ері; Соколиним оком вечір плив У простори пам’яті і прерій.

Гей, як кречет, міліціонер свистав, У траві гримів трамвай, і марив В березні поет і забував, Що в калюжах загасали хмари. Що він так і не посміє увійти І сказати ясно: івнінг, Інно,

Чи не хочете, чи хочеш ти… Чи не підеш ти зі мною в кіно?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Майк Йогансен – Любов