Максим Танк Наднарочанські сосни
Максим Танк Наднарочанські сосни Перекладач: Микола Бажан Джерело: З книги: Микола Бажан. Твори у чотирьох томах.
Том ІІІ. Переклади. К.:Дніпро, 1975
Раніш за всіх присниться півням день, Але ніхто не йме їм віри, Лише стара матуся, їх зачувши, Прокинеться і коцюбу розбудить, У припічку роздмухає вогонь,
Хліб перехрестить, покладе на стіл. А потім череда хмаринок Затеплиться, мов жайворова пісня, І чорногуз – цей вартовий села – Сягне до сонця дзьобом, покуштує Та й передасть побавитись малятам,
Аж доки з їхнього кубла воно Не звалиться
Цікаво, чи так само сонце сходить І зараз на Пількавщині моїй? Цілий тиждень Бджоли і джмелі Підпалювали суцвіття конюшини.
І ось воно спалахнуло І розгорілося так, Аж треба було Бігти з косами, з граблями, Щоб вогонь часом не перекинувсь На оселі.
Тепер вечорами, Докіль полум’я це не звеземо, Копи тліють вечірньою зорею, Тепляться світляками,
Стрекочуть кониками, Дзвенять дівочим сміхом, Що його вночі, Наче зірку летючу,
Нелегко знайти У цій п’яній, як сон, Небезпечній, як порох сухий, Конюшині.
Треба
Землею, камінням, травою. Треба бодай раз на рік Зайти до крамниці іграшок, Щоб пригадати,
Який був сам ти спозадавна, Щоб придбати дарунок малюкові, Бо хтозна,- Може, за твою ракету копійчану Колись він людству подарує
Галактику щастя. Треба бодай раз на рік Прийти на цвинтар, Щоб переконатись,
Що тебе не навічно приписано До цієї зеленої планети, Наче до якоїсь посади.
Адже ж навіть ті, Що спочили під епітафіями мармуровими, Під бронзою реквієму,
В тріумфі вінків і промов, Якщо по собі Не залишили доброї пам’яті,- Були випадковими тільки Перехожими.
Вітер зустрічний Стьобає коня батогом по очах, А кінь іде, хитаючись,
Між голоблею зі спонуки, Між голоблею із розпуки,- На бездоріжжя. Віз рипить і кахикає,
Промерзши на ночівлі. Колеса, напившись З вересневих калюж,
Мляво скриплять Під гармонію спиць. А слідом чвалає
Циган старий і озирається: Коли б не вернули його До ночей під стріхою, До їдла з печі,
До сонця електричного, Почепленого над столом На дроті, Немов на оброті мотузяній, До води неживої з труб,
До невістки, що приворожила Його сина і підпаска-внука І не пустила їх Вкупі з ним мандрувати по світу, Навіщувавши старому
Крик гайвороння на роздоріжжі І самоту. Під ялівцем прилігши, Сховавши голову під мухомором, А ноги – в дерезі, А руки простягнувши
Поміж коріння сосон, Так зливсь я з мохом, З вересом та глицею, Що навіть лісуни-чарівники Не спостерегли мене, І я почути зміг
Ті розповіді про людей, Що їх вони Своїм оповідають дітям, Почути, що людина – Це рідна їм істота,
Та вона, їх зрадивши колись, Не любить признаватися У цьому. Вони хитаються – З обпаленими кронами,
З облитими живицею Ранами від куль. За ясної години Аж на західний берег Нарочі Убрід переносять сонце,
Допомагають рибалкам Тягнути обтяжений невід; А вечорами
Співають з піонерами І стрибають через вогонь. У буревій – З долоні в долоню Своїх покручених І гудзуватих рук-гілок Перекидають
Розблискані Хмари і грім. Був би я навіть глухий,- Між тисяч інших сосон
Відрізнив би їх гомін; Був би я навіть сліпий,- Обійнявши чи поцілувавши, Їх упізнав би. Мені здалось, що ти на мене кличеш,
Але насправді був це голос вітру, Не голос вітру – зляканої пташки, Не зляканої пташки – сонних віт,
Не сонних віт, а крапельки роси, Не крапельки роси, а дальньої луни… Проте однаково щодня
Повз вікна я твої проходжу, Щоб знов його бодай би раз почуть. Найнезабутніші сни Снились мені під стріхою Твоїх шорстких долонь.
(Пробач за такий вигадливий Початок освідчення). Твої уста були На всі рани Цілющими зелами, Хоч часом вертався до них я,
Не годен на спомин. (Пробач мені і цей гріх, Як пробачала раніше). Жодне багаття так мене Не вертало до життя,
Як тепло твоєї пісні, Біля якого завше Грію замерзлі руки свої. (Пробач, що своїм безтямним життям Я так часто тебе непокою).
Починається осінь – не тоді, коли синій Сіверко лізе за пазуху в тебе ховатися, Коли на рокиті дзвенять неводи павутиння І житня стерня їжаком починає штрикатися, А тоді, коли вирій над круговидами дальніми Осяється сонця променями прощальними І звиснуть два грона на горобині похилій
Дарунком весільним тій дівчині милій, За якою не раз ти колись побивавсь на вечірках, А нині – ти чуєш? – кричать не для тебе: – Гірко!..
Я знов до споминів вдаюся, Щоб хоч відтак побачити тебе, Почути, мов луну далеку, І обійнять, мов шум весінній вітру.
Аж сумнівом проймаюсь я, Чи справді ти була, Хоча іще живуть у нашім домі І сходи, по яких ти пташкою злітала, І двері, торгані тобою, І – достеменні, найвірніші свідки – Мої руки, що допомагали роздягатись, Краяти хліб, розпалювати вогонь, І листок календаря, в якому написано, Що день вже почав навесні прибувати,
Проте для мене загадкою є: Як водночас Спромоглась прибувати і ніч? Щоб день нудливо не минав, Почну, як то чинили класики,
Писать про цвіт мурав-отав, Рясні сади й бджолині пасіки. Тоді ущухне гнівний дух Покривджених богів і нитиків, І стануть милі всі навкруг – Сусіди, і знайомі, й критики.
Проте, лише узрівши враз Їх, сповнених пихи здубілої,- Проймає лірику сарказм І геть руйнується ідилія. Знов дзвонить телефон.
Дзвінки Гримлять без ласки і пробачення. – Ти ще живеш, сякий-такий? Ну, до приємного побачення. Сльота зліта,
Сльота спада. – Це хмари плачуть, звисши нижче? – Ні, це моя душа рида
На ваших Лідзіц попелищах. За вбитими журби не пригасить,- Нема їй забуття і краю. Тривожно їхній попіл шелестить. Я чую це.
Я знаю. Минає час,- іще палкіш пече Цей попіл серце.
Він пече довіку. А дощ осінній – сльози із очей, Краплин засмучена музи? ка. 1966-1970
Related posts:
- Максим Танк Поезії у перекладі А. Глущака Максим Танк Поезії Перекладач: Анатолій Глущак Джерело: З книги: Автографи: Книга перекладів А. С. Глущака/ Передм. Д. В. Павличко; Худож. Н. А. Дехтяр – Одеса: Маяк, 1988.- 232 с. ISBN 5-7760-0115-3 Кордони Існують кордони не менш важливі, Ніж державні, – Хоч вони не усталені Спеціальними знаками, Їх немає на картах, Це кордони. Між правдою і […]...
- Фантазія “Смутно колишуться сосни (О. Кобилянська) Фантазія “Смутно колишуться сосни” написана у формі казки. Тут виступає лісовий цар, який у приступі гніву гострим каменем порвав струни чудотворної арфи, що лежала на дні “морського ока”, і більше ніколи ніхто не міг почути її чарівної музики. І образи, і колорит в новелі – казково-фантастичні, хоч тут і немає тієї простоти та прозорості, як […]...
- Максим Богдановіч Погоня Максим Богданович Погоня Перекладач: Михайло Драй-Хмара Джерело: З книги: Михайло Драй-Хмара. Вибране. К.: Дніпро, 1989, с. 261-262, 481 (вперше надруковано: Максим Богданович. Вінок. Київ: Державне видавництво України, 1929). Тільки в серці почую, мій краю, І тривогу за тебе, і гнів, Гостробрамську святиню згадаю І на конях грізних вояків. Скаженіють запінені коні І, як вихор, женуть, […]...
- Вовчок Марко Максим Гримач I Не за вас се діялось, – давно колись, як панувала на Вкраїні удвозі Польща і Московщина. Московщина обладувала Україною сьогобочною. Застави хоч стояли, та не густо; сторожа не пильнувала так, як от тепер по Збручеві, чи що; то Дніпром руччіші людці перевозили всяке добро, не оплачуючи: шовки, оксамити, парчі-сутозлоті, пахучі шафрани й крами дорогії, […]...
- Мій друг Максим (твір-оповідання) Ми з Максимом навчаємось в одному класі і дружимо вже два роки. Я впевнений, що мій друг завжди допоможе мені і будь-кому, бо він добрий, сміливий і чесний. Ще два роки тому якось ми повертались зі школи додому. Ішов невеличкий дощик, було холодно, і вода на землі швидко перетворювалась на тоненьку льодову кірку. Було дуже […]...
- Романтичність оповідання “Максим Тримач” Марка Вовчка Марко Вовчок – жінка в літературі. Жінка, що ховається за чоловічим прізвищем. Одне це вже саме по собі незвичайне. А ще до того красуня, за якою страждав не один із найосвіченіших, найпривабливіших чоловіків тодішньої Європи. Росіянка за національністю, вона стала українською народною письменницею. Дворянка за походженням, яка ненавиділа всім серцем кріпацтво. Саме з цієї ненависті, […]...
- Максим Рильський – майстер поетичної форми (“Яблука доспіли”, “Шопен”) Максим Рильський – майстер поетичної форми (“Яблука доспіли”, “Шопен”) У слові рідному велика сила є, Що розбива граніт і золото кує. / М. Рильський / Українська поезія дала людству таких велетнів світового рівня як Франко, Леся Українка, ранній Тичина, Маланюк, Барка, Стус. Та з-поміж них постать Максима Рильського вирізняється яскравими неповторними гранями. Його творчий доробок […]...
- Максим Горький Пісня про буревісника Максим Горький Пісня про буревісника Перекладач: А. Хуторян Джерело: З книги: Зарубіжна література: Хрестоматія: 11 кл.- Х.: Світ дитинства, 1992. Над простором сивим моря вітер гори хмар збирає. А між хмарами і морем гордо лине Буревісник, наче чорна блискавиця. То крилом торкнеться хвилі, то летить стрілою в хмари, він кричить, – і хмари чують радість […]...
- Зображення великої батьківської любові в поезії “Синові” – ІІІ варіант – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ 6 клас III варіант Батьківська любов… Який глибокий зміст містить у собі ця фраза. Хто, як не батьки, допомагає нам обрати життєвий шлях! У вірші М. Рильського “Синові” дитині поставили питання: ким він хоче бути у цьому житті? Дуже трудно відповісти, особливо коли ти ще “малий котигорошок”, як говорить автор. На величезну радість тата, а, […]...
- Максим Рильський “Слово про рідну матір” Реферат на тему: Максим Рильський “Слово про рідну матір” Невелика (за обсягом, та не змістом) лірична поема “Слово про рідну матір”, покликана до життя початком Великої Вітчизняної війни, уперше прозвучала 29 листопада 1941р. В Саратові, на радіостанції ім. Т. Шевченка, через яку українські письменники звернулись до своїх земляків, поглинутих фашистською навалою. Збереглися промовисті свідчення про […]...
- Марко Вовчок – Максим Гримач Оповідання написане в романтичному дусі на мотив соціальної нерівності, що стоїть на перешкоді закоханих і призводить до трагічних наслідків. У гордої Катрі почуття – на першому місці, вона не хоче йти заміж аби за кого. Батько дотримується усталених поглядів і звичаїв – віддавати дочку за рівного, а Семен – кріпак, підневільна людина. Потім розуміє свою […]...
- Особливості характеротворення в оповіданні Марка Вовчка “Максим Тримач” Марко Вовчок – видатна українська письменниця, хоча її можна назвати й видатною російською та французькою письменницею. Найповніше розкриття її тіланту, оригінальності та самобутності відбулося у творах, присвячених життю України. Це народні оповідання з їх панорамною, багатобарвною різноманітністю й водночас типовістю людських характерів, доль, ситуацій. Серед них виділяється оповідання “Максим Тримач”, позначене виразною романтичною спрямованістю та […]...
- Герой нашого часу характеристика образа Максим Максимич ГЕРОЙ НАШОГО ЧАСУ (Роман, 1839-1840; опубл. окремим изд. без предисл. – 1840; 2-е изд. із предисл. – 1841) Максим Максимич – штабс-капітан, одне з головних діючих осіб роману. Він виконує функції оповідача й самостійного персонажа, протипоставленого Печорину. М. М. на відміну від інших героїв, крім Печорина, бере участь відразу в декількох повістях (“Бела”, “Максим Максимич”, […]...
- МАКСИМ ТРИМАЧ – МАРКО ВОВЧОК УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Діяльність “Руської трійці” І Не за вас се діялось, – давно колись, як панувала на Вкраїні удвійзі Польща і Московщина. Московщина обладувала Україною сьогобочною. Застави хоть стояли, та не густо; сторожа не пильнувала так, як тепер по Збручеві, чи що; то Дніпром руччіші людці перевозили всяке добро, не оплачуючи: […]...
- Максим РИЛЬСЬКИЙ (1895-1964) Літературне читання 4 клас – О. Я. Савченко – Освіта 2015 РОЗДІЛ П’ЯТИЙ. ВИДАТНІ УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИКИ Максим РИЛЬСЬКИЙ (1895-1964) Максим Таде́йович Рильський – поет, учений, перекладач – народився в Києві. Він зростав у високоосвіченій родині, де знали й цінували народну культуру. Максим Рильський навчався в одній із київських гімназій, де здобув добру освіту. Певний час […]...
- Ми називаємо їх “печалі бронзове лиття” (Володимир Сосюра, Максим Рильський) Ми називаємо їх “печалі бронзове лиття” (Володимир Сосюра, Максим Рильський) Погожий сонячний день 21 червня 1941 року. Природа наливається життєдайною силою в цю благодатну пору раннього літа. Колосяться хліба, радуючи серце селянина-трудівника. Над рідною землею повільно спускається літній вечір. Спалахують міріади електричних вогнів, з широко відчинених вікон шкіл линуть веселі мелодії. Це учні-десятикласники, отримавши атестати […]...
- &;gt;Слово – найдорожчий скарб народу (за поезією “Мова”) – І варіант – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ (за поезією “Мова”) І варіант Мови нашої слова – Наче музика жива. С. Пархоменко Мова – велике духовне надбання народу, його гордість. Красу неповторної української мови оспівували Т. Шевченко, І Франко, Л. Українка, П. Тичина, В. Сосюра та інші представники українського славного письменства. Калиновою, солов’їною називали нашу мову поети. Великий український письменник М. Рильський, наслідуючи […]...
- Остап Вишня Максим Рильський Максим Рильський ОСТАП ВИШНЯ Найхарактернішою, може, рисою Остапа Вишні як письменника є те, що він органічно поєднує в своїй творчості новий, соціалістичний зміст з глибоким національним характером. Це – український письменник передовсім, український у своїх пейзажах, у своєму лукавому й добродушному гуморі, у своїй далеко не добродушній сатирі, у своїй ласкавій і соромливо-ніжній ліриці. Саме […]...
- Чому Максим Максимич є оповідачем лише в першому розділі роману М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу”? У романі Лермонтова “Герой нашого часу” відражен конфлікт людини нового морального рівня із представниками епохи, що йде. Роман складається з декількох частин, розташованих не в хронологічному порядку. Така будова служить особливим художнім завданням: зокрема, сначала ми бачимо Печорина очами Максима Максимича, і тільки потім – “зсередини”, по щоденникових записах. Штабс-капітан Максим Максимич є сквозним, другорядним […]...
- Скорочено “Максим Гримач” Вовчка Давно це було, коли панували в Україні Польща і Московщина. Застави між державами хоч і стояли, та не густо, – спритні люди часто перевозили Дніпром усякий крам, не сплачуючи мита. Навпроти Черкас над Дніпром стояв хутір Максима Гримача. Чоловік він був дуже багатий і на вроду хороший, ще й веселий. Люди його любили, бо будь-кого […]...
- Максим Рильський – Бенкет БЕНКЕТ Леді й мілорди, месьє і медам! Прошу уклінно до зали! Годі бюджетів, газет, телеграм! Гей! Орхідей і азалій! Крякають круки про кризи і крах – Фе! Нецікаво, панове! Дайте-но нам, щоб розвіяти страх, Устриць, шампану, любові! Чули ми вже про “сучасний момент”, Акції, банки, зарплату… Хай нам утворить новий Дезесент Пишну з лікерів сонату! […]...
- Як у п’єсі М. Горького “На дні” вирішується питання – “Що краще – істина чи співчуття?” МАКСИМ ГОРЬКИЙ 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ МАКСИМ ГОРЬКИЙ Як у п’єсі М. Горького “На дні” вирішується питання: “Що краще – істина чи співчуття?” Людина – от правда! Треба Шанувати людину! М. Горький Навряд чи хтось стане сперечатися, що Горький – гуманіст і великий письменник, який пройшов велику школу життя, і його твори написані не на […]...
- Романтичність оповідання “Максим Гримач” Марка Вовчка Марко Вовчок – жінка в літературі. Жінка, що ховається за чоловічим прізвищем. Одне це вже саме по собі незвичайне. А ще до того красуня, за якою страждав не один із найосвіченіших, найпривабливіших чоловіків тодішньої Європи. Росіянка за національністю, вона стала українською народною письменницею. Дворянка за походженням, яка ненавиділа всім серцем кріпацтво. Саме з цієї ненависті, […]...
- Художня своєрідність оповідання “Максим Тримач” В оповіданні “Максим Тримач” виклад ведеться від першої особи, це ніби розповідь людини, яка особисто знала персонажів. Такий прийом використовується в усіх творах “Народних оповідань”. Зазвичай, ця особа – жінка, яка пригадує події, співчуває героям. Мова оповідача проста, народна, насичена порівняннями, повторами. Такий виклад надає зображуваному ліричного забарвлення, робить розповідь інтимною. Портрети героїв змальовані лаконічно, […]...
- Ідейний зміст та образи персонажів оповідання “Максим Тримач” Марко Вовчок – жінка в літературі. Жінка, що ховається за чоловічим прізвищем. Одне це вже саме по собі незвичайне. Росіянка за національністю, вона стала українською народною письменницею. Дворянка за походженням, яка ненавиділа всім серцем кріпацтво. Саме з цієї ненависті, із спостережень за життям у батьківському домі, потім в Україні виникли “народні оповідання” Марка Вовчка, які […]...
- ДВІ ЗУСТРІЧІ ПЕЧОРИНА З МАКСИМ МАКСИМЫЧЕМ ДВІ ЗУСТРІЧІ ПЕЧОРИНА З МАКСИМ МАКСИМЫЧЕМ (по романі М. Ю. Лермонтова “Герой на Шего часу”). Читаючи роман Лермонтова “Герой нашого часу”, не почуваєш, що написано він у минулому столітті. Відразу поринаєш в. мир, де живуть різні й цікаві люди. Максим Максимыч один з них. За словами В. Бєлінського в нього “чудесна душа, золоте серце”. Два […]...
- Максим Беркут – ідеал вільної людини (за повістю і. Франка “Захар Беркут”) Іван Франко створив чудовий образ Максима Беркута, гарячого патріота, безмежно відданого народові. З Максимом ми знайомимося вже на перших сторінках повісті. Він виявив себе як безстрашний рицар і вольовий начальник. На вихваляння Тугара Вовка, що вабив ведмедя, Максим з властивою йому прямотою сказав, що якби ведмідь тримався купи, то й ціла зграя вовків йому було […]...
- Особливості характеру Печорина, що проявляються в його взаєминах з героями роману М. Ю. Лермонтова “Герой нашого часу” (Печорин і Максим Максимич, Печорин і Грушницкий, Печорин і Вернер) 1. Печорин і його оточення. Розкриття характеру героя. 2. Печорин і Максим Максимич. 3. Печорин і Грушницкий. 4. Роль Вернера в оповіданні. ГриГорей Олександрович Печорин, головна діюча особа роману “Герой нашого часу” М. Ю. Лермонтова, протягом оповідання обертається в різних колах, серед різних шарів суспільства. Він показаний в оточенні світського суспільства – свого середовища по […]...
- Проблема гуманізму в п’єсі М. Горького “На дні” МАКСИМ ГОРЬКИЙ 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ МАКСИМ ГОРЬКИЙ Проблема гуманізму в п’єсі М. Горького “На дні” Бачити несправедливість і мовчати – Це значить самому брати участь у ній. Ж. Ж. Руссо Росія кінця 1890-х – початку 1900-х років переживала глибоку соціально-економічну кризу. Це був час протиріч між “верхами” і “низами”. У країні назрівала революційна ситуація. […]...
- Зображення великої батьківської любові в поезії “Синові” – І варіант – МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ 6 клас I варіант Відомого українського поета Максима Рильського знають усі. В своєму вірші “Синові” він зміг точно передати почуття батька до свого любого сина. Взагалі треба сказати, що батьки ніколи не бажають своїм дітям поганого, а хочуть їм лише добра. Усі батьки хочуть, щоб їхня дитина була щасливою, не зазнавала в житті прикростей та […]...
- Максим Гримач (скорочено) – Вовчок Марко Давно це було, коли панували в Україні Польща і Московщина. Застави між державами хоч і стояли, та не густо, – спритні люди часто перевозили дніпром усякий крам, не сплачуючи мита. Навпроти Черкас над дніпром стояв хутір Максима Гримача. Чоловік він був дуже багатий і на вроду хороший, ще й веселий. Люди його любили, бо будь-кого […]...
- Марко Вовчок – Максим Гримач (СКОРОЧЕНО) Марко Вовчок Максим Гримач (СКОРОЧЕНО) Давно це було, коли панували в Україні Польща і Московщина. Застави між державами хоч і стояли, та не густо, – спритні люди часто перевозили Дніпром усякий крам, не сплачуючи мита. Навпроти Черкас над Дніпром стояв хутір Максима Гримача. Чоловік він був дуже багатий і на вроду хороший, ще й веселий. […]...
- Тема 23. Максим Рильський – Література XX ст IV. Література XX ст. Тема 23. Максим Рильський (1895-1964) Український поет, науковий діяч, критик, перекладач, публіцист, фольклорист, етнограф, мистецтвознавець, літературознавець, мовознавець. Основні твори: збірки: “На узліссі”, “Під осінніми зорями”, “Синя далечінь”, “Крізь бурю й сніг”, “Тринадцята весна”, “Де сходяться дороги”, “Гомін і відгомін”, “Троянди й виноград”, “Далекі небосхили”, “Голосіївська осінь”, “В затінку жайворонка”. Його творчість […]...
- Скорочено МАКСИМ ТРИМАЧ – МАРКО ВОВЧОК (Стислий виклад) І Це було давно, коли ще панувала на Вкраїні удвійзі Польща і Московщина. Проти Черкас, нижче Домонтова, сидів хутором над Дніпром Максим Тримач. Такий собі багатир! Ходив у жупанах, та в сап’янцях, та в атласах. І гарний був: повновидий, чорнобровий, чорноусий. А веселий, а жартівливий! Дуже його любили. – От, – каже, було, […]...
- Максим Тадейович Рильський ЛІРИКА і ЛІРИЧНИЙ ЕПОС МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО Парадокси долі й поезії Подвійний парадокс Максима Рильського. Здеклярований найбільший незалежник поезії – став одописцем спричинника геноциду України. Але вийшов чистим і цільним із цієї пригоди. Майстер традиційної форми, відограв ролю новатора в українській ліриці і в ліро-епіці. Одначе заплата за ці перемоги була все ж трагічна. Світова поезія […]...
- МАКСИМ РИЛЬСЬКИЙ Максим Тадейович Рильський народився 19 березня 1895 року в Києві. Його батько, етнограф, громадський діяч і публіцист Тадей Рильський, був сином багатого польського пана Розеслава Рильського і княжни Трубецької. Один з предків Рильських у XVII столітті був київським міським писарем, інший – генеральним губернатором Білоцерківського староства в часи Коліївщини. Батько поета, Тадей Рильський, разом із […]...
- Максим Горький (Олексій Максимович Пешков) (1868-1936) Син столяра-червонодеревника Максима Савватійовича Пєшкова і дочки власника фарбувального закладу, Олексій Максимович Пешков народився 16 березня 1868 року в Нижньому Новгороді. Йому було чотири роки, коли в Астрахані помер від холери батько, потім п’ять років жив у домі свого діда. Людина жорстока, жадібна і сварлива, дід усе-таки навчив онука, коли тому виповнилося шість років, грамоті […]...
- Максим Горький (Олексій Максимович Пєшков) ПСИХОЛОГІЧНА ТА ЛІРИЧНА ПРОЗА Максим Горький (Олексій Максимович Пєшков) (1868-1936). Олексій Максимович Пєшков народився 16 березня 1868 року в Нижньому Новгороді в родині столяра-червонодеревника Максима Савватійовича Пєшкова. Коли хлопцеві виповнилося чотири роки, в Астрахані від холери помер батько, через декілька років він втратив матір. Потім Олексієві довелося жити в домі його діда Каширі-на, власника фарбувальної […]...
- Аналіз “Максим Гримач” (1857) Літературний рід: епос. Жанр: родинно-побутове оповідання. Тема: зображення життя вільних селян у закріпаченій Україні середини XІX ст. Головна ідея: обстоювання не спотвореного майновими розрахунками родинного щастя. Головні герої: заможний козак Максим Гримач, Катря – старша дочка, Тетяна – молодша; Семен, кріпак, коханий Катрі. Сюжет Заможний господар Максим Гримач (удівець) виховує своїх доньок: старшу Катрю […]...
- Лірика Лесі Українки Максим Рильський Максим Рильський Лірика Лесі Українки Леся Українка увійшла в історію літератури головним чином як автор драматичних творів і поем, в яких також сильний драматичний елемент. Виступила вона, однак, на літературному терені як поет-лірик. І на протязі всього свого недовгого, героїчного і страдницького життя весь час зверталася до лірики, бурхливо і неухильно піднімаючись на вершини, надзвичайно […]...