Майстер ліричних поезій – Афанасій Фет

І. Афанасій Фет – оригінальний поет-лірик (поезія Фета – поезія натяків, здогадів, умовчувань; передача у віршах читачеві не стільки думок та почуттів, скільки “летючого” настрою поета).

ІІ. Майстер ліричної мініатюри:

1. Поетичний “авторитет” Фета (найхарактерніший “фетівський” вірш:

Шепот, робкое дыханье,

Трели соловья,

Серебро и колыханье

Сонного ручья.

Побудова вірша: тільки з називних речень; предмети і явища як знаки почуттів і станів; поет викликає у читача не уявлення про речі, а ті асоціації,

що можуть бути з ними пов’язані; розвиток основної теми вірша “за словами”: почуття кохання – це

Ряд волшебных изменений

Милого лица,

И лобзания, и слезы,

И заря, заря…)

2. Зв’язок новизни зображення явищ природи у Фета з ухилом до імпресіонізму (загострення і примноження образотворчої сили слова за допомогою імпресіонізму: опис явищ такими, якими їх бачить поет, наприклад: ліс змальований таким, яким він постав перед поглядом поета:

Над озером лебедь в тростник потянул,

В воде опрокинулся лей,

Зубцами вершин он в воде потонул,

Меж двух изгибаясь небес);

3. Музикальність

віршів Фета (співучість, мелодійність фетівських рядків, “що не висловиш словами, звуком на душу повій”; уміння поета добором звуків створити той або інший настрій у читача:

И слышу я, в излучине росистой

Вполголоса скрипят коростели.).

ІІІ. Свіжість поезії Фета (трепетна, хвилює нашу уяву, викликає глибокі почуття, дає змогу відчути красоту і милозвучність російського слова).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Майстер ліричних поезій – Афанасій Фет