Макаронічний вірш
Макаронічний вірш (лат. роеsіа maccheronica, від maccheroni – макарони) – віршовий твір комічного гатунку, перенасичений чужомовними словами (варваризмами), вжитими за нормативами рідної мови автора, а також словесними покручами (“язичіє”, “суржик” тощо). Започаткований в Італії (XV ст.) з пародіювання латині. Деякі фрагменти М. в., в основу яких покладена макаронічна мова (“говорили все на “ус”), де висміювалася методика викладання латинської мови, спостерігаються вже в “Енеїді” І. Котляревського. До цього прийому пізніше зверталися і поети, перемежовуючи, скажімо, українську та польську чи російську лексику в досить комічний спосіб (С. Руданський, “Набожний ксьондз”, “Суходольський” “Ксьондзів наймит”, “Шляхтич” та ін.), і драматурги (М.
Старицький, “За двома зайцями”; М. Куліш, “Мина Мазайло”), і прозаїки (А. Свидницький, “Люборацькі”; Ю. Андрухович, “Московіада”), показуючи руйнівну силу деморалізованих, зросіянізованих чи сполонізованих маргіналів.
Related posts:
- Леонінський вірш, або Леонін Леонінський вірш, або Леонін (очевидно, за ім’ям латинського поета Лео, XII cm.) – гекзаметр чи пентаметр, де всупереч традиції античної поезії, яка не відала рими, певні піввірші зазнавали римування, зокрема у Вергілія та Овідія. Л. в. набув поширення у середьовічній латиномовній ліриці, вплинувши пізніше і на українську барокову лірику: “Вільність мають поетове” / “Щодо вимислів […]...
- Вірш прозою або Поезія в прозі Вірш прозою, або Поезія в прозі – короткий ліричний твір настроєвого характеру, наближений за формою тексту до прози і водночас за мелодикою, підвищеною емоційністю та ліричним сюжетом, навіть з фрагментами спорадичного римування – до поезії. Будучи помежовим жанром, В. п., на відміну від власне вірша, спирається на чергування довгих та коротких відтинків ритмізованого тексту, тяжіє […]...
- Шумка, або Чабарашка Шумка, або Чабарашка – народна танцювальна та жартівлива пісня. Складається з однієї-двох чотирирядкових строф, це, власне, восьмискладовий двоколійний рядок, поділений на дві ритмічні групи (4+4), на які припадає здебільшого однакова кількість наголосів. Римування парне, клаузули окситонні та парокситонні: Ой мій милий // умер, умер Та в коморі // дуду запер, А я пішла і // […]...
- Вірш-діалог Вірш-діалог (грецьк. dialogos – бесіда, розмова між двома особами) – поетичний жанр, у якому зображено спілкування двох осіб, на відміну від полілогу чи монологу. Вживається не лише з метою зіставити різні, подеколи полярні погляди чи розкрити порозуміння між ними, а й задля пошуку істини: Перший голос У часи космічної ракети, Кібернетики та інших див За […]...
- Мій улюблений вірш (сприйняття, тлумачення, оцінка). Вірш А. С. Пушкіна “Насолода” Вірші – особлива область нашого духовного життя. Будь-яке прочитане нами вірш проникає в нашу свідомість, залишаючи в душі свій неповторний слід. При читанні одних віршів ми поринаємо в казковий мир, повний чудес. В інші довідаємося мир реальний. І жоден образ, жоден герой зі слів знайомої людини не сприймається нами більш глибоко, ніж той, про яке […]...
- Абетковий вірш Абетковий вірш – своєрідна поетична форма, сконструйована за послідовністю літер в абетці. Найпоширеніший у літературі для дітей, виконує пізнавальну та виховну функції, наприклад, “Алфавіт віршами, написаний для сина” Олександра Олеся із щорядковою (парною) вживаністю літер абетки: Айстра квітне у саду, Аєр в лузі я знайду, Бізон у двір забрався, Баран його злякався. Абетковий вірш, до […]...
- Анациклічний вірш Анациклічний вірш (грецьк. ana – над, проти і kyklos – колесо, круг, цикл) – зворотний вірш, побудований так, що його текст можна читати від початку до кінця і навпаки за словами (а не за літерами, як у паліндромі), не порушуючи віршового ритму. Він здобув особливу популярність у добу бароко, зокрема у творчості Івана Величковського: Високо […]...
- “Не вмре поезія” – програмний вірш В. Самійленка Володимир Самійленко презентував себе в літературі як справжній патріот, тонкий лірик, залюблений у неньку Україну. Коли 1906 року Іван Франко разом з Михайлом Мочульським зібрали друковані й недруковані твори В. Самійленка, написані ним упродовж останніх двадцяти років, вони були вражені творчим доробком свого побратима по перу. Більшість поезій була присвячена Україні. Тож видавці вирішили назвати […]...
- Вірш М. Рильського “Рідна мова” – величальна пісня українській мові У багатьох своїх статтях і поетичних творах М. Рильський закликав бути уважним до мови, цього “чудотворного знаряддя у нашій боротьбі за світле, щасливе життя”. Неперевершений знавець скарбів рідної мови, поет звертався до сучасників і наступних поколінь: Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур’ян. Чистіша від сльози Вона хай буде. Вірно і […]...
- СПІВОМОВКА Співомовка – невеликий вірш сатиричного або гумористичного змісту, в основі якого лежить народний анекдот, приказка. Жанрові особливості твору такі: описується один комічний чи трагікомічний випадок, події зображуються стисло, динамічно. Героїв небагато. Кінцівка – дотепний афористичний вислів. Елементи співомовки наявні у творчості Л. Боровиковського та Є. Гребінки. Своєю назвою цей суто український жанр завдячує С. Руданському, […]...
- Вірш С. А. Єсеніна “Про червоний вечорі задумалася дорога…” Музичність мови досягається віршуванням. Віршування є мистецтво так підбирати і розташовувати слова, щоб їх високі і низькі склади, тобто склади з наголосом і без наголосу, слідували один за одним в певному порядку. Як все начебто просто, якщо дивитися на словникове визначення поезії. І як складно, якщо спробувати самостійно написати вірші Чи не римовані рядки, а […]...
- Класичний вірш поезія Владислава Ходасевича Приклад поезії, у якій самий високопробний ” кристально-ясний”, класичний вірш не міг перебороти трагічного розриву поета з дійсністю, виявляє собою поезія Владислава Ходасевича. Уже на початку 20-х років це ясно підкреслювалося. Але зустріч В. Ходасевича з революційною сучасністю не відбулася. На противагу “моністичної” поетичної концепції Пастернаку погляду Ходасевича носять чітко виражений “дуалістичний” характер Філософський “дуалізм” […]...
- Вірш Б. Л. Пастернаку “Любити інших – важкий хрест…”. (Сприйняття, тлумачення, оцінка.) Вірш Б. Л. Пастернаку “Нікого не буде в будинку…”. (Сприйняття, тлумачення, оцінка) Любовна лірика займає велике місце у творчості Пастернаку. Напевно, немає жодного людини на землі, який би ніколи не випробовував цього почуття. Вірша про любов характерні для творчості Пастернаку 1930-х років. Любов розуміється поетом дуже широко, у буттєвому й філософському змісті. Всі прикмети миру, у якому живе людина, що випробовує почуття любові, з’являються в його віршах […]...
- Білий вірш Білий вірш – неримовані вірші з чіткою внутрішньою метричною структурою, де на місці рими лишається чиста клаузула. Найбільшого розвитку Б. в. досяг у драматургічних жанрах (В. Шекспір, дж. Мільтон, Й.-В. Гете, О. Пушкін, І. Кочерга та ін.), за класичний взірець яких можуть правити твори Лесі Українки (“У пущі”, “В катакомбах”, “Йоганна, жінка Хусова”, “Лісова пісня”, […]...
- Співомовки Руданського – неповторне явище літератури Степана Руданського Франко вважав найбільш талановитим поетом після смерті Шевченка. Руданський є автором поем, віршових хронік, гуморесок, ліричних поезій і балад. Усі свої поетичні твори Руданський називав “співомовками”. Поет писав ліричні вірші про кохання. Деякі з них стали народними піснями, серед них – “Повій, вітер, на Вкраїну”. Пізніше в його ліриці з’являться громадські мотиви мужності […]...
- Алітераційний вірш Алітераційний вірш – давньонімецький вірш, який ще називають “штабреймом”, вживаний в давньонімецькій, англосаксонській та давньоісландській поезії (VIII-XIII ст.), в якому кожен віршовий рядок мав чотири наголоси, розмежовувався цезурою на два піввірші з довільною кількістю складів між наголосами. Обов’язкова вимога А. в. полягала у повторенні переднаголошеного приголосного звука на початку першого та другого піввірша (наприклад, у […]...
- Нерівноскладовий вірш Нерівноскладовий вірш – вільний речитативний (астрофічний) вірш народних голосінь, дум і поодиноких старовинних обрядових (колядок, весільних), історичних та баладних пісень. На відміну від рівноскладового із симетричним розміщенням частин (колін) у строфі пісенного вірша, Н. в. має різну кількість складів у рядку без повторення будь-якої ритмічної схеми, без усталеного порядку римування, поділу на строфи (куплети). Якщо […]...
- Олександрійський вірш Олександрійський вірш – римований 12-складник із цезурою посередині, обов’язковим наголосом на 6-му і 12-му складах та чергуванням парних окситонних і парокситонних рим. Одна з форм вірша у французькій поезії, відомим прикладом якої є епічна поема “Роман про Олександра Македонського” (XII ст.), хоча перші зразки спостерігалися раніше, в XI ст. (“Мандри Карла Великого в Єрусалим та […]...
- Астрофічний вірш Астрофічний вірш (грецък. astrophos – безстрофовий) – вірш, в якому відсутнє симетричне членування на строфи, рядки вільно переходять від чотиривірша у двовірш тощо, посилюю чи розмаїття інтонаційно-синтаксичних структур, сприяючи увиразненню поетичного мовлення. Як різновид акцентного вірша декламаційного типу, він добре відомий українській поетичній класиці (“Сон”, “Кавказ” Т. Шевченка; “Чого являєшся мені… ” І. Франка; “Моє […]...
- Говірний вірш Говірний вірш – інтонаційний тип вірша, який, на відміну від наспівного чи ораторського, відтворює своєрідність живого мовлення, спираючись на відносну свободу та неврегульованість ритмомелодики, темпу, павзної системи інтонації мовлення. При цьому простежується широка варіативність поєднання довгих та коротких, повних та неповних речень, довільні лексичні сполуки, фразеологічні звороти, еліптичні форми експресивного характеру. Г. в. широко застосовував […]...
- Акцентний вірш Акцентний вірш (лат. accentus – наголос) – вірш, ритміка якого заснована на підставі відносного врівноваження кількості наголосів, тобто на однаковій кількості наголосів у віршовому рядку при різній кількості ненаголошених. складів у межах рядків та між наголосами в середині рядків. Число складів у рядку та ненаголошених складів – довільне. Коливання кількості наголосів в рядках зумовлене межами […]...
- Адонічний вірш Адонічний вірш (лат. versus adonius ) – античний віршовий розмір, дактилічний усічений диметр, де поєднуються дактиль і хорей. Вживався як фінальний рядок, рефрен у сапфічній строфі: -&;#8746; &;#8746;/- &;#8746;. Названий на честь фінікійського божества Адоніса. В українській поезії не вживається, але відомий з грецької, зокрема, за перекладом І. Франка з Юліана Єгиптянина: Вмер-бо Архілох! Тож […]...
- Що таке силабічний вірш? Повторення однакової кількості складів у віршовому рядку, тобто рівноскладовість,- головна ознака силабічного вірша. Наприклад: Что мні ділать, я не знаю, А безвістно погибаю: Забріол в ліси непроходні. В страни гладні і безводні; Атамани і гетьмани. Попал я в ваші обмани. Ф. Прокопович Наведений уривок з поезії “Запорожець кающийся” написаний 8-складовим віршем. Найбільш поширений в українській […]...
- Вірш В. А. Жуковського “Море” Безмовне море, блакитне море, Відкрий мені глибоку таємницю твою. Таємниця моря хвилює поет. Море завжди мінливе, воно як би з’єднане з небом: у гарну погоду спокійне, ясне, а в погану – неспокійне. Воно – як людина, як сам поет. … Іль тягне тебе з земния неволі Далеке, світле небо до себе? .. На початку XIX […]...
- Вірш “Чесна бідність” Роберта Бернса Молись же всяк, щоб стало так, А йдеться вже до того! Щоб ум і честь, де тільки єсть, Пробили скрізь дорогу. (Заповіт Р. Бернса, адресований вдячним нащадкам. Переклад М. Лукаша). Робер Берне – національний поет Шотландії, її гордість. Донині в невеличкому поселенні Аллоуей недалеко від містечка Ер збереглася глиняна хатина, в якій 25 січня 1759 […]...
- Який вірш є і строфою, і закінченим твором? Деякі з видів строф є формами окремих творів: тріолет, септима, рондо, сонет та інші. Септима – семивірш з різним порядком рим. Наприклад: Сад мій пишний цвів ще нині А І зав’яв… б Мій кумир в раю-пустині А Раптом впав… б Серце в буйному горінні А Спалахнуло жаром зваг.. в Хто ж він, хто, таємний маг? […]...
- Теонім Теонім (грецьк. theos – Бог і опута – ім’я) – назва богів. До Т. досить часто звертається художня література, передовсім поезія. Традиційним джерелом Т. є антична міфологія, зокрема бог мистецтв Аполлон разом з музами, богиня краси та кохання Афродіта та ін.: “І він спитав: – Яку б найти принаду, / Щоб привернуть тебе до рук […]...
- Паліндром, або Перевертень Паліндром, або Перевертень (грецьк. palindromeo – той, що повертається) – віртуозна віршова форма, в якій певне слово (тут, потоп і т. п.) або віршовий рядок можна читати зліва направо і навпаки при збереженні змісту. П. відомі світовій літературі здавен, особливо поширені в Китаї. В Україні до П., що визначав інтелектуальні можливості версифікаційної практики та непересічний […]...
- Вірш Н. А. Заболоцкого “Читаючи вірші” (сприйняття, тлумачення, оцінка) Живопис це поезія, що бачать, а поезія живопис, що чують. Леонардо да Вінчі Російська Мова – це мова нашого народу, багатий, гнучкий, образний і мальовничий. Його поповнювали й удосконалювали своєю творчістю теперішні художники слова: Пушкін, Лермонтов, Гоголь, Толстой, Достоєвський. Н. А. Заболоцкий – відомий росіянин поет двадцятого століття. Його теж по праву можна назвати майстром […]...
- Урок: Вірш А. С. Пушкіна “Пророк”: подібність і розходження з біблійним джерелом На попередньому уроці ми познайомилися з Біблією, прочитали один з біблійних сюжетів. Біблійні сюжети й мотиви широко використовуються в літературі. Наприклад, Пушкін, що дуже добре знав Біблію, використовував сюжет з “Книги Пророка Исайи” у вірші “Пророк”. Читання вірша Духовної жаждою млоїмо, У пустелі похмурої я тягнувся, – И шестикрилий серафим На роздоріжжі мені з’явився Перстами […]...
- Вірш “Мені однаково” Вірш “Мені однаково” входить до циклу “В казематі”, який створений в умовах ув’язнення поета як учасника Кирило-Мефодіївського братства. У цьому творі, написаному Т Шевченком у передчутті жорстокого присуду, звучать мотиви неволі, стійкої громадянської позиції, уболівання й туги за Україною. За жанром це громадянська лірика. Темою твору є роздуми ліричного героя над долею України. Ідея – […]...
- В. Голобородько. Вірш “Ми йдемо”. Наскрізний патріотизм, глибока філософія думки УРОК 67 Тема. В. Голобородько. Вірш “Ми йдемо”. Наскрізний патріотизм, глибока філософія думки. Мета. Виразно і усвідомлено читати поезію, висловлювати власне розуміння образного змісту, ідею твору; розкрити образ шляху; виховувати почуття патріотизму. Обладнання: збірка поезій. Хід уроку І. Перевірка домашнього завдання. I. Опитування напам’ять вірша “Наша мова”. Гра-конкурс. На попередньому уроці ви ознайомилися з біографією […]...
- Вірш О. С. Пушкіна “Я пам’ятник собі спорудив нерукотворний…” 1. Значення творчості. Пушкіна. 2. Аналіз оди “Я пам’ятник собі спорудив нерукотворний… “. 3. М. В. Гоголь про Пушкіна як про національного поета. Творчість О. С. Пушкіна настільки многомерно й разногообразно, що можна виділити досить багато ключових тим і мотивів його добутків. Значення творчості поета дуже велико. Критики нерідко говорять про нього як про особистість, […]...
- Вірш В. Сосюри “Васильки” – зірець інтимної лірики Стільки вже слів сказано про Кохання, стільки творів літератури, пісень та створено, що, здавалося б, що не скажи, що не вигадай – все буде повтором чиїхось слів. “Бо всі слова були уже чиїмись…” – як писала українська поетеса Ліна Костенко. Але коли душу людини сповнює щемливе і чисте, коли вона сповнена ніжністю, хіба людина може […]...
- Вірш А. А. Ахматової “Заплакана осінь, як вдова…” (Сприйняття, тлумачення, оцінка.) Майже всі поети в своїй творчості широко використовують краєвид, опису природи. У Анни Ахматової краєвид сполучається з душевним переживанням, а душевне переживання стає частиною сільського життя. Скупо відібрані деталі сільського краєвиду непомітно й ненав’язливо приєднуються до характеристики внутрішнього стану людини. “Заплакана осінь, як вдова в одязі чорних, всі серця туманить…” Однак цей стан не результат […]...
- Вірш “До Основ’яненка” Б’ють пороги; місяць сходить, Де кров ляха, татарина Як і перше сходив… Морем червоніла… Нема Січі, пропав і той, Вернітеся!” Хто всім верховодив! “Не вернуться! – Нема Січі; очерети Заграло, сказало У Дніпра питають: Синє море. – Не вернуться, “Де-то наші діти ділись, Навіки пропали!” Де вони гуляють?” Правда, море, правда, синє! Чайка скиглить літаючи, […]...
- Вірш А. Ахматової “Заплакана осінь, як вдова…” Ганна Андріївна Ахматова творила в дуже складний час, час катастроф і соціальних потрясінь, революцій і війн. Поети в Росії в таку бурхливу епоху забували, що таке свобода, їм часто доводилося вибирати між вільною творчістю і життям. Але, незважаючи на всі ці обставини, вони продовжували творити чудеса: створювалися прекрасні рядки і строфи. Так і Анна Ахматова […]...
- Мій улюблений вірш О. Блока У поета багато дивовижних віршів, написаних у різний час і з різного приводу. На першому місці – вірші, присвячені Любові Дмитрівні Менделєєвій, любов до якої О. Блок проніс через усе життя, незважаючи на складні життєві випробування їх почуттів. Усі інші вірші – це роздуми про час. У Блока можна багато чому навчитися: естетичному смаку, інтелекту, […]...
- Вірш М. Ю. Лермонтова “Пророк” “Пророк”, написаний в 1841 році, – одне з найостанніших віршів Лермонтова, його поетичне прощання і заповіт. А початок його творчого шляху, який приніс йому популярність і славу, але в той же час і що визначило подальший “тернистий шлях”, – це вірш “Смерть поета” 1837 року, яка затверджує святість для Росії “чудового генія” Пушкіна і кидає […]...
- Про вірш М. Лєрмонтова “Дума” “Ці вірші писані кров’ю” – так сказав про Лєрмонтовську “Думу” В. Г. Бєлінський. Навіть не віриться, що автору такого глибокого і трагічного вірша було тільки 24 роки. Можливо, він передчував, що повинен спішити висловитися, тому що жити залишалося тільки три роки. Це вірш досить рідкісного жанру, назву якого – дума – винесено в заголовок. Твір […]...